Мисик Василь – Перший сніг

Related posts:

1. Герасим’юк Василь – Перший сніг Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола. Йде сніг – немов під гору йде – Ледь дише, хоч безплотний, І палець на уста кладе, Як знак мерця холодний. О ні, то […]...
2. Перший сніг (скорочено) – Герасим’юк Василь Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Поетична картина першого снігу викликає у поета зовсім інші, незвичні для нас асоціації. Він йому здається пророком, який […]...
3. Юрій Андрухович – І перший сніг, і плавний супокій І перший сніг, і плавний супокій. Цвіте різдвяник – в домі тихе свято. Так мало нам потрібно й так багато – Всього в нас є на вуличці вузькій. Тут на снігу з’являються сліди Колишніх свят, і голоси минулі Угвинчуються в стіни, ніби кулі, І кличуть нас до себе назавжди. Ті погуки – блаженні й больові. […]...
4. Мисик Василь – Перед жнивами Сорочка прилипає. Гаряче. Стовпіє сонце в плесі. Налилося І втомно жнивареві на плече Злягає огрядне, важке колосся. Повільний вітер ледве чутний дзеньк Од кузні донесе та й знов затнеться. По вінця обрію налитий день До вечора стоїть і не схитнеться. Під шепіт нив, під пісню молоду Встають по черзі дні напрочуд гарні, І мужнє сонце […]...
5. Поезії “Перший сніг”, “Жива ватра”, “Чоловічий танець Василь Герасим’юк – один із найвідоміших і найоригінальніших сучасних українських поетів із покоління 1980-х, автор поетичних книг “Смереки” (1982), “Потоки” (1986), “Космацький узір” (1989), “Діти трепети” (1992), “Осінні пси Карпат” (1999), “Серпень за старим стилем” (2000), “Була така земля: Вибране” (2003) та інших. У своєму інтерв’ю в квітні 2004 року митець визначив такий критерій довіри […]...
6. Мисик Василь – Біографія Мисик Василь Олександрович народився 24 липня 1907 року в с. Новопавлівка Межівського повіту на Катеринославщині в сім ї священика, 1922 року закінчив семирічку, де йому пощастило навчатися мови й літератури у талановитого педагога Аркадія Казки, який запримітив поетичне обдаровання юнака. Зшиток із його віршами Казка надіслав своєму другові Павлу Тичині, а той, у свою чергу, […]...
7. Твір на тему: Перший сніг (Твір-опис природи) Осінь помітно віддає свої права зимі. Вранці зовсім холодно, де-не-де лежить паморозь. Вдень сонечко наче і намагається нагріти повітря, але, мабуть, не вистачає вже в нього сили. Скрізь відчувається крижаний подих зими. Починаються найкоротші дні й найдовші ночі. Сонце нижче опускається над небосхилом. За ніч на небі зібралася сила-силенна хмар, а вранці, мов пір’їночки, посипалися […]...
8. Павло Мовчан – Сніг (З циклу “Іменники”) Порідшав сніг. Крізь білу тканину Враз проступили нечіткі Хатки, зіщулені селянки І білі верби хилиткі. Кого вони чекали з ночі, Що побіліли, як стовпці, Чом в захололі їхні очі Трусились снігу пластівці? Чом вони подих тамували, До дня обернені лицем, Чому лиш я один як палець Ішов забитим путівцем? Чи ж годен […]...
9. Василь Стус – Тагіл. Зима. Шістдесят перший рік Тагіл. Зима. Шістдесят перший рік. I я солдат, що після всіх скорочень Попав сюди – докантувати строку, Одержав за зразкове воєнробство (були солдатські жарти – воєнраб) Увільнення. Напевне, цілий рік Проживши між боліт, ялин, казарм, До міста не показуючи носа, Я звикнув пити був (замість горілки – Трійний одеколон). Онучі прати Хоч раз на місяць. […]...
10. Герасим’юк Василь – Йде сніг Йде сніг. Я стою у траві, Яку покосить не зуміли. І стебла кругом неживі, Пожовклі і гострі, як стріли. Хто їх за коріння трима В холодній землі, На незримій Тугій тятиві? Крадькома Націлює в серце над ними. І враз відпускає… Та ні, Вони цо летять, Бо зненацька На снігу легкім полотні Схрестились тіспачо в космацькім […]...
