Монгольська народна казка – Неслухняне козеня
Повчальна казка монгольського народу, що розповідає про вередливе козеня і про те, як мудрішають з досвідом. Переказ Тамари Коломієць.
Було це навесні. Паслися разом козел із малим козеням. Скрізь ходили вони удвох, і старий вибирав для маленького видолинки з м’якою ранньою травою – баранячим вушком. Квіти її, мов цяточки снігу, біліли в рудому ще степу.
Коли всю травичку поблизу вони вискубли, мовив тоді козел козеняткові:
– Почекай мене тут, піду я доброго пасовиська пошукаю. Ось тобі дзвіночок. Якщо трапиться з тобою лихо,
Почепив козел на шию козеняткові мідний цяцькований дзвіночок та й рушив, попрощавшись.
Недалеко відійшов, як почув калатання дзвіночка. Налякався козел, що маленьке вовки схопили, і гайда визволяти.
Прибіг, дивиться, а ніяких вовків немає.
Що трапилося? – питає, задиханий. – Чого це ти кличеш?
Та муха ось мені на ногу сіла, вередує козенятко.- Прожени її!
Насварився на нього старий і пішов.
– даремно не дзвони! – звелів на прощання. Не встиг відійти, як знов калатання почулося.
Довелося повертатися. Прибіг, а мале стоїть, око заплющивши.
– Що з тобою?
– Око запорошило!..- кривиться козенятко.- Вийми порошину!
Вийняв старий порошину та й каже:
– Піду я, а ти ж дивися, не дзвони знічев’я!.. Тільки-но зайшов за найближчий пагорб, як дзвіночок знов калатає. Спочатку думав не повертатися. А далі таки не витримав – і назад. Прибігає, а козенятко спокійнісінько торішню травицю смиче.
– Що таке? – питає козел.- Невже знов абичого дзвониш?
– Та ось до боку суха травина вчепилася,- показує козенятко.- Обтруси її!
– Само обтруси! – розсердився козел.- І не мороч мені голови дурницями!
Та й пішов.
Довгенько він мандрував поза горою, шукав пасовиська. Натомився, ходячи, і відпочити приліг. Тільки-но заплющив очі, аж чує – дзвенить!.. Подумав козел, що знову те калатання абичого, та й задрімав собі.
А дзвіночок тим часом усе тривожніше калатає, і собаки завалували.
Тут уже козел сполохався. Підхопився та бігом.
Прибіг, дивиться – собаки вовка відганяють, а козенятко стоїть і тремтить. Ще трохи – і з’їв би його звір.
– Подякуй собакам, що близько були!.. А то поласував би тобою сіроманець.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Українська народна казка – Вовк, собака та кіт Був собі чоловік, і жив у нього собака. Собака цей, поки молодий був, то й стеріг хазяїна, а як зістарився, то господар прогнав його з подвір’я. Ходив він собі степом, ловив там миші, що попало, те й їв. Уночі перестрів того собаку вовк та й каже: – Здоров був, собако! Поздоровкалися. Вовк і питає: – […]...
- Українська народна казка – Казка про Жар-Птицю і Вовка Українська народна казка про бідного парубка і доброго вовка. Було в одного царя три сини – два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько й каже: – Вибирайте собі коней з табунів яких завгодно і їдьте куди […]...
- Українська народна казка – Казка про Івасика Відома українська казва про сміливого і винахідливого хлопчика Івасика-Телесика. Був собі чоловік та жінка, а в них синок-одиначок Івасик. Ото Івасик, як підріс трошки, став просити батька: – Зробіть мені, тату, човник та весельце, то я буду рибку Ловити та вас обох при старощах годуватиму. – Куди тобі, синку, ти ще малий, – каже батько. […]...
- Українська народна казка – Пан Коцький В одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей ловити. От хазяїн його взяв та й вивіз у ліс, думає: “Нащо він мені здався, тільки дурно буду годувати,- нехай в лісі ходить”. Покинув його, а сам поїхав. Коли це приходить до кота лисичка та й питає його: – Що ти таке? А […]...
- Українська народна казка – Казка про котика та півника Був собі котик та півник і були вони у великій приязні. Котик, було, у скрипочку грає, а півник тільки співає. Котик, було, йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить, То котик, було, йдучи, наказує: – Ти ж тут нікого не пускай та й сам не виходь, хоч би хто й кликав. – […]...
