Михайло Петренко – Туди мої очі, туди моя думка

Related posts:

1. Михайло Петренко – Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче, Як вітер осінній в діброві заплаче, Головоньку схилиш, слізьми обіллєшся, Від думки, від горя у поле плетешся? Хіба ж ти, козаче, із вітром здружився, Що вітер заплакав, а ти й зажурився; Хіба тобі ні з ким ділитися горем, Як тільки що з вітром, як тільки що з полем? Чого […]...
2. Михайло Петренко – Небо НЕБО Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав. Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту І ласки у зірок, у сонця просить, У світлі їх яснім все […]...
3. Михайло Петренко – Дивлюсь я на небо та думку гадаю Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав. Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту І ласки у зірок, у сонця просить, У світлі їх яснім все горе […]...
4. Михайло Петренко – Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! В лузі не гудіте! Моє горе лягло спати, Так не побудіте. Ох, заснуло воно в серці, Як в норі гадюка; Наче легше мені стало, Наче менше мука. Цитьте, вітри! Цитьте буйні! Горя не будіте! Дайте мені, молодому, Хоч на час спочити! Бо те горе нескінченне, Боже, надоїло; Чую, серденько від його […]...
5. Петренко Михайло – Біографія Михайло Миколайович Петре́нко (1817, ймовірно у Слов’янську, Ізюмського повіту – 25 грудня 1862, Лебедин) – поет Харківської школи романтиків, автор віршів “дивлюсь я на небо, та й думку гадаю… “, “Взяв би я бандуру… “, “Ходить хвиля по Осколу… “, котрі стали народними піснями. Дослідження біографії Основу приведеної тут біографії становить “Формулярный списокъ о службѣ […]...
6. Михайло Петренко Інформація відсутня...
7. Небо – Петренко Михайло Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, боже, ти криллів не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки у зірок, у сонця просить, У світі їх яснім все горе […]...
8. Небо (скорочено) – Петренко Михайло В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. (М. Ю. Лєрмонтов) Дивлюся на небо та й думку гадаю. Чому я не сокіл, чому не літаю. Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки […]...
9. Володимир Сосюра – Туди, де в синім неба морі Туди, де в синім неба морі Немов тремтить Чумацький Шлях, Я понесу тебе над зорі В моїх закоханих піснях. Любові повний до нестями, Мов непогасную свічу, Там, за далекими світами, Нову я зірку засвічу. Вона сіятиме, жадана, Привітом дальнім крізь ефір… То будеш ти, моя кохана, Найкраща із небесних зір! 1955...
10. Володимир Самійленко – думка (На смерть Трохима Зіньківського) О, бідний, бідний краю мій! Як мало маєш ти надій; Але й вони одна по одній – все зникають. Твої найкращії сини Або живуть для чужини, Або як вірні, то не живши помирають. Нема добра з дітей твоїх: Дарма благі заміри їх, Бо наче фатум злий нависнув над тобою. І тих, […]...
11. Тарас Шевченко – Нащо мені чорні брови… (Думка) Думка Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде – як чужії, Ні з […]...
12. Юлька Гриценко – І я туди ж Пахнуть ранком, розмиті стандартом газети. Манить простором, шматтям забите вікно. Політична вуаль у кіно, між людей в інтернеті. Підсвідомо сьогодні вона – мій гіпноз. Сонна лампа і промені змерзлого сонця. На полиці – відксерений друг і поет. І листівки-агітки на кожному кроці, Про політику кожен відомий куплет. Огляд преси вечірній: трагедії, вибори, гроші. А про […]...
13. Аліна Міщук – Осіннє Осінній настрій, осінній плач Чи будем разом, чи вже не час? Осінній дощик, останній вальс, Тепер не разом, все зникло враз. Осінній день, кудись іду, Остання зустріч, не поверну. Осіннє небо, там я і ти, Останнє слово, чи так іти? Осінній бал, і серця стук, Втекла голубка прямо з рук. Остання крапка, мене немає, Голубка […]...
