Наталія Пиж – Впізнай свою вину

Вечірній туман спадає на плечі,
Холодний вітер рветься у вікно.
Мені одній не важче і не легше.
Мені одній якось усеодно.
В душі моїй і сум і туга плаче,
На серці біль, обіда і печаль.
Не знаю я що може все це значить,
Але мене саму збирає жаль.
Життя моє змінилося-я знаю.
Не думала, що буде все ось так.
І юність, мов хвилина пролітає
А серце моє бідне, як жебрак.
Ніхто не думає, ніхто не поважає
Про людяність забули вже давно.
Ось так хто хоче-легко “роздягає”,
А я ж все вірю, думаю-воно!
Ні, не прийшла до мене ще любов,
Така любов, що лиш в книжках існує.
Така ж як була-знаю буде знов.
І не один мене ще поцілує.
І ще не раз сидітиму одна
Й копатимусь у власних почуттях,
Буду знати де моя винна,
А де просто був дитячий страх.
І ось зараз вечір за вікном,
У шибку дощ і вітер заглядає,
Я одна, в думках моїх погром,
А душа і серце знов страждає.
Впізнаєш тут свою вину?
Моєї же нема перед тобою.
Ти більше думай й менше говори
І не роби ні з ким, що ти зробив зі мною.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему українське це модно.
Ви зараз читаєте: Наталія Пиж – Впізнай свою вину
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.