Мир вам, люди!

Related posts:

1. Тарас Шевченко – О люди! люди небораки! О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод. І Нева Тихесенько кудись несла Тоненьку кригу попід мостом. А я, отож таки вноні Іду та кашляю йдучи. Дивлюсь: неначе ті ягнята, Ідуть задрипані дівчата, А дід (сердешний […]...
2. Сергей Есенин – “Письмо матери” (аудіо варіант) Ты жива еще, моя старушка? Жив и я. Привет тебе, привет! Пусть струится над твоей избушкой Тот вечерний несказанный свет. Пишут мне, что ты, тая тревогу, Загрустила шибко обо мне, Что ты часто ходишь на дорогу В старомодном ветхом шушуне. И тебе в вечернем синем мраке Часто видится одно и то ж: Будто кто-то мне […]...
3. Іван Франко – “Не люди наші вороги… “ Не люди наші вороги, Хоч люди гонять нас, і судять, І запирають до тюрми, І висмівають нас, і гудять. Бо люди що? Каміння те, Котре, розбурхана весною, Валами котить і несе Ріка розлитая з собою. Не в людях зло, а в путах тих, Котрі незримими вузлами Скрутили сильних і слабих З їх мукою і їх […]...
4. Христина Головко – Cталеві люди Сталеві люди Всюди? Кишать любов’ю Юди, Чи лиш у глибинах темних Їм так вільно й приємно? Залийте мені В пальці, Сонячного світла. Із совістю У танці, Душа у мене зблідла. В мене мала напруга Я не спішу нікуди Нема у мене друга Бо тут сталеві люди....
5. Аліна Звіздецька – Люди – човни, кораблі Люди – човни, кораблі. Люди в морі. Беруть один одного штурмом, на абордаж. А в мене зав’язані очі солено-вологим… Набрала не той екіпаж. Можливо, ми хворі Пливти проти ночі Без компаса у думках. Просто казати: “Отче..”? Ми підмальовуєм очі І граємо роль, як в кіно Із фальшивим ескортом. Мені би не звідати дно Серед дикого […]...
6. Іван Франко – “Відцуралися люди мене!..” Відцуралися люди мене! Сей та той надійде і мине! Тільки боязно скоса зирне… Чи бояться ті люди мене? Я блукаю, мов звір серед гір, Серед шуму вулиць містових, В серці чую слова, мов докір: “Ти проклятий один серед них!” Самотою ходжу я, мов блуд, З горем в серці нестерпно важким… Всі знайомі минають, ідуть – […]...
7. Руданський Степан – Не дивуйтесь, добрі люди Не дивуйтесь, добрі люди, Добрі люди, ви, сусіди, Що задумуюсь між вами, Що журюся я завсігди. Літа мої молодії… Що ж по тому? Що ж по тому, Як без щастя, як без долі Жити в світі молодому? Моє щастя за горами, Може, другим помагає. Моя доля враз з дунаєм В синє море упливає. Життя моє! […]...
8. Микола Руденко – Чорні люди Вони ідуть з моїх дитячих снів З бензинками, натертими до блиску, – Ті чорні люди, друзі давніх днів, Що заглядали у мою колиску. Ну, що ви нині знаєте про них? Не та земля і вже не ті забої… Та чорні люди з пагорбів курних Зовуть мене до висі голубої. Вони десь там, бо на землі […]...
9. Іван Андрусяк – і люди і очі і води і зорі і там І люди і очі і води і зорі і там Де звук розпашів на зеленому вовчому морі Немає нікого хто вивів би голосно сам Дієзи й бемолі зараза дієзи й бемолі І зливи неначе прищі на брунатному тлі Марудні й понурі як джинси на тілі декарта І вже голоси мої з неба судомні як кварта […]...
10. Надія Ковалюк – Якось дивно ми створені,- люди Якось дивно ми створені,- люди: Уникаємо слова “добро”, Боїмося його, як отрути… Ми все щастя шукаєм свого. Та існують в житті якісь речі, Що збагнути не можемо всі… І нервово сутулячи плечі – Залишаємось на самоті. Знову душу ховаєм за грати, Бо відкриєш – розтрощать ущент. І доводиться “соло” співати, Не знаходячи вдалий “дует” Не […]...
11. Люди – квіти Ми ніжні квіти у обіймах світу. Ми простягаєм Сонцю пелюстки… Нам дано дар п’янкий – любити, Але так мало часу, щоб цвісти… Ми проростаємо крізь терни.. І різні всі, хоча одна сім’я. У нас немає в душах скверни, Нам не знайома суєта.. В очах роса – солона й чиста… Нам треба волі, щоб рости! Лиш […]...
