Мова – Підсуха Олександр
Ой яка чудова українська мова
Де береться все це, звідкіля і як
Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,
Вір, дерелісок, чорноліс. Є іще байрак.
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”.
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
Та не в тому справа, що така багата
Помагало слово нам у боротьбі.
Кликало на битву проти супостата,
То звучало сміхом на полях плаката,
І за все це, мово, дякуєм тобі.
Скрізь одне жадання, і мета, і ясність.
Живемо, працюємо, як одна сім’я,
І краса новітня окриля сучасність.
Цю красу звеличує мова і моя.
Нас далеке чути, нас далеко видно.
Дмуть вітри історії в наші паруси.
Розвивайся й далі, мово наша рідна,
І про нас нащадкам вістку донеси.
1961 р.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Олександр Підсуха – Мова МОВА Ой яка чудова українська мова Де береться все це, звідкіля і як Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, Вір, дерелісок, чорноліс. Є іще байрак. І така ж розкішна і гнучка, як мрія. Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”. Є у ній хурделиця, віхола, завія, Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. Та не в тому […]...
- Рідна мова в рідній школі!.. – Олесь Олександр Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна мова! рідна мова! Що в єдине нас злива, – Перші матері слова, Перша пісня колискова, Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій, І в вітчизні дорогій Говоритимем чужою?! Краще нам німими стати, Легше гори […]...
- Олександр Олесь – Рідна мова в рідній школі! ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна мова! рідна мова! Що в єдине нас злива, – Перші матері слова, Перша пісня колискова, Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій, І в вітчизні дорогій Говоритимем чужою?! Краще нам німими стати, […]...
- Рідна мова – Багряний Іван М о в о р і д н а! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка ж прекрасна Ти! Перше слово – крик любови, Сміх і радість немовляти – Неповторне слово “М а т и” – Про життя найперше слово… Друге слово – гімн величний, Грім звитяг і клекіт орлій, – […]...
- Іван Багряний – Рідна мова М о в о р і д н а! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка ж прекрасна Ти! Перше слово – крик любови, Сміх і радість немовляти – Неповторне слово “М а т и” – Про життя найперше слово… Друге слово – гімн величний, Грім звитяг і клекіт орлій, – […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (3 варіант) “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова українська мова!” став крилатим висловом. […]...
- Ровесники – Підсуха Олександр Батьку, ми ровесники з тобою. Обірвав свинець твої літа. Над твоєю двадцять третьою весною Вічність проліта. Розминулись ми навік з тобою. Ти мене не бачив, я – тебе. У моєї долі, долі молодої Небо голубе. Батьку, в серце крадуться тривоги. Заслоняє тінь мою зорю. Без вагання я пройду твої дороги, Подвиг повторю. Ой ти весно, […]...
- Запахло квітнем – Підсуха Олександр Запахло квітнем. Чорногузи Летять до рідного дніпра. Добридень, німці і французи! Я щиро зичу вам добра. Позаду все: прокльони, шанці, Розтерзаний боями світ… Добридень вам, американці! Я шлю вам з Києва привіт. Уже з моєї Батьківщини До зір торуються путі… Добридень вам, японці, фінни! Нехай щастить вам у житті. До всіх вас простягаю руку Через […]...
- Підсуха Олександр – Біографія Олександр Миколайович Підсу́ха – український поет, прозаїк, драматург, перекладач, громадський діяч. Народився 16 жовтня 1918 року в селі Ніжиловичах (тепер Макарівського району Київської області) в родині сільського коваля. Закінчивши семирічку в сусідньому селі, пішов на робітфак Київського лінгвістичного інституту, а за два роки був уже студентом Харківського педагогічного інституту іноземних мов. Після закінчення навчання у […]...
- Нумо в ліс чи в поле з суєти мізерної – Підсуха Олександр Нумо в ліс чи в поле з суєти мізерної, До дубів дніпровських, тиші крайозерної, Де первісне небо і луги первісні, А з куща калини – солов’їна пісня. Там для серця знайдем втіху і розраду… А знайшли – зажуру і гірку досаду. Під кущем калини – голопупі “містери”, Солов’ї поглухли, бо ревуть транзистори. Хто вони, і […]...
- Мої роздуми над віршем О. Підсухи “Мова” Мої роздуми над віршем О. Підсухи “Мова” Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого! К. Мотрин Нині ми є свідками знаменного повороту в нашій історії. Скільки ми мріяли про незалежність нашої держави, а скільки поколінь так і не змогли побачити цієї миті, скільки славних людей загинуло в боротьбі за неї! Століттями […]...
- Олександр Підсуха – Біографія Олександр Миколайович Підсуха (16 жовтня 1918, Ніжиловичі – 21 жовтня 1990) – український поет, прозаїк, драматург, перекладач, громадський діяч. Олександр Михайлович Підсуха увійшов в українську літературу одночасно з такими письменниками-воїнами, як О. Гончар, Г. Тютюнник, П. Воронько та ін. Він народився 16 жовтня 1918р. в с. Ніжиловичах на Київщині в родині сільського коваля. Закінчивши семирічку […]...