11. Герасим’юк Василь – дома прокинувся. Сніг Дома прокинувся. Сніг. Вівці озвалися сиві. В сяйві стоїш, як у зливі. Хто тобі допоміг? Може, те джерельце на млаці, Що скочило із ночі у вічі: “де ти си покалічив?” Може, та дідівська літавиця, Яка нас давно вже не кличе. Може, та, із верхів недальніх Олениця Костричі, Яка нам принесла сніг....
12. Герасим’юк Василь – Йде мати і дитя несе Йде мати і дитя несе, Ховається в дорозі. Її під зорями спасе Короткий сон у стозі. Якраз під зорями Різдва Я – стіг сухого сіна. Овеча тепла голова, Повисмикавши зліва Найтонші стебла золоті Дитину гріє, лиже. Я тут поліг. Я – сіна стіг. Зі мною веселіше....
13. Катерина Бабкіна – дивися – стелеться перший лід Дивися – стелеться перший лід На наших з тобою вулицях зранку, І кров на смак ніби дикий глід, А на губі залишився слід Від поцілунку, маленька ранка; Дивись, як обтріпуються краї Кишень від рук в шкіряних рукавичках, Як забуваються всі твої Легковажні вчинки, шкідливі звички; Як тісно сплять на гілках птахи, Як сивим береться в […]...
14. Мій перший вірш написаний в окопі – Костенко Ліна Мій перший вірш написаний в окопі, На тій сипкій од вибухів стіні, Коли згубило зорі в гороскопі Моє дитинство, вбите не війні. Лилась пожежі вулканічна лава, Стояли в сивих кратерах сади. І захлиналась наша переправа Шаленим шквалом полум’я й води. Був білий світ не білий вже, а чорний. Вогненна ніч присвічувала дню. І той окопчик […]...
15. Дмитро Загул – Перший мій погляд Мій перший погляд дитячий На заграву сонця впав, І промінь яскраво-гарячий Мої очі вперше скупав. Горіли вогні червоні В чоловічках моїх очей, І сонця рожеві долоні Доторкались дитячих плечей. Од ночі сонце втікало За далекі, сині шпилі І червоною кров’ю стікало Крізь повіки, в жили мої. Стікало краплями в очі І в серці палало вогнем, […]...
16. Твір на тему: Нарешті сніг! (твір-опис) Нарешті сніг! (твір-опис) Цього року осені, здавалося, не буде кінця. Уже давно опало листя з дерев і птахи відлетіли у вирій. У будинках давно вже увімкнули опалення, а зими все ще не було. День у день я визирав уранці з вікна своєї кімнати, сподіваючись побачити там сніг. Але снігу не було. І справді “унылая пора”! […]...
17. Василь Стус – За шибами туркочуть голуби За шибами туркочуть голуби І горобці виспівують щасливі, Перегуки і гамори грайливі Все хлюпають об шиби, мов прибій, Так дивно відгороджений вікном І зависоким муром. Синь небесна До тебе прихиляється облесна, А я, малий і недолугий гном, Тягнусь до неї крізь округлі г’рати, Як потороч. А бородатий сатир, В кожух убраний, топче перший сніг, Що […]...
18. Наснилося, з розлуки наверзлося… – Стус Василь Наснилося, з розлуки наверзлося, З морозу склякло, з туги – аж лящить. Над Прип’яттю світання зайнялося – І син біжить, як горлом кров біжить. Мов равлики, спинаються намети, А мушля в безсоромності цноти Ніяк не знайде барви для прикмети Твоїх надсад, твоєї німоти. І шклиться неба висліпла полуда – Тверда труна живих, як живчик, барв. […]...
19. Олена довганюк – Ти – перший дотик сонця на світанку Ти – перший дотик сонця на світанку, Ти – перший теплий вітер навесні, Що ніжно колихаючи фіранку, Лишив дощу краплини на вікні. Ти – місяць повний у холоднім небі, Ти – океан спокійний і глибокий, Ти в озері блакитнім білий лебідь, Ти – таємниця ночі темноока. Ти – шепіт листя осені прощальний, Ти – ніч […]...
20. Журба Кузьма – Перший грім (Збірка) 1968 рік, видавництво “Веселка” ПЕРШИЙ ГРІМ Вже верба сережками Розцвіла І дзвенить над стежкою Край села. Знов гайстрі клопочуться Коло гнізд. Позбігались хлопчики Та й на міст. І в ставку корабликів, Мов качат. А у лозах зяблики Не мовчать. Хмарка сонце застує. Перший грім: – Здрра-а-стуйте! – Каже всім. В ГАЮ На сучку гніздечко, А […]...
