Набожество ТРИ “БОГОРОДИЦЕ ДІВО
До почитателів та почитательок Марії
Усі знають, що Мати Божа отримує на нашій землі багато шани і слави.
Її почитають і люблять і в прекрасних святинях великих міст і в скромних тихих сільських церковцях.
Почитаємо її у травні біля уквітчаних і чудово прибраних вівтарів при співі Марійських пісень…
Почитаємо її у жовтні проказуванням дорогої нашому серцю вервички…
Люблять Марію малі діти, прикрашаючи квітами придорожні образи і фігури Богородиці, яких у нас так багато…
Почитаємо Непорочну Матір у
“Співаєм: слава і честь Тобі, Маріє!”-лине повсюдно неустанно на нашій українській землі.
Здавалося б, що вже не можна вшанувати більше, краще і сердечніше цю нашу улюблену Небесну Неньку.
Але, бажаючи ще одну квітку долучити до корони її слави, м и подаємо ще один спосіб її почитання. Цей спосіб легкий, він забирає зовсім мало часу, але такий дорогий для Найсвятішої Матері, як це Сама Вона об’явила.
Цей спосіб – щоденне проказування трьох “Богородице
Піп більше – через щоденне проказування вранці і ввечері трьох “Богородице Діво” на честь великих привілеїв Матері Божої, тобто її Могутності, Мудрості і Милосердя, можна отримати не тільки ласку витривання у доброму до кінця, тобто ласку щасливої смерті, але й ласку збереження у чистоті і здобуття чеснот і ласк, яких ми потребуємо. Численні ласки навернення, повернення до здоров’я та інші були отримані через відмовляння трьох ” Богородице Діво “.
Якщо ж ми прагнемо причинитися до ще більшого почитання цієї найліпшої Матері; якщо прагнемо виконувати її побажання; якщо хочемо отримати безцінну ласку витривання у доброму аж до кінця і ласку доброї смерті; якщо, врешті, прагнемо набути (отримати) інші потрібні нам чесноти і ласки: повернути собі здоров’я, випросити навернення грішників, Божу поміч у кожній потребі, порятунок у небезпеках – відмовляймо щоденно поручені Богородицею три “Богородице Діво”, вчитаймося (заглибмося) у зміст цієї книжечки, яка навчить нас вірно виконувати практику і заохотить до гарячої прослави Марії, а Мати Божа своєю Могутністю убереже нас від зла, своєю Мудрістю наповнить нас і навчить нас жити у чистоті, а через своє Милосердя випросить нам відпущення наших провин і виєднає спасіння і щасливу вічність.
І
ПОЧАТОК НАБОЖЕНСТВА
Це набожєнство своїм корінням сягає до початків Церкви. Багато вірних, які жили в один час з Апостолами, вже знали це набожєнство. Праведна Марія з Агредо, удостоєна багатьма видіннями, розповідає, що коли після Успіння Найсвятішої Діви св. Петро і св. Іван ввійшли до кімнати, де спочивало її дівиче тіло, вони побачили велику ясність, яка її оточувала навкруги, і почули небесний спів Ангелів.
Ангели співали: “Богородице Діво, радуйся, Господь з Тобою”, а інші відповідали після кожного “Богородице”: Діво перед зачаттям Бога, Діво в часі Божого Зачаття, Діво після Зачаття Бога.
“Звідси, – пише далі Марія з Агредо, – багато вірних у такий спосіб вихваляли Пречисту Діву і від тих часів це набожєнство перейшло дорогою традиції до нас, яке ми знаємо і яке Церква запровадила”.
Можна навіть сказати, що цей побожний звичай проказування трьох “Богородице Діво” і за своїм обгрунтуванням, і за своєю суттю походить від самої Пресвятої Тройці.
Справіку Три Особи Божі з особливою прихильністю призначили Марію для вічної прослави як архитвір, гідний їх особливої любові, прикрасили її у часі найбагатшими природними дарами і ласками і увінчали її у небі найбільшими привілеями, які тільки могло отримати створіння.
