Мова – це душа народу, “щоденне чудо”, “сонця зір” (за творчістю Д. Павличка)
Поет широкого тематичного діапазону, Дмитро Павличко створив багато ліричних віршів, які відзначаються свіжістю, образністю, яскравою поетичною мовою. Але особливу увагу привертають вірші поета, присвячені рідній мові. Роздуми поета про місце української мови в минулому, сучасному та майбутньому лягли в основу багатьох його поезій.
Проблема розвитку української мови, національної культури була для нього важливою й досить болючою: він навчався у польській школі, де його рідна українська мова була суворо заборонена (місцевість, де жив
Ти зрікся мови рідної, нема
Тепер у тебе роду, ні народу.
Чужинця шани ждатимеш дарма –
В твій слід він кине сміх – погорду!
Саме так у вірші “Ти зрікся мови рідної… ” поет картає земляка-українця, який занедбав поле рідного слова, ставши безбаченком, перевертнем. Тематично з цим віршем споріднений “Лист до одного знайомого у справах філологічних”, у якому поет теж говорить про негідника-ледаря, що “рідне поле в будяччі кинув, що рідне слово в собі загасив, неначе ватру”. Але ж як можна забути рідну матір, яка виростила тебе, викохала, поставила на ноги? Чи можна поважати таку людину, взагалі вважати її людиною? Цю ж тему порушує Д. Павличко у циклі віршів, створених значно пізніше – “Вірші з Монголії”. У поезії “Між горами в долинах – білі юрти… ” йдеться про любов монголів до своєї вітчизни, до рідної мови, яку вони трепетно шанують і бережуть. Навіть якщо б сам їхній Бог – усевладний Будда – запропонував їм віддати Європу й Азію за рідну мову, вони б відмовилися від такої пропозиції, бо мова для них – найцінніше і найсвятіше багатство.
То – наше слово, то – щоденне чудо,
То – сонця зір крізь каменя більмо,
То – дух народу – о всесильний Буддо! –
Все в нас бери, лиш мови не дамо.
Бо справді, якщо зникне мова, – зникне й народ. Це дуже добре розуміють монголи, яким поет протиставляє своїх земляків, гнівно кидаючи їм докір:
А ви, освічені монголи,
Нагі внучата княжої землі,
Все віддали – і рідну мову й школи
За знак манкурта на низькім чолі.
А ось вірш “Якби я втратив очі, Україно”, у якому поет зазначає, що втративши зір, він ще зможе жити на світі, хоч і як би це було страшно, а втрата слуху означає для поета втрату життя, бо не буде можливості чути звуки рідної мови, ніжний спів солов’я, гучної трембіти, тривожного шуму стрімкого Черемошу – мови рідної неньки-землі. “Не чути материнської мови – ото була б загибель – смерть моя”, – пише поет.
Мова – це духовна коштовність, всякий народ звеличує себе, виявляє світові національні набутки свого серця, своєї мудрості, передає із покоління в покоління свій досвід, культуру, традиції. Вона робить народ народом, веде нас на вершину знань, відчиняє двері до духовної скарбниці людства. Це духовний заповіт, який
… у спадок віддали мені
Мої батьки і предки невідомі,
Що гинули за неї на вогні, –
Пише поет у своєму вірші “О рідне слово, хто без тебе я”.
Поет-патріот, невтомний борець за національно-культурне відродження українського народу, його історії, національної гідності, Д. Павличко вчить нас любити рідну мову, шанувати й розвивати її, боротися за неї, бо в ній – наша велич, наше безсмертя.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Душа нашого народу – рідна мова (за поезією В. Голобородька “Наша мова”) Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (1 варіант) Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи досвід батька, якого польські шляхетські […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?” (За творчістю Дмитра Павличка) Що відрізняє одну націю від іншої? Насамперед, мова, національний характер, звичаї. Отже, втратити мову та традиції свого народу – значить втратити себе. Це дуже важлива думка, яку, серед інших, намагався донести до нас талановитий поет Д. Павличко. Любов до рідного слова відкрилася в юнакові ще з дитинства. За його власними спогадами, він був єдиною україномовною […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (1 варіант) В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О. Олесь Мова – духовне багатство народу. Чим глибше людина пізнає рідну мову, тим тоньше сприймає її серце красу слова, а також красу життя. Поет-громадянин О. М. Підсуха – тонкий знавець багатства української мови. Про її милозвучність, величезний лексичний фонд і багату синоніміку він пише […]...
