Микола Хвильовий – “Безмежно журнії оселі… “

Безмежно журнії оселі,
Ваш пильний погляд на красу
У пісні навіть і веселій
Ранений сховує лосунь.

Яка то скорбна далечінь,
Коли у присмерки під тином
Натхненні діви й парубки
Село колишуть, ніби в казці,
Своїм ой-оканням лунким!

Жевріють спогади… про що?
Ох, повідь барв, не потопи
Жагучий потяг в безнадійя –
Степи! Степи!
Від вас, степи, я!.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Вирш важки витри не випили роси.
Ви зараз читаєте: Микола Хвильовий – “Безмежно журнії оселі… “
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.