Один праведний автор представляє нам свої побожні думки: “Мені здавалося, що Три Особи Божі, створивши цей архитвір, яким є Непорочна Діва Марія, по черзі вітали її цими словами: “Аve, вітаю Тебе!” – каже Бог-Отець, втішений красою свого твору. “Аve, вітаю Тебе!” – каже Син Божий, Предвічне Слово, Мудрість Отця, дзеркало досконале Його досконалої краси, вічний блиск Його вічного світла. “Аve, вітаю Тебе! – каже Бог Дух Святий, – Вітаю Тебе, незрівнянна Улюбленице, єдина, вибрана з-поміж людських доньок, освячена у намірах вічного милосердя, захоронена від гріха завдяки Божим намірам Батька і Сина і згідно з Моїм уподобанням”.
Цей автор описує такі Ангельські Хори, які є луною цього потроєного Божого привітання: “І це привітання, мовлене, виголошене і співане тоном Пресвятої і НероздільноїТройці, звідси поширюється на все небо, мовби шум Божих вод, і його повторюють усі райські відлуння”.
З небесної висоти це троїчне і єдине привітання, принесене Архангелом Гавриїлом найпокірнішому і найдосконалішому зі створінь, сходить на землю. Гавриїл представляється Марії як Божий післанець. Отже, він промовляє від Імені Бога, тобто від Імені Трьох Осіб Божих: Отця, Сина і Духа Святого, і його привітання є тим самим потрійним привітанням.
А надто Ангельський привіт віддає потрійну хвалу честі Марії: як небесний Посланець, він промовляє такими словами: “Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою, благословенна ти між жінками”.
У кожній із цих трьох похвал ми можемо відкрити той особливий безпосередній зв’язок, котрий існує між Богом Отцем, який обсипав Свою наймилішу Доньку всіма ласками від моменту її Непорочного Зачаття; між Сином Божим, Матір’ю Якого Вона мала стати; між Богом Духом Святим, Який обдарував по Своїй безмежній Божій Милості Улюбленицю найбагатшими благословенствами, завдяки яким Марія була піднесена понад усі невісти і понад усі інші сотворіння.
Як вже мовилося вище, побожна практика проказування трьох “Богородице Діво” була однією з найдавніших у Церкві і сягала апостольських часів.
“У середньовіччі, – пише о. Пієль де Шуршевілль, маріолог, – багато святих знали практику трьох “Богородице Діво”.
Св. Бруно запровадив у картезіанців (монаший чин у Катол и цькій Церкві) звичай проказування їх щодня перед Утренею. В інших монастирях відмовляли їх перед і після офіціум, який відправляється вночі, і то босоніж, лежачи хрестом чи принаймі у глибоко схиленій позі. Цього звичаю дотримувал ися також у давніх монастирях у Галії.
Як, отже, бачимо, три “Богородице Діво” були вже дуже поширеними. Найсвятіша Діва у Своїй доброті, повній милосердя до нас, об’являє їх св. Мехтильді.
Св. Мехтильда, монахиня-венедиктинка, товаришка і ровесниця великої св. Гертруди, жила у другій половині XIII ст.. у монастирі у Гельфі (Саксонія).
Її об’явлення називаються “Книга особливоїласки”, а ті, що стосуються трьох “Богородице Діво” у перекладі звучать так:” Про відмовлення трьох ” Богородице Діво”, за допомогою яких кожен може надіятися на присутність уславленої Діви Маріїу годині смерті”.
Ось що Мати Божа сказала св. Мехтильді, яка під кінець свого життя дуже боялася смерті і просила про опіку і поміч в останній годині життя:
“Зроблю це обов’язково, моя доню, але вимагаю від тебе, аби ти щодня з любові до Мене проказувала три ” Богородице Діво”.
Оскільки Бог Отець у щедрості Своєї Могутності підніс Мою душу на трон незрівнянної слави, так що після Бога Я є наймогутнішою у небі і на землі, через те у першому привітанні будеш просити, аби Я була присутня при тобі в годину смерті, щоб тебе укріпити і віддалити від тебе всяку ворожу силу.
