Наталя Кушнір – Живу Україною!
Живу, вся в Україну рідну вбрана!
В вінку й намисті з синьо-жовтих квітів!
Йду полем милим – несказанно-гарним,
Де колоски прекрасні, наче діти!
Я те святе колосся обіймаю!
Воно – мій хліб і Божий оберіг!
Й моєму щастю, Земле, меж немає!
Кладу усю себе до Твоїх ніг!
Хочу, щоб Ти була одна-єдина,
БО МАТИ – НЕПОдІЛЬНА І ОдНА!
Життя моє – це Ти – Мамо-Вкраїно!
Зроблю все, щоб не була Ти сумна!
Щоб ширились й цвіли Твої простори
З Півдня на Північ, з Заходу на Схід!
Щоб Ти – прекрасна Земле неозора –
Жила щасливо много-много літ!
А я, Рідна, сплету Тобі вінок духмяний
Із кримських квітів та карпатських трав,
Та із пелюсток київських каштанів… .
Ніхто Тебе ще так не прикрашав!
І ще Тобі В день Матері дарую
Веселку й пісню любих солов’їв!
Вкраїно, серце я Твоє цілую
І захищу Тебе від ворогів!
Тим захищу, що буду прославляти
Й любитиму Тебе без мір та меж!
Дозволь для Тебе зірку з Неба зняти!
Її для мене, знаю, знімеш теж!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Україно моя, моя люба Вкраїно – Тичина Павло Україно моя, моя люба Вкраїно, Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? – Чи про те розкажу, як тебе я люблю, А чи піснею горе твоє я присплю, Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, – Чим тебе заспокою я – бідна людина,- Скажи, моя люба Вкраїно, Вкраїно моя!...
- Наталя Гуркіна – Бартер Я для мами і для тата квітів назбирала, Величезного малюнка їм намалювала. Але все це заховаю до пори в шухлядку, За обідом обміняю в них на шоколадку!...
- Наталя дворнік – Сонце без неба Там, де ми боронили себе від сторонніх очей, Там, де кисень був зайвим для дихання серцем, Там, де горіло багаття наших останніх ночей, Де шепіт лишився освяченим місячним окрайцем. Там, де в твоїх руках я захлиналась від бажань, Де губи розпухли від твоїх скоро останніх цілунків, Де готова була розчинитись в тобі без вагань, Там […]...
- Надя Ковалюк – Я вірю у тебе, як вірять у Бога Я вірю у тебе, як вірять у Бога, І віра моя – кришталева і чиста, Бо ти – жовтокоса, бо ти – синьоока, Бо серцем колисана, рідна Вітчизно! Хто прОкляв тебе, обездолена земле? Ці гнізда лелечі, каштанові стіни… Невже твоя зірка завчасно померкне? Розтоптана владою, наша Вкраїно… Ти встанеш! Інакше не може і бути, Бо […]...
- Володимир Сосюра – Вступ до поеми “Мазепа” Навколо радощів так мало… Який у чорта “днів бадьор”, Коли ми крила поламали У леті марному до зорь. І гнів, і муку неозору Співаю я в ці дні журби, Коли лакеї йдуть угору Й мовчать раби… Німій, одуреній, забитій, Невже не встать тобі від ран? Москві та Жечі Посполитій Колись жбурнув тебе Богдан. А потім […]...
- Наталя Гуркіна – Мамі Сьогодні у мами свято, І в цей березневий день Дарує букета тато, Співають птахи пісень. Матусю, тебе ціную: Щасливою будь, цвіти! Цей віршик тобі дарую, Найкраща у мене ти!...
- Осип Маковей – Привіт Україні Вітай, дорога Україно моя! Чи дужа ти, нене, здорова? Пропали і воля, і сила твоя, А все ж ти й сьогодні чудова! От гарно, що раз довелося мені До тебе навідатись, нене, – гей-гей! Хоч не давнім свобідним шляхом, А з жовтим пашпортом в кишені! Так нас розділили граничні стовпи, Жандарми, солдати і варти, Що […]...
