Наталя дворнік – Втома
Хочу зникнути, хочу більше не бути,
Просочитись піском крізь пальці твоєї долоні,
Й по піщині, щоб ніхто не помітив, тонути,
Приставляючи холод заліза до скроні.
Хочу бути забутою! Я так хочу самотності!
Ти знаєш, як слабну я від власної сили?
Я забула давно який запах у днів безтурботності,
Мені тяжко тягти за спиною переламані крила!
Я втомилась від звуків власного імені.
Я ненавиджу пам”ять свою за її довговічність!
Я так довго дивилась, як помирають істини промені,
Що знаю тепер, як жеврі́є у душах людських прозаїчність.
Я так довго йшла в нікуди, так пильно вдивлялась,
Що повіки сьогодні залиті кайданним свинцем.
Зіниці побілені – їх колір і жар у полоні зостались.
У полоні бажань стати слабшому духом надійним плечем.
З мене сили всі випито, я не бачу у темряві.
Не тримай і не змушуй гратись в щасливе життя!
Розсипай же мене, і нарешті я стану піщиною в куряві.
Я полину туди, звідки нарешті нема вороття!!!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Наталя дворнік – Сонце без неба Там, де ми боронили себе від сторонніх очей, Там, де кисень був зайвим для дихання серцем, Там, де горіло багаття наших останніх ночей, Де шепіт лишився освяченим місячним окрайцем. Там, де в твоїх руках я захлиналась від бажань, Де губи розпухли від твоїх скоро останніх цілунків, Де готова була розчинитись в тобі без вагань, Там […]...
- Микола Руденко – Втома Не криюся: життя мене стомило, Бо знає втому навіть мідний дзвін, Що також скаржиться: якби не било – Безмежно довго не старівся б він. Якби мене ізмалечку й донині Життя не катувало, не товкло – Мені, можливо, в тихій самотині На старості б ще й затишно було. На пасіці поміж валками сіна, Щасливий від червневого […]...
- Богдана Лапченко – З жахливих думок складаються відчай і втома З жахливих думок складаються відчай і втома, Брехливі претензії ллються весь час без упину. А я цілий тиждень сиджу майжевдома, П’ю майжеконьяк, а деколи – майжемартіні. Завішені вікна брудними шторами смутку, А я й через них бачу двір і широку дорогу: Отут ти колись дарував незабудки, А тут – цілував мене біля порогу. Ти майжелюбив […]...
- Наталя Гуркіна – Крик душі Понаписують книжок, І носи їх в школу… А на вулиці сніжок Стелить килим знову. І придумав хто ж оце – Вчитися писати. Як набридло мені все – Вам не передати! Мамо, татку, вчителі! Мене пошкодуйте! І ви теж були малі – Крик душі почуйте! Хочу зранку спати я, Ну, яка ще школа? Я ж дитина […]...
- Богдана Лапченко – Втома огорне шаликом плечі Втома огорне шаликом плечі, Зупиниться час. дасть побути одній. Не треба цих сліз – вони тут Недоречні. Ти сильною будь на цій клятій Війні! Нікчемні слова і люди нікчемні, Байдужість вогнем у серцях вже Горить. Словами наносять лиш рани Смертельні. Лишаються шрами… Та хто Захистить?...
- Наталя Гуркіна – Характер Я не буду їсти м’яса, Бо воно шкідливе! І не хочу молока! Воно якесь сиве… Макаронів я не буду, Можу потовстіти! І борщу не пропонуйте, Не потрібно лити! Краще руку простягніть Вверх, на етажерку, І мені скоріш віддайте Ту смачну цукерку! Буду нею смакувати, – От ситий сніданок!.. Мамо, Ви є найдобріша У цей гарний […]...
- Наталя Кушнір – Живу Україною! Живу, вся в Україну рідну вбрана! В вінку й намисті з синьо-жовтих квітів! Йду полем милим – несказанно-гарним, Де колоски прекрасні, наче діти! Я те святе колосся обіймаю! Воно – мій хліб і Божий оберіг! Й моєму щастю, Земле, меж немає! Кладу усю себе до Твоїх ніг! Хочу, щоб Ти була одна-єдина, БО МАТИ – […]...
- Наталя Климюк – не. любов Душно. Твоє мовчання скоро мене задушить Знавіснілі погляди обвиваються навколо шиї немов вужі Твоя любов зовсім не бере за душу Не чіпає мене. і не рушить Не розбиває дощенту сердечні мої вітражі Не змушує балансувати десь там, на межі Чесно. мені все одно Я нічого не відчуваю, коли ти стискаєш мої долоні До болю Цілуєш […]...
- Душа у шрамах Душа у шрамах – ніде вже й латати І серце стислось ніби їжачок. Та ти один навчиш знов відчувати, Не побоявшись моїх колючок. Ті очі повні ніжності й печалі Твій запах – терпкий спогад моїх снів. Відчуй мене, веди в безмежні далі Я піду за тобою в заметіль снігів. Ти обійми мене – не дай […]...
