Настя Карпенко – Я не буду першою і не буду останньою

Related posts:

1. Крістік Хрустік – А я пишу й писати буду А я пишу й писати буду… . Люди, пиво… і трава… Не забуду… Може з блуду Перетворю все в дива. Захлинатись від дихання І ридати від свободи… Помилки, стежки, страждання Нові і старі пригоди… Що ти? хто ти? Звідки і куди? З понеділка чи з суботи? Скажеш “стій” мені? Чи “йди”? Ти – людина. Я-щось […]...
2. Катерина Кочетова – Хтось подарує ніжності слова Хтось подарує ніжності слова Та лиш чекатиме світання за світанням, І не помітить те, як час сплива, А я не буду вірити зізнанням. Я відбудую мрії до зірок, Але не потону в світі ілюзій. Достатньо інколи зробити крок, Щоб не тримати серце у напрузі. Хтось у обійми схоче захопити, Але думками буду я далеко, І […]...
3. Дмитро Павличко – “Я буду витрачати… “ Я буду витрачати Здоров’я і талант, Я буду все втрачати За твій маленький грант – За скинуту запаску, Що я за нею чах, За ледь примітну ласку В твоїх сумних очах, За лона орхідею, За ноги, що стають За спиною моєю Крильми – і в світ несуть....
4. Я буду твоєю лялькою вуду Твої слова ніяк не ідуть з голови. Дим і порох… Той погляд, яким дивилась ти. Ти просверлила наскрізь, забила всі болти. Тепер тебе боюся, тебе і темноти. Я буду твоєю лялькою вуду. Постійно під твоїм прицілом буду. Та марно вже тікати й ховатися всюди, Тепер я твоя жертва, я лялька вуду. Болить голова і десь […]...
5. Семенко Михайль – Неврастенія Нерви. Рухливі в безсиллі. Зимність. Потворна, як жах. Думки похилі В небесах. Безсилля душить. Напруження з центру. Туга силу живу заглушить, заглушить, Заглушить – Як здиблю мертву. Не мислить про найдорожчі вії. Не розміцнітись, щоб не зобачить загин. … Нерозважність хуртовин… Неврастенія. 22. XII. 1916...
6. Дмитро Павличко – “Я буду на світі… “ Я буду на світі, Допоки незнане світло І обличчі твоєму світить. Я житиму доти, Допоки горіти буде Долоні твоєї дотик....
7. Буду нежным как прежде Чего ты хочешь, скажи, я мир переверну мне хватит сил, взорву любую звезду Не лгу превращу металлы в лаву, камни в пыль, укрощу свой пыл, славу Буду нежным как прежде, обезвреженным, бережным, зверем бешеным, твоим сумасшедшим отверженным.. “Триада – дежавю”...
8. Ліна Костенко – Спинюся я і довго буду слухать Спинюся я І довго буду слухать, Як бродить серпень по землі моїй. Ще над дніпром клубочиться задуха, І пахне степом сизий деревій. Та верби похилилися додолу, Червоні ружі зблідли на виду, Бо вже погналось перекотиполе За літом – по гарячому сліду....
9. Настя Вдовіна – Все дійде і до вас Все дійде і до вас сук, Скоро і в мене не вистачить терпіння. Я відречусь від самотності мук, І не згадаю більше вашого тупого голосіння. Настав той час, мерзото, коли я Богу помолюсь, Кайдани аморальності зкинувши із себе, Я не зламаюсь, не скорюсь, Не стану на коліна, тим паче обличчям повернутим до тебе.!...
10. Вірш – “Тепер, я не буду літати” Писати вірші із життя… Списати усі ті моменти… Коли, ще з тобою була. И серце розбила до щенту… Колись, ти мене ще кохав. Я мріяла ангелом стати. Та крила мої, ти забрав. Тепер, я не буду літати. До ангела, як до небес. Та можна лиш тихо сміятись… У світі немає чудес. Ми звикли самі добиватись. […]...