- Василь Стус – Менi здається, що живу не я Менi здається, що живу не я, А iнший хтось живе за мене в свiтi В моїй подобi. Нi очей, нi вух, Нi рук, нi нiг, нi рота. Очужiлий В своєму тiлi. I, кавалок болю, I, самозамкнений, у тьмущiй тьмi завис. Ти, народившись, виголiв лишень, А не прирiс до тiла. Не дiйшов Своєї плотi. Тiльки перехожий […]...
- Я сам живу, сам іду Я сам живу, сам іду Шлях довгий чи короткий Завжди тягне час і свободу Вільний та нестямно одинокий Живеш, різниці не бачиш День сьогодні який – кричиш. Кожна хвилина, кожна думка Все одне і теж уже стільки років Вже й часу скочила нитка прудка Скільки зроблено вже тих кроків А все одно на місці одному […]...
- Наталя Гуркіна – де живе кохання – там завжди життя Де живе кохання – там завжди життя, Брата чи сестричку буду мати я. Не живіт в матусі, а дитячий світ – Ще одна малеча наш поповнить рід. Оченятка сонячні, ротик-потягусь. Ждуть святе народження бабця і дідусь. Вся наша родина зустрічі чекає, Татко із матусею казочки складає. Так що не барися, як настане час, Поспіши швиденько […]...
- Крик болю і туги за рідною Україною у поезії Павла Грабовського “Крик болю і туги за рідною Україною” у поезії Павла Грабовського Сутність лірики талановитого українського поета Павла Грабовського, ім’ям якого пишається наша вітчизняна література, Іван Франко влучно передав словами: “Крик болю і туги за рідною Україною”. І, дійсно, коли читаєш щирі рядки, сповнені сердечного запалу, поєднаного з невимовним сумом, зримо відчуваєш муки поета-патріота, відірваного на […]...
- Любов і туга за Україною в ліриці Т. Г. Шевченка Різні є дороги до величі, різні є зв’язки з батьківщиною. Українцям на протязі багатьох років – де там років, століть! – щоб вийти в люди, треба було зректися національної сутності. Навіть українські прізвища змінювали новонароджені пани та багатії – був Береза, а став Березовський, був Бетько, став Бетьков. Забита, покраяна на шматки сильнішими державами, що […]...
- Живу у світі сам Живу у світі сам, Живу як квітка: Цвіту, і в’яну, й помираю враз… Не бачу друзів, Виходжу з дому рідко, Бо не терплю життя свого сарказм… Я не шукаю смерті, Бо не знаю, Куди я після смерті попаду, Тому живу так довго Й не вмираю – Тримаю я життя на поводу… ....
- Ірина Ярко – Я тут живу! Мій рідний край, моя земля, Мій отчий дім, де я зростала, Мої лани, озера і поля Це все мій світ, моя славна держава! Тут живу я, мої батьки і друзі, Добрі знайомі, рідні та близькі, І навіть пташка, що виспівує у лузі Від всього серця дорога стала мені. Тут все знайоме, рідне і кохане, Таке […]...
- Поезія П. Грабовського – “крик болю і туга за рідною Україною” I. Павло Грабовський – талановитий український поет, професійний революціонер, політичний засланець (велике бажання працювати для рідного краю; важкі умови на засланні у Сибіру, де поет тяжко хворів та почував себе самотнім; виявлення високої національної свідомості; жертовна і самовіддана праця в ім’я свого народу і культури; “Крик болю і туги за рідною Україною”, – так охарактеризував […]...
- Микола Руденко – Час пливе, а я живу, як тінь Час пливе, а я живу, як тінь. Мертво в душах, порожньо і глухо. Жду не лицарів, але прозрінь – Пломінкого воскресіння духу. Дух, що воскресає з небуття, Хай гранують зорі – ювеліри. Бо навчило нелегке життя Гордим лицарям не йняти віри....