- Твір на тему: Мова – душа народу (Твір (за складним планом) у публіцистичному стилі на суспільну тему) План 1. Тернистий історичний шлях. 2. Мова – душа народу: А) значення етнічних особливостей; Б) духовна сутність мови; В) вплив історичних подій на розвиток мови. 3. Збереження мови – обов’язок кожного українця. Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із сивої давнини у сучасність. Не можна пройти його, не поранившись колючими голками. Такий шлях […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (3 варіант) “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова українська мова!” став крилатим висловом. […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) Максим Тадейович Рильський народився в Києві в 1895 році. Його батько був етнографом, фольклористом і громадським діячем. Мати була простою селянкою. Зростав він у селі під Києвом, грався з сільськими хлопчаками, тому й знав злигодні їхнього життя. Великий вплив на формування світогляду майбутнього поета мав композитор М. Лисенко. У ті роки, як він сам згадував, […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) На долю нашої рідної мови випало багато страждань. Її споконвіку плюндрували, намагалися стерти з лиця землі. М. Рильський у вірші “Рідна мова” описав багатостраждальне становище української мови за часів царизму: Цареві блазні і кати, Раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів гарячу, І осліпити, й повести На чорні […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка. Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” (1956), який увійшов до “Київських сонетів”. Перший […]...
- Громадянські мотиви лірики Дмитра Павличка Громадянські мотиви лірики Дмитра Павличка Дмитро Павличко відомий як поет, перекладач, кіносценарист, критик, громадський і державний діяч. Письменнику вдалося творчо засвоїти традиції класичної української літератури, використати фольклорні образи і мотиви, поєднати громадський пафос з філософськими роздумами про вічні цінності. Д. В. Павличко є організатором Народного Руху і Демократичної партії України, а зараз він – натхненник […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?” (сонети Дмитра Павличка про рідне слово) Багато творів поета Дмитра Павличка присвячено проблемам розвитку української національної культури, історії, мови. Він починав навчання в польській школі, де українська мова, рідна для Павличка, була заборонена. Гіркоту зневаженої гідності виллє поет пізніше у віршах: “За мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені… ” З дитинства у нього любовне, бережливе, трепетне […]...
- Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Перша книжка Д. Павличка “Любов і ненависть” вийшла в світ 1953 року. Не дарма кажуть, що про долю поета можна дізнатися, прочитавши його вірші. Із віршів першої книжки ми дізнаємося, що доля маленького Дмитра така, як і багатьох українських дітей того часу: злидні, низький рівень освіти, […]...
- Твір на тему: Мова – скарбниця духовності народу (твір-роздум у публіцистичному стилі) Мова – скарбниця духовності народу (твір-роздум у публіцистичному стилі) Дійсно, мова – це скарбниця духовності, це характер народу. У ній відбито мого звичаї, побут. Але мова не може існувати відокремлено, і тут виникає нове поняття – народ. Саме народ дає мові силу й красу. Народ і мова – поняття нерозривні. І доки живе мова – […]...
- Невмирущість рідного слова (за віршем О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Олександр Олесь – тонкий лірик і водночас поет з мужнім громадянським голосом, що гнівно засуджував реакційну політику переслідування української культури. Як справжній патріот, письменник вважав за обов’язок спрямувати силу свого таланту на захист рідного слова. Олександр Олесь утверджував думку, що, втративши рідну мову, людина зрікається і перших материних слів, і колискових пісень, і рідної землі. […]...