Оскільки Син Божий у Своїй безмежній, незбагненній Мудрості прикрасив і наповнив Мене такими дарами знання і розуму, що Мені відома таємниця Святої Тройці у вищому ступені, ніж усім святим разом, Він виливає на Мене такий блиск, що Я освітлюю небо як сяюче променями сонце, через те у другому привітанні ти будеш Мене просити, аби Я була присутня при тобі в годину смерті, щоб наповнити твою душу світлом віри і справжньої мудрості, щоб твоя віра не була затемнена пітьмою незнання і помилок.
А оскільки Дух Святий влив у Моє Серце солодку повноту Своєї Любові і зробив Мене такою доброю і милосердною, що Я після Бога є найсолодшою, найласкавішою і наймилосерднішою, через те у третьому
“Богородице Діво” ти будеш просити Мене, аби Я допомогла тобі у годині смерті, наповнюючи твою душу такою солодкістю Божої милості, яка б злагідніла тобі всю кару і гіркоту смерті”.
Ось це об’явлення про суть трьох “Богородице Діво”, здійснене Царицею Небес, з обітницею доброї смертідля тих, котрі щодня будуть вірні цій практиці.
Св. Гертруда, котратаксамозналапрактикутрьох”Богородице Діво”, мала також кіл ька об’явлень стосовно трьох великих привілеїв Непорочної Діви Марії: Могутності, Мудрості і Милосердя, які ми почитаємо через три “Богородице Діво”, згідно з об’явленням св. Мехтильди.
Це набоженство незабаром поширилося по монастирях, а звідти перейшло до вірних. Ця практика, об’явлена Найсвятішою Дівою, має, отже, вшанувати її великі привілеї: Могутності, Мудрості і Милосердя, котрими її наділили Три Особи Божі з тією метою, аби ми могли отримати велику ласку витривання і доброї смерті, найбільшу з усіх ласк.
Сміємо стверджувати, що жодна інша практика не дає нам кращого розуміння величі і досконалості Цариці неба і землі, ніж розважання привілеїв: Могутності, Мудрості і Милосердя, якими Три Особи Божі обдарували Найсвятішу Діву Марію.
II
ПРО ВАЖЛИВІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ НАБОЖЕНСТВА ТРЬОХ “БОГОРОДИЦЕ ДІВО”
Поклоніння Святій Тройці має бути вінцем і метою всіх наших побожних практик, котрі будуть тим досконалішими, чим більше вони причиняться до поклоніння Божому Маєстату, тричі Святому.
Серед значної кількості набоженствтри “Богородице Діво” вирізняються тим, що безпосередньо стосуються Пресвятої Тройці.
Метою їх є не лише подяка Богові за привілеї, надані Цариці Неба, але якщо ця практика має відправлятися з усією докладністю (точністю, ретельністю), то слід при кожному “Богородице Діво” думати про одну з Трьох Осіб Божих. Тоді Отець Небесний, Якого Марія є наймилішою Донькою, Син Божий, Якого Вона є Матір’ю, Дух Святий, Котрого Вона є Улюбленицею, люб’язно приймуть наші старання по вшануванню Тієї, котра так тісно з Ним поєднана.
Набоженство трьох ” Богородице Діво ” є через це дуже досконалим само по собі, тому що безпосередньо спрямоване до поклоніння Пресвятій Тройці, а є воно таким, перш за все, тому, що має подвійну мету, яка стоїть перед ним.
Першою такою метою є почитання Найсвятішої Діви з її привілеями і подяка Пресвятій Тройці за те, що Вона обдарувала ними Марію в значно більшій мірі, ніж усі інші створіння.
Що ж може бути приємнішим для Цариці Неба, ніж це триразове привітання? Адже, з одного боку, воно є проголошенням і почитанням її найбільших привілеїв – якраз тих, котрі найбільше наближають її до самого Божества, а з другого боку – воно, в певній мірі допомагає Благословенній Діві складати акти найглибшої вдячності, яку вона відчуває до Трьох Осіб Божих.
Блаженний Дидак із Кадиксу, капуцин, апостол Іспанії (1733-1801), названий апостолом Пресвятої Тройці, пише про це набоженство: Найсвятіша Діва Марія об’явила одному із своїх великих слуг, що для Неї наймилішим у її набоженствах є допомога їй у за досить учинені Пресвятій Тройці за незбагненні дари, отримані в Небі удень Внебовзяття.
