Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (2 варіант)
Активна громадянська позиція – визначальна риса поезії Бориса Олійника. Його слово – це слово митця зі стійкими переконаннями, одного з тих, хто з гордістю усвідомлює свою приналежність до будівничих нового світу. Пристрасті й боріння епохи – і його особисті переживання, тому поет часто виступає і як публіцист, полеміст.
Особливо помітно ця гострота злободенності проблем поезій Олійника, драматично-трагедійний струмінь його поетичного слова визначилися в його поемі “Крило”, яка вийшла у 1981 році.
Образ птаха – традиційний
Потяглися журавлі
Вдалеч плавко.
Доганяв їх листопад за селом.
А один, як сирота,
Гірко плакав
З перебитим у лікті крилом.
Назва “Крило” має досить символічне значення, означаючи злет людини над буденністю, піднесення її духовності, чистоту її помислів.
Звернімо увагу, що поет підкреслює, наскільки людяним був хлопчак, який пожалів птаха, пригрівши його:
А ішов собі хлоп’як через луки.
Запримітив сірому здаля.
Він узяв, як дитину,
На руки
І додому приніс журавля.
І журавель
Отак вони й росли, як близнюки.
Навчив журавлик хлопчика літати.
Коли село хилилося до сну,
Вони удвох виходили на луки,
І журавель розповідав малому
Про Африку, про Ніл і піраміди…
Журавель супроводжує хлопчика протягом всього його змужніння і врешті благословляє його кохання:
І журавель сказав їм:
“Щаслива ти. Достойна в тебе пара.
Я вас обох приймаю. І – люблю”.
О, як утрьох їм високо літалось!
І так у світі хороше було!
Ідея високої духовності людини втілена у казково-фантастичному образі журавля-юнака, де образ птаха олюднений не тільки за допомогою гумористично-побутових деталей, як, наприклад, куплені у крамниці кеди, сорочка. Хлопець, здобувши крила, не перетворюється на напівптаха, а, скоріше, утверджується у своїй людській сутності. Лишаючись кожен сам собою, юнак і журавель відчувають один одного, і вони вже ніколи не зможуть жити поодинці. Бо – “крилом я до тебе приріс”, отож виникла якась неповторна взаємозалежність між людиною і птахом, високе єднання між ними.
Образам юнака і його коханої, птаха протиставляється образ сусіди – людини мізерної та завидющої:
А поруч жив сусіда-завидюх.
Стояла в нього на два ганки хата.
Добра усякого – аж розпирало
Суцільний мур.
Досить показовим є те, що підкреслюється відсутність у сусіди дітей, бо людина, яка не хоче мати дітей, взагалі не здатна любити будь-кого. І сад у нього був не квітучий, пишний, як звичайно, а “задушений глухим парканом”, минали його навіть солов’ї. Таким чином за допомогою кількох деталей підкреслюється душевне зубожіння сусіди, якого навіть не хочеться називати людиною. І у цього нелюда піднімається рука на журавлика, який:
За звичкою довірливо ішов.
(Бо думав же – людина)…
Ще одна показова деталь: у чоловіка “зеленим люто засвітились очі”, немов у звіра-хижака. Та чоловік-хижак не уник своєї кари, він став самотнім, не потрібним людям, чужим природі (“собаки не любили його, страх!”, “де він ступав, там не росла трава”).
Що ж сталося з юнаком? В очах мертвого журавля він побачив своє миттєве старіння, бо втратив свою душу, свого товариша, частину самого себе, свою юність:
Коли у мертвім оці журавля,
Як в дзеркалі, своє лице угледів,
Що просто на очах старіло важко:
Одна по одній зморшки проступали,
Кришились зуби, западали щоки, –
І він ставав столітнім, древнім дідом.
Злочинець же не знав відтоді спокою, метався від постійного докору сумління, яке з’являлося йому у вигляді зістарілого юнака з перебитим крилом замість руки. Так, зло було покарано, але добро постраждало невимовно, непоправно.
