“Місто”- перший роман європейського рівня про селянську молодь



I. Творча особистість В. Підмогильного. (Твори В. Підмогильного порушували філософські проблеми буття людини першої третини XX століття. Він продовжив традиції української класичної літератури з її гуманістичним пафосом, пильною увагою до внутрішнього світу своїх героїв, виявляючи в них боротьбу двох начал – добра і зла. Свій родовід як митець Підмогильний веде від В. Винниченка, в якого навчився найдокладнішого психологічного аналізу, звернувся до урбаністичної тематики, зокрема до змалювання людей “дна”, стосунків чоловіка й жінки.

Придивлявся письменник і до пошуків М. Коцюбинського, А. Чехова, французьких класиків (Д. Дідро, Флобер, О. Бальзак, А. Франс), які були споріднені йому своїм гуманізмом.)

II. Модерністський роман “Місто”. (Цей роман вийшов друком у Харкові 1928 року й викликав значний інтерес у читачів. Безумовно, це був перший урбаністичний роман з новими героями, проблематикою та манерою оповіді. У ньому відбилася філософія “вітаїзму епохи”, де автор спирався на європейський роман XIX – початку XX століття.)

1. Розповідна стратегія роману. (Це був класичний твір епохи, який мав два основні варіанти побудови оповіді. Автор

міг не втручатися в події, а розповідати про них нейтрально, ніби сторонній спостерігач. Друга стратегія включала авторське втручання у розповідь, коли він сам вів за собою читача, коментуючи події, не приховуючи своєї оцінки. Отже, в романі “Місто” використана акторіальна розповідна стратегія, коли читач орієнтується на судження та оцінки героя.)

2. Сюжетна структура роману. (Роман побудований на основі поширеної у світовій літературі фабульної моделі: молодий хлопець із провінції приїжджає у велике місто, щоб тут реалізувати себе. Київ стає для Степана Радченка місцем, де має змінитися його доля. Звичайно, його доля перебуває в різних житейських ситуаціях, стикаючись із впливом міста, який підкоряє героя собі. У цих змаганнях з містом погляди молодого чоловіка зазнають змін і деформації. Степан Радченко мусить сам зробити вибір свого життєвого шляху. Роман “Місто” сюжетними мотивами нагадує західноєвропейський “роман кар’єри”, де герой з Нижчих верств пробивається до вищих прошарків. Зростання й еволюція Радченка змальовується у трьох сюжетних вимірах: соціальній площині, в особистісно-внутрішній сфері та у творчій царині, тобто реалізується як мистецька особистість.)

3. Проблема міста і села в романі. (Проблема міста і села гостро постала перед суспільством на початку XX століття, особливо в післяреволюційний період. До міста потяглася молодь, аби посісти там власне місце: одні мріяли заглибитися в науку, осягнути її,” набути певного фаху, щоб повернутися в село і будувати нове життя, інші мріяли “вийти в люди”, посісти престижне місце, бути на щабель вище від простого “селюка”. Степан Радченко виїжджає з села з єдиною метою – здобути новий фах і повернутися до рідного села з новими знаннями. Згодом він змінює свою думку: “Не ненавидіти треба місто, а здобути”.)

III. Образ Степана Радченка. (Новаторство В. Підмогильного проявилось і в створенні образу головного героя, якого автор змальовує в розвитку, що надає йому динаміки, руху.)

1. “Сільський активіст”. (На початку твору Радченко – рішучий та наполегливий, вміє зосередитись на поставленій меті. Не бракує йому й здібностей до навчання й літературної творчості. Степана захоплює велич міста, а тому в його свідомості село втрачає будь-яку привабливість.)

2. Літературна діяльність головного героя. (Пошук роботи Радченко здійснює з погляду меркантильних інтересів. Українізація для Степана – лише засіб заробляти гроші, а не масштабне культурне перетворення, країни. Навіть літературна творчість для нього – лише спосіб здобути славу утвердитися у місті, ще й можливість заробляти гроші.)

3. Стосунки з жінками. (Стосунки Радченка з жінками специфічні, над ними панує біологічне начало, інстинкти, які висвітлюють безпринципність героя. Як митець, Степан прагне насолоджуватись життям, цікавиться людьми, саме це рятує його від міщанського животіння. Але це триває недовго. Серце головного героя жорстоке у ставленні до жінок. Одвічна боротьба тілесного й духовного, низького й високого знаходить своє відображення в образі Степана Радченка.)

4. Людина “без грунту”. (Еволюція героя роману змальовується як боротьба різних начал у його душі. Раціональне та інтелектуальне здобуває перемогу, що дає поштовх для зростання Степана як людини і письменника. Однак внутрішній світ героя зламаний, попереду ще будуть нові невідомі випробування, що лякають його.)

IV. Роман “Місто” – психологічний твір, його значення. (Роман “Місто” переконав багатьох його читачів, що Підмогильний “цікавиться не людством, а людиною”. Письменник зобразив головного героя, який інколи заради особистого утвердження здатен піти навіть на злочин, не страждатиме й від людських жертв. І разом з цим -,це неординарна особистість із виразною суспільною й психологічною вимірністю, не позбавлена вміння скептично, а то й іронічно сприймати себе та навколишній світ.

Отже, роман В. Підмогильного “Місто” є свідченням того, як автор доскіпливо вивчав реальне життя, чуттям художника розпізнавав отруйні місця в душах людей і намагався застерегти від них незміцнілий суспільний організм.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір на тему сім'я найбільший скарб.
Ви зараз читаєте: “Місто”- перший роман європейського рівня про селянську молодь