Того дня Предвічний Отець вивищив її, даючи їй найвищу владу над усіма небесними духами; Син Божий обдарував її особливою Мудрістю, яка перевищує всі ангельські уми; Дух Святий збагатив її таким надміром любові і милосердя, що цього не можна ні висловити, ні осягнути.
Ось чому Найсвятіша Діва відчуває таку вдячність до Пресвятої Тройці і прагне, аби ми їй допомагали у почитанні Бога, тричі Святого, через прославу і неустанні вияви вдячності за безмірні добродійства, які Вона отримала удень Свого Коронування.
Другою метою цього набоженства є отримання для нас самих ласки захоронення від смертельного гріха і витривання у доброму аж до кінця, до щасливої смерті.
Це дві найважливіші ласки, про які ми можемо і повинні просити, оскільки від них залежить велика справа нашого спасіння, яка є для нас “єдиною необхідною справою”. Адже немає більшої і важливішої ласки, ніж захоронення нас від смертельного гріха, який є найбільшим злом, бо в ньому причина всякого зла.
Смертельний гріх спричиняє, що ми втрачаємо життя ласки, він позбавляє нас Божої прихильності, всіх прав на вічне насліддя, врешті віддає нас із душею і тілом до пекла, від якого вберегти нас може лише покута і отримання прощення провини.
Чи можна уявити собі більше щастя? Чи ж не потрібно боятися і уникати смертельного гріха більше ніж усіх дочасних нещасть?
У зв’язку з цим необхідно якнайсильніше просити про те, щоб уникнути смертельного гріха. І це є загалом перша пряма мета, яку ставимо перед собою, проказуючи три “Богородице Діво” вранці і ввечері. Повторюючи цю молитву тричі побожно на честь Найсвятішої Діви, просимо її разом з тим про заступництво для нас і захоронення від смертельного гріха.
А що ж іще можна сказати про ласку остаточного витривання, чи ласку доброї смерті? Адже це ласка понад усі ласки, ласка насправді остаточна, бо запевняє нам навіки щастя небесне. З іншого боку, вона є звільненням від усіх нещасть дочасного життя і від вічної загибелі і надає право до посідання найбільшого з усіх дібр, яким є сам Бог.
Бог у безмежній Своїй доброті обіцяє цю таку дорогоцінну ласку тим, котрі про неї покірно і витривало будуть просити.
Без сумніву, кожна молитва, яку ми заносимо в цьому наміренні до Господа Богаідо Найсвятішої Діви, є доброю і плідною, якщо її належним чином проказувати аж до кінця життя. Але чи може бути краща в цій мірі просьба за “Богородице Діво”, у якій ми просимо Богородицю, аби Вона заступалася за нас “тепер і в годині нашої смерті”? Апри цьому наша добра Небесна Матінка обіцяла окремою обітницею випрошувати цю велику ласку тим, котрі будуть щодня у своєму житті вірними у проказуванні таких милих їй трьох “Богородице Діво”.
Плоди цього прекрасного набоженства, такого дорогого і милого Матері Божій і Пресвятій Тройці, повинні прихилити всіх її палких почитателів, щоб вони самі взяли собі цю практику і допомогли пізнати її всім, хто поруч, а Мати наша Найсвятіша за цю ревність у поширюванні її слави буде особливо їм благословити і огорне їх Своєю Материнською опікою у кожній хвилині життя і в час смерті.
III
ПРО ВАЖЛИВІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ МОЛИТВИ “БОГОРОДИЦЕ ДІВО”
Немає сумніву в тому, що жодна молитва не може з нею порівнятися.
“Вибрані душі, – каже великий почитатель Марії св. Людвік Марія Гріньйон де Монфор, – знайте, що “Богородице Діво” після “Отче наш” з усіх молитов є найкращою. Це наймиліше привітання Марії, яке можете їй принести, бо це є привітання, з яким Найвищий прислав до Неї Архангела, аби завоювати її Серце. І воно, в свою чергу, так її Серцем заволоділо, що Марія, незважаючи на Свою покірність, дала дозвіл на втілення Сина Божого. І ти також зможеш полонити її Серце, якщо будеш його (це привітання) проказувати з пошаною і з побожністю”.