- Дмитро Павличко – “Живу, як той гірський потік… “ Живу, як той гірський потік, На спокій – ні хвилини. Іскрюсь від кременя в бігу, Туманюся від глини… Спадаю дзвінко з темних скель У плесо, повне гулу. Від крові пурпурним стаю, А чорним – від намулу. Та відновляється в мені Невигасна й воскресна Мого кохання чистота, Як та блакить небесна. Прояснює в мені любов, Як […]...
- Наталя Гуркіна – Сніжинки Узимку до ялинки Злетілися сніжинки. Та як порахувати, Якщо їх не впіймати?! Одна сніжинка, двоє… На пальчик сіли троє… Десята, двадцять шоста… Тридцята, дев’яноста… І їх не полічити! В долонях не вмістити! Сто сьома.. сто дев’ята… Їх тисячі, малята!...
- Сама, в цьому світі без тебе сама Сама, в цьому світі без тебе сама… Ти пішов а я? я залишилася одна! А всю самотність я вже випила до дна! Сама без тебе я сама! Люблю тебе! та тобі вже все одно… Юнацьких літ цих не забуду! Бо залишив ти мене саму… І завжди тебе пам’ятати буду! Мені боляче та ніхто не чує… […]...
- Павло Мовчан – “Придобно живу під листком, наче пташка… “ Придобно живу під листком, наче пташка: Відкрито-зелена селитьба моя; Щоденно листок шелестить для острашки, Звивається поруч піщана змія… Хитається гілка – оселя кленова, На вітрі танцює: хить-хить та хить-хить, Нема супокою – душа колискова Із прірви у прірву летить. Чи в прокиді втіха, якщо в колисанні Проходять зраховані ночі і дні? Якщо кожен смуток і […]...
- Василь Стус – Отак живу: як мавпа серед мавп Отак живу: як мавпа серед мавп. Чолом прогрішним із тавром зажури Все б’юся об тверді камінні мури, Як їхній раб, як раб, як ниций раб. Повз мене ходять мавпи чередою, У них хода поважна, нешвидка. Сказитись легше, аніж буть собою, Бо ж ні зубила, ані молотка. О Боже праведний, важка докука – Сліпорожденним розумом збагнуть: […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (2 варіант) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
- Наталя Пасічник – яких ще слів якого алкоголю Яких ще слів якого алкоголю Тобі не вистачатиме для щастя Аби сьогодні ніби мимоволі Прийняти це безсоння як причастя Аби в пітьмі засяяли сильніше Твоє обличчя і обличчя повні І ніч здалася зітканою з тиші – Ні вітру в голові ні шуму зовні Щоб ліжка порожнеча до останку Заповнила твою осінню душу Заснути біля третьої […]...
- Забіла Наталя – Біла шубка Казка про хвалькуватого зайчика. Був собі зайчик. Усіх зайчиків звичайно звуть Стрибайчиками або Побігайчиками. Але цей зайчик був такий хвалько, що всі звали його Зайчик-Вихваляйчик. От збере він навколо себе юрбу зайчат і починає вихвалятися: – Я найрозумніший, я найспритніший! Я бігаю швидше за всіх, я стрибаю вище за всіх! Слухали, слухали його зайчата, а […]...
- Наталя дворнік – Втома Хочу зникнути, хочу більше не бути, Просочитись піском крізь пальці твоєї долоні, Й по піщині, щоб ніхто не помітив, тонути, Приставляючи холод заліза до скроні. Хочу бути забутою! Я так хочу самотності! Ти знаєш, як слабну я від власної сили? Я забула давно який запах у днів безтурботності, Мені тяжко тягти за спиною переламані крила! […]...
- “Я стверджуюсь… бо я живу” (за твором П. Тичини) Вірш “Я утверждаюсь” датований 1943 роком. Це був час, коли Україна звільнилася від фашистської окупації. Тичина разом з письменниками старшого покоління знаходився в евакуації, був далеко від фронтів війни, але його серце проймалося стражданнями від вістей про горе й муки рідного народу. У щоденнику воєнних літ поет писав: “Одколи почалася війна, свого не можу духа […]...
