Надія Ковалюк – Я ще люблю… на превеликий жаль



Я ще люблю… на превеликий жаль…
Забути не змогла, чи не зуміла…
І знову біль, немов струни скрипаль,
Торкається і надриває тіло.

І спогади… заміщують думки,
Гортають за сторінкою сторінку…
Десь є щасливі люди, та не ми…
Я-не твоя… єдина в світі жінка.

Дісталось нам в житті-гірке вино…
Я відчуваю серцем твою тугу.
Ми дзвонимо… і в трубку мовчимо…
Страждаєм один одним, як недугом.

Неумолима доля в нас така…
Коли у небі-сонце, в серці-злива.
Ти-з іншою, хоча на серці-я.
Я-з іншим, та без тебе-не щаслива…

Ми любимо… на превеликий жаль…
Бо сім’ї ми не зможем зруйнувати…
Якщо на небі ще існує рай-
То він для тих, хто вміє так кохати…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Вічні цінності у творах олександра довженка.
Ви зараз читаєте: Надія Ковалюк – Я ще люблю… на превеликий жаль