Дійсно, юнак з пташиним крилом став у творі своєрідним символом єднання людини з природою, бо людина є невіддільною часткою природи, дитиною природи, і не може себе від неї відділяти, віддалятися від неї. Однак зміст поеми “Крило” набагато глибший, ніж просто заклик любити і берегти природу. Тут говориться і про Любов до всього живого. Взагалі про здатність людини любити, а також про заздрість, жадібність, ницість, злочинність мізерних людських душ, тобто про святе й грішне в людині, високість її злетів та дрібні падіння. Отже, поема ця звернена до всіх людей у їхній людській вищості.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (1 варіант) Навчив журавлик хлопчика літати… Борис Ілліч Олійник – поет планетарної широти мислення, щирий, відвертий зі своїм читачем. Саме з ним веде автор серйозну, виважену бесіду про загальнолюдські цінності: про благородство душі, свободу духу, про повагу до найріднішої людини – матері, про щастя жити на землі і залишити по собі добру пам’ять, про гармонію людини й […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (3 варіант) Інколи, живучи між людей, ми не знаходимо такої втіхи і відради, такої моральної насолоди, яку дає нам природа. Природа – каша колиска, вона дарує нам можливість жити. Тому наш святий обов’язок – любити її, розуміти, вболівати за неї. Життя людини і матері-природи – це вічна тема в мистецтві. Останнє століття вона стала проблемою, бо все […]...
- Протистояння добра і зла, совісті і безчестя – вічна тема мистецтва (на прикладі поеми Б. Олійника “Крило”) У творчості Бориса Олійника є ряд наскрізних образів, серед яких особливо виділяється чистотою і різноманітністю образ крила: Бо доля, певне, у гуморі була, Коли у посаг нам давала землю й воду І голубого неба два крила. (“Мій борг”) Я з останнього морозу Від крила твого воскресну Як не лебедем, хоч сивим журавлем. (“Повернися”) Журавлиним крилом […]...
- Кревний зв’язок людини з природою у поемі Б. Олійника “Крило” Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. Б. Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема він глибоко переконаний, що кожен повинен жити напруженим духовним життям, бути щирим і щедрим, […]...
- Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило”? Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило”? Б. Олійник – поет-мислитель, який у своїй творчості порушує проблеми взаємозв’язку людини і космосу, поет-мрійник, чиї мрії облагороджують почуття і дарують людині “крила”. Мрія підносить людину, робить її здатною “літати”, духовно розвиває її. Поема-казка “Крило” – це ірреальна історія: хлопчик рятує від загибелі пораненого журавля, а той на […]...
- Одвічна тема у мистецтві – покарання совістю (за віршем Б. Олійника “Крило”) (1 варіант) З усіх моральних та естетичних чинників поет віддає перевагу першоджерелам народним, які для нього є безсумнівними у своїй чистоті й гуманістичній сутності. Ось що говорив сам поет: “Людство одвіку, при всій невпинності поступу, завжди спирається на ті морально-етичні якорі, які не дають йому змоги з вертикалі – чолом у небо – перейти на горизонталь, тобто […]...
- Одвічна тема у мистецтві – покарання совістю (за віршем Б. Олійника “Крило”) (2 варіант) Література вчить жити, література вчить думати про велике, виховує характер, змінює погляди на світ і місце людини в ньомуТаке її завдання. Справжня художня література апелює до совісті людини, до її душі. Такі прекрасні твори світової та української літератури, як “Фауст” Гете, “Три товариші” Е.-М. Ремарка, “Прощавай, зброє” Е. Хемінгуея, “Диво” П. Загребельного, поезії В. Симоненка, […]...
- Ідея гармонії людини і природи (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) Леся Українка – найвидатніша письменниця свого часу. її талант був визнаний далеко за межами України. Поетичні твори Лесі Українки мають переважно громадське звучання, але її перу належать і справжні шедеври інтимної та пейзажної лірики, одним з яких є драма-феєрія “Лісова пісня”. Зображуючи гармонічне існування природи і людини, самої людини, наповненої почуттям кохання, поетеса доводить, що […]...
- Ідея гармонії людини і природи у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Проблема гармонії людини і природи, порушена у драмі-феєрії “Лісова пісня”, звучить актуально і в наш час. Якщо сьогодні ми знущаємося над природою, то завтра вона поверне нам свої кривди сторицею. Нам не вистачає любові, шанобливості й віри наших предків, які вміли жити в гармонії з оточуючим світом. Світ химерних створінь, загадкових лісових духів живе своїм […]...