14. Леся Українка – “І все-таки до тебе думка лине… “ І все-таки до тебе думка лине, Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине. Сі очі бачили скрізь лихо і насилля, А тяжкого від твого не видали, Вони б над ним ридали, Та сором сліз, що ллються від безсилля. О, сліз таких вже вилито чимало, – Країна […]...
15. Петренко Микола – Біографія Микола Євгенович Петренко – український письменник. Член Спілки письменників України з 1960 р. Народився у 1925 році в м. Лохвиця Полтавської області в сім’ї робітника. Під час другої Світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. За спробу втечі відбував покарання вконцтаборах. Після закінчення війни пройшов фільтраційні та трудові табори в СРСР. У 1951 […]...
16. Моє перше враження від Печоріна й остаточна думка про нього Моє перше враження від Печоріна й остаточна думка про нього Уперше я прочитала роман “Герой нашого часу” давно, коли ще майже нічого не знала про Лермонтова і не читала його віршів. Тому знайомство з Печоріним стало для мене поштовхом до вивчення творчості поета. Стан, у якому я перебувала після першого прочитання “Героя нашого часу”, важко […]...
17. Михайло Старицький – До України ДО УКРАЇНИ Моя Україно! Як я тебе любив! Твої луги, твої степи розлогі, Дніпра ревучого славетнії пороги І хвилі золоті твоїх шовкових нив. Як я любив в садочках вишняку Твої білесенькі, немов хустини, хати, Поважну річ старих дідів чубатих І регіт дітвори в жартливому танку. Як я любив в ніч теплу, весняну Чуть пугача з […]...
18. Анастасія Кравець – думка лине понад небо Думка лине понад небо І немає вороття! У спокусах, біля тебе Я залишу півжиття! Розтинає милий погляд Сонця стомленого суть. Просторовий твій світогляд Мого мозку – каламуть! Мрії бавляться в екстазі. Ніч ковтає наші сни! Розпорошені у часі Шаленіють “двигуни”....
19. Христина Сможаник – Ти мов думка у вісні Я ненавижу день Я закохалася у ніч А ти є дурень Прошу з віч Та зникни вже, Коли лягаю Прошу тебе, Навіть благаю. Твоє ім”я вже повторяю, Коли я ніжно засинаю. Твої парфуми, сигаретний дим І що робити мені з цим Ти наче поряд, обіймаєш, Так міцно, міцно пригортаєш, А я аж млію від тепла, […]...
20. Іван Франко – думка в тюрмі Ой рано я, рано устану, На яснеє небо погляну, А небо, як синій кришталь, А в серці важкий сум і жаль. Всміхається небо без зміни, Глядить на тюремнії стіни, А стіни пожовкли від сліз, Що ними просякли наскрізь. Гей, яснеє небо, чому ти Глядиш, так весело всміхнуте, Пощо в ту проклятую кліть Ти шлеш такий […]...
21. Додому нема вороття… (Твір-роздум за віршем Т. Шевченка “Думка”) Герой вірша Т. Шевченка “Думка” залишив удома стареньких батьків, кохану дівчину. Він сподівався, що на чужині знайде кращу долю. Тяжке життя змусило його перебратися на інший берег синього моря. Хоча внутрішній голос підказував: На чужині не ті люди, Тяжко з ними жити. Ні з ким буде поплакати, Ні поговорити. Герой вірша “Думка” – не одинокий […]...
22. Михайло Коцюбинський – З глибини Михайло Коцюбинський З ГЛИБИНИ ХМАРИ Коли я дивлюсь на хмари, ті діти землі і сонця, що, знявшись високо, все вище і вище, мандрують блакитним шляхом, – мені здається, що бачу душу поета. Я впізнаю її. Он пливе, чиста і біла, спрагла неземних розкошів, прозора і легка, з золотим усміхом на рожевих устах, тремтяча бажанням пісні. […]...