11. Юлія Кириленко – Буду жити, щоб жила Вкраїна Постріли. Кулі. Ніч. Душі летять врізнобіч. Спалахи. Морок. Жах. Кров зріє на вітражах. Мамо! Тату! Вже йдуть! Квітку рум’яну зірвуть… Я житиму в крихтах цих дат… Хлопчику, кинь автомат! Де ти? По тебе йду! Руки немов у льоду… Ні, я не вірю! Живи! В жалобі схилились церкви… Сьогодні так сонячно в нас, В мого серця […]...
12. Анастасій Прикладов – Так, я буду з тобою навіки! Так, я буду з тобою навіки! Забери моє тихе зітхання Я – поет найпалкішої віри Ти – та квітка цілована зрання Тож летімо крізь роки й століття, Через радість і біль ненастанно Позбираймо ж любовне суцвіття! Подаруй мені усмішку, панно! Я сплету нареченій віночок З дивовижних блакитних барвінків Хай горить не згаса те сердечко, Його […]...
13. Вмирають почуття Вмирають почуття, Зігріті лиш словами. Відходять в небуття Обіцянки – їх мало. І залишаються сни – У них завжди все чудово. Та прийде ранок й вони Зникатимуть знову і знову… І трохи часу мине Та тебе я не забуду В душі палає вогонь, Його гасити не буду. Знов серце рветься з грудей, Неначе в морі […]...
14. Мені однаково, чи буду… – Тарас Шевченко Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу – Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. […]...
15. Буду сумувати Я знаю точно-буду сумувати Вночі рукою сльози витирати На самоті тебе я пригадаю Захочеться сказати:” Я так тебе кохаю” Захочеться обняти, крепку руку зжати Шкода. Не можу. Вже не мій Пішов, і вже забув ти мою тінь Тебе нема. Я знов сама Пишу вірші, втираю сльози Жалкую про не сказане тобі Жалкую, щоб не було […]...
16. В руках тримати завжди буду В руках тримати завжди буду Ті зорі, що подарував мені, В житті ніколи не забуду, Як вперше в очі я поглянула тобі: Там справді був новий для мене світ, Нові думки, нові події. Повір, пройде не мало літ, Але залишаться там мрії, Хоч згасло те кохання так давно І зникли всі ті почуття, Інакше бути […]...
17. “Серця, огріті першою любов’ю” (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Перу Івана Яковича Франка належить величезна кількість праць найрізноманітнішого спрямування. Виявив він себе і як талановитий повістяр. Доказом тому є його повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. Описані події відбуваються 1241 року – у найтяжчий для українських земель час боротьби з монгольською […]...
18. Іван Франко – “Я буду жити, бо я хочу жити!..” Я буду жити, бо я хочу жити! Не щадячи ні трудів, ані поту, При ділі, що наш вік бересь вершити, Найду й свою я тихую роботу. З орлами я не думаю дружити, Та я опрусь гниючому болоту; Щоб через нього й другим шлях мостити – На те віддам свій труд, свою охоту. А як часом […]...
19. Чим полонила Настя Лісовська “пана трьох частин світу”, або “Якби я був султан… “? (за твором “Роксолана”) Спробуйте уявити себе могутнім володарем. Вам підкоряються землі “від тихого Дунаю до Багдаду, від кам’яних могил фараонів до найдальших розташувань військ у пустелях”. Щодня до вас прибувають численні гурти невольників, наймогутніші владики падають до ніг, щоб урятуватися. Ви маєте сотні наложниць, прислужників-підхалимів, чию жалюгідність і нещирість доводиться бачити день за днем. Чого б ви тоді […]...
20. Мені однаково, чи буду (скорочено) – Шевченко Тарас Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу. Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. І […]...
21. Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду… “ Роздуми Шевченка про власну долю та долю України В поезії “Мені однаково, чи буду… “ Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду… “, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового […]...
22. Твір на тему: Ні, я жива! Я буду вічно жити! Однією з найкрасивіших мов у світі є українська. Існує думка, що за своєю мелодійністю, милозвучністю вона поступається лише італійській. Можливо, з цим доречно було б посперечатися, та річ не в тому. Особисто я щиро пишаюся життєздатністю нашої рідної мови, що пройшла через віки крізь численні випробування, але збереглася у всій своїй красі та багатогранності. Протягом […]...