- Твір на тему: Мова – скарбниця духовності народу Мова народу – найкраще з квітучого його духовного життя, що ніколи не в’яне й вічно знову розпускається. Ще В. Сухомлинський писав, що рідна мова – то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Бо в рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба” (за творчістю Д. Павличка) Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба. Д. Павличко “Червоне та чорне”. Ці стендалівські тони споконвіку прокладають сповнену мрій та розчарувань стежину нашого буття. Минають роки, засмучені, сумні, овіяні подихом часу обличчя заступають на місця безтурботних, […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” (3 варіант) В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови. […]...
- Рідна мова в поезіях В. Сосюри і М. Рильського І в України, і в української мови невесела доля. Маленька наша країна, як дорогоцінний камінець, приваблювала неситі очі загарбників майже у всі часи свого існування. А захопивши землю, іноземці робили все, щоб українці втратили національну пам’ять та рідну мову, тому що людину без коренів легко зробити холопом, найманцем, зрадником. За часів Польщі на Західній Україні […]...
- Мова “всіх в єдине нас злива” (за твором О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Мова “всіх в єдине нас злива” (за твором О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором. Саме так було з віршем “Рідна мова в рідній школі”. Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся викладання української мови в школі […]...
- “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу” за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв […]...
- Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” (1 варіант) Темою поетичної творчості В. Самійленка ще в гімназії стала українська мова. В умовах царської Росії це був серйозний і навіть небезпечний крок. Однак юнак рішуче ступив на тернистий шлях, бо не міг зрадити мови свого народу. Відзначаючи її значення для суспільства, український інтелігент не міг не сказати про величезну історичну заслугу Т. Шевченка в розвитку […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Д. Павличка I. Правдоборча постать Дмитра Павличка (разом з Ліною Костенко та поколінням “шістдесятників” відстоює право поезії бути найвищим авторитетом української літератури, визначає шляхи розвитку української поезії). II. Правда поетичного слова. 1. Перша збірка “Любов і ненависть” (1955) (літературне визначення поета, висока оцінка Андрія Малишка: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського […]...
- Вірш М. Рильського “Рідна мова” – величальна пісня українській мові У багатьох своїх статтях і поетичних творах М. Рильський закликав бути уважним до мови, цього “чудотворного знаряддя у нашій боротьбі за світле, щасливе життя”. Неперевершений знавець скарбів рідної мови, поет звертався до сучасників і наступних поколінь: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і […]...
- Філософські роздуми про роль рідної мови в житті кожної людини за віршем В. Голобородька “Наша мова” Філософські роздуми про роль рідної мови в житті кожної людини за віршем В. Голобородька “Наша мова” Наша українська мова схожа на вінок із квітів, що увібрали в себе усі кольори веселки. У ньому переплелися і велична історія нації, і волелюбне прагнення до щасливого майбуття, і лірична духовність, і патріотична незламність, і біль втрат, і зоряність […]...
- Екологія душі (за віршем М. Рильського “Мова”) В останні роки набуло поширення словосполучення “екологія душі”. Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення? Відповідь на це запитання може бути одна: повернути святість словам мати, мова, Батьківщина, земля. Викоренити паростки байдужості піклуванням про прийдешність. І допоможе […]...
- Твір на тему: Мова – скарбниця духовності народу (замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі) Кожен народ має свою неповторну скарбницю – рідну мову. А мова – це глибина тисячоліть, неповторна історія розвитку людства, що прийшло на цю землю творити добро. “Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги” (В. Сухомлинський). Українська мова дивує й захоплює, вона ясна й повноголоса. […]...
- Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ […]...
- Образ матері України (за поезією “У дитячому серці жила Україна”) У своїй творчості Д. Павличко часто звертається теми Батьківщини, до теми рідної землі. Вірш “У дитячому серці жила Україна” починається споминами поета про веселі і сумні пісні матері. У дитячому серці жила Україна Материнські веселі і журні пісні. Д. Павличко вчився в польській школі, де суворо заборонялося спілкування українською мовою. Тому поетові багато разів доводилося […]...