- Олександр Підсуха – Запахло квітнем ЗАПАХЛО КВІТНЕМ Запахло квітнем. Чорногузи Летять до рідного Дніпра. Добридень, німці і французи! Я щиро зичу вам добра. Позаду все: прокльони, шанці, Розтерзаний боями світ… Добридень вам, американці! Я шлю вам з Києва привіт. Уже з моєї Батьківщини До зір торуються путі… Добридень вам, японці, фінни! Нехай щастить вам у житті. До всіх вас простягаю […]...
- Твір на тему: Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
- Мова “всіх в єдине нас злива” (за твором О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Мова “всіх в єдине нас злива” (за твором О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором. Саме так було з віршем “Рідна мова в рідній школі”. Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся викладання української мови в школі […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (1 варіант) В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О. Олесь Мова – духовне багатство народу. Чим глибше людина пізнає рідну мову, тим тоньше сприймає її серце красу слова, а також красу життя. Поет-громадянин О. М. Підсуха – тонкий знавець багатства української мови. Про її милозвучність, величезний лексичний фонд і багату синоніміку він пише […]...
- Душа нашого народу – рідна мова (за поезією В. Голобородька “Наша мова”) Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б […]...
- Вірш Миколи Руденка – Павук Де взяти сил, щоб знову стати Посеред неба павуком І болі Всесвіту всотати, Й дощем пролитись над ліском? А дощовинню-павутинню Віддати душу і слова – Хай розсипає попідтинню, Де мова пращурів жива… О мово, мово! Рве основу Чиясь муштрована рука. А ти відновлюй знову й знову – Така вже доля павука. І зуби стисни в […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
- Мова величава – Глазовий Павло Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи дубові, Де […]...
- Сингаївський Микола – Мова Ми з правіку народжені бути, І в собі відкривати світи. Та примножувать серцем здобуте, Та святині свої берегти. Промовляти – одвічне жадання, Наче бачити чисту блакить… Кожен голос – то наше дихання, Кожним звуком Нам серце болить. Наче злагоди, прагнем обнови Од своїх первобутніх основ. Через пісню вертаєм до мови, А від мови – до […]...
- Рідна мова в поезіях В. Сосюри і М. Рильського І в України, і в української мови невесела доля. Маленька наша країна, як дорогоцінний камінець, приваблювала неситі очі загарбників майже у всі часи свого існування. А захопивши землю, іноземці робили все, щоб українці втратили національну пам’ять та рідну мову, тому що людину без коренів легко зробити холопом, найманцем, зрадником. За часів Польщі на Західній Україні […]...
- Перебийніс Петро – Рідна мово, зелена діброво! Рідна мово, зелена діброво! Чую пісню твою запашну. Ти квітуєш пелюстками слова У морозних димах полину. Все бувало: несито і ласо Двоголовий хижак позирав. Кров’ю, мово, навік запеклася Ти на гнівних устах Кобзаря. Рідна мово, росту я крізь тебе, Крізь родовища дум і краси. Я курганом стою серед степу На кордоні сльози і роси. Я […]...
- Мова художньої літератури (Поетична мова) Мова художньої літератури (Поетична мова) – мовна система, яка функціонує в художній літературі як засіб створення естетичної реальності, найповніше виявляє творчі можливості кожної національної мови. М. х. л. співвідноситься з літературною (унормованою і кодифікованою) мовою та художнім мовленням, але зв’язок з літературною мовою трактують по-різному, нерідко розглядають як один із функціональних стилів, літературної мови, а […]...
- Павло Глазовий – Мова величава МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи […]...
- Мова персонажів п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” як засіб їхньої характеристики Із твору видно, як у Куліша боліло те, що одна з наймилозвучніших у світі мов – його рідна українська – стала пасербицею у своєму домі. Чому українська мова на своїй землі опинилася на задвірках? У комедії він розкрив, що причиною незавидного стану української мови є русифікація, яка породила нігілізм, зневіру в престижність нашої мови. Його […]...
- Твір на тему: Рідна мова – найбільша духовна коштовність I. “Ніжна душа мого народу бринить у слові”. II. Рідна мова – найбільша духовна коштовність. 1. Рідна мова – це те, що робить народ народом (у мові народ являє світові найцінніші набутки свого серця і мудрості; передає з покоління в покоління досвід, культуру і життєдайні традиції; передає інтимніші прояви своєї душі). 2. Творення і шліфування […]...
- Тарабарська мова Тарабарська мова (від рос. тарабарить – теревенити) – незрозуміла комусь мова; бурсацький, лірницький, єврейсько-купецький, злодійський жаргони. В Україні XVIII – початку XIX ст. Т. м. користувалися бурсаки. їхня мова створювалася на основі спеціальної перестановки (метатези) звуків, складів і коренів сусідніх або близьких одне від одного сліз з метою зробити висловлювання незрозумілим для сторонніх людей. Зразком […]...