21. Микола Хвильовий – “Я із жовтоблакиття перший… “ Я із жовтоблакиття перший На фабричний димар зліз. Журавлиних пісень моїх верші По цехах розставляю – скрізь. Годувала мачуха-недоля, Збайстрював мене батько-кукіль… І до тебе, матусенько рідна, Моя крице, прийшов звідтіль… Низесеньке тобі вітання І уст моїх вишневий смак… Нових хвилин підняв медяник, І з ним – вперед. По великих шляхах, по майданах, На бруку […]...
22. Ліна Костенко – Сніг у Флоренції. дія 3 Сад по коліна в білому тумані. Кують світанок молоточки птиць. З’являються невиспані Ченці, у чорних рясах – як рухомі тіні. Один – із фоліантом під пахвою. Перший монах Ну, вже отут. Усі ще сплять. дограєм. Другий монах Ні, трохи далі. Знов хтось переб’є. Перший монах Що за життя? Отак і повмираєм,- Все хтось дограти в […]...
23. Герасим’юк Василь – Зимувала у стайні між овець білих Зимувала у стайні між овець білих, Серед білих і сивих. І носила отаву і на хвою стелила, Над ягням голосила. А сніжок задихався, На грудях дихав, Вилітав із отави. А зима була люта, А вона була тиха На краю Прокурави. Я нічого не знаю, не розумію Серед білих і сивих. Я утік з того краю, […]...
24. Ліна Костенко – Сніг у Флоренції. дія 1 ДІЙОВІ ОСОБИ Джованфранческо Рустичі (Старий) Флорентієць Двоє ченців Брат домінік Три статуї святих у глибині саду Дев’ять муз, Вони ж – в подобі карнавальних флорентійок, Вони ж – в подобі преціозних дам Сублімований чортик Маріелла Дія відбувається в монастирі старовинного французького містечка Тур. XVI століття. Завіса розсувається, як брама. ДІЯ І Глухий закуток монастирського саду. […]...
25. Твір на тему: Мій перший урок Я вчусь уже в п’ятому класі, але свій перший урок і досі пам’ятаю. Коли я вперше зайшов у свій клас, все там було мені дивно. Велика чорна дошка на стіні, шматки білої крейди, учителька, яка розсадила нас по партах та почала щось говорити, не пам’ятаю, що саме. Пам’ятаю також, як я вперше дістав зошит та […]...
26. Кость Москалець – Мої нaдії стaли прaхом Мої нaдії стaли прaхом, Тривоги Вaші стaли сном. А стиглі яблукa нaд дaхом Перемінилися вином. А білі клaвіші в розлуку Пішли – я зовсім не тримaв, Бо їх торкaлись Вaші руки, A я ті руки цілувaв. Усі тривоги стaли прaхом, Усі нaдії стaли сном. Нa брудершaфт жоржини пaхнуть Із вечором. Перед вікном....
27. Володимир Сосюра – Сном блакитним заснули поля Сном блакитним заснули поля, І долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, Білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі У південні країни з журбою, І заснуло зерно у землі, Щоб проснутись весною, Коли очі розкриють поля, Затремтять і тополі, і клени, Й скине білую шубу земля І одягне зелену. 1956...
28. “Праця – людини окраса” (за оповіданням “Перший раз”) (4 варіант) В оповіданні “Перший раз” Тимофій Бордуляк правдиво показав життя українського села. Селянська дівчина Параня – головна героїня оповідання. З великою любов’ю письменник описує зовнішність дівчини: “… вона була хорошою білявочкою, чорноокою, чорнобровою, її тіло стало щойно розвиватися, мов той бутон троянди”. Т. Бордуляк наче не може намилуватися Паранею. У житті Парані сталася важлива подія: вона […]...
29. Володимир Сосюра – Зима Сном блакитним заснули поля, І долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, Білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі У південні країни з журбою, І заснуло зерно у землі, Щоб проснутись весною, Коли очі закриють поля, Затремтять і тополі, і клени, Й скине білую шубу земля І одягне зелену....
30. “Праця – людини окраса” (за оповіданням “Перший раз”) (1 варіант) В оповіданні “Перший раз” мова йде про сільське життя під час жнив. Зображено лише один день селян. Письменник розповідає про давно укладений устрій їх повсякденного життя навесні. Дівчинка Параня перший раз у своєму житті йде жати у поле, бо їй вже виповнилося чотирнадцять років. Їй дуже радісно від того, що вона тепер теж дорівнялася до […]...