23. Михайло Старицький – Поету ПОЕТУ Як ніч насувається туча І млою небо окрива, Гуркоче грім, а буря злюча Дуби з коріннями вирива, Здіймає, гонить хвилі гори На почорнілім, лютім морі; Реве, і стогне, і рида, І човна бідного гойда Понад безоднею хисткою… Пловець, погинеш в боротьбі! Куди й боротися тобі З тією силою сліпою? – Не одного борця вона […]...
24. Думка сімейна в романі “Війна і мир” Думка сімейна в романі “Війна і мир” І. Сім’я – джерело характеру. (Хоч Л. Толстой і вирізнив як головну в романі “Війна і мир” “думку народну, проблему сім’ї він ставить на одне з перших місць, бо вважає, що кожен отримує свої моральні орієнтири в сім’ї. Саме тому вже на початку роману читач знайомиться з сім’ями […]...
25. Михайло Коцюбинський – По-людському Михайло Коцюбинський ПО-ЛЮДСЬКОМУ Оповідання Весняний вітер стиха віяв над виноградниками й охолоджував загрітих працею робітників. Вогка земля мліла в гарячому золоті сонячного проміння, вільна від тіней і холодків. Голі дерева немов курились сизо-зеленим димом: щось, наче мрія про розкішну літню одіж, обгортало їх сповнені соком віти. Скрізь було так багато світла й радості, так виразно […]...
26. Михайло Качанський – Вона каже мені Вона каже мені, Знаєш, скільки віршів і кому б не було написано, Скільки поетів не впізнавали б тебе серед люду, Все одно лише я вмію так загадково і стишено Переконувати що ти будеш, знаючи наперед, що тебе не буде. Все одно тільки мені знати після чого у тебе з’являються свіжі рими, Скільки людей тебе зрадило […]...
27. Думка (дума) Думка (дума) – жанр (вид) невеликої медитативно-елегійної (журливої) поезії, іноді баладного змісту, який був поширений у творчості українських письменників-романтиків першої половини XIX ст. та використовувався ними на означення народних пісень такого ж змісту у тогочасних фольклорних збірниках, наприклад, розділ І у “Русалці дністровій” – “думи і думки”, у Т. Шевченка – “Тече вода в синє […]...
28. Михайло Старицький – Виклик ВИКЛИК Ніч яка, господи! Місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай… Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Сядем укупі ми тут під калиною – І над панами я пан… Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею Стелеться полем туман; Гай чарівний, ніби променем всипаний, Чи загадався, чи спить? Он на стрункій та високій осичині […]...
29. Тарас Шевченко – думка Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море, Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде,- Тяжко з ними жити! Ні з ким буде […]...
30. Михайло Коцюбинський – Помстився Михайло Коцюбинський ПОМСТИВСЯ “Стиха, стиха Дунай воду несе… “, а ще тихіше, ще спокійніше над пишним Дунаєм. Південне повітря, убравши в себе, мов губка воду, усі проміння сонця, висить тремтячими грудьми над чудовим краєвидом, тисячами сліпучих іскорок обсипає широку річку, що ледве помітно для ока гойдає свою жовту воду межи піскуватими берегами… А на румунському […]...
31. Михайло Плосковітов – Вишнею За літом коротким все глибше синішають далі, Над маковим цвітом затихли сюїти джмелів, Оздоблені в золото, перші свої медалі На груди широкі ясен статечний одів. І топчуться дні на обвітрених спекою мітлах, В підкачаних аж до колінець дитячих штанцях, Так дивно – за літо – удруге вишня розквітла, І мов нареченій світлість їй так до […]...
