Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки-Основ’яненка)
Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки-Основ’яненка)
Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз пишатися історією друкованих видань, які свого часу започаткував Квітка-Основ’яненко. Тому про Григорія Федоровича слід говорити як про визначного громадсько го
Коли ж ідеться про літературу, то ім’я Квітки-Основ’яненка пов’язують із сентиментальним напрямом у літературі. Так, це правда. Але мало хто замислювався над тим, чому Квітка створив свою “Марусю” з яскраво вираженими ознаками сентиментального жанру. Це було нове явище в українській літературі, але не настільки, щоб сам письменник вважав це за якусь особливу новацію. На мою думку, Григорій Квітка-Основ’яненко просто хотів показати, що цей жанр літератури прийнятний для будь-якої літератури, і для української
На підтвердження своєї думки ще одне міркування. Якщо уважно розглянути твори, які написав Григорій Федорович, то стане очевидним, що твір “Маруся” чи не єдиний сентиментальний твір серед великої кількості інших творів, що мають яскраво виражене сатиричне спрямування (“Салдацький патрет”, “Конотопська відьма”, “Пан Халявський” та ін.). Твір же “Маруся” – це підтвердження того, що українська література гідна представляти себе в різних жанрах європейського рівня. Вона не є такою, що когось наслідує, а самодостатня у своєму розвитку. І образ Марусі, звичайної сільської дівчини, – теж не випадковий, він є ознакою того, що починає розвиватися потужна література, сягаючи своїм корінням у народ і виростаючи з нього. Ще одне зауваження: жанр сентиментальної літератури не був особливо поширеним в українській літературі. Принаймні, ми не маємо таких яскравих і самобутніх творів як у Квітки-Основ’янен ка. Розвиток літератури в різних європейських країнах має свої особливості, і це стосується надання переваги певним жанрам, що має історичне ви-правдання, а також певне національне підгрунтя.
Отже, я стверджую, що повість “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка – це лише демонстрація спроможності української літератури бути представленою в різних жанрах і напрямах європейської літератури. На той час це була, можливо, данина моді, бо перед письменниками стояло інше завдання – стати виразником поглядів і настроїв свого народу. А українці упродовж століть прагнули волі і незалежності, тож чи доцільно їм було захоплюватися сентиментальними творами, коли народ стогнав у ярмі?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Висловлювання відомих людей про творчість Григорія Квітки-Основ’яненка “Повість “Маруся” є найкращою серед прозових творів Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, і вона завоювала схвальні відгуки як української, так і російської критики. Грицька Основ’яненка після його “Марусі” ми зараховуємо до наших визначних сучасних письменників” (М. Полевой). “Хто з нас, малоросіян, не плакав, читаючи цю чудову повість, цю просту, непримхливу драму, але драму, яка розворушить найзачерствілішу душу… […]...
- Життя та творчість Григорія Квітки-Основ’яненка ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в […]...
- Драматургія Григорія Квітки-Основ’яненка РЕФЕРАТ Драматургія Григорія Квітки-Основ’яненка Народився Г. Ф. Квітна 29 (18) листопада 1778 р. під Харковом у родовому маєтку – селі Основа (звідси його літературний псевдонім – Основ’яненко). Тут в Харкові пройшло його життя, написані всі його твори. Через хворобливість у дитинстві та патріархальні умови провінції Григорій не здобув широкої освіти в учбових закладах, навчався лише […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЄНКО ГРИГОРІЙ (1778- 1843) Народився в с. Основа під Харковом в родині відомого поміщика. Виховувався вдома, тому великої освіти не здобув, але в дорослому віці, беручи участь у громадському й культурному житті Харкова, багато займався самоосвітою і став досить освіченою людиною свого часу. Був на військовій і цивільній службі, був послушником у монастирі, але ніде […]...
- Коротка біографія Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Федорович Квітка Народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова у дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім – у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в чині капітана. […]...
- Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Засоби сатиричного зображення дійсності В повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка I. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози (прагнув довести можливість творити українською мовою високохудожні твори; звернення письменника до україномовної творчості в жанрі “чутливої”, сентиментально-реалістичної повісті; перша повість “Маруся” стала прикладом сили і оригінальності української мови). II. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі (порівняння з образом дівчини з народної пісні: “висока, прямісінька, […]...
- Літературні заслуги Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка Літературні заслуги Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка визначаються насамперед тим, що він був основоположником художньої прози в новій українській літературі і відомим драматургом, а також популярним свого часу російським письменником, який кращими своїми творами прилучався до “гоголівського напряму”. Примітну роль його в європейському літературному процесі І. Франко вбачав у тому, що він “творець людової повісті, один з […]...
- Життя та творчість Григоря Квітки-Основ’яненка ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі Основа поблизу Харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім – Основ’яненко). Спочатку навчався вдома, а потім у Курязькій монастирській школі. У 1793 р. Григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в […]...
- Твір на тему: Про квітку папороті Легенда розповідає, що квітне папороть тільки одну мить опівночі на Івана Купала. Маючи цю квітку, можна відшукати всі скарби, як би глибоко під землею вони не знаходилися. Правда, знайти у лісі таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті несподівано з’являється пуп’янок, який на очах починає зростати і підніматися […]...
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (4) Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (ІІ варіант) Чи є така пташка, яка б змогла прожити без крил, без польоту, без неба? Чи є на світі хоч одна людина, яка з малих літ не прагнула б відшукати в цьому житті своє земне щастя? Та кожен уявляє його по-своєму. Для одного це синиця в жмені, […]...
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (2 варіант) Чи є така пташка, яка б змогла прожити без крил, без польоту, без неба? Чи є на світі хоч одна людина, яка з малих літ не прагнула б відшукати в цьому житті своє земне щастя? Та кожен уявляє його по-своєму. Для одного це синиця в жмені, для іншого – журавель у небі. А скільки гірких […]...
- Твір на тему: Незабудка (твір-опис квітки у художньому стилі) Я дуже люблю квіти, їх аромати, яскраві пелюстки. Моя улюблена квітка – незабудка. Яке ласкаве ім’я у моєї квітки. І сама вона прекрасна. П’ять пелюсточок, синіх-синіх, ніжніших від неба, а посередині знаходиться жовте сердечко. Незабудки не вигорають, не відцвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Цвітіння квітки, маленької, як нігтик дитини, м’яке, чисте, довірливе. Подивишся […]...
- Роздуми про Івана Нечуя-Левицького. Самотність і творчість Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер стареньким дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. […]...
- Твір на тему: Про квітку папороті (твір з народознавства) Про квітку папороті (твір з народознавства) Легенда розповідає, що квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті раптом з’являється пуп’янок, який на […]...
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (3) Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (1 варіант) Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди з припорошілими саквами, Що до цілющої води Прямує, занедбавши храми. / М. Рильський / Давньогрецький філософ Діоген шукав вдень з ліхтарем людину, жив у бочці та харчувався найпростішою їжею. Чи не схожий був на нього і наш […]...
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (1 варіант) Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами. Що до цілющої води Прямує, занедбавши храми. М. Рильський Давньогрецький філософ Діоген шукав вдень з ліхтарем людину, жив у бочці та харчувався найпростішою їжею. Чи не схожий був на нього і наш мандрівний філософ Г. С Сковорода? У простій свитині, з торбинкою книжок […]...
- Роздуми про творчість поетеси Якби зустріти Лесю Українку (уявімо таку фантастичну подорож у часі) та запитати її: “Важко, Лесю, бути мужньою? Важко нести свій хрест?” Саме так я сприймаю творчість цієї мужньої жінки. Про Лесю завжди говорили як про людину мужньої вдачі. А коли ми взагалі говоримо про мужність? Тільки тоді, коли її треба проявити. На мій погляд, Леся […]...
- Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Твори Григорія Косинки, з’явившись, одразу ж привернули до себе увагу. Його перші новели дозволяють констатувати, що він прилучився до традицій модерної новелістики саме стефаниківського типу. Г. Косинка як художник досяг “своєї сили” в середині 20-х років XX століття. Форма його творів набувала реалістичної “чистоти”, […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк Г. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості забезпечили п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом і досі проходять вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” в театрах нашої країни. Знання життя, захоплююча манера […]...
- Творчість Григорія Сковороди у рецепції Валерія Шевчука Творчість Григорія Сковороди у рецепції Валерія Шевчука Довготривала традиція інтерпретацій та реінтрепретацій ідей Григорія Сковороди засвідчує актуальність його спадщини в минулому та сучасності одним з промовистих і переконливих прикладів такої популярності є творчість Валерія Шевчука. Григорій Савич є одним з духовних “наставників” який “навчив задовольнятися тим, що мене дано (Валеріяю Шевчуку – О. С.), і […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася […]...
- Павло Мовчан – Слово Григорія Сковороди Я замовкаю, милосердний творче, В союзі спокою став всевловимим слух, І оглядаю поглядом дозорчим, Як гонить долю швидкобіжний дух. А з вежі тіла видно лиш минуле, Та небосхил, та ще підступний степ, І намистяний голос осавула, Що на кургані круками затерп. І проступає чорний слід стожарні Там, де траву постригли вітряки, І привиди, мов юрмища […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Григорія Сковороди “Творчість Сковороди була визначним явищем в українській культурі. Вона підготовляла шлях Котляревському, Квітці-Основ’яненку та іншим письменникам епохи становлення нової української літератури” (О. Білецький). “Якби ніхто нічого не знав про Г. Сковороду, якби час не пощадив для нас його рукописні твори… , якби народ не зберіг легенд про його дивовижне життя, якби зосталася одна – єдина […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс […]...
- Життя та творчість Григорія Косинки ГРИГОРІЙ КОСИНКА (1899-1934) Справжнє ім’я – Григорій Михайлович Стрілець. Григорій Косинка народився 29 листопада 1899 р. в селі Щербанівка Обухівського району Київської області в родині малоземельних селян. У 1908 р. родина виїхала на Далекий Схід, оселилася на березі Амуру, але скоро повернулась назад. Жити було дуже важко. Тому Григорію як найстаршому довелося працювати (він полов […]...
- Життя і творчість Григорія Чупринки Реферат На тему: Життя і творчість Григорія Чупринка Чупринка Григорій Оврамович народився 15 листопада 1879 р. в містечку Гоголеві на Чернігівщині в селянській родині. Навчався в Гоголівській народній школі, в Київській та Лубенські гімназіях. Був ув’язнений за участь в революції 1905 р. З 1910 р. постійно жив у Києві. Застрелений чекістами, які провадили облаву в […]...
- Весняний сад, квітки барвисті… – Сосюра Володимир Весняний сад, квітки барвисті, Пісні пташині в вишині, І ти у сяйві і намисті Подібна сонцю і весні. А в небі радість журавлина, І даль степів, мов крил розмах. Моя кохана Україно, Такою ти в моїх очах. Гвіздки твої пробили руки, На вітрі коси золоті, А в чорнім небі – круки, круки… То ти розп’ята […]...
- Просвітительські тенденції в бурлескно-реалістичній прозі Г. Квітки-Основ’яненка РЕФЕРАТ на тему: “Просвітительські тенденції в бурлескно-реалістичній прозі Г. Квітки-Основ’яненка” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Прозові твори Квітки-Основ’яненка українською мовою поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні оповідання і повість; сентиментально-реалістичні повісті. До першої групи належать, зокрема, гумористичні оповідання “Салдацький патрет” […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: […]...
- Життя та творчість Григорія Сковороди ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА (1722-1794) Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. У 1738 р. він вступив до Києво-Могилянської академії. З 1742 по 1744 pp. жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, прославився чудовим басом, майстерною грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах і сопілці та композиторським талантом, […]...
- Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “… Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту […]...
- “Конотопська відьма” – найвизначніша бурлескно-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка I. Квітка-Основ’яненко – визнаний майстер слова. (В українській літературі Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце як творець української прози та як письменник, який добре знав побут селян, козаків та козацької верхівки, досконало вивчив звичаї та вірування українців.) II. “Конотопська відьма” – зразок гумористично-сатиричної повісті. 1. Відьми у повісті Квітки-Основ’яненка. (Свою повість Квітка-Основ’яненко написав на основі народних вірувань […]...
- Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. […]...
- Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення […]...
- Основна ідея оповідання Г. Квітки – Основ’яненка “Салдацький патрет” Українські письменники першої половини XIX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості. Після написання повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко створює оповідання “Салдацький патрет”, щоб “оградить себя от насмешек их и чтоб […]...
- Твір на тему: Здогадайся, як мене звуть… (опис улюбленої квітки) Це була тендітно-ніжна квітка на довгій стеблинці-ніжці. Вона дивувала всіх своєю міцністю, відчувалася в ній потайна волога. Але найбільше очі приваблював вінчик. Білі подовжувані пелюстки оточували золотий п’ятачок-серцевинку. Пелюстків було одинадцять. Всі вони щільно притискалися один до одного, але зовсім не закривали золотавого шершавого ока. Під пелюстками причаїлися три невеличких зелених листячка. їхня напівкругла форма […]...
- Життя і творчість Григорія Сковороди Реферат на тему: Життя і творчість Григорія Сковороди (1722 – 1794) 3 грудня 1722 року – народження Григорія Саввича Сковороди в селі Чорнухи Лубянської округи Київського намісництва. 1738 р. – вступає до Києво-Могилянської Академії. 1742 р. – Григорій Сковорода прийнятий півчим до придворної капели. 1744 р. – з валкою Єлізавєти Петрівни повертається до Києва й […]...
- Доля сільської дівчини утворах Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. У кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання. Так у повісті “Маруся” […]...
Запахла осинь вялым тютюном.