- Наталя Гуркіна – Котик в мишки запитав Котик в мишки запитав: – Ти чому втікаєш? Я ж для тебе мур-нявчав, Ти хіба не знаєш? – Ой, хитрун ти, Муркотун, – Мишка відказала. – Ти, як тато твій, брехун! – Й хвостик показала…...
- Добрий вечір (колядка) ДОБРИЙ ВЕЧІР Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Ой […]...
- Наталя Гуркіна – Миколаю (для хлопчика) Миколайчику прийди, Подарунка поклади! Бо я був слухняним, Чемним і старанним. (для дівчинки) Миколайчику прийди, Подарунка поклади! Я була слухняна, Чемна і старанна....
- Микола Руденко – В передчутті божественної миті В передчутті божественної миті Ми мусимо іти на каяття, Щоб наші душі, правдою умиті, Наповнилися Світлом за життя. Тож каюсь самовіддано і ревно (Бо зрештою пізнав свою мету) За кожен день, прогаяний даремно, За духу довгочасну сліпоту. Я каюсь, по-синівському уклінно За те, що, вірячи в чужих химер, Не всім єством служив тобі, Вкраїно, І […]...
- Наталя Климюк – не. любов Душно. Твоє мовчання скоро мене задушить Знавіснілі погляди обвиваються навколо шиї немов вужі Твоя любов зовсім не бере за душу Не чіпає мене. і не рушить Не розбиває дощенту сердечні мої вітражі Не змушує балансувати десь там, на межі Чесно. мені все одно Я нічого не відчуваю, коли ти стискаєш мої долоні До болю Цілуєш […]...
- Алла Жабокрик – А правда, що в тобі немає неба А правда, що в тобі немає неба, І що тобі не хочеться літати? Твоя бездушність це вже не проблема, Тобі її віддали без доплати… А правда, що в тобі немає сонця, Що ти упав і сліпнеш щохвилини? В тобі шукала справжнього саксонця, А ти зізнався, що не маєш сили. А правда те, що ти не […]...
- Твір на тему: “С Украиной в крови я живу на земле Украины” (Б. Чичибабін) Тема цього твору змусила мене задуматися не тільки про мою батьківщину, але і над проблемою, про яку в Україні дотепер сперечаються: про місце російської мови в нашій країні. По-моєму, Борис Чичибабін, наш земляк-харків’янин, що прославив Україну своїми віршами, написаними російською, цим рядком давно вирішив цю суперечку. У цьому рядку поет висловив свою любов до української […]...
- Наталя Климюк – основний. інстинкт Закохуватись в ідіотів – мій основний принцип І поки всі інші чекають на принців Я розкладаю себе на ноти Будую кивоти Намагаюсь втиснутись в минулорічні джинси Доводжу усе докінця І розпочинаю спочатку Залишаю комусь по вінця любові на згадку І фото Але якщо чесно.. то досі ще жодної знимки З тими, хто кожного дня вкручував […]...
- О, Україно, ти не вмерла ще! Терпи, Україно!… Були колись князі Великі, мудрі і хоробрі. Вони ще на пустій землі Побудували Русь, а там свої хороми. Вони тебе, Україно, любили, захищали І нові землі тобі здобува… Але прокляті турки ті, татари! Усе ж бо знищила татарськая орда… І ти, недумаючи, пішла, По тернистому, кривавому шляху. Шати князівські із себе зняла Й […]...
- Твір на тему: Вулиця, на якій я живу Вулиця, на якій я живу Правда це чи ні, але кажуть, що на характер людини впливає вулиця, на якій він виріс. Ті порядки, закони чи просто звичаї, які існують чи навіть в яких брав участь на вулиці, назавжди залишаються в твоєму серці і ще десь глибоко в підсвідомості. Це дуже легко і дуже складно пояснювати. […]...
- “Чому я живу? Чому помираю?” Чому я живу? Чому помираