Мозолевський Борис – Із солдатського зошита

Сержант ще не бачив такого із див:
Всі десять зарядів я вище всадив.

Мішені стояли, осяяні днем,
Так ясно і прямо навпроти.
Та тільки не слухались руки мене,
Хоч знав я – підводжу роту.

Мінився в лиці вже і падав з лиця
Комбат мій, а я був сталим!
Я точно стріляв! Та не в контур бійця,
А в тих, що над ним постали.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



П'ятнадцятирічний капітан скорочено.
Ви зараз читаєте: Мозолевський Борис – Із солдатського зошита
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.