Микола Вінграновський – Я думаю, як і чиню

Я думаю, як і чиню,
Але скажи, хіба це горе,
Якщо це горе неогорне
В своїй сльозі я розчиню?

Мій труд – не горе, не приречність.
Він шлях і щастя і біди.
Впадуть на груди поїзди,
І сядуть літаки на плечі,

І стане щастям все те горе!
Віддаленіє рій причин,
Відстелиться, як поле орне,
Засіяне хто знає чим –

Любов’ю вічною навічно.
Чи, може, груддям камінняч?
Не плач. Не плач. Відмовчуй, відчаю!
Т-с-с, не збуди наш сон… не плач.

1957


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Аналіз вірша чари ночі.
Ви зараз читаєте: Микола Вінграновський – Я думаю, як і чиню
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.