Найвидатніші письменники українського бароко

В середині XVII ст. точилася запекла визвольна боротьба українського народу проти зовнішніх ворогів: польських, татарських, турецьких. У 1654 році відбулася злука України з Росією – це зміцнило зв’язки двох народів. Наука і культура розвивалася під впливом ідей Відродження. Почав формуватися й стверджуватися в європейській культурі стиль, який названо “бароко”. Походить з італійської мови, означає “дивний, химерний”. В українській літературі він характеризує такі жанри: вертепна драма, бурлескні вірші, послання, трактати, проповіді.

Серед

українського бароко можна виділити найвидатніших письменників і давньої літератури і нової.

Так послання Івана Вишенського змальовують правдиві картини життя українського народу, викривають і засуджують зрадників, гнобителів – українське панство і вище духовенство. Іван Вишенський був першим, хто заговорив так правдиво про життя нашого народу в Речі Посполитій. З цього приводу І. Франко писав: “Особливо принаджує нас свіжість його краси, безпосередність виразу і чуття, пластика картин, одним словом, усе те, що в писаних творах є виразом сильної, високо симпатичної індивідуальності автора”.

Барокові прийоми виявляються і в полемічних творах Мелетія Смотрицького. Він виступав проти антигуманних порядків у громадянському та церковному житті України, основною причиною яких був Ватикан.

Неможливо не згадати вірші Григорія Сковороди. Він виступив новатором у віршуванні, система якого була близькою до народних пісень. Його поезія виражала думки і настрої народних мас, бо засобами гострої сатири він викриває представників панівного класу, консервативну шкільну систему, розбещене життя окремих прошарків населення.

Саме сатиричне змалювання подій та характерів у творах пізніше використали І. Котляревський та Т. Шевченко. Існуванню бароко в новій українській літературі сприяв І. Котляревський, створивши травестійну поему “Енеїда”, в якій показав історію українського козацтва разом з побутовими деталями життя нашого народу.

Таким чином, українські письменники різних часів утверджували естетику бароко новими художніми формами, стильовими прийомами осмислення історичної дійсності, ставлення людини до всесвіту і природи землі.