- Українська народна казка – Чабанець Казка про дужого хлопця-чабана, який переміг змія і провчив царя Був собі чабанець, та такий, що ще змалку все вівці пас, більш нічого й не знав. От раз і випав йому з неба камінь – у пудів вісім. Він було все грається тим каменем: причепить до батога та як кине угору, а сам спати ляже […]...
- Кумицька народна казка – Хитрий Байбурак Кумицька народна казка про кмітливого селянина, який здолав злу чаклунку. Жив в одному аулі бідняк, і було у нього дванадцять синів. Одинадцять старших синів були злі, нерозумні й ледачі. А наймолодший, Байбурак, був добрий, спритний і розумний. Коли сини підросли, батько надумав їх оженити. Та ось біда: де ж знайти стільки наречених? І довелося старому […]...
- Українська народна казка – Солом’яний бичок Жив собі дід та баба. дід служив на майдані майдаником (майданний – робітник на заводі, на якому гонили смолу), а баба сиділа дома, мички пряла. І такі вони бідні – нічого не мають: що зароблять, то проїдять, та й нема. От баба й напалась на діда: – Зроби та й зроби мені, діду, солом’яного бичка […]...
- Українська народна казка – Батьківські поради (Збірка) Казки, записані і упорядковані Петром Пойдою: “Піп і циган”, “Ведьмідь і павучок”, “Батьківські поради”. ПІП І ЦИГАН Був у одному селі піп, а в сусідстві з ним жив циган. Коли надійшла пора косити сіно, піп позвав цигана. Домовилися так. Циган буде косити цілий день і за це матиме платню – одну торбину кукурудзи. Почав циган […]...
- Українська народна казка – Ох Колись-то давно, не за нашої пам’яті,- мабуть, ще й батьків і дідів наших не було на світі, жив собі убогий чоловік з жінкою, а у них був один син, та й таке ледащо той одинчик, що лихо! Нічого не робить – і за холодну воду не візьметься, а все тільки на печі сидить та просцем […]...
- Українська народна казка – Кривенька качечка Був собі дід та баба, та не було у них дітей. От вони собі сумують; а далі дід і каже бабі: – Ходімо, бабо, в ліс по грибки! От пішли; бере баба грибки, коли дивиться – у кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить. От вона дідові: – дивись, діду, яка гарна качечка! А дід […]...
- Українська народна казка – Молодильна вода Жив на світі один цар і мав трьох синів. два були розумні, а третій, як водиться, дурень. І дожив той цар до глибокої старості. Однієї ночі приснився йому віщий сон: снилося йому, що є така вода, коли нею вмитися, то можна знову стати молодим. Вранці, пробудившись, став оповідати він той сон синам і сказав: – […]...
- Російська народна казка – Маша і ведмідь Жили собі дід і баба. У них була внучка Маша. Зібралися раз дівчатка в ліс по гриби та по ягоди. Кличуть із собою й Машу. – дідусю, бабусю,- каже Маша,- пустіть мене в ліс з подружками! Дід і баба кажуть: – Іди, тільки від подруг не відставай, а то заблудишся. Прийшли дівчатка в ліс, почали […]...
- Українська народна казка – Івасик-Телесик Хлопчика-крихітку украла страшна змія, але Телесика їй з”їсти не вдасться. Був собі чоловік та жінка, а в них синок-одиначок Івасик. Ото Івасик, як підріс трошки, став просити батька: – Зробіть мені, тату, човник та весельце, то я буду рибку Ловити та вас обох при старощах годуватиму. – Куди тобі, синку, ти ще малий, – каже […]...
- Українська народна казка – Царівна-Жаба Скорочений переказ української народної казки про зачаровану царівну. Десь-не-десь, у якімсь царстві, жив собі цар та цариця, а в них – три сини, як соколи. От дійшли вже ті сини літ, – час їм женитися. Цар покликав синів та й каже: – Сини мої, соколи мої! дійшли ви літ,- час вам уже подружжя шукати. Забирайте […]...
- Туркменська народна казка – Гора самоцвітів Казка про бідняка Міралі і чарівну гору самоцвітів. Колись давно в одному селищі жила старенька вдова, і мала вона сина Міралі. Жили мати з сином бідно. Стара людям вовну чесала, шила, прала – отак і заробляла на прожиття. Коли Міралі підріс, мати сказала: – Гей, синку, я вже не здужаю працювати. Знайди-но собі якусь роботу, […]...