31. “Праця – людини окраса” (за оповіданням “Перший раз”) (2 варіант) В своєму оповіданні “Перший раз” Тимофій Гнатович Бордуляк розповідає про життя трудового селянства: побут, працю, звичаї та повір’я. Він правдиво зображує це життя, бо сам з простої селянської сім’ї. В оповіданні головна героїня – дівчинка Параня якій “минав чотирнадцятий рік життя”. Вона живе з матір’ю і старшим братом. Мати дівчини “була убогою вдовою, мала всього […]...
32. Леся Українка – Вечірня година (Коханій мамі) Уже скотилось із неба сонце, Заглянув місяць в моє віконце. Вже засвітились у небі зорі, Усе заснуло, заснуло й горе. Вийду в садочок та погуляю, При місяченьку та й заспіваю. Як же тут гарно, як же тут тихо, В таку годину забудеш лихо! Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати. Ой, […]...
33. Твір на тему: Перший подвиг Микола Обриньба – один з найвідоміших живописців. І особливо цікавила його тема війни. Одна з картин воєнної тематики цього майстра має назву “Перший подвиг”. Теплої осінньої днини хлопчина Андрійко вирішив піти до лісу, щоб назбирати грибів та ягід. Був початок осені, і дерева подекуди вже починали скидати з себе жовте листя. Хлопчик зайшов углиб лісу, […]...
34. Павло Глазовий – Гідна зміна Бюрократ у школу дзвонить і гукає гнівно: – Поясніть мені, будь ласка, Катерино Львівно, Це чому в мого Валерки зошит весь у двійках? – Бо писати він не вміє строго по лінійках. Чи то вправи, чи диктанти, – все він без розбору Навскосяк, через лінійки тягне знизу вгору. – Бюрократ кричить: – для двійок все […]...
35. Ліна Костенко – Сніг у Флоренції. дія 2 І ось тоді, під місяцем уповні, на дерев’яних ребрах риштувань З’явився знову Чортик волохатий. Уламок дзеркальця потерши об коліно, Навів його на місяць і пускає по всьому саду зайчики магічні. Висвітлює дерева, обрис муру, надбиті плити, статуї святих. І потаємну стежку в бузині, і дірку в мурі, каменем прикриту. Магічне коло місячного сяйва спиняється на […]...
36. Микола Вінграновський – За літом літо, літо літо лове За літом літо, літо літо лове, Чорніє ніч, де вчора день ходив. І сивіє життя, як поле ковилове, Як дивне диво з-поміж дивних див. Що посміхалося – сьогодні у задумі. І що журилося – не журиться, мовчить. Мовчить печаль, і сум мовчить у сумі. І ти мовчиш. Мовчання, й те мовчить. Не оглядайся! Що ти, […]...
37. Ольга Анцибор – Сніг Твої сліди засипав сніг. Ти був в моїм житті, чи снився? Твій образ наяву чи в сні В тумані сивім розчинився? В моїй душі щемка печаль, Сум, гіркота і спогад грішний, І жаль мені, так щиро жаль, Що сніг засипав погляд ніжний. Не бачу вже твоїх очей, Лиш голос чую в телефоні, І тане шал […]...
38. Наталя Гуркіна – Сніг Розв’язав мішечка Дядько Сніговій, Відпустив на волю Білий, сніжний рій. Розлетілось всюди Диво крижане, Усміхнулись люди – Сніг пухнастий йде!...
39. Микола Вінграновський – Вже неминуче буде сніг Вже неминуче буде сніг З хвилини на хвилину… Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину. За ногу вхопить вітер дим, А сніг і дим завіє, Ще й білим язиком твердим Прилиже дим, як вміє. Хвоста розпушить курці сніг І пожене за вітром, Останні яблучка із ніг Зіб’є із віт над світом. До айстр […]...
40. Семенко Михайль – Сніг у саду Місяці жду. Мені без нього лячно. Сніг забіліє в самотнім саду – Серце заб’єсь доброзичливо і вдячно. Пусто і тоскно ніччю в селі. Я тут чужий і настроєний ворожо. Дивлюсь з порога на далекий ліс І хочеться бути замість дуная сторожем. І хто повірить – що я народився тут! Скільки вдень на селі галасів. Який […]...