Молитва “Богородице Діво”, проказанадобре, як слід, тобто уважно і з побожністю, це, надумку Святих, справжній неприятель сатани, якого ця молитва змушує до втечі; це молот, який його трощить; це освячення душі, веселість Ангелів, пісня вибраних, “гімн Нового Завіту”, радість Марії і слава Пресвятої Тройці.
Тому справжні почитателі Марії повинні високо цінувати “Богородице Діво”, або “Ангельське привітання”, бо багато християн, навіть освічених, не знають, які достоїнства, великі і благородні, а до того ж усім необхідні, ця молитва виєднує нам у Бога.
Тож потрібно було, аби Найсвятіша Діва об’явилася неодноразово великим Святим, щоб дати їм пізнати велику заслугу, пов’язану з проказуванням “Богородице Діво”, як це зробила Вона св. Домінікові та іншим Святим.
Найкраще важливість цього набоженства Найсвятіша Діва дала пізнати св. Мехтильді. Одного дня ця велика почитателька Найсвятішої Діви в пориві любові і піднесеності почуттів звернулася до Неї такими словами:
“Якби я могла Тебе привітати, о Царице Небес, найсолодшим привітом, яке серце людське коли-небудь винайшло, то зробила б це з найбільшою охотою.”
Цієїж миті мить їй об’явилася Найсвятіша Діва, маючи написане золотими літерами на Своїх грудях “Ангельське привітання”, і промовила до Своєї вірної слугині: “Не маєш милішого для Мене привітання, ніж оці слова, промовлені з глибокою пошаною.
Вітаючи Мене цими словами, Небесний Отець підтвердив, що Його Всемогутність вирвала Мене з прокляття усякого гріха.
Син Божий просвітив Мене Своєю Божою Мудрістю і помістив Мене, ніби сяючу зірку, яка кидає світло на небо і землю, на це вказує ім’я “Марія”, що гебрейською означає “Зірка моря”.
Дух Святий, пронизуючи Мене Своєю Божественною солодкістю, так Мене наповнив Своєю ласкою, що ті всі, які її прагнуть, знайдуть її через Мене, про що свідчить цей вираз: “Обрадованная Маріє” (повналаски).
Слова “Господь з Тобою” нагадують Мені Моє непоясниме поєднання з Пресвятою Трійцею і те чудесне діяння, яке Вона здійснює у Мені, коли з’єднала тіло, взяте від Мене, з Божою природою через втілення однієї з Трьох Осіб у такий спосіб, що Бог став людиною, а людина стала Богом. Ніхто ніколи не зазнає (не відчує) повністю усієї радості і тієї солодості, яких я зазнала тієї хвилини.
Промовляючи слова “Благословенна Ти в женах і благословен плод чреваТвоєго”, Ісус промовляє і вшановує благословенний плід, який оживив, освятив і поблагословив назавжди все сотворене”.
До цих слів Ангельського привіту, продиктованих Святим Духом Архангелові Гавриіпу і св. Єлизаветі, долучаються слова, якими Дух Святий надихав Святу Церкву впродовж віків: ” Богородице Діво,… яко родила єси Христа, Спаса Ізбавителя душам нашим.” У римо-католиків натомість відмовляють:” Свята Маріє, Мати Божа, молися за нами, грішними тепер і в годину нашої смерті. Амінь”.
То як же після цих слів, таких виразних і таких милих Богородиці, Вона могла б не вислухати ласкаво такого сердечного прохання? Як же би Вона не прийшла з допомогою до тих Своїх бідних дітей, які з покорою визнають, що є грішниками, і благають її, щоб Вона прийшла їм на допомогу зараз, а отже, кожного дня їхнього життя, а перш за все – у страшну годину смерті, яка має вирішити усю їхню вічність.
Ні, Марія не може допустити загибелі тих, котрі щодня благають її про поміч, проказуючи вранці і ввечері тричі Ангельське привітання.
Три “Богородице Діво” – це мовби три прекрасні троянди: одна біла, від Предвічного Отця, Отця Світла, друга червона – від Сина, Кров’ю Якого ми відкуплені; а третя золота троянда, яку офірував Святий Дух, Податель слави.
