Надія Ковалюк – Я повернусь… ти чуєш… повернусь!

Я повернусь… ти чуєш… повернусь!
Весняними квітучими садами.
Коли дощами досхочу нап”юсь,
Разом із перелітними птахами.

Зів”ють лелеки гнізда на дахах,
І роси будуть марити світанком.
Коли запахнуть яблуні в садах,
Я повернусь… весняним тихим ранком…

І цвіркуни прокинуться в траві.
У лісовому плетиві ожини
Загубить сонце промені свої.
Я повернусь… в погожу літню днину.

Плекати буде річка береги,
І жито буде зморено зітхати.
Я повернусь… щоб знову зацвісти
Барвінком синьооким

біля хати…

Зірвуться сторінки календаря
І закружляють, як багряне листя.
Я повернусь, коли горобина
Одягне на гілки свої намиста.

І вечір знов на плечі упаде,
В очікуванні з неба зорепадів.
Я повернусь… щоб звабити тебе
Принадами осінніх листопадів…

І місяць буде спати горілиць,
І вітер буде бавитись ночами
З верхів”ями засніжених ялиць.
Я повернусь… зимовими стежками.

Коли завіє снігом всі мости,
Від криги потерпатимуть озерця,
Я повернусь… щоб більше не піти,
Щоб залишитись у твоєму серці…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Найважче творити самого себе.
Ви зараз читаєте: Надія Ковалюк – Я повернусь… ти чуєш… повернусь!
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.