Найголовніше – у будь-яких обставинах залишатися Людиною (за романом “Тигролови”) (3 варіант)
Що для людини є найголовнішим у житті? Виявляється, право називатися людиною в будь-яких обставинах. Нехай тобі нелегко доводиться у житті, нехай тебе оточують безпринципні й нечесні люди, нехай уся планета стане для тебе тюрмою, але ти повинен зберегти свої принципи, бути вірним своїм ідеалам, бо ти, перш за все, Людина, якій підвладно усе. Саме так, на мій погляд, міркував Григорій Многогрішний з роману Івана Багряного “Тигролови”, коли життя випробувало його на це високе і почесне звання.
Як буде почувати себе людина, коли її хапають
Цей дух дав йому сили протягом п’яти днів шукати собі притулку, рятуючись від голоду, смертельної втоми і ворожих наглядачів. Він дав йому бажання жити далі, переборовши небезпечну хворобу і подарувавши щире кохання. Григорій пристав до тигроловів, які віддячили йому за спасіння життя своєї дочки урятуванням і теплом своєї домівки, щедрістю своїх душ. Чи міг сподіватися цей хлопець, що серед тайги знайде маленький куточок рідної Батьківщини, відчує себе повноправним членом щасливої родини Сірків, де живуть люди, горді, несхитні у вірі в правду та совість? їм довелося покинути Україну, коли “прийшла совєтська вдасть і все перевернула”. Ці люди переїхали у нетрі, щоб бути подалі від людей. Але, на щастя, не втратили людяності й щирості, чистоти своїх сердець. Вони обігріли і молодого хлопця, який майже зневірився у житті, дали йому надію на краще. Можливо, тому поряд з ними Григорій відчуває себе дуже затишно, ніби навіки поріднився з цією родиною.
Під стать сім’ї Сірків і їхні куми Морози. “Гора з горою не сходиться… А два роди – два древніх і славних роди навіть в такім океані, в таких безмежних нетрищах не змогли розминутися”. Так, чесних людей не так багато залишилося у країні: хто з них мовчить, боячись виступити проти існуючого ладу і загриміти у Сибір, хто корчиться від тортурів у в’язницях. Та ще, може, блукають, як Сірки та Морози. їхня віра у правду підтримує Григорія, їхні страшні розповіді про знущання над українцями у таборах роблять хлопця ще сильнішим духом. Він у темряві знаходить воду, ризикуючи своїм життям. Григорій, на думку молодиці Морозівни, схожий на “ідола”, тому обов’язково повинен був її знайти, урятувавши тим самим усіх від спраги. Рятує цей простий хлопець і українських дівчат від голоду, купивши їм у ресторані їжі. Він відчуває себе одним цілим з усією Україною, хай і зневаженою, хай і сплюндрованою. Григорій гордо несе звання Людини; він хоче “вийти просто грудьми” назустріч життю і не ховатися від нелюдів, які примушують людей скніти від відчуття небезпеки, лякатися навіть власної тіні.
У бою, де зустрічаються правда і брехня, чесність і підлість, хтось неодмінно переможе. Частіше чомусь це вдається підлості, але ненадовго, бо її принципи лише видумані нечесними, нещирими людьми. Вони, як і повітряні замки, дуже швидко тануть у повітрі, щоб більше ніколи не з’явитися знову. А життя продовжується, життя перемагає і залишає у минулому усі неприємності, даруючи свободу і радість буття. Але дарує лише тим, хто, на мій погляд, гідний називатися людьми, а не людцями.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Найголовніше – у будь-яких обставинах залишатися Людиною (за романом “Тигролови”) (2 варіант) Людині майже усе життя доводиться проходити через якісь випробування: великі чи малі. І тільки подолавши їх, вона може встановити, чи гідна вона називатися Людиною. Так, так, Людиною з великої літери. Адже по усьому світові розкидано безліч людців, які, мабуть, жодного разу і не замислилися” над цим питанням. Хіба б могли вони витримати те, що витримав […]...