23. Ні! Я жива, я вічно буду жити… (Леся Українка) Ні! Я жива, я вічно буду жити… (Леся Українка) Доля справжнього поета нелегка і терниста. Улюблені Лесини співці мали чарівні голоси, але їхнє особисте життя – то драми. Шіллер, Байрон, Шевченко, Міцкевич, Лєрмонтов… Жоден режисер не поставить такої драми, якою було їхнє життя. Звідки ж вона, слабка, хвора, обділена долею жінка, черпала свої сили? Як […]...
24. Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. (Василь Симоненко) Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. (Василь Симоненко) Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. / В. Самійленко / У руках тримаю улюблений томик поезій українських поетів. Перегортаю сторінку за сторінкою, читаю – і раптом бачу […]...
25. Іван Карпенко-Карий – Бурлака Карпенко-Карий Іван БУРЛАКА Драма в 5 діях ДІЄВІ ЛЮДЕ Михайло Михайлович – волосний старшина. Омельян Григорович – писар. Сидір – збірщик, прибічник старшини. Петро Семен Д і д односельчане. Микола Павло 1-й ЧОЛОВІК 2-й ЧОЛОВІК 3-й ЧОЛОВІК 4-й ЧОЛОВІК Опанас – бурлака. Олекса – молодий парубок, його племенник. Галя – Олексина молода. Олена – сестра […]...
26. Твір на тему: Буду як мама (твір-опис процесу праці) Моя мама – художниця, вона малює ілюстрації до дитячих книжок. У нас вдома є кілька видань, які вона ілюструвала. Це і збірки українських народних казок, і збірка “Казки народів світу”, і “Дитяча енциклопедія”. Мої улюблені казки “Телесик”, “Рукавичка”, “Пан Коцький”. Тварини, яких мама малює, завжди дуже симпатичні. Мама працює і на роботі, у видавництві, і […]...
27. Коротка Біографія Івана Карпенко-Карого ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (ІВАН ТОБІЛЕВИЧ) (1845-1907) Іван Карпович Тобілевич Народився 29 вересня 1845 р. у слободі Арсенівка на Херсонщині (тепер Новомиргородський район Кіровоградської області) у сім’ї управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, яке закінчив у 1859 р. Відтоді майже двадцять років служив канцеляристом. З початку 60-х років брав активну участь в Українському театральному житті. […]...
28. Іван Карпенко-Карий – Безталанна Карпенко-Карий Іван БЕЗТАЛАННА Драма в 5 діях ДІЄВІ ЛЮДЕ Іван – старий чоловік, москаль. Софія – його дочка, молода дівчина. Ганна – удова. Гнат – її син, парубок. Варка – дівчина. Параска – дівчина. 1-а, 2-а ¾ дівчата Омелько, Дем’ян, Степан ¾ парубки. Явдоха – хазяйка на вечорницях. 1-й, 2-й ¾ старости. Парубки, дівчата і […]...
29. Анаколуф Анаколуф (грецьк. anaholuthos – непослідовний, неузгоджений) – синтаксична конструкція, що не відповідає загальноприйнятим нормам, полягає в неузгодженості членів речення. Як стилістична фігура вживається для характеристики мови персонажів, зокрема – задля комічного ефекту, як у комедії М. Куліша “Мина Мазайло”, в якій саморозкривається однойменний персонаж: “Жодна гімназистка не хотіла гуляти МазайлоІ За репетитора не брали – […]...
30. Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XIX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: […]...
31. І. Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XIX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург в образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі”. […]...
32. Іван Карпенко-Карий – Сто тисяч Іван Карпенко-Карий Сто тисяч Комедія в 4 діях ДІЄВІ ЛЮДЕ Герасим Никодимович Калитка – багатий крестьянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, крестьянин. Банавентура – Копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор. Мотря – наймичка. Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША ЯВА І В хаті яку хвилину нема нікого; входе […]...