32. Михайло Коцюбинський – Цвіт яблуні Михайло Коцюбинський ЦВІТ ЯБЛУНІ Етюд Я щільно причинив двері од свого кабінету. Я не можу… я рішуче не можу чути того здушеного, з присвистом віддиху, що, здається, сповняв собою весь дім. Там, у жінчиній спальні, вмирає моя дитина. Я ходжу по свому кабінету, ходжу вже третю безсонну ніч, чуткий, як настроєна арфа, що гучить струнами […]...
33. Осип Маковей – думка Мені здається: я не жив, А тільки все збирався жити, Чогось шукав, за чимсь тужив, Бажав комусь весь вік служити; Аж ось і молодість минула, Не живши, втомлена заснула. І день прийде, як та сльота, Я довгу панахиду правлю: “Прощайте, молоді літа! Не гуджу вас я і не славлю; З могили вже вас не добуду, […]...
34. “І все-таки до тебе думка лине” Леся Українка Кажуть: ти не вмирала ніколи, Кажуть: ти, наче, пісня живеш. Ніби юність ясна, смаглочола, По країні в майбутнє ідеш. Я. Шпорта Лесю Українку називають у народі дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра і людяності. Її лірика сповнена глибокої пристрасності, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі, […]...
35. “Що сльози там, де навіть крові мало!” ідейно-художній аналіз поезії Лесі Українки “І все-таки до тебе думка лине” Перша поетична книжка Лесі Українки “На крилах пісень” вийшла у Львові на початку 1893 року. Вона складалася із шести поетичних циклів. Найхарактернішим і найпотужнішим був цикл політичної лірики “Невольничі пісні” – Один з найвищих злетів революційного слова поетеси. Цикл об’єднує наскрізна думка: “Що сльози там, де навіть крові мало”, а також загальний героїчний пафос, вміщений […]...
36. Думка (скорочено) – Шевченко Тарас Тече вода в синє море. Та не витікає; Щука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; Грає синє море. Грає серце козацькеє, А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде, – Тяжко з ними жити! Ні з ким […]...
37. До України – Старицький Михайло Моя Україно! Як я тебе любив! Твої луги, твої степи розлогі, Дніпра ревучого славетнії пороги І хвилі золоті твоїх шовкових нив. Як я любив в садочках вишняку Твої білесенькі, немов хустини, хати, Поважну річ старих дідів чубатих І регіт дітвори в жартливому танку. Як я любив в ніч теплу, весняну Чуть пугача з діброви тихий […]...
38. Поети-романтики (П. Гулак-Артемовський. “Рибалка”, Є. Гребінка. “Українська мелодія”, М. Костомаров. “Соловейко”, В. Забіла. “Соловей”, М. Петренко. “Небо”) Наприкінці XVIII – початку XIX століття в європейських літературах на зміну Просвітництву приходить новий мистецький напрям – романтизм. Раціоналізм, що був основою Просвітництва, заперечував інтуїтивне пізнання, рівність заперечувала існування індивідуальності. Натомість у романтичних творах утверджується ідея про те, що кожна людина – це неповторний самостійний світ. Романтичний герой – особистість, що принципово відрізняється від маси, […]...
39. Пісні Марусі Чурай – Сидить голуб на березі Сидить голуб на березі, Голубка на вишні: – Скажи, скажи, моє серце, Що маєш на мислі? Ой ти ж мені обіцявся Любити, як душу, Тепер мене покидаєш, Я плакати мушу. Будь щасливий із тією, Котру ти кохаєш, А над мене вірнішої На світі не знайдеш. Буду Бога я просити, Щоб ти був щасливий Чи зі […]...
40. Думка сімейна в романі Л. Толстого “Анна Кареніна” Думка сімейна в романі Л. Толстого “Анна Кареніна” І. Тема роману. (Головна тема роману – дослідження проблеми сім’ї, аналіз кризових явищ у сучасній письменнику родині.) ІІ. Структура роману. (Роман складається ніби з двох творів, які розвиваються паралельно: історія сімейного життя Анни Кареніної та доля дворянина, який живе в селі й займається вдосконаленням свого господарства та […]...