- Словацька народна казка – Золота прядочка Дві словацькі казки “Золота прядочка” та “Як яйце по білому світу мандрувало”. Переклад О. Микитенка. ЗОЛОТА ПРЯдОЧКА Жили чоловік та жінка. Жили вони у старій і вбогій хатині, берегли кожну копійку, але скільки не бились, ніяк не могли вилізти із злиднів. От одного вечора прийшла до них стара-стара баба, ще бідніша за них, та й […]...
- Туніська народна казка – Алі-лісоруб Туніська народна казка про те, як завидющий ювелір намагався ошукати бідного й доброго лісоруба і що з того вийшло. Переклад з арабської Євгена Микитенка Був собі лісоруб Алі. Жив він із жінкою в одному селі на півдні Тунісу. Все життя Алі працював у лісі. Замолоду він був міцний та дужий і завиграшки міг зрубати за […]...
- Українська народна казка – Котигорошко Був собі один чоловік і мав шестеро синів та одну дочку. Пішли сини в поле орати і наказали, щоб сестра винесла їм обід. Вона й каже: – А де ж ви будете орати? Я не знаю. Вони кажуть: – Ми будемо тягти скибу від дому аж до тієї ниви, де будемо орати,- то ти за […]...
- Українська народна казка – Телесик Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: “Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?” От баба й просить діда: – Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде […]...
- Українська народна казка – Бідний чоловік та його сини Героїко-фантастична казка Жив собі бідний чоловік. Мав він трьох синів. Найстаршого звали Петром, середульшого – Гаврилом, найменшого – Іваном. Коли хлопці підросли, батько покликав їх до себе й каже: – Старий я, діти мої, не можу вас прогодувати. Ви вже виросли, ідіть собі в світ, шукайте роботи. Та за рік повертайтеся додому. Хто з вас […]...
- Українська народна казка – Лисичка-сестричка Украла собі лисичка-сестричка курочку та й біжить. Біжить та й біжить, от вже й ніч заходить. Бачить вона хатку, заходить туди, вклонилась звичайненько та й каже: – добривечір, люди добрі! – доброго здоров’ячка. – Пустіть переночувати! – Ой лисичко-сестричко, у нас хата маленька,- ніде буде тобі лягти. – дарма, я під лавкою зігнуся, хвостиком обгорнуся […]...
- Українська народна казка – Яйце-райце Колись була птиця жайворонок царем, а царицею – миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: – Нехай мені буде! А жайворонок каже: – Нехай мені! Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та […]...
- Словацька народна казка – Брати-Місяці Словацька народна каза про пригоди бідної пасебриці. Переклад зі словацької дмитра Чередниченка. Була собі мати й мала дві дочки: одну рідну, а другу пасербицю. Свою ж вона любила, а на пасербицю й дивитися не могла, і все через те, що Марушка була краща за її Голену. Марушка не здогадувалась про свою красу й не знала, […]...
- Українська народна казка – Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат Були собі дід та баба. От раз у неділю баба спекла пиріжків з маком, повибирала їх, поскладала в миску та й поставила на віконці, щоб прохололи. А лисичка бігла повз хатку та так нюхає носом; коли чує – пиріжки пахнуть. Підкралась до вікна тихенько, вхопила пиріжок моторненько та й подалась. Вибігла на поле, сіла, виїла […]...
- Українська народна казка – Кирило Кожум’яка Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла черга вже й до дочки самого князя. Нічого робить, коли давали городяни, треба й йому давати. Послав княвь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й […]...
- Українська народна казка – Колобок Були собі дід да баба та дожились уже до того, що й хліба нема. дід і просить: – Бабусю! Спекла б ти колобок! – Та з чого ж я спечу, як і борошна нема? – От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок. Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала […]...
- Українська народна казка – Котик Не знаю, в якомусь-то царстві жив собі чоловік, а в нього було три сини. От як умер батько, зостався їм спадок: млин, хлів і кіт. – Нум,- кажуть брати,- будемо ділитися. – Нум. От і поділилися. Старший собі узяв млин, середульший – хлів, а найменшому дали кота: – Ти,- кажуть,- малий, тобі небагато треба! Почув […]...
- Білоруська народна казка – Пшеничний колосок Жила собі у дворі курка Цокотушка, гусак Шипун та індик Белькотун. Курка доглядала своїх курчат, греблася на смітнику, шукала зернятка. А гусак Шипун та індик Белькотун тільки походжали туди-сюди двором, мов ті поважні пани, і весь час сперечалися між собою про те, хто з них найважливіший та найрозумніший. – У мене голова велика,- хвалиться гусак,- […]...