То невже ж для Пресвятої Тройці не мають бути приємними ці троянди, наповнені небесним ароматом? І невже Марія не обсипала б ласками тих, які вірно щодня складають у її руки ці три небесні квітки?
Ще одна подія переконливо доводить, що через Ангельське привітання ми почитаємо одночасно і Пресвяту Тройцю і найчистішу Богородицю.
Одного разу на празник Благовіщення св. Гертруда співалазі своїми сестрами “Богородице Діво” і одночасно мала видіння Трьох Осіб Божих, як із кожної з Них випливали промені до Серця Марії, і почула ці слова:” Після Могутності Отця, Мудрості Сина і Ласкавості Милосердя Духа Святого першою є Могутність, Мудрість і Милосердя Марії.”
Св. Гертруда пізнала через це об’явлення, що то душа повторює багато разів побожно молитву “Богородице Діво”. Надто в душі кожної особи, котра проказує Ангельське привітання, значно зростає (більшає) духовних скарбів, якими Воплочення Божого Сина її наділило (обдарувало). О, якими ж то милими мають бути Пресвятій Тройці і Матері Божій ці три “Богородице Діво”, якими власне ми повинні почитати, прославляти ці три великі привілеї Найсвятішої Діви Марії!
Але маємо ще зрозуміти, що “Богородице Діво” – це духовна троянда, яку ми даруємо Самій Небесній Цариці. Слова в цій молитві – це пелюстки: так, немовби одному слову відповідає одна пелюсточка, ціле відмовлене “Богородице Діво” є одною трояндою. І як є не раз у нашому житті, коли ми, купуючи в магазині троянди своїм рідним, друзям, напр., з нагоди іменин, ретельно переглядаємо і вибираємо зі всіх такі, які б на жодній своїй пелюсточці не мали навіть маленької чорної цяточки, а коли б якась квітка мала одну пелюстку трошки зісохлу чи зів’ялу, то ми навіть дивитися не хочемо. Настільки ми тоді строгі та вибагливі.
Ну, а тепер пригляньмося до наших духовних троянд. Не раз ми відмовляємо “Богородице Діво” і, якщо добре розсудити, то скільки слів ми промовляємо розсіяно, без думки? Абуває щопівмолитви, ато й цілу так промовимо. Тепер замінімо всі слова, промовлені без думки, розсіяно на зісохлі пелюстки троянд – і уявімо собі, які то ми будемо мати квіти?.. Багато хто зрозуміє і мусить зізнатися, що ці духовні троянди негоже навіть у руках тримати, а зразу в смітник викинути.
Але ті духовні троянди ми не викидаємо в смітник, а приносимо і даруємо не якимсь своїм знайомим, а самій Цариці неба і землі! Хіба не сором вітати так свою Небесну Неньку, яка нас так сильно любить і милосердиться над нами, зсилаючи свої ласки кожного дня?!
Тому, щоб добре відмовляти Богородице Діво і отримати благословення і ласки від Матері Божої, вгамуймо свій поспіх, відмовляймо кожне слово з думкою, побожно і з увагою, щоб жодне слово ми не пропустили і не промовили без думки. Перед тим як маємо молитися, застановімося, всі своїдумки відкиньмо і зосередьмося. Уявімо собі, що ми клячимо перед самою Пречистою Дівою Марією і за кожним Богородице Діво з наших уст виходить пречудна пишна троянда і ангели її підхоплюють та складають у стіп Найсвятішої Діви.
Яка ж радість і втіха має бути в нашому серці, що ми можемо подарувати квіти своїй Небесній Неньці. Більше того, тут на землі не кожен міг би дозволити собі кожного дня купувати цілий букет чи бодай декілька троянд, щоб поставити їх, напр., біля фігури Матері Божої, але кожен з нас, навіть не маючи в кишені ні копієчки, може кожного дня подарувати Пречистій Діві Марії стільки троянд, скільки забажає, тобто стільки, скільки відмовить молитву ” Богородице Діво”.