- Найголовніше – у будь-яких обставинах залишатися Людиною (за романом “Тигролови”) (1 варіант) Не кожен твір може справити таке враження, як роман Івана Багряного “Тигролови”, – враження безвихідності, трагедійності життя. Здається, що опиняєшся сам серед тайги або у сталінських таборах, відчуваєш безпорадність та біль людей, розгубленість перед страшною силою – державою. Мене дуже вразив цей роман, наче зазирнув у глибини моєї душі, і я ніби на власні очі […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (1 варіант) Як великого гуманіста, борця за справедливість знають відомого українського письменника Івана Багряного (справжнє прізвище Лозов’яга) у світі. Його твори завжди підносили такі людські чесноти, як доброта, вірність обов’язку, несхитність на вибраному шляху, патріотизм, чесність із людьми і самим собою тощо. За це й страждав він, ув’язнений, засуджений, висланий до страшного й холодного БАМлагу на Далекому […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (2 варіант) Про Людину з великої літери читаємо ми у романі Івана Багряного “Тигролови”. Про людину, що живе за моральним кодексом своїх пращурів, про людину, для якої честь і благородність – не пусті слова, про людину, що любить життя і має до нього могутню волю, розуміє, що життя одне і прожити його слід не тільки так, щоб […]...
- Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом О. Гончара “Людина і зброя”) (2 варіант) Скрегоче залізом округа, Смертю повітря фурчить. Я знаю той ступінь напруги, Коли вже ніщо не страшить. О. Гончар Роман Олеся Гончара “Людина і зброя” – це яскравий художній документ років війни, в якому письменникові вдалося відтворити злет патріотичного духу свого народу, загартування їхніх душ на війні як важкому випробуванні. Проблематика роману складна і багатоаспектна. Письменник […]...
- Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом О. Гончара “Людина і зброя”) (3 варіант) Читаючи роман Олеся Гончара “Людина і зброя”, я іноді з жахом думала, як би я та мої друзі й знайомі повели себе в ситуації, подібній до тої, що в ній опинилися герої цього твору. Але як важко уявити, що сьогодні ти, випускник школи, сповнений мрій, сподівань, планів на життя, завтра не вступиш до учбового закладу, […]...
- Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом О. Гончара “Людина і зброя”) (1 варіант) “Ще безтривожно ходять по місту ті, які вмиратимуть на рубежах, ітимуть в оточеннях, горітимуть у кремаційних печах концтаборів, штурмуватимуть Будапешт і Берлін… Ще все як було”, але вже через мить застало вчорашніх студентів “страшне, приголомшливе слово”: війна. Воно змінило все: душі людей, думки, почуття, все місто. Воно вимірювало в кожному Людину. І кожний оцінював себе. […]...
- Образ Григорія Многогрішного (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Лиш той життя і волі гідний, Хто б’ється день у день за них. Гете “Фауст” Образ Григорія Многогрішного із роману Івана Багряного “Тигролови” – один із найяскравіших образів у всій сучасній українській літературі. На початку роману Григорій Многогрішний – один із тисяч в’язнів, пригноблених, безправних, приречених, яких мчав до Колими поїзд-дракон – ешелон смерті. Він […]...
- Символічний образ поїзда (за романом І. Багряного “Тигролови”) (2 варіант) “… Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон”, – таким казковим зачином розпочинається роман Івана Багряного “Тигролови”. Із страшним драконом порівнює автор не менш страшний ешелон смерті, поїзд, що везе своїх жертв-в’язнів на каторгу, з якої немає повернення… Зачин роману несе в собі […]...
- Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”, – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний. Іван Багряний, автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й […]...
- Символічний образ поїзда (за романом І. Багряного “Тигролови”) (1 варіант) “… Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.” Так починається роман Івана Багряного “Тигролови”. Страшний дракон – це поїзд, який на повній швидкості мчить крізь сибірські простори на Далекий Схід. Далі образ поїзда-дракона автор увиразнює багатьма деталями, посилюючи експресію: жахлива машина “звивається над […]...
- Які гріхи спокутував Григорій Многогрішний? (За романом І. Багряного “Тигролови”) Наші предки, без сумніву, мали підстави давати один одному промовисті прізвища. Саме вони розкривали вдачу людини, її характер та вподобання. Козацтво у цьому плані було найкмітливішим. Згадаймо: Тягнибок, Утривус, Голота, Незовибатько та ін. Так чинить і більшість Письменників, називаючи своїх героїв такими різними та незвичайними прізвищами. Тож які гріхи у Григорія Многогрішного і за що […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” (1 варіант) До недавнього часу ми нічого не знали про творчість Івана Багряного, бо за правдиве змалювання жахів сталінських репресій твори письменника були заборонені, у нашій країні їх не друкували. Але зараз ми маємо можливість дізнатись, як було насправді. Про тяжку долю українців, про їхнє прагнення вистояти і зберегти свої національні святині розповідає нам роман Багряного “Тигролови”. […]...
