Надя Ковалюк – Не займай мою душу… не треба



Не займай мою душу… не треба,
Я не вбита тобою… жива.
Знаєш, я, на відміну від тебе-
Не кидаю на вітер слова.

Але, врешті, кому яке діло,
Що не справдив найбільшу із мрій?
Я дарую тобі своє тіло,
Але душу чіпати-не смій!

Бо пече ще брехня, як кропива,
Бо слова-не потрібні… мовчи.
Бо душа-ще чекає на диво,
Та, нажаль, це вже будеш – не ти.

У полоні мовчання німого-
Когось іншого в рай поведе.
Та нікого, ти чуєш, нікого,-
Не любитиме так, як тебе…

Я мовчання її-не порушу
І вважатиму дивом із див:
Якщо інший любитиме душу,
Так, як ти моє тіло любив.

Не займай мою душу… не треба…
Я давно вже не вірю словам…
Знаєш, я, на відміну від тебе-
Кому-небудь… її… не віддам…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Провідний мотив вірша моя мова.
Ви зараз читаєте: Надя Ковалюк – Не займай мою душу… не треба