- Заклик до збереження мови у вірші В. Самійленка “Українська мова” Володимир Самійленко був справжнім українцем, усією душею відданим своїй країні й своєму народові. Творчість його багатогранна й різноманітна. Діяльність цього видатного митця була спрямована на збереження й збагачення рідної культури. У своєму вірші “Українська мова” поет порівнює мову з коштовним діамантом. У поезії закарбовано драматичні сторінки історії народу, історії рідного слова, приниженого людською байдужістю: І […]...
- Твір на тему: Рідна мова – неоціненний скарб Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова – це колективна пам’ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас […]...
- Твір на тему: Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
- Значення творчості Д. Павличка у розвитку української лірики (1 варіант) Син простого хлібороба і лісоруба, гуцула із Карпатських гір, Дмитро Павличко взяв з собою в українську літературу частку свого верховинського краю, став співцем рідної мови і чарівного кохання, підняв у своїй творчості проблеми поневолення і занедбання України. Він народився у бідняцькій селянській родині, яка, наперекір усім незгодам, зуміла дати хлопцеві освіту, і навчила його справедливості, […]...
- Твір на тему: Рідна мова (Твір-роздум) Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини – невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би […]...
- Твір на тему: Душа народу Душа народу Куди поділися римляни? Рим стоїть на місці, Вічне місто зберігає витвори стародавніх часів, але римлянин не йде вулицями. Тут живуть італійці. Римлян нема: вони втратили свою латину, свою мову, змінили її на іншу, хоч і близьку, проте іншу – і народу не стало. Нещодавно читав, що вчені спостерігали за людиною в момент смерті, […]...
- Пісенна творчість Дмитра Павличка Пісенна творчість Дмитра Павличка I. Дмитро Павличко – поет щедрого і своєрідного обдарування. (Захоплений красою народної пісні, змалку вихований у любові до неї, Дмитро Павличко закономірно став поетом-піснярем. Багато з його поезій стали популярними піснями.) II. Незрівнянні твори поета-пісняра. 1. “Два кольори” – пісня про істинні людські цінності. (Нелегким випадає шлях кожній людині. Як на […]...
- Чому важливо оберігати рідну мову від забуття? Рідна мова – це невід’ємна частина рідного краю. Це душа народу. Звуки рідної мови чує й сприймає дитина ще з колисковою, яку співає їй мати, і супроводжує мова дитину протягом усього життя. Ніжна й співуча, вона звучить у серці кожного з нас. І хоч протягом усієї нашої історії вона зазнала чимало утисків, все ж неухильно […]...
- Твір на тему: Рідна мова Рідна мова Моя рідна мова і мова моїх батьків – російська, тому у моїй родині завжди розмовляли й розмовляють російською. Змалечку мені читали, а потім я читав сам російські казки, вірші російських поетів: Пушкіна, Маршака, Чуковського та оповідання для дітей російських письменників: Толстого, Носова, Драгунського. У мене ніколи не виникало питання, що зараз так часто […]...
- Уславлення рідної мови в поетичній творчості Максима Рильського та Володимира Сосюри Уславлення рідної мови в поетичній творчості Максима Рильського та Володимира Сосюри Українська мова! Скільки невимовних страждань випало на твою долю! Споконвіку тебе не визнавали як самостійну мову, забороняли, намагалися стерти з людської пам’яті. Про це з болем у душі розповідає у своєму вірші “Рідна мати” М. Рильський. Цареві блазні, раби на розум і на вдачу, […]...
- Рідна мова в поезіях М. Рильського і В. Сосюри Завжди, коли чужоземне панування гнітило розвиток культури, мова залишалася тією скарбницею, що берегла від остаточної руйнації національний дух. Про неї говорили: “Не было, нет и быть не может”. Але вона існувала, вона жила у народній творчості та в літературі, зберігала багатовіковий історичний досвід рідного краю з його злетами і падіннями. Це змушувало українців пам’ятати, якого […]...
Нарис про лесю українку.