12. Олена довганюк – Усі люди егоїсти Усі люди егоїсти. Ми допомагаємо іншим, очікуючи від них подяки, робимо хороші справи, з надією, що воно повернеться нам сторицею. Робимо комусь прємно:даруємо подарунки, щоб залишити пам’ять про себе. допомагаючи комусь, ми відчуваємо себе сильними і потрібними. Натомість невдячність нас ображає і зникає бажання допомагати тому, від кого навіть не почуєш у відповідь слова “дякую”. […]...
13. Марта Тарнавська – “Сваряться люди за дітей, за гроші… “ Сваряться люди за дітей, за гроші, За справжню або вигадану зраду, За друзів – і фальшивих, і хороших, За брак любові, помочі, поради… Динаміку відносин треба взяти, Щоб зрозуміти пристрастей натуру. Ми сперечались палко і завзято Не про життя, лиш про літературу. Жовтень 1992...
14. Олена довганюк – дивовижно, наскільки люди відвикли від елементарних слів ввічливості Дивовижно, наскільки люди відвикли від елементарних слів ввічливості, таких як “дякую” чи “будь ласка”. Від усіх чуєш тільки грубість. Але ж кожному із нас хочеться, щоб до нього відносились добре. Та чомусь люди забувають елементарне правило життя – відносся до людей так, як хочеш щоб вони ставилися до тебе. Натомість отримуєш порцію гніву або насміху, […]...
15. Микола Руденко – Боги та люди По-різному молилися Природі: Одні над нею Бога вознесуть, А хтось – такого більше у народі – В ній розпізнає материнську суть. Лише царі не кидали гонитву, Яку перейняли в сліпих чортів: Святі чуття, закладені в молитву, На себе кожен обернуть хотів. Та хоч царя над світом цим убогим Підносили, мов сонячне дитя, Усе ж помазаник […]...
16. Богдана Лапченко – Люди бувають дивні і чудні Люди бувають дивні і чудні І трішки божевільними бувають. То ходять радісні, а то – сумні, Живуть разом, а потім десь зникають. Шукаєш їх потому – не знайдеш: Закриті наглухо таємні сховки. І тільки спогади у серці бережеш І хмуриш свої чорні бровки. А варто лиш покликати когось, Їм піклування й доброту віддати, Не забувати, […]...
17. Томаш деяк – знаєш є люди з якими самотньо й порожньо Знаєш є люди з якими самотньо й порожньо У найгаласливішій, найзалюднілій кімнаті І хочеться битись у стіни і спамити космоси Сигналами лиха. “Морзянкою” координати Диктуючи всім, що застрягли у всесвіті душами Й подібно тобі балансують на дійсності ковзанці Бо ж раптом знайдуться такі, що тишу не рушачи Заповнять ущерть найтривалішу твою мовчанку...
18. Вірш Миколи Руденка – Люди мезоліту Музейні експонати. Їх скульпторові пальці За черепом створили – Така наука є. Дивлюся – і не вірю: Немов живі бувальці З мандрівки повернулись На стійбище своє. Їм десять тисяч років. Мисливці з Подніпров’я. Вона і він… А дивно: Усе ще молоді… Вона – тендітна вельми, – Слабенького здоров’я. Він також не кремезний, Пружинистий в ході. […]...
19. Тарас Шевченко – дурні та гордії ми люди Дурні та гордії ми люди На всіх шляхах, по всій усюді, А хвалимось, що ось-то ми І над землею, і водою І од палат та до тюрми Усе царі, а над собою Аж деспоти – такі царі, І на престолі і в неволі. І все то те по добрій волі, По волі розуму горить, Як […]...
20. Олена довганюк – Люди йшли з мого життя Люди йшли з мого життя, Лишаючи на серці шрами. І залишились почуття В щоденнику між сторінками. Людей, що йдуть, я не тримаю, Бо знаю, що напевне не дарма. І тих, що вже пішли не повертаю, Бо вже мене для них нема. В душі вони прірву залишають, Розпаливши в серці біль. Почуття усі вбивають, Не докладаючи […]...
21. Леся Українка – “Люди бояться вночі кладовища… “ Люди бояться вночі кладовища, Жаских казок і непевних примар, Страшно і вдень їм сумних катафалків, Чорної ризи, і ладану, й мар. Я не боюся того, тільки смутно Поглядом поїзд сумний проведу; Любії тіні мене проводжають В час, коли я з кладовища іду… Я не боюсь їх, я з тугою руки Вдень і вночі простягаю до […]...
