Микола Хвильовий – На верхів’я

Греби, весляре, на верхів’я!
Король-весляре, на верхів’я!
В люстерці гроз,
В люстерці снів,
В люстерці гроз безмежних.
Король-весляре, гей, блисни
В люстерці гроз безмежних.
Ой, покотись надхмарним покотом,
Що буйний грім.
Загогочи скаженим рокотом,
Що буйний грім.
Та закувала чуйна хмара
Й заплакали дощі,
Пішли отари
– попливли,
А потім сипалась вода.
Невже вгамує перший шквал
Шалений подих бій-вітрів,
Коли тендітна пані-тиша
За ними йде?
Греби ж, весляре, вище, вище.
І з тріском бунт! і з тріском стріл!?
І знову зорі – в метеори.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір роздум вірний приятель.
Ви зараз читаєте: Микола Хвильовий – На верхів’я
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.