- Доля України та українців за романом І. Багряного “Тигролови” Доля України та українців за романом І. Багряного “Тигролови” Історична тема в нашій літературі – це незабутні сторінки української історії. Письменники України у різні часи і епохи оспівували історичні події, їх героїв – мужніх українських ватажків. У романі І. Багряного “Тигролови” реалістично описано події часів сталінщини, бо самому письменникові довелося пережити і насильницьку колективізацію, і […]...
- Звіролови чи людолови? (за романом І. Багряного “Тигролови”) У часи радянського режиму нелегка доля українських письменників змушувала їх шукати щастя в далеких краях. Одним із таких письменників був Іван Багряний, автор відомого роману “Тигролови”, який відкриває нам прекрасну природу далекого Уссурійського краю, його гір, лісів, бурхливих річок та глибоких озер. Водночас “Тигролови” – страшна правда про офіційну ідеологію радянських часів, репресивну тоталітарну систему. […]...
- Сміливі завжди мають щастя (за романом І. Багряного “Тигролови”) Ці слова, що несуть у собі мудрість багатьох віків, рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного “Тигролови”. Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман. А чи справді у сміливих завжди є щастя? Чи здобув щастя Григорій Многогрішний? З перших рядків нас приваблює образ Григорія Многогрішного, непримиренного […]...
- Двобій між життям і смертю (за романом І. Багряного “Тигролови”) І. Вплив життєвих поневірянь на творчість Івана Багряного. (І. Багряний народився в с. Куземин на Полтавщині (тепер Сумська обл.) 1906 року. Чотирнадцятирічним підлітком став свідком жорстокої розправи чекістів з його рідними. У 20-ті роки минулого століття працював викладачем малювання, потім – у копальнях Донбасу. Почав писати перші твори і-вступив до організації селянських письменників “Плуг”. Диплом […]...
- Григорій Многогрішний – лицар національної ідеї (за романом І. Багряного “Тигролови”) Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю! Т. Шевченко Під цими словами міг би підписатися не тільки Тарас Шевченко, а сотні, тисячі, мільйони. І це дійсно так, бо любов до рідної землі народжується з першим подихом, людини. І якою сильною буде ця любов, залежить від […]...
- Святині національно-родинно? культури (за романом І. Багряного “Тигролови”) Між людьми існують не тільки дружба чи взаємовиручка, а й духовні святині національно-родинної культури, відродження українського народу. Цю проблему розглянуто у творі на прикладі життя родини Сірків. Голова родини – Денис Сірко, справжній батько і господар, людина працелюбна й мужня, яка любить природу і знається на народній медицині. Автор лаконічними штрихами змальовує його портрет: “Кремезний, […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” (2 варіант) Твір І. Багряного “Тигролови” має усі прикмети пригодницького роману: персонажі чітко розмежовані на позитивних і негативних, захоплюючий сюжет, мисливські пригоди, кохання і, звичайно, щасливий кінець. До цього жанру зверталися і яскраві представники зарубіжної літератури (Ф. Купер, Д. Лондон), однак твір І. Багряного посідає окреме місце. Автор створює жанр українського пригодницького роману, українського всім своїм духом, […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (1 варіант) Сильна духом людина завжди викликає до себе повагу, у які б часи вона не жила. Я, наприклад, захоплююся тим, що двадцятип’ятирічний юнак, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, може не занепасти духом, не втратити природної життєлюбності, залишитися вірним сином своєї сонячної України. Ця мужня людина – мій улюблений герой Григорій Многогрішний, головний персонаж роману Івана […]...
- Чи існує дружба між людиною та твариною? (за оповіданням “Лідер”) (1 варіант) Кожна людина мріє мати справжнього друга. Але далеко не кожен замислюється над тим, чи здатен він дружити по-справжньому. Мабуть, справжня дружба розпочинається з безкорисливих вчинків, які робляться задля іншої людини чи тварини. Так, навіть заради тварини, як у творі Л. Смілянського “Лідер”. Рятуючи пораненого голуба, Степанко робив це не заради себе, а задля птаха. Поки […]...