22. Леся Українка – “Не так тії вороги, як добрії люди” Довго бриніли мені в думці слова Шевченка: “Не так тії вороги, як добрії люди”, – поки рука зважилась покласти їх на папір. В думці повстали вони зараз після прочитання статті “З кінцем року”, а на папір лягли далеко пізніше: все хотілось провірити думку, чи справді має вона рацію. Та, врешті, людина сама своїй думці не […]...
23. Андрій Малярик – Люди, бережіть природу! Пожовкле листя в унісон злило̀ся З травою, що виблискує на сонці. Цвіте і пахне жита райдужне колосся, А вітер сильний причаївсь в сторонці. На небі зорі з місяцем привітно Танцють вальс й веселі, наче діти, Їх не злякає дощ та град той грізний, Й не кожен з нас уміє так радіти. Природа-мати ‒ що може […]...
24. Твір на тему: Що люди скажуть? Є багато загальновживаних висловів, над якими слід замислитися кожній людині, що вважає себе дорослою. До таких належить і вислів: “Що люди скажуть?” Відповідь можна знайти в народній моралі. Хіба ж ми не чули з дитинства, що треба чинити по совісті? Перед тим, як зробити якийсь непевний крок, батьки привчали нас замислитись: що люди скажуть? Переконували, […]...
25. Борис Грінченко – Сяють зорі Вже в далині високій сяють зорі, Густий туман над озером повис, І спить земля, і води сплять прозорі, І тихо спить густий зелений ліс. Десь на селі далеко пісня ллється, То голосніш, то затиха вона… Із стін душних на волю серце рветься Туди, де ніч панує запашна. О, я піду, бо не піти несила, Бо […]...
26. Гей, не дивуйте, добрії люди – Народний епос ГЕЙ, НЕ ДИВУЙТЕ, ДОБРІЇ ЛЮДИ (Пісня про Максима Кривоноса та Богдана Хмельницького) Гей, не дивуйте, добрії люди, Що на Вкраїні повстало. Там за Дашевим, під Сорокою, Множество ляхів пропало. А Перебийніс водить чимало – Сімсот козаків з собою, Рубає мечем голову з плечей, А решту топить водою: “Ой пийте, ляхи, води калюжі, Води болотянії. А […]...
27. Краткое содержание Свои люди – сочтемся – Островский Александр Николаевич Свои люди – сочтемся Краткое содержание комедии Купеческая дочь на выданье, Олимпиада Самсоновна (Липочка) Большова, сидит одна у окна с книжкой и, рассуждая, “какое приятное занятие эти танцы”, начинает вальсировать: она уже полтора года не танцевала и боится, если что, “оконфузиться”. Танцует плохо. Входит мать, Аграфена Кондратьевна: “Ни свет ни заря, не поемши хлеба Божьего, […]...
28. “Люди холопского звания” (по поэме Некрасова “Кому на Руси жить хорошо”) Некрасов писал поэму “Кому на Руси жить хорошо” в течение двадцати лет, собирая материал для нее буквально “по словечку”. Неудивительно, что это произведение стало настоящей эпопеей, отразившей жизнь пореформенной России. Некрасов хотел изобразить в ней все социальные слои современной ему России, и благодаря удачно подобранному сюжету автору это удалось. В поэме мы встречаем совершенно разных […]...
29. “Маленькие люди” в романе Ф. М. Достоевского “Преступление и наказание” Ф. М. Достоевский в своем творчестве показал всю безмерность страданий униженных и оскорбленных людей и выразил огромную боль за эти страдания. Писатель сам был унижен и оскорблен страшной действительностью, сломавшей судьбы его героев. Каждое его произведение выглядит как личная горькая исповедь. Именно так воспринимается роман “Преступление и наказание”. В нем отражен отчаянный протест против жестокой […]...
30. Образ Печорина – продолжение темы “лишние люди”в русской литературе Онегин скучает, Печорин глубоко страдает. В. Белинский Писатели разных эпох и народов стремились запечатлеть своего современника, через него донося до нас свое время, свои идеи, свои идеалы. Каков он, молодой человек разных эпох? Пушкин в романе “Евгений Онегин” запечатлел молодого человека 1820-х годов: умного, неудовлетворенного существующей действительностью, жизнь которого так и прошла без пользы. Общество […]...
31. “Бывшие люди” в пьесе М. Горького “На дне” Творческий замысел пьесы “На дне” относится к самому началу 1900 года. М. Горький собирался создать “цикл драм” из четырех пьес, каждая из которых посвящена изображению определенного слоя русского общества. О последней из них он пишет в середине 1901 года К. П. Пятницкому: “Еще одну: босяки. Татарин, еврей, актер, хозяйка ночлежного дома, воры, сыщик, проститутки. Это […]...