33. Іван Карпенко-Карий – Хазяїн Карпенко-Карий Іван ХАЗЯЇН Комедія в 4 діях ДІЄВІ ЛЮДЕ Терентій Гаврилович Пузир – хазяїн, мільйонер. Марія Івановна – ного жінка. Соня – їх дочка. Феноген – права рука хазяїна. Маюфес – фактор. Павлина – кравчиха з города. Зеленський, Ліхтаренко – економи Куртц – шахмейстер. Петро Петрович Золотницький – родовитий багатий пан. Калинович – учитель гімназії. […]...
34. Іван Карпенко-Карий – Сто тисяч (Стислий переказ, скорочено) Іван Карпенко-Карий Сто тисяч (Стислий переказ, скорочено) Дія І Невідомий приїжджає до Герасима Никодимовича Калитки, багатого селянина, й намагається улаштувати одну вигідну для себе справу, яку придумав сам. Син Калитки Роман розмовляє з наймичкою Мотрею про їхнє одруження восени, на яке дав згоду батько. Герасим радіє, що вдало купив землю: “Ох, земелько, свята земелько, Божа […]...
35. Іван Карпенко-Карий – Хазяїн (CКОРОЧЕНО) ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) ХАЗЯЇН Дійові люди: Терентій Гаврилович Пузир – хазяїн, мільйонер. Марія Іванівна – його жінка. Соня – їх дочка. Феноген – права рука хазяїна. Маюфес – фактор. Павлина – кравчиха з города. Зеленський, Ліхтаренко – економи. Куртц – шахмейстер. Петро Петрович Золотницький – родовитий багатий пан. Калинович – учитель гімназії. Зозуля – помічник […]...
36. Хазяїн (скорочено) – Карпенко-Карий Іван (1845-1907) Дійові люди: Терентій Гаврилович Пузир – хазяїн, мільйонер. Марія Іванівна – його жінка. Соня – їх дочка. Феноген – права рука хазяїна. Маюфес – фактор . Павлина – кравчиха з города. Зеленський, Ліхтаренко – економи. Куртц – шахмейстер . Петро Петрович Золотницький – родовитий багатий пан. Калинович – учитель гімназії. Зозуля – помічник Ліхтаренків. […]...
37. Іван Карпенко-Карий – Мартин Боруля (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Карпенко-Карого “Мартин Боруля” 1886 р. Літературний рід: драма. Жанр: трагікомедія. Тема: дворянство як міф про краще життя. Головні ідеї: викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві; засудження підміни особистісних цінностей становою належністю. Дійові особи: заможний хлібороб Мартин Боруля, його дружина Па-лажка, син Степан, дочка Марися; багатий шляхтич Гервасій Гуляниць-кий, його син […]...
38. Іван Карпенко-Карий – Сава Чалий (СКОРОЧЕНО) Іван Карпенко-Карий Сава Чалий (Скорочено) Трагедія в 5 діях і 7 картинах (Скорочено) ДІЙОВІ ЛЮДИ: Потоцький – коронний гетьман. Шмигєльський – шляхта Жезніцький – шляхта Яворський – шляхта К ачинська – шляхта К а с я, її дочка – шляхта Зося Курчинська, потім жона Чалого. Сава Чалий. Гнат Голий – його побратим. 1-й, 2-й, 3-й […]...
39. Іван Карпенко-Карий Реферат Іван Карпенко-Карий (1845 – 1907) Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда; батько його походив із старовинного зубожілого дворянського роду й працював прикажчиком поміщицького маєтку, а мати була простою селянкою. Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем і з чотирнадцяти років заробляти на […]...
40. Андрій Малярик – У кожного птаха є своя̀ пташка У кожного птаха є своя̀ пташка, У гордого во̀вка – вовчиця. У когось, мабуть, є улюблена чашка, У кожного пана – цариця. У ста̀рого дуба є довге коріння, У озера тихе є дно. У квітів тако̀ж є дрібненьке насіння, У жита – пахуче зерно. У кожної матері – любляча донька, У тата – коханий синочок. […]...