- Сміливі завжди мають щастя (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Сміливі завжди мають щастя (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Щоб навчитися цінувати людську мудрість, виховати у собі віру в незнищенність духовних почуттів нашого народу, варто звернутися до неординарної постаті в нашій літературі – Івана Багряного та його творчості, зокрема до роману “Тигролови”. Трапляється, що часом епоха не цінує геніїв за життя. Якась жорстока закономірність: час […]...
- Жанр пригодницького роману в інтерпретації І. Багряного (за романом “Тигролови”) Пригодницький роман. Уже сама назва жанру викликає зацікавлення читача, особливо молодого. Пригоди – це завжди романтика, мрія. Недаремно сам автор, потрапивши в досить скрутне становище (арешт, слідство, висилка на Далекий Схід), писав: “Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Були там поселення давно осілих наших людей з України. Все це, сказати щиро, було мені навіть цікаво”. Взагалі […]...
- Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (2 варіант) Страшною, кривавою була історія нашої Батьківщини; чомусь увесь час хотіли її поневолити іноземні загарбники; чомусь протягом майже усіх часів свого існування їй доводилося відстоювати свої права, піклуватися про своїх дітей – українців. Кидало їх від одного пекла до іншого, мовби випробуючи на міцність духу та силу волі. І у романі Івана Багряного “Тигролови” не обійшлося […]...
- Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (1 варіант) Іван Багряний з тих письменників, що відчули на собі весь жах репресій, катувань, фізичних та моральних знущань. Щоб нарешті позбавитися гнітючої атмосфери підневільного життя, звільнитися від страшних спогадів, він емігрував з України. І саме там, в еміграції, йому вдалося написати неперевершений за правдивістю роман “Тигролови”, чи не найпершу чесну розповідь про сталінські концтабори. “Вирячивши вогненні […]...
- Чи існує дружба між людиною та твариною? (за оповіданням “Лідер”) (3 варіант) Кожна людина відповідає за навколишній світ. Якщо ми усі будемо турбуватися за стан природи, то, можливо, через кілька років вона почне “оздоровлюватись”. Хлопчик Степанко знайшов пораненого шулікою голуба, приніс додому, вилікував. Він дуже хотів, аби пташина вижила. Мабуть, це його бажання передалось і голубу, бо той одужав. А що б було, якби хлопець не захотів […]...
- Чи існує дружба між людиною та твариною? (за оповіданням “Лідер”) (2 варіант) Про міцну дружбу між хлопчиком і голубом розповідає твір “Лідер”. Хлопчик Степанко знайшов пораненого голуба, вилікував його і дуже полюбив. Птах, відчуваючи ставлення хлопця до себе, теж відчув прихильність до нього. Але через те, що Степанко почав погано вчитися, його батько відвіз голуба за тисячу кілометрів від дому. Степанко вже не сподівався побачити коли-небудь свого […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (2 варіант) Уся творчість письменника І. Багряного – це утвердження українського оптимізму: “Ми є. Були. І будем ми!” Ніхто інший так логічно й художньо переконливо не відповів на просторікування щодо меншовартості, другосортності, інтелектуальної безликості української нації, безперспективності її у розвитку світової цивілізації, як це зробив І. Багряний. Письменник на власному прикладі переконався у несправедливості авторитарної влади, тиранії. […]...
- Жанрові особливості роману Івана Багряного “Тигролови” (2 варіант) Знайомлячись із кращими здобутками світової літератури, український читач може легко помітити, що в українській літературі дуже бідно порівняно зі світовою представлений пригодницький жанр. Шкільна програма, як і в радянські часи, продовжує знайомити учнів із серйозними творами і майже зовсім не передбачає вивчення пригодницької літератури, а тим більше – фантастики. Але, мабуть, читачі з більшим “стажем” […]...
- Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (3 варіант) Їздять поїзди з одного кінця країни в інший, везуть людей, везуть якісь товари. І ніхто тепер і не згадає, що колись у товарних поїздах тікали від своїх проблем, шукаючи щастя собі та своїй родині, знесилені, голодні українці. Ьм не було місця на власній землі, яка була знесилена від голодомору, пошестей та безслідного зникнення своїх синів […]...
- Мій улюблений герой з роману “Тигролови” І. Багряного Серед героїв роману “Тигролови” найсильніше враження на мене справив Григорій Многогрішний. Чому? Мабуть, тому, що його характеру притаманні такі риси, які завжди викликають повагу у людей. “Юнак – двадцять п’ять літ, русявий, атлет, авіатор тчк… Суджений на двадцять п’ять років тчк… На ймення – Григорій Многогрішний”. Григорія везуть у Сибір, бо його засуджено і жорстоко […]...
- Гуманістична ідея перемоги добра над злом у романі І. Багряного “Тигролови” “Сміливі завжди мають щастя”, – такими словами завершує свій роман “Тигролови” відомий український письменник-страдник, правдошукач й емігрант Іван Багряний. І це правда: тільки людина, здатна протистояти злигодням долі, пливти проти течії, захищати своє людське єство, стає вільною, а отже, щасливою. Доля самого письменника могла б стати темою для цілого роману, тому він використовує факти зі […]...
- Хочеш бути щасливий – будь! (За оповіданням О. Стороженка “Скарб”) Щастя… Старовинна мудрість говорить, що людина – творець свого щастя. З цим, мабуть, можна погодитися, тому що справжнє щастя – це вміння любити життя і людей. Щастя… У кожної людини воно своє. Дивним, на мою думку, було уявлення про щастя селян із казки О. Стороженка з глибокою назвою “Скарб”. Вони вважали щасливою людину, яка все […]...
- Значення атмосфери трудового життя для морального відродження людини (за романом “Марія”) (2 варіант) Що б робила людина, якби не працювала, навіть не підозрювала, що щось подібне існує? Я гадаю, вона неодмінно почала б щось робити, бо сидіти весь час без діла, мабуть, не зможе навіть найзапекліший ледар. Як не дивно, у ледарів є якісь незрозумілі нам виправдання щодо свого неробства. Вони намагаються нас переконати, що не працюють через […]...
- Значення атмосфери трудового життя для морального відродження людини (за романом “Марія”) (1 варіант) Нам відомо з підручників біології, що, згідно з теорією Ч. Дарвіна, людина походить від мавпи. Ця людиноподібна істота вирішила трохи попрацювати, і з нею сталося диво. Здається, подібне диво сталося і з Корнієм Перепутькою з роману Уласа Самчука “Марія”. Цей чолов’яга перетворився з ледаща та байдикуватого непотребу на хазяйновиту і працьовиту людину. Плодовита земля та […]...
- Значення атмосфери трудового життя для морального відродження людини (за романом “Марія”) (3 варіант) Усе життя наші предки працювали, бо знали: без праці вони загинуть від голоду. Добували собі працею їжу ще у вік кам’яний, працювали і в середні віки, і у вісімнадцятому, дев’ятнадцятому сторіччях. Люди розуміли, що без діла вони перетворяться на трутнів, які живуть лише крадіжками та обманом. Це розуміння праці, безмежна любов до родинного клаптика землі […]...
- Пригодницький роман І. Багряного “Тигролови” і духовна перевага його позитивних героїв над виконавцями і стражами тоталітарного режиму “Нашого цвіту – по всьому світу”,- говорить народне прислів’я. Це про українців. Є їх і по Канадах, і по Австраліях, і по Кубанях та по Сибірах. У пошуках кращої долі їхали вони й на Далекий Схід, на край землі. А найчастіше потрапляли українці туди не по своїй волі. І все з однієї причини – великої […]...
- Жанрові особливості роману Івана Багряного “Тигролови” (1 варіант) У 1943 році з’явився твір українського письменника Івана багряного “Тигролови”, визначити жанрову приналежність якого – і до сьогодні важке завдання для літературознавців. Однозначно можемо сказати тільки, що цей роман – складний за побудовою і великий за розміром (складається з двох частин, дванадцяти розділів, має розгалужену систему підрозділів, історичних довідок тощо) епічний прозовий твір, із значною […]...
- “У сміливих щастя завжди є” (за твором І. Багряного “Тигролови”) Роман Івана Багряного “Тигролови” став одним із кращих в українській літературі твором пригодницького жанру. Але авторові нічого чи майже нічого не довелося видумувати, адже багато описаних у романі подій він пережив сам. Друзі Івана Багряного запам’ятали його непосидючим, запальним. Юрій Смолич згадував: “З’являвся він несподівано – бушував, лаяв весь світ і облягався спати на письмовому […]...
Твір про мову мою.