Одного разу Мати Божа, об’являючись монахині Євлампії, сказала такі слова: “Не лякайся, моя дочко, зустрічі з Матір’ю, якій кожної суботи ти віддаєш пошану усім своїм серцем. Нагадую: коли хочеш, щоби твої набо-женства приносили тобі користь, для мене тим більше буде приємніше, якщо будеш вимовляти слова “Богородице Діво, радуйся…” не так поспішно. Дозволь тобі сказати, що коли вітаєш мене Ангельським привітанням, моє серце наповнюється радістю особливо тоді, коли ти спокійно і поволі будеш вимовляти слова “Господь з тобою”.
Ця приємність є більшою, ніж я це можу висловити. Мені здається, що знову відчуваю у собі мого Сина, який захотів стати людиною і народитися від мене для спасіння грішників”.
Ще одне Пресвята Діва сповістила бл. Аланові, який описав це об’явлення у праці “Про достоїнство Вервиці”: “Знай, сину, і всім розкажи: незаперечним знаменням чиєїсь вічної кари є небажання, байдужість і недбальство під час відмовляння Ангельського привітання, яке увесь світ навернуло”. Ці слова неабияк підбадьорюють, але не менш лякають.
Якщо ти, отже, любиш свою Небесну Матінку, проказуй часто – так часто, як тільки можеш – ” Богородице Діво” на її честь і славу.
IV
СВЯТІ УГОДНИКИ БОЖІ
І ТРИ “БОГОРОДИЦЕ ДІВО”
Простої і величної практики проказування трьох “Богородице Діво” з побожністю дотримувалися найбільші Святі. Серед них четверо, котрі відомі своїм авторитетом, значенням, заслуговують на особливу увагу. Перша – це св. Мехтильда, про яку ми згадували вище.
Другим є великий чудотворець св. Антоній Падевський (1195-1231). Один із його істориків розповідає, що святий проказував щодня три “Богородице Діво” для вшанування дівицтва Марії, а одночасно, щоб зберегти чистоту.
У своїх проповідях він завзято радив і поручав вірним цю святу практику як середник збереження чистоти серед небезпек цього світу. До кожного “Богородице Діво” святий долучав одне з трьох таких зітхань (стрілистих актів): “О Маріє, Діво перед Твоїм Зачаттям Бога, збережи чистими мій розум, моє серце і тіло моє. О Маріє, Діво в часі Зачаття Бога, збережи чистими мій розум, моє серце і тіло моє.
О Маріє, Діво після Зачаття Бога, збережи чистими мій розум, моє серце і тіло моє”.
Завдяки цим молитвам, які проказував щодня, а також наполегливому умертвленню і праці над собою, св. Антоній Падевський аж до самого кінця зберіг у всьому своєму блиску чистоту дівицтва і заслужено удостоївся стати одним із найдосконаліших взорів невинності і чистоти. Через це його зображають з лілією у руці як чистого Улюбленика Діви Марії і св.
Йосифа.
Його досконала чистота вислужила йому також щастя тримати і оглядати малого Ісуса на своїх руках, Ісуса, який любить чисті душі і любить перебувати серед лілій.
Одним із святих, які найбільше причинилися до поширення спасенного звичаю проказування трьох “Богородице Діво”, єсвятийЛеонардде Порто Маврикій, відомий місіонер-францисканець (1676-1751).
Він надавав цій практиці великого значення, поручав її всім і наполягав, аби її виконували вірно вранці і ввечері, бо був свято переконаний, що від вірності її побожному дотриманню для багатьох залежало стійке перебування у чистоті і витривання у доброму до кінця.
Він поручав усім цю практику почитання привілеїв Марії, а передусім її дівочої чистоти і Непорочного Зачаття.
Надто бажав, аби, молячись у такий спосіб, ми благали Найсвятішу Діву рано про те, щоб не впасти в гріх протягом дня, а ввечері – щоб не грішити вночі, особливо проти чистоти.
Щоб заохотити до цього вірних, святий не вагається обіцяти спасіння тим, які залишаються вірними цій практиці аж до кінця. Не перестаючи сам поширювати це набоженство, він заохочував до нього і інших священиків. Ось що він пише до одного монаха, який був військовим капеланом: “Заохочуй, мій отче, всіх, кого стрінеш, аби вони проказували вранці і ввечері по три “Богородице Діво”, які я дуже поручаю для вшанування Непорочного Зачаття і для подяки Пресвятій Тройці за дари, надані нашій Цариці; а ще – аби вони збудили акт досконалого жалю за гріхи з сильною постановою не повертатися до них більше, – і тоді вони можуть бути певними, що Найсвятіша Діва їх захистить.”
Коли перебування на землі св. Леонарда добігало кінця, тоді саме над Італією сходило інше сонце, незрівнянне світло якого незабаром мало осяяти всю Святу Церкву. Тим сонцем був св.
Альфонс Лігуорі. Він
Також зрозумів важливість і значення цієї практики і почав її завзято поширювати. У своїй “Теологі” він так висловлюється про цю практику: “Серед потрібних і корисних вчинків поручаємо особливо триразове проказування Ангельського привітання вранці і ввечері з додаванням: “О Мати моя Маріє, захорони мене сьогодні від смертельного гріха.” Що стосується мене, маю звичку накладати цю практику як покуту або принаймі поручати її тим, що не виконують її.”
В іншому місці святий додає: “Нехай сповідник не втомлюється заохочувати до набоженства до Матері Божої, особливо дітей, і нехай схиляє їх до практикування щодня Вервички і трьох “Богородице Діво” вранці і ввечері з додаванням: “О Мати моя Маріє, захорони мене сьогодні від смертельного гріха.” Цей великий Доктор Церкви не вагається стверджувати, що з усіх способів проказування Ангельського привітання цей має вважатися першим, бо він є основний, фундаментальний, легкий, він кожному підходить, а водночас є надзвичайно багатим на плоди, особливо для отримання стійкого витривання в чистоті і отримання ласки доброї смерті. (Св. Альфонс Лігуорі – автор чудової книжки, яка є справжньою перлиною Марійської літератури – “Величання Марії”. В ній автор розкриває незбагненне Її Милосердя, яке навертає грішників по-людськи зовсім пропащих).
Крім цих великих Святих, є ще великий сонм інших, котрі в різні часи знали, виконували і поручали практику трьох “Богородице Діво”. З-поміж них зустрічаємо св. Бруно і св.
Бонавентуру, який, ставши Генеральним настоятелем усього чину святого Франциска, усім членам свого Згромадження поручив відмовляти три ” Богородице Діво” і заохочувати вірнихдо їх відмовляння;Св. Герарда Маєлле, врешті св. Івана Вінея, пароха з Аре, які щодня ці три “Богородице Діво” проказували (молилися) і іншим поручали це робити. Надзвичайно вірним цій практиці був св. Гавриїл від Матері Божої Страждальної зі Згромадження Пасіоністів в Італії.
Цей святий молився три “Богородице Діво” постійно в різних інтенціях.
Кожного разу, бажаючи отримати якусь ласку з рук Небесної Цариці, проказував у цьому наміренні три Ангельські привітання – і завжди був вислуханий.
З-поміж інших святих назвемо ще св. Івана Боско, незвичайні діла якого і слова відомі по всьому світу. Молитву трьох “Богородице Діво” святий прищепив дітям і молоді по всіх салезіянських закладах – в основному в наміренні випросити чистоту і витривання до кінця. Промовляючи якось до молоді на честь Матері
Божої, він сказав такі слова: “Нехай же той, кого не стане на більше, прокаже Вервичку або принаймі нехай не забуде ніколи щодня помолитися тричі “Богородице Діво” і “Слава Отцю” із зітханням “Моя дорога Мати, Діво Маріє, зроби так, щоб спаслася душа моя”.
Слушно також закликає у піднесенні духа св. Гербо: “Бажано, аби проказування трьох “Богородице Діво” вірно вранці і ввечері, будучи такою милою і результативною практикою, стало повсюдним звичаєм, звичаєм кожного віку і стану і кожного роду побожності. Тому слід цю милу практику взяти собі на озброєння і стати апостолом і пропагандистом цього святого і спасенного, а також милого Матері Божій набоженства”.
Нехай же слуги Марії не занедбують почитати її через проказування трьох “Богородице Діво”, щоб отримати з рук Найсвятішої Діви багато ласк за життя і заслужити на присутність Матері Божої у годину смерті.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Мина мазайло сюжет.