- Ідея гармонії людини й природи (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Ідея гармонії людини й природи (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Усі ми: квіти, трави, дерева, люди – діти великої, могутньої Природи. Дихаємо одним повітрям, гріємося під одним сонцем, пускаємо коріння в одну землю. І все життя тягнемось до висот небесних – гілками-руками, думами-мріями, душами-квітами. Приходимо ненадовго в цей світ, прокладаємо в ньому свою стежку […]...
- Ідея гармонії людини і природи (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Люди повинні пам’ятати, що природа – це не просто дім, в якому живемо, це те, що живе поруч з нами, можливо, не схожим на людське, але повнокровним життям. Геніальна поетеса Леся Українка зрозуміла цю істину – і перед очима живими картинами постали чудові місячні ночі, лісові хащі, глибини прозорої води, лугові тумани. І вся ця […]...
- Зв’язок людини з природою в поемі “Крило” Морально-етичні проблеми, про які пише Борис Олійник, на перший погляд прості і Зрозумілі без зайвих слів. Під пером поета вони набувають глибини й багатозначності, він досліджує їх у тісному зв’язку з повсякденним життям людини. Мова й форма віршів Олійника точна, проста, лаконічна Та є в його поетичній скарбниці дещо незвична річ Це казка-притча “Крило”, яка […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка (1 варіант) В пісні те лиш живе, що життя дало. І. Франко Травневий тихий вечір у моєму селі. Спалахнули ясні зорі, серед них гордо пишається золотий місяць. Повітря чисте, свіже. Стою й милуюсь садом, укритим білим серпанком. Здалека долинула задушевна пісня. Заслухалась… Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Та це ж […]...
- Метафоричність мови в поезії Б. Олійника (1 варіант) Література – це мистецтво асоціацій. Її основний виражальний засіб – слово. Мова художньої літератури багатюща на різні тропи: епітети, метафори, синекдохи, паралелізмі!, гіперболи, які виконують роль творення художнього образу. Улюблені засоби творення образів складають індивідуальний стиль кожного письменника, саме тому ми не сплутаємо вірш Т. Г. Шевченка і вірш І. Ф. Драча, відрізнимо прозовий уривок […]...
- Метафоричність мови в поезії Б. Олійника (2 варіант) Іван Драч так сказав про Бориса Олійника: “Борис Олійник – поет високої відповідальності за Сподіяне на землі, за чистоту традиції порядності і чесності, поет, який романтизує лицарське начало в людині”. І ми можемо вповні погодитися з цією думкою, оскільки творчість поета втілює загальнолюдське поривання до прекрасного, чистого і духовного в людині та світі. Поезія Бориса […]...
- Поетичне осмислення гармонійної єдності людини й природи в поезії Богдана-Ігоря Антонича АНТОНИЧ БОГДН-ІГОР (1909-1937) Народився в с. Новиці Горлицького повіту на Лемківщині (зараз територія Польщі) в родині священика. Навчався у польській гімназії в Сяноці, яку закінчив блискуче, на гуманітарному факультеті Львівського університету. Захоплювався музикою, малюванням. Рано почав складати вірші. За життя здобув славу одного з найкращих поетів, по смерті був надовго забутий. Автор збірок поезій “Привітання […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка (2 варіант) О краю мій, підгір’я ти прекрасне, Як я люблю, як я люблю тебе! Мов зірка та, що світить і не гасне, Так та любов в душі моїй живе. І. Франко Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язані із селом, у якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому кутку, оточене дубовими та ялиновими лісами […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (4 варіант) Задум написати кіноповість “Зачарована Десна” виник у О. Довженка ще в роки Великої Вітчизняної війни. Проте твір з’явився лише в 1955 році, за рік до його смерті. За своїм художнім і філософським звучанням повість стоїть на рівні кращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту. У творі немає чіткого сюжету. Невимушено ведеться розповідь. Поступово перед нами […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (2 варіант) Однією з найбільших людських цінностей є воля. Відчуття того, що ти вільний, ні від кого не залежиш і сам є хазяїном свого життя, може надати людині крила, і навпаки, якщо людину позбавити свободи, зробити рабом, зачинити в замкненому просторі, це може зламати її, позбавити будь-яких сил і навіть призвести до загибелі. Саме тому невільники всіх […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (2 варіант) Багато гучних і ніжно-тихих слів про рідну землю було сказано і написано в різні часи. Поети присвячували їй найпалкіші рядки, які часто ставали піснями чи гаслами. А ось Василь Стус, життя якого стало освідченням у любові до України і дорогою до неї, як це не дивно, пише: ” А я не можу й слова проронити… […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (3 варіант) “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, […]...
- Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи (за збіркою “Сонячні кларнети”) (1 варіант) Пейзажна лірика займає не останнє місце в українській літературі, але функції її можуть бути різними. Так, наприклад, І. Франко зображує оживання природи після зимового сну, проводячи паралелі із суспільними процесами, викликаними пробудженням свідомості народу, і пов’язаною з цим активною боротьбою за національні та соціальні права. Природа також може відповідати або контрастувати настроям не тільки цілого […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (1 варіант) Україна, її доля, її майбуття – головна тема творчості видатного українського поета В. Стуса. Про що б поет не писав, чи то про матір, чи то про сина, дружину, самотність свою у чужих краях – він пише про рідну землю, згадуючи її з ностальгією. В одному з листів до Андрія Малишка він писав: “Я визнаю, […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (2 варіант) Загадково блищить Десна, манячи до себе чистою водою та незабутньою красою, щось розповідає ворона, яка вміє розмовляти, лякає з берега казковий лев, і сидить на березі білоголовий хлопчик Сашко, який навчається любові до природи у своєї Десни й своїх батьків та дідів. Він ще маленький, але вже знає, що таке справжня праця, що таке любов […]...
- Життєстверджувальні мотиви поезії Лесі Українки “Cоntrа sреm sреrо!” (1 варіант) Коли мова заходить про “жіночу поезію”, то частіше за все, і це цілком зрозуміло, у ній насамперед відзначають ніжність, м’якість, особливу задушевність, мрійливість, милосердя і доброту ліричної героїні. Усе це ми, безумовно, знаходимо у творах Лесі Українки. Проте не слід забувати, що як поет-лірик вона сформувалася в бурхливу епоху, що привело до пошуків нової особистості […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (1 варіант) Слова, написані 1893 року: Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать, – Стали героїчною обітницею Лесі Українки, здійсненої власним життям. У них – вся Леся, велика дочка українського народу. Вона увійшла в розвихрену дійсність нової епохи як невсипуща трудівниця, кожна думка якої палить вогнем […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (1 варіант) Здається, життя – це чергування дійсності та спогадів. Дійсність інколи не дає часу заглибитися людині в минуле, але коли цей час надходить, тоді людина з радістю та деяким смутком починає споглядати те, що відбувалося колись, що ставало поштовхом до нових і нових зустрічей, ідей, надій та мрій. Сталось саме так і з Олександром Довженком, який […]...
- Життєстверджувальні мотиви поезії Лесі Українки “Cоntrа sреm sреrо!” (2 варіант) Чи можна співати веселу пісню, коли серце розривається від туги, а тіло страждає від нестерпного болю? Чи можна вірити у щасливе майбутнє, коли буденність перетворилася на безкінечні долання: долання обставин, долання власної безсилості? Чи можна сподіватися без надії? Звісно, що ми не можемо ототожнювати ліричного героя твору та особистість поета, але коли ми говоримо про […]...
- Мотиви визвольної боротьби в поезії Лесі Українки (3 варіант) Леся Українка – поетеса універсальна. В її творчості є вірші ніжні, ліричні, які розкривають найтонші переживання закоханої людини або мрії молодої дівчини. І поряд з цими задушевними і зворушливими творами є зовсім інші – за характером, жанрами, ідеями. Лесю Українку називають “співачкою досвітніх огнів”, “дочкою Прометея”, “поетом революційної боротьби і революційного повстання”. Справді, письменниця всією […]...
- Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” (3 варіант) У кожної людини є місце, яке вона пам’ятає усе життя. Було таке місце і в Олександра Довженка. Це – його “зачарована Десна”… Світять м’яко зорі на перекинутому небі, а їх задумливо лічить маленький хлопчик Сашко, який, ставши дорослим, назавжди зберіг у своєму серці красу цієї “незайманої дівиці”, зберіг вічну пам’ять про своїх батьків, дідів, що […]...
- Передача настрою людини засобами поетичної мови. Єднання людини та природи за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ” Відомий український поет Павло Григорович Тичина дуже любив рідну природу. У багатьох його творах можна знайти зображення полів, лісів, річок. Але в поезії Тичини природа не є тільки тлом, на якому відбуваються події. Поет робить природу рівноправним учасником, а інколи й головним героєм своєї чудової лірики. Важливо, що Павло Тичина вміє показати, якого єднання можуть […]...
- Основні мотиви лірики Б. Олійника Борис Олійник – поет, що знайшов свою тему і не боїться раз у раз повертатися до неї, бо глибина питань, які він ставить, виключає швидку й однозначну відповідь. Людська гідність і честь, вибір, що робимо ми між правдою й кривдою, швидкоплинність людського життя, пам’ять та відповідальність – основні мотиви його поезії. Син Полтавщини, Олійник не […]...
- Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи (за збіркою “Сонячні кларнети”) (2 варіант) Назвавши свою збірку “Сонячні кларнети”, П. Тичина підкреслює мелодійність, музичність своїх віршів, відзначає близькість лірики до музики. У віршах цієї збірки поет відбиває лише переживання і настрої, навіяні природою, коханням, власними роздумами. У вірші “Розкажи, розкажи мені, поле… ” ліричний герой і пейзажний малюнок вірша злилися воєдино в гамі найніжніших мінорних почуттів. Розкажи, розкажи мені, […]...
- Релігійні мотиви в поезії Василя Стуса Релігійні мотиви в поезії Василя Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого були слова німецького філософа Фрідріха Ніцше “Бог мертвий”. Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог “почвар і люті” […]...
- Крило – Олійник Борис І Потяглися журавлі Вдалеч плавко. Доганяв їх листопад за селом. А один, як сирота, Гірко плакав З перебитим у лікті крилом. А ішов собі хлоп’як через луки. Запримітив сірому здаля. Він узяв, як дитину, На руки І додому приніс журавля. Поселив за комодом в куточку. (Звідти смішно стирчав йому ніс). Мати вишила журавку сорочку. Батько […]...
- Інтимна лірика В. Симоненка – потужне крило його поезії “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав… ” – це твердження В. Симоненка з прологом до створеного ним чаруючого образу коханої. Найбільше сподобався мені його вірш “Вона прийшла”. Це поезія про перше велике, несміливе кохання, що проникає в душу людини, в її зачарований світ. Кохана з’являлася юнакові тільки в романтичних […]...
- Причини втрати гармонії людини з Богом і світом (за біблійними переказами) У світовій духовній спадщині особлива роль належить Біблії – книзі з книг. Створена протягом тисячоліть, вона увібрала у себе народну мудрість, втілила моральні основи людського життя. Біблія – це не просто книга, не просто явище культури. Це її серцевина, серцевина духовного буття світу, бо вона торкається таких важливих питань: життя і смерті, долі та душі […]...
- Гармонія людини і природи в творчості Павла Тичини Творчість Павла Григоровича Тичини – це гімн життю, весні, природі і людині. Він увійшов у літературу передзвоном своїх “Сонячних кларнетів”, музику яких не почути було неможливо. Перша збірка поета ввібрала в себе найоптимістичніші настрої молодої людини, життя якої тільки починається; ввібрала музику серця і музику Всесвіту, космосу, природи, що злилися в ній в унісон, як […]...
- Краса людини і природи у кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Краса людини і природи у кіноповісті Олександра Довженка “Зачарована Десна” Олександр Довженко – людина, щедро обдарована багатогранними здібностями й талантом. Сьогодні ми навіть вагаємося, кому надати перевагу – Довженкові як творцеві прекрасних кіноповістей чи авторові захоплюючих філософських щоденників, у яких він замислюється над красою і щастям людини на оновленій землі. Довженко писав також оповідання та […]...
- Проблематика повісті І. Франка “Сойчине Крило” (1 варіант) Значним кроком на шляху оновлення вітчизняної літератури стала мала проза Франка 1900-х років, позначена драматичним напруженням пристрастей, концентрацією дії та замкнутістю форми. У своїх творах письменник звертається до аналізу неординарних людських характерів, часто одержимих пристрастю, до складної взаємодії свідомого та несвідомого в їхній поведінці. Особливе місце належить повісті-новелі “Сойчине крило”. У рецензії А. Крушельницького на […]...
Твір на тему життєвий шлях.