- Наталя Гуркіна – Гени На городі кабачок Проказав до мами: – Ще із самих пелюшок Спільне є між нами. Від дідуся ти мені Сили назбирала, І вони у перші дні У пригоді стала! Від бабусі доброта Перейшла у спадок. Це природна повнота, Гідний я нащадок! Твої гени – добрий зір, Все я роздивлюся! Татка – мужність у мені, Вітру […]...
- Я так хочу Я так хочу бути з тобою Де-небудь лиш би бути завжди, Існувати одною душою, Бо не ділимся на двоє ми Ти для мене більше ніж всесвіт Безкінечна радість моя І так сумно у мому серці, Коли я лиш одна З тих зі ста. Я не вірю принаймні не хочу, Що для тебе назавжди чужа, Бо […]...
- Наталя Гуркіна – друзям Всім, хто гралися зі мною, Поцілунок шлю рукою. Нічка швидко промине – І побачите мене!...
- Євгенія Огородня – Не тримай Не тримай он я стою На тому краю. Он я руки стискаю Легко так..дихаю Там вже мене не чипають Там нарешті мене не кохають Он я стою, бачиш, над рікою Не тримай своєю тяжкою рукою Я хочу піти від твоєї гіркоти Чуєш, я більше не хочу тебе тримати Он там я жива, а твоя душа.. […]...
- Наталя Гуркіна – Помагайчик Я у мами помагайчик: все допомагаю! Прибираю і пилюку справно витираю. Готувати смакоту вчить мене бабуся, Майструвати корабель – йду я до дідуся… Вмію квіти поливати, речі розкладати… А чи любиш ти матусі так допомагати?...
- Наталя Гуркіна – Мамі Сьогодні у мами свято, І в цей березневий день Дарує букета тато, Співають птахи пісень. Матусю, тебе ціную: Щасливою будь, цвіти! Цей віршик тобі дарую, Найкраща у мене ти!...
- Наталя Гуркіна – Просиналка Ніжки з носиком проснулись, Ручки сонно потягнулись, Очі просять ще поспати, Та пора і їм вставати. Дзинь-дзилінь, дзинь-дзилінь, Геть іди від мене, лінь! Ще разочок потягнуся, І проснуся я, проснуся!.....
- Наталя Гуркіна – Сонечко Лоскотало сонечко Промінцем віконечко: Кватирку відчиняйте, В дім мене пускайте! Буду з вами гратися, Гарно посміхатися, Віршик вам складу, Дайте лиш ввійду! І відкрили сонечку Кватирку у віконечку, В дім його впустили, До столу запросили. Медом частували, Компотом напували… Щоб сяяло нам сонечко Весело в віконечко....
- Забіла Наталя – Біла шубка Казка про хвалькуватого зайчика. Був собі зайчик. Усіх зайчиків звичайно звуть Стрибайчиками або Побігайчиками. Але цей зайчик був такий хвалько, що всі звали його Зайчик-Вихваляйчик. От збере він навколо себе юрбу зайчат і починає вихвалятися: – Я найрозумніший, я найспритніший! Я бігаю швидше за всіх, я стрибаю вище за всіх! Слухали, слухали його зайчата, а […]...
- Христина Головко – Мої кити мене не слухають Мої кити мене не слухають, І Всесвіт мій – знов на друзки, Твої світи мене підслухують Говорить ехо навпаки. Мої кити мене не знають, Холодний океан думок В мою безодню заливають, Свинцем гартують там зірок. Мої кити вже не в орбіті, В пустотах і глибинах дна Із сумнівів їх тягнуть сіті, У ерах смутку без […]...
- Христина Головко – я хочу відкривати вас знову і знову Я хочу відкривати вас знову і знову Хочу забутись у вашому сні Візьміть мене з собою, випадково У новий рік, старий уже на дні Я хочу відкривати вас знову і знову Хочу вірити у ваше добро Візьміть мене з собою, випадково У новий рік, мене втомило зло Я хочу відкривати вас знову і знову Хочу […]...
- Напитись дай отрути Напитись дай отрути, На все вивільни з страждань, Одним ковтком усе забути, В силу наболілих побажань. Обпікає кожний поцілунок, Та клітка золота невільна, Коли одному в радість смуток, У дорозі біль уся незвідана. Ти всміхаєшся, а серце крає Біль, та не твій і не по тобі, У душі полон невільного безкрає Уяві, та не твоїй, […]...
- Наталя Гуркіна – Суп Мамо, тату, бабо, дід! Йдіть до хати, вже обід! Я сама вже стіл накрила, Суп усім нам наварила. Ось попробуйте, – смачного! Ви не їли ще такого! Там і вишня, і малина, Недоспіла ще калина, Соняшник є, і пшениця, З магазину паляниця. Суп я салом присмачила, В мисочки усім налила… Не соромтеся, смакуйте! І сусідів […]...
- Наталя Гуркіна – Ко, ко, ко Курка каже: Ко, ко, ко, Не даю я мо-ло-ко, Серед лугу не пасусь, Я – на сідалі несусь! Як скажу лиш “Ко, ко, ко” – Є яєчко! Бачиш? О!...
- Олена довганюк – Життя своє, мов книжку я гортаю Життя своє, мов книжку я гортаю, Вже всього, що в ній, мабуть, і не згадаю, Полишу той день, в якім тепер живу І минулим сторінками попливу… І мені тепер це сном здається, Що вже було, не повернеться, Й немов з прочитаних книжок Я позбуваюсь непотрібних сторінок. Так писалася історія моя І тоді, тим цікавіш не […]...
- Наталя Гуркіна – дощова лiчилочка Дощик воду розливав І листочки рахував: Раз краплинка, два краплинка,- Чисті вишня і ялинка… Третя крапелька летить – Яблунька уже блищить… П’ята й шоста – на малині, Сьома, восьма – на ожині. Ця дев ‘та – на полин, А десята – на жасмин…...
- Наталя Гуркіна – Грибочок Сів грибочок на пеньочок І сидить. Він чекає поки дощик Задзвенить. А тоді він дуже швидко Підросте, І у кошик до малечі Попаде....
- Наталя Гуркіна – Баба-кульбаба Баба-кульбаба вміє літати. Може із вітром птаху догнати. Любить промінчики вранці лічити. Знає як з пуху перину зробити. Баба-кульбаба біленька, м’якенька. Хоча невеличка, дуже гарненька!...
- Наталя Гуркіна – Тортик Походжає темна Нічка у вікон, Для малечі тітка-Казка пише сон. Як на небі поросятка і вужі Випікали для торта смачні коржі. Їх лисичка перемазала хвостом, Пудру сипала синичка над столом, Квіточки-прикраси виклав жук, Павутинки шоколадні сплів павук. Все це диво потім їли всі гуртом! Не лишили навіть крихти за столом… От такі бувають сни для […]...
- Наталя Гуркіна – Зима Стало небо розсипати Сніжно-білий пух, Отже, треба одягати Шапку та кожух. Бігти швидко на подвір’я – Там вже дітвора. Сніг неначе біле пір’я, На дворі зима!...
- Наталя Гуркіна – Вовча наука Як усе у лісі Міцно засинає, Сіроманець вовчик Пісеньку співає… Поряд з ним вовчиця, Діти-вовченята, Переймають досвід Малюки у тата....
- Наталя Гуркіна – Жовтневий танок Листочки на землю з дерев полетіли, Кущі і травичку навколо накрили. Збираю всілякі: великі й малі, Щоб мама віночка зробила мені....
- Наталя Гуркіна – Різдвяна зірочка Зірочка на небі Ясно засіяла, Із Різдвом Христовим Людство привітала. Віра і надія В серці оселились, Пастухи Ісусу Щиро помолились. Хоч віки минули – Зірочка ця сяє! Із Різдвом Христовим Нас щорік вітає!...
- Наталя Гуркіна – Літо Усміхнулось літо у садку Жовтими кульбабками до діток, І пробіглось босе по лужку, Доторкнувшись пензликом до квіток. В різнобарвї все палахкотить, Соловей щебече людям соло, Літо на метелику летить, Промінцем торкаючись навколо....
- Наталя Гуркіна – Вірш про вихователя Безліч зовсім різних мов вихователь знає, Бо до кожного з дітей він підхід свій має. Знов олівчика кладе до маленьких ручок: Додавать і віднімать вчить малих чомучок. Про усі земні дива дітлахам розкаже, Де єнотики живуть, кожному покаже. Наче мама, пригорне й обійме ніжненько, – Буде птахам-малюкам, мов в гнізді, тепленько. У любові цілий день […]...
- Наталя Гуркіна – Мальви До неба тягнуться мальви В садочку бабусі Олени, А поряд килимом трави – Шовкові, духмяні, зелені… І пахне навколо сонцем, Шумить у повітрі джмелями, Сміються, палають мальви Червоними кольорами…...
- Наталя Гуркіна – Новий день Занявчало кошеня, Гавкнув песик з буди, Півень ку-ку-ку-рі-ку: – Прокидайтесь, люди! Просинайтеся усі, Гарненько вмивайтесь, Новий день вже у дворі – З сонечком вітайтесь!...
- Наталя Гуркіна – диво-плід Cтигле яблучко на небі ніченька зірвала І до ранку у кишеню від усіх сховала. Лиш як півник заспіває на усі усюди, Знову яблучко жовтеньке всі побачать люди....
- Наталя Гуркіна – Вірш про бабусю Хоч поважні літа у моєї бабусі, Та і досі вона щохвилини у русі. То пече пиріжки, то кущі підливає, То мені книжечки про казкове читає....
- Наталя Гуркіна – Зоряна лічилочка Один, два, три, чотири, пять – В небі зірочки блищать. Шість, сім, вісім – найгарніші, Девять, десять – найясніші!...
- Наталя Гуркіна – Натуся Потягусі-потягусі До коханої матусі… Цьомочки для таточка Шле маленька Наточка. Лагідно агукає, Ніжечками тупає… Ручки простягає, Ранок зустрічає!...
Оповідання випадок у лісі.