Головна ⇒ 📌Твори з зарубіжної літератури ⇒ Моє відкриття Кальдерона
Моє відкриття Кальдерона
Якось прочитав фразу, яка мені дуже сподобалася: “Є люди, які отримують таке задоволення постійно скаржитися і скиглити, що аби не втратити його, здається; готові шукати нещастя”. Тож зацікавився автором цих золотих слів. Виявилося, що фраза діро знайомий і нині тип людей належить іспанському драматургові Педро Кальдерону і написав він її щонайменше три з половиною століття тому.
Педро Кальдерон народився у Мадриді 1600 року. Дев’ятнадцятирічним юнаком почав писати п’єси і присвятив своє життя літературі. Він мав чимало послідовників
Відкриттям для мене стало й те, що крилата фраза: “Найвища перемога – перемога над самим собою” належить саме іспанському драматургові доби бароко Педро Кальдерону. Від природи він мав талант і гострий розум, а також почуття гумору, про що свідчать хоча б ось ці слова: “Найкраще зберігає таємницю той, хто її не знає”, або ці: “Ніколи не давайте порад тому, хто просить у вас тільки грошей”.
Ось так далекий у часі Кальдерон став для мене справжнім відкриттям.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Причини і наслідки еволюції Сехисмундо (за п’єсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Педро Кальдерон – відомий іспанський драматург доби бароко. Серед інших його творів широкої популярності набула п’єса “Життя – це сон”, яка стала яскравою ілюстрацією моральної еволюції людини. Вперше головного героя драми принца Сехисмундо ми зустрічаємо у відлюдній вежі. Його тримають, як звіра, тому що гороскоп, складений на момент народження Сехисмундо, пророкував появу тирана. Але, на […]...
- То, може, правий Кальдерон: життя – це тільки сон? (за твором П. Кальдерона “Життя є сон”) КАЛЬДЕРОН ПЕДРО (1600-1681) Іспанський драматург XVII ст., якому належать 120 комедій (трагедій), 80 п’єс у жанрі “ауто сакраменталь” (“священнодійство”) та багато інтермедій. Хоча всі п’єси створені на основі сюжетів, які були написані раніше, все ж авторська індивідуальність яскраво помітна: Кальдерон вибудовує нову композицію, доповнює монологи і діалоги персонажів яскравими метафорами і ліричними сторінками. Кальдерон був […]...
- Бажання та можливості людини впливати на долю, фатум (за п’єсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Питання боротьби людської волі й фатуму хвилювало не одне покоління людства. Відомий іспанський драматург П. Кальдерон у п’єсі “Життя – це сон” запропонував власне бачення зазначеної проблеми. Тлом для зображення подій Кальдерон обирає Польське королівство. Принцу Сехисмундо при народженні складають гороскоп. Король нажаханий пророцтвом: … буде Сехисмундо Чоловіком вкрай зухвалим, Принцом-кривдником жорстоким І монархом нечестивим, […]...
- Філософія баром – у філософській драні Кальдерона “Життя – це сон” Стиль європейського мистецтва та архітектури XVII-XVIII століть мав назву бароко. У різні часи в цей термін вкладали різний зміст. У літературі бароко став першим загальноєвропейським художнім напрямом. Від попередніх стилів він відрізнявся динамічністю, глибокою емоційністю, словесною пишністю. Яскравим представником доби європейського бароко був Педро Кальдерон. Блискучий іспанський драматург, автор сценічних ефектів на схилі літ віддавав […]...
- Фольклорно-міфологічна основа п’єси П. Кальдерона “Життя – це сон” Фольклорно-міфологічна основа п’єси П. Кальдерона “Життя – це сон” Творчість Педро Кальдерона де ла Барки, безсумнівно, сьогодні визнана вершиною не лише іспанського, а й європейського бароко. Його п’єси вражають і захоплюють не тільки стильовою довершеністю, а й надзвичайною філософською глибиною і цілим спектром морально-етичних проблем. “Життя – це сон” – саме той твір, який акумулював […]...
- Пошук і відкриття жіночності Близ луны прекрасной тускнеют звезды, Покрывалом лик лучезарный кроют, Чтоб она одна на всей земле светила Полною славой Тепле море пестить невеликий острів, який ніжиться під полудневим сонцем. Спека, розплавлене повітря… Лиш іноді вітер пролетить, і легкий порив здмухне з тремтячих листків дерев солодку дрімоту. У яблуневому гаю, поряд із чистим джерелом, краса прозорих хвиль […]...
- Відкриття кохання (за оповіданнями І. О. Буніна) I. І. Бунін – один з найвидатніших майстрів літератури XX століття. II. Вічна тема “кохання” в оповіданнях І. Буніна. 1. Історія трагічного кохання в оповіданні “Сонячний удар” (випадкове знайомство на пароплаві: “дорожня пригода”, “скороминуща зустріч”; “ми обидва дістали щось подібне до сонячного удару”; усвідомлення героєм після розлуки зі своєю супутницею, що загубив своє щастя навіки: […]...
- Проблема відповідальності вчених за наукові відкриття у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” (2 варіант) Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. Сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є домашній персональний комп’ютер, найчастіше підключений до мережі Інтернет. Із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп’ютером – мобільним телефоном, який дає можливість […]...
- “Щастя само не дасться, а працею дістається” (за іспанськими прислів’ями та приказками) Кожен народ має свою історію, культуру, свій фольклор. В іспанському фольклорі значне місце належить прислів’ям та приказкам. Це те джерело народної мудрості, звідки черпали знання такі видатні іспанські письменники, як Сервантес, Лопе де Вега, Кальдерон, Перес Гальдос та багато інших. Уже в XV сторіччі з’являються в Іспанії перші впорядковані видання народної мудрості. Пізніше вони неодноразово […]...
- Проблема відповідальності вчених за наукові відкриття у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” (1 варіант) Історія науки знає немало прикладів, коли видатний дослідник, зазнаючи утисків і принижень від влади, змушений був відмовитись від свого вчення. Однак знаємо й імена науковців-ентузіастів, які за свої переконання готові були вмерти, бо вірили, що знання можуть перетворити суспільство з безликої покірної церкві маси на здоровий душею й розумом народ. Одним із творів, присвячених проблемі […]...
- На відкриття музею Шевченка – Рильський Максим Хоч би малесеньку хатину Він мріяв мати над дніпром, Щоб у вечірнюю годину Животворить своїм пером Народну душу, закликати Громадою обух сталить. Та не діждавсь він тої хати, Священний прах його лежить На березі дніпра-Славути. Але воздвиг народ розкутий Не вбогу хатку – світлий дім, Щоб перед іменем твоїм Чоло схилити святобливо, Щоб діл твоїх […]...
- Кацай Олексій – Відкриття пам’ятника Вдосвітку змовкнуть труби органи й гітари Винайдуть раптом кола свої квадратури І захворівши відчаєм архітектури Тиша застигне темним гранітом нової скульптури Під покривалом давніх часів заховавшись Випнуться очі наче вузли на піднесених лицях Болю чекаючи адже на кожному кроці Височина притягує погляди і блискавиці Та п’єдестали міцно вростають у землю Біля них з’юрмились натовпи зграї […]...
- Марта Тарнавська – Відкриття пам’ятника , Не до мистців, не в пантеон поетів Прийшов, щоб слави лавр прийняти на чоло: – ще не настав той час, щоб бути лиш естетом, Закривши очі на добро і зло. Прийшов він у столицю дипломатів – країни невідомої поет – Щоб про забутих світові сказати Беззвучним докором, що коле мов стилет. Прийшов він до […]...
- Чи має право одна людина, навіть батько, позбавляти свободи та вирішувати долю іншої? (за твором “Життя – це сон”) Де закон, причина де, Щоб людині, мов для страху, Відібрати перевагу З нею й пільгу ще таку, Що Всевишній дав струмку, Дав і рибі, й звіру, й птаху? Педро Кальдерон. “Життя – це сон” Педро Кальдерон (1600-1681), видатний іспанський поет і драматург, народився в Мадриді, у родині аристократів. Батько мріяв бачити сина священиком, тому ще […]...
- Перенесення, або Енжамбеман Перенесення, або Енжамбеман (фр. enjambement) – віршовий прийом, який полягає у перенесенні фрази або частини слова з попереднього рядка у наступний, зумовлений неспівпаданням ритмічної паузи із смисловою, хоч рядок при цьому втрачає свою інтонаційну викінченість. Розрізняють три різновиди П. Найпоширеніший – rejet – фраза, що заповнює попередній рядок, а завершується на початку наступного. досить часто […]...
- Ауто, або Ауту Ауто, або Ауту (іспан. та португ. auto) – одноактна драматична вистава релігійно-алегоричного змісту, поширена в Іспанії та Португалії у другій половині XIII і відома до XVIII ст. Спочатку виконувалася трьома-чотирма аматорами. У XVI-XVII ст. набула видовищних ознак, близьких до містерії. до цього жанру зверталися Лопе де Вега, Тірсо де Моліна, особливо П. Кальдерон де ла […]...
- Педро Кальдерон де ла Барка Педро Кальдерон де ла Барка “Життя – це сон”. Піндус Каті Чи бути, чи не бути – ось питання. Що благородніше? Користь долі І біль від гострих стріл її терпіти, А чи, зіткнувшись в герці з морем лиха, Покласти край йому? Заснути, вмерти І все. І знати: вічний сон врятує, Із серця вийме біль, позбавить […]...
- Дмитро Павличко – “Як я помру, до мене не підходь… “ Як я помру, до мене не підходь, І рук своїх ти не клади на мене, Бо дотик твій відчує моя плоть, І серце стрепенеться вже студене. Та на моїм обличчі не сяйне Щасливий усміх – познак воскресіння, І мука смерті знов скує мене, І знову плоть мою оберне в тління. Та ні! Прийди і доторкнись […]...
- Дивна любов Між нами така дивна любов Ти мене жартома А я тебе серйозно Але мені тепло поряд з тобою Хоч я і не знаю, Які твої руки на дотик Між нами так мало відстані Що я не встигаю Навіть випити води А ти вже чекаєш на мене в центрі І я несамовито біжу до тебе Щоб […]...
- У цьому дворку у вінку – Колядки й щедрівки У ЦЬОМУ ДВОРКУ ЯК У ВІНКУ У цьому дворку як у вінку, Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я! Там господар як виноград, Там господиня як калина, Його сини як соколи, Її дочки як панночки. По саду ходили, сад садили. Сад садили, сад поливали, Вищий мене, кращий мене....
- Константа Константа (лат. constans – постійний) – останній ритмічний наголос віршового рядка, характеризується не тільки звуком, а й інтонаційним підкресленням, що притягує до себе останній перед цезурою наголос піввірша. Як постійна величина серед змінних, К., коли закінчується ритмічна фраза, до якої провадиться підрахунок складів у віршовому рядку, вживається часто з постійною ритмічною паузою та римою. Тому […]...
- Біблійні сюжети у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” У романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” є реальність і фантастика, сатира і любовна лірика. Особливо виділяються чотири глави історико-філософського характеру. Це “роман у романі” – оповідь про Христа і Понтія Пілата. Глави про прокуратора Іудеї та Ієшуа Га-Ноцрі (Ісуса Христа) пише головний булгаковський герой – Майстер. Створений за біблійним сюжетом, цей роман став долею […]...
- Образна сила поезії Рільке Образна сила поезії Рільке Ми вивчали творчість австрійського поета Райнера Марії Рільке. Його вірші мають філософське спрямування: По всьому – це. І це кінець надходить. Та я повинен і осліпши йти. Чому мене примушуєш доводить, Що Ти єси, хоч зник для мене Ти? У його поезії вражає сприйняття ліриком життя, яке настає після смерті, неначе […]...
- Добро і зло у п’єсі С. Маршака “Дванадцять місяців” Відомий російський поет Самуїл Якович Маршак написав багато творів для дітей. Його перу належить обробка казки відомої чеської письменниці Божени Нємцової “Дванадцять місяців”. У цьому творі, як і в будь-якій іншій казці, змагаються добро зі злом. В образі пасербиці зображене добро, чуйність, а мачуха і її дочка є втіленням злості та заздрості. Пасербиці доводиться підкорятися […]...
- Педро Кадерон де ла Барка “Життя – це сон” Творча робота з світової літератури. Педро Кадерон де ла Барка “Життя – це сон”. (Прислів’я і крилаті фрази про життя). 1. Любіть себе в інших, бо ваше життя – в інших і без них воно – ніщо. (Леру). 2. Хто живе ні для кого, той не живе й заради себе. (Сенека) 3. Немає любові до […]...
- Синій птах М. Метерлінка – п’єса про сенс буття Синій птах М. Метерлінка – п’єса про сенс буття П’єса “Синій птах” написана у період, коли М. Метерлінк від символістського “театру смерті” прийшов до іншого бачення світу – романтичного. І увесь сенс п’єси в тому, аби показати людству філософський смисл буття, красу самого життя і його велич. Герої Метерлінка, маленькі діти лісника Тільтіль і Мітіль, […]...
- Читаючи книгу, славетний життєпис… – Вітмен Волт Читаючи книгу, славетний життєпис, Чи це (я питаю) зве автор життям людини? Чи так, уже після моєї смерті, хтось і про мене напише? (Начебто хтось може знати по-справжньому хоч дещо Про мене, Коли навіть я думаю часто, що сам не знаю нічого, чи майже Нічого про себе – Тільки декілька натяків, невиразних, непевних свідчень і […]...
- Я дивлюсь Я дивлюся на засніжене небо – Спостерігаю у ньому себе, такого ж, Засніженого, заметеного мріями; ти поруч. Дивишся на мене десь там, у душі, не поруч. Десь глибоко у думках, у снах моїх нездійсненних, На гітарних ладах, ти по струнах біжиш, Та коли подивлюся у очі твої – ти летиш – від мене!.. Порожніми мріями, […]...
- “Хай святиться ім’я Твое… ” Велика любов “маленької людини” (за повістю О. Купріна “Гранатовий браслет”) Слава хоробрим, що насмілюються кохати, знаючи, що всьому цьому прийде кінець. Є. Шварц Хай святиться ім’я Твоє… Я прочитала останні рядки. Я відчуваю сум і захват. І в мені звучить бетховенська соната. Я плачу. Чому? Чи то просто жалість до нещасливого Желткова, чи то замилування величезним почуттям маленької людини. Та й чи можна його назвати […]...
- Хокку – поезія згадки, пізнання душевного перевтілення Хокку – поезія згадки, пізнання душевного перевтілення Старовинна класична поезія Японії народилася з народної пісні. Перейшовши в літературу, вона не втратила своєї гармонійно-музичної основи. Хокку – неримований тривірш, рядки якого складаються відповідно з 5, 7 і 5 складів, – від прози його відрізняє ритм. Як поетичний жанр хокку сформувалося ще в XІІІ – XІV столітті, […]...
- Духовна і образна сила поезії Рільке Іноді стає важко зрозуміти, здавалося б, прості слова, неначебто їх сенс сягає за межі досяжного. І не треба навіть напружувати свій мозок, намагаючись второпати, яке призначення вони несуть у собі чи спробувати відкрити для себе щось нове зі сказаного. І саме в тому й полягає безмежна сила цих слів, бо вони назавжди залишатимуться вічними. Вже, […]...
- Орхідея Покохати тебе, це не просто ідея Адже ти гарна, як орхідея Та ні, ти краща ніж ця квітка Та ти не дівчина, ти сітка І міцно мене в ній зіжала І випустила своє жало Відпустила потім звісно Та без тебе мені тісно Жити, жити в світі цьому Де не потрібен я нікому І сам не […]...
- “Я володію світом, а світ не має наді мною влади”. Образ Гобсека (Оноре Бальзак. “Гобсек”) Чи багато потрібно людині, щоб бути щасливою? Щоб самоствердитися в житті? Щоб почувати себе хазяїном життя? Чому в житгі надати перевагу: почуттям чи грошам, співчуттю чи розрахунку, владі над собою чи владі над іншими? На ці чи інші питання спробував відповісти Оноре Бальзак у своїй повісті “Гобсек”. У центрі твору – лихвар Гобсек, що належить […]...
- Дмитро Павличко – “При стрічі мене поклич… “ При стрічі мене поклич, Посміхнися бодай. Або відвернись і, як ніч, Голосно заридай. Так, щоб тремтіли зірки, Плачучи в небесах. Так, щоб носив я віки Серце твоє в сльозах. Тільки, як тінь по стіні, Мовчкома не проходь, Бо серце затисне мені Смерті туга оброть....
- Пристрасті у данському королівстві (за трагедією Шекспіра “Гамлет”) I. Шекспір – драматург, поет, актор. (Вільям Шекспір народився 1564 року в родині ремісника. В юному віці став актором, потім драматургом. Йому не було й сорока років, коли він створив свої найкращі творіння: “Юлій Цезар”, “Гамлет”, “Отелло”, “Король Лір”, “Макбет”.) II. “Бути чи не бути?” – ось сенс життя. (Трагедія “Гамлет” вирізняється філософсько-моральними мотивами, а […]...
- Василь Стус – У цьому полі, синьому, як льон У цьому полі, синьому, як льон, Де тільки ти і ні душі навколо, Уздрів і скляк: блукало в тому полі Сто тіней. В полі, синьому, як льон. Судилося тобі самому бути, Аби спізнати долі, як покути, А в цьому полі, синьому, як льон, У цьому полі, синьому, як льон. Сто чорних тіней довжаться, ростуть І […]...
- Значення художньої деталі у розкритті характерів чеховських героїв (за оповіданнями “Хамелеон”, “Товстий і тонний”, “Зловмисник”) Значення художньої деталі у розкритті характерів чеховських героїв (за оповіданнями “Хамелеон”, “Товстий і тонний”, “Зловмисник”) А. Чехов (1860-1908) – один із найвидатніших письменників Росії був блискучим майстром коротких оповідань, які вирізнялися глибиною та художньою силою. Неабияку роль у розкритті характерів чеховських героїв, таких неповторних у своїй індивідуальності, відіграє художня деталь. В оповіданні “Хамелеон” поліцейський наглядач […]...
- Що мене найбільше вразило в новелі Ю. Яновського “Лист у вічність” Що мене найбільше вразило в новелі Ю. Яновського “Лист у вічність” Юрій Яновський… Коли читаєш у літературній критиці, що він був романтиком революції, то для нас, людей, які живуть у третьому тисячолітті, це не зовсім зрозуміло. Чому? Мені здається, тому, що твори Ю. Яновського треба вміти читати. За описуваними фактами треба побачити ту деталь, яка […]...
- Мцирі – улюблений ідеал Лермонтова Мцирі – улюблений ідеал Лермонтова Коли я вперше прочитав цю поему, мене вразив вислів про полонену дитину. Адже полоненим може бути лише воїн! Так мені здавалося. З іншого боку я вже знав про вірність Лермонтова правді життя. Отже, така дитина була насправді. Згодом я дізнався, що був такий спосіб контролювати підкореного супротивника: беруть дитину у […]...
- “Гамлет” Три з половиною години із головою вистачить для того, щоб повільно прочитати трагедію “Гамлет”, яка належить перу геніального британського драматурга Вільяма Шекспіра. Її визначальні риси – стислість і лаконічність викладу, жодного зайвого слова, жодної непотрібної фрази, тільки чистий, міцний концентрат суміші з філософії, психології, символів і таємниць, які досі захоплюють уяву безлічі вчених, митців, критиків. […]...
Стефаник мастер психологична новела.