Надія Ковалюк – Було багато пройдено доріг

Було багато пройдено доріг…
У подругах, у друзях, у коханих
Я бачила для себе оберіг.
Але так рідко згадувала маму…

Коли ж втрачала віру у людей,
Коли життя надламувало крила,-
Я линула до маминих грудей,
Свої невдачі – в жменях приносила.

Вона ж мене ховала від нещасть,
А я завжди від неї так далеко…
Вона ж за мене душу всю віддасть,
Як відчайдушно-віддана лелека…

Життя-таке коротке, наче мить,
Адже колись її також не стане…
Великодушне небо приютить
В своїх долонях-спогади про маму.

І розриватиметься серце від жалю:
Я так багато їй не досказала…
О, небо. як же я її люблю,
І хочу, щоб ніколи не вмирала.

Я плачу знов… не вистачає слів…
Живою маму бачити-це щастя…
Любімо серцем наших матерів,
І нам тоді – сторицею воздасться!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Сила кохання маргарити.
Ви зараз читаєте: Надія Ковалюк – Було багато пройдено доріг
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.