Михайло Шолохов “Доля людини”

Оманливою простотою
Він не купує читачів.
Життя для нього – поле бою
Двох сил, світоглядів, світів.
М. Рильський
У його висічених із алмазу
Й полум’я героях сконцентроване
Загальнолюдське й вічне.
Гурян Борян
Тема Другої світової війни знайшла своє достойне місце у творчості багатьох відомих майстрів слова. Один із них – російський письменник Михайло Шолохов.
Як і в творчості німецького письменника Генріха Веляя, оповідання пронизує думка: війна протиприродна й антигуманна.
Війна скалічила і німця,

і росіянина. І все ж трагедія героя Г. Белля, у першу чергу, в тому, що він не розуміє, не може сформулювати сенс принесеної війні жертви; його фраза, як і назва твору, обірвана: “… проти мого прізвища буде написано: “Пішов на фронт і поліг за… “.
На відміну від зневіреного юного німецького солдата зрілий чоловік Андрій Соколов має мету свого життя. Попри всі трагедії, що принесла йому війна, – смерть рідних, жахи концтабору – Андрій Соколов “находить сенс у вихованні обпаленого війною сироти – хлопчика Ваги.
Недарма оповідання починається і закінчується зображенням всепереможної
весни, що затягує рани на тілі землі і а душах людей.
Особливість композиції полягає в тому, що Шолохов подає оповідання в оповіданні. Зустріч автора-оповідача з незнайомцем із дитиною переходить у розповідь самого незнайомця Андрія Соколова про своє життя, яке спочатку нічим не відрізнялось від звичайного життя пересічних, людей. Але все змінила війна, яка забрала життя його дружини і доньок: авіабомба розбила будинок сім’ї разом з його мешканцями. Остання надія – син Анатолій – на фронті в кінці війни…
Сам Андрій Соколов звідав усі жахи німецького концтабору, голод, знущання, приниження, але не зламався, зумів вистояти, втекти з полону, узявши з собою “язика”- німецького інженера. А після війни, коли б, здавалось, зник сенс його життя,, бере на виховання хлопчика-сироту Ванюшу, якого теж не помилувала доля. І починається відродження зраненої душі Андрія Соколова.
Від твору “Доля людини” віє вітром оптимізму, як повоєнна весна, дружна і раптова, так і майбутнє цих осиротілих людей – Андрія Соколова і Вані – світле, чисте і радісне.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(2 votes, average: 3,00 out of 5)



Галина малик де вчилася.
Ви зараз читаєте: Михайло Шолохов “Доля людини”
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.