Микола Вінграновський – Пристою коло тебе і візьму



Пристою коло тебе і візьму
Ту вогнелику пам’ять незабуту:
Переведу на слово, на тасьму,
На руку ту, що нас веде за руку.

Гірка моя прискорена любов:
На світі Севастополів немає!
Пострілена і перебита кров
Мене далеко й довго обнімає.

То не могили братські – очі йдуть:
Не дивляться ні каро, ані синьо…
Ми з вами, добрі: бути! бути! буть!
А слива зацвіла так синьосливо…

А літо синє підніма крило,
Летить до себе наче – а від себе…
Щасливе небо – з вами теж було.
Не віддавайте неба нам. Хоч треба.

Нам треба вас. Ми є, але без вас…
У братськім поіменні й безіменні
Ваш каро-синій, синьо-карий час –
На всі часи знаменні і священні.

1976


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Твір опис запорожця.
Ви зараз читаєте: Микола Вінграновський – Пристою коло тебе і візьму
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.