32. Ольга Анцибор – Песня о любви За что я люблю тебя? А может всему вопреки, Жить так тяжело, любя, Как плыть посреди реки. Боюсь в реке утонуть, Любви безответной боюсь, И горя боюсь хлебнуть, Я с ним, как стеченьем борюсь. Нет радости, счастья нет, Зачем мне такая любовь? Кто же мне даст ответ, Утешит и снимет боль. В холодной душе твоей […]...
33. Аня Тет – Я хочу быть сегодня беспечною Я хочу быть сегодня беспечною Все печали по ветру развеять Улыбаться прохожим на встречу И в себе их улыбки лелеять Я до жути хочу танцевать Под дождем, и чтоб прям..без зонта Босиком, на мокром асфальте, В грязных лужах выплясывать “па” А еще я смеяться хочу – Безудержно, заливисто, звонко, Чтоб с плеча все заботы спугнуть, […]...
34. Твір на тему: Люди, схаменіться! Екологічну ситуацію у Харківські області можна охарактеризувати як складну. Особливе занепокоєння викликає стан водоймищ та грунтів області. Головна річка області, – Сіверський Дінець – забруднена майже по всій довжині, Вода забруднена нафтопродуктами, міддю. У річці Вовча вміст нафтопродуктів перевищує межу допустимої концентрації у 18 разів! Грунти нашої області – велике національне багатство, яке необхідно правильно […]...
35. Сравнительная характеристика Онегина и Печорина (Передовые люди XIX века) Печально я гляжу на наше поколенье! Его грядущее – иль пусто, иль темно, Меж тем, под бременем познанъя и сомненья, В бездействии состарится оно. М. Ю. Лермонтов “Евгений Онегин” Пушкина был для поэта, по его словам, плодом “ума холодных наблюдений и сердца горестных замет”. Белинский в своей статье “Евгений Онегин” назвал это произведение “энциклопедией русской […]...
36. “Лишние люди” (По повести “Ася” и роману “Дворянское гнездо”) Иван Сергеевич Тургенев в своих произведениях создает многочисленную галерею образов, исследует психологию их поведения. В повести “Ася” и романе “Дворянское гнездо” перед читателями предстают культурные, образованные представители дворянского сословия, не способные к решительным действиям даже во имя личного счастья. Позорное малодушие проявляет господин N. герой повести “Ася”. Он теряется перед пылкой и искренней, восторженной и […]...
37. “Новые люди” в романе Н. Г. Чернышевского “Что делать?” “… Я хотел изобразить обыкновенных Порядочных людей нового поколения”. Чернышевский Н. Г Следом за отменой крепостного права в 1861 г. в русском обществе начали зарождаться люди небывалой прежде формации. В Москву, Петербург и прочие большие города из разных уголков России, чтобы получить хорошее образование, приезжали дети чиновников, священников, мелких дворян и промышленников. Именно они и […]...
38. Титры Давай заканчивать все наши типа игры, Уже по девятнадцать нам с тобой. Пускай останутся лишь только титры, И дни, где ты был только мой. Слова, цветы, улыбки и подарки, Все нужно позабыть, как будто сон. Пусть с нами будут только марки, И затемненный белый фон. Давай, пусти меня уже на волю, Через себя переступить я […]...
39. Лучшие люди из дворян в романе “Война и мир” Главные герои эпопеи – Болконский и Пьер Безухов, проходят на протяжении романа наиболее сложный путь развития, характеризуются глубиной и богатством идейно-психологического содержания. Но Толстой не идеализирует Безухова и Болконского. Облик каждого из них в какой-то мере омрачен пороками, привитыми средой и воспитанием. Так он раскрывает слабоволие, лень Пьера; честолюбие, стремление к личной славе Андрея. Но […]...
40. Роздуми над питаннями моралі в поемі Томаса Стернза Еліота “Порожні люди” Роздуми над питаннями моралі в поемі Томаса Стернза Еліота “Порожні люди” Нобелівський лауреат, американський поет-модерніст Томас Стернз Еліот – автор понад чотирьохсот літературно-критичних праць, поетичних збірок, віршованих драм. Поезія Т. Еліота надзвичайно складна. Щоб зрозуміти його образи, треба мати грунтовні знання з історії, філософії, літератури, мовознавства. Сам Еліот казав, що сучасні поети мусять бути складними […]...