- Твір на тему: Чистіша від сльози хай буде (рідна мова – найбільша духовна коштовність) Чистіша від сльози хай буде (рідна мова – найбільша духовна коштовність) Ніжна душа мого народу бринить у слові. Слово, оповите любов’ю, вигранене вічністю, музично-незбагненне і сонячно-прозоре, заходить у серце і настроює струни ніжності. Ніжне українське слово будить у нас людину, воно освячене любов’ю до найдорожчого на землі, воно сходить зорею і яскравіє, доки людина живе […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (1 варіант) Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи досвід батька, якого польські шляхетські […]...
- Убога мова в нас!.. – Фет Афанасій “Как беден наш язык!..” Как беден наш язык! – Хочу и не могу.- Не передать того ни другу, ни врагу, Что буйствует в груди прозрачною волною. Напрасно вечное томление сердец, И клонит голову маститую мудрец Пред этой ложью роковою. Лишь у тебя, поэт; крылатый слова звук Хватает на лету и закрепляет вдруг И темный бред […]...
- Твір на тему: Рідна мова Рідна мова Моя рідна мова і мова моїх батьків – російська, тому у моїй родині завжди розмовляли й розмовляють російською. Змалечку мені читали, а потім я читав сам російські казки, вірші російських поетів: Пушкіна, Маршака, Чуковського та оповідання для дітей російських письменників: Толстого, Носова, Драгунського. У мене ніколи не виникало питання, що зараз так часто […]...
- Вірш М. Рильського “Рідна мова” – величальна пісня українській мові У багатьох своїх статтях і поетичних творах М. Рильський закликав бути уважним до мови, цього “чудотворного знаряддя у нашій боротьбі за світле, щасливе життя”. Неперевершений знавець скарбів рідної мови, поет звертався до сучасників і наступних поколінь: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і […]...
- Мова-посередник Мова-посередник – мова, що стала проміжною ланкою у поширенні оригінального літературного твору. Нині М.-п. вважаються розповсюджені європейські мови ( Англійська, німецька, французька), якими переважна більшість перекладів виконується вперше. Наприклад, М.-п. для Лесі Українки у перекладі гімнів “Рігведи”, написаних санскритом, – німецька; І. Франко, перекладаючи індійські легенди з “Махабгарати”, також користувався німецьким посередником; П. Куліш, намагаючись […]...
- Мова роману Л. Костенко “Маруся Чурай” Читаючи роман “Маруся Чурай”, не можна не захоплюватися прекрасною мовою твору. Ця мова містить у собі усе багатство стильових різновидів живої української мови – від розмовної, офіційної до вишуканих взірців літературної. Лексичне багатство роману вражає: тут і високий стиль інтелектуальної мови автора, і суха суддівська мова, пересипана канцеляризмами та русизмами, і розмовна мова міщан, козаків. […]...
- Українська мова – Самійленко Володимир Діамант дорогий на дорозі лежав,- Тим великим шляхом люд усякий минав, І ніхто не пізнав діаманта того. Йшли багато людей і топтали його. Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов, І в пилу на шляху діамант він найшов. Камінець дорогий він одразу пізнав, І додому приніс, і гарненько, як знав, Обробив, обточив дивний той камінець, […]...
- Твір на тему: Мова – це відображення життя Я переконана, що мова неодмінно відображає життя, бо вона є частиною самого життя. Без мови неможливе ні спілкування, ні мислення, а значить неможлива й будь-яка діяльність. Отож мова є відображенням життя. Свідченням цього є зміни, які спостерігаються у розвитку мови. Відживає якесь явище (наприклад, колгоспи, радгоспи тощо), і зникають із сучасної мови відповідні слова. Натомість […]...
- Кінетична мова Кінетична мова (грецьк. kinetikos – той, що належить до руху, рухає) – спілкування за допомогою жестів рук, рухів тіла, міміки (інша назва – мова жестів). К. м. використовується у таких випадках: 1) глухонімими та сліпо-глухонімими. Існують спеціальна мова жестів, кодифікована, структурно незалежна від звукових мов, а також спонтанні системи спілкування за допомогою жестів, які складаються […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) На долю нашої рідної мови випало багато страждань. Її споконвіку плюндрували, намагалися стерти з лиця землі. М. Рильський у вірші “Рідна мова” описав багатостраждальне становище української мови за часів царизму: Цареві блазні і кати, Раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів гарячу, І осліпити, й повести На чорні […]...
- Екологія душі (за віршем М. Рильського “Мова”) В останні роки набуло поширення словосполучення “екологія душі”. Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення? Відповідь на це запитання може бути одна: повернути святість словам мати, мова, Батьківщина, земля. Викоренити паростки байдужості піклуванням про прийдешність. І допоможе […]...
Коли автор написав твору над кодацьким порогом.