Мої роздуми над образом Прометея



Мені завжди подобалися розумні, мужні, сміливі, благородні і шляхетні особистості. Саме таким є титан Прометей. Він був сином Зевса та богині справедливості Феліди. Титан завжди співчував людям, які жили в холоді й голоді, не вміли будувати житла, боротися з хворобами, не знали ремесел. Прометей викрав вогонь із кузні Гефеста на Олімпі і в порожнистій очеретині приніс його людям. Захисник смертних навчив їх користуватися вогнем і врятував від загибелі. Цей вчинок дуже розгнівив Зевса. Він наказав прикувати Прометея до Кавказької скелі, що знаходилася

на краю світу. Та цього громовержцю видалось замало. Щодня хижий орел прилітав до титана, роздирав гострими пазурами його тіло та викльовував печінку. За ніч рани загоювалися, та наступного ранку тортури повторювалися. Так тривало тисячі літ.
Мене вразили терпіння та мужність героя. По суті, Прометей знав наперед, що з ним станеться, адже володів даром передбачення. Але він не схибив, не благав про помилування, не підкорився Зевсу. Любов до людей керувала нескореним титаном.
Тож Прометей – один із найвеличніших і героїчних образів у міфологічній літературі. Тому його оспівують у літературі, музиці, художники увіковічнюють його в камені, щоб донести велич і славу видатного титана до наступних поколінь.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...




Олег ольжич біографія скорочено.
Ви зараз читаєте: Мої роздуми над образом Прометея
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.