- Українська народна казка – Цап та баран ЦАП ТА БАРАН Був собі чоловік та жінка, мали вони Цапа й Барана. І були ті Цап та Баран великі приятелі – куди Цап, туди й Баран: Цап на город на капусту – і Баран туди, Цап у сад – і Баран за ним. – Ох, жінко, – каже чоловік, – проженімо ми цього Барана […]...
- Російська народна казка – Мар’я Морівна В тридев’ятому князівстві, у преславнім королівстві жив собі Іван-царенко. Було в нього три сестри: одна – Мар’я-царівна, друга – Ольга-царівна, третя – Анна-царівна. Батько з матір’ю їхні померли. Помираючи, синові наказали: – Як стануть сестер твоїх сватати, то першому ж і віддавай, при собі не тримай. Поховав царенко батьків та з горя пішов із сестрами […]...
- Українська народна казка – Чарівна скрипка Українська народна казка записана Михайлом Григоровичем Івасюком на Буковині. Жив колись на світі бідний русин. І щоночі йому снився син – високий, гарний легінь. Але то був тільки сон. Життя проминало, а у чоловіка ні сина, ні багатства – сама біда в хаті. Під горою мав трохи землі, але на ній і дурний бур’ян не […]...
- Норвезька народна казка – Про Карі, бідну сирітку, що королівною стала Норвезька казка про бідну дівчину. друкується за польським виданням, переклад з польської Тетяни Мудрик. Це було давно, дуже давно, коли по землі ще ходили добрі чарівниці, в лісах жили гноми, а королевичі з’являлися перед бідними сиротами і у золотих каретах везли їх до кришталевих палаців. В одному невеликому селі понад морем жила дівчинка на ймення […]...
- Українська народна казка – Ріпка Був собі дід Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мінка, а в дочки собачка Хвін-ка, а в собачки товаришка – киця Варварка, а в киці вихованка – мишка Сіроманкам Раз весною взяв дід мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив, зробив п&іьцем дірку та й посадив ріпку. […]...
- Коряцька народна казка – Хитра лисиця Коряцька народна казка про хитрющу лисицю та довірливих звірів. Сидить лисиця на березі річки і думає: “Як би це мені свіженькою рибкою поласувати?” дивиться лисиця: а по річці колода пливе, а на тій колоді дві чайки сидять. Запитує лисиця: – Гей, чайки, що ви робите? – Рибу ловимо. – Візьміть і мене з собою! – […]...
- Народна казка як жанр фольклору 1. Від покоління до покоління. (Казка є найулюбленішим фольклорним жанром як для дітей, так і для дорослих. Мало кого можуть залишити байдужим розповіді про неймовірні пригоди героїв казок, про фантастичні події, про загадкові скарби і закляті міста. Деякі персонажі та окремі епізоди стають популярними у повсякденному житті людини. Окремі народні казки мають давнє коріння. Упродовж […]...
- Українська народна казка – дідова дочка й бабина дочка Казка про двох сестер-зведенят – ледачу і роботящу Був собі дід та баба і мали собі дочку. Ото чи довго прожила баба, чи ні, та й задумала вмерти. А як умирала, то своєму чоловікові казала: – Як я умру, чоловіче, а ти будеш женитися, то гляди – не бери тої удови, що біля нас живе […]...
- Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” І. Якоб та Вільгельм Грімм – збирачі німецького фольклору. (Брати Грімм, які жили наприкінці XVІІІ – на початку XІX сторіччя, дуже цікавилися німецьким фольклором. Вони збирали та записували народні казки. У своїх записах казок вони намагалися якомога точніше передати народну мову, відобразити народне розуміння щастя, добра та […]...
- Заграй ми, цигане старий (народна пісня) Заграй ми, цигане старий, Якої я гадаю; Грошей ти дам, вина ти дам І всього, що лиш маю. Бо лютий біль отут горить І груди розпирає, І бідне серце так болить, Що гине, умирає. Заграй ту пісню чарівну, Що то колись співала Старая ненька, як мене В колисці колисала. Хай нагада вона мені Літа ті […]...
- Дівчино-рибчино, здорова була! (народна пісня) “дівчино-рибчино, Здорова була! Чи вже ж ти, серденько, Мене забула?” “Ні, не забула І не забуду, Любила, кохала, Любити вік буду!” “дівчино-рибчино, Серденько моє, Якби ж ми з тобою Жили обоє! Жили ми з тобою, Вік вікували, Горенька й нуждоньки В світі б не знали!” “Ти б строїв хатинку, Я б помагала, Ти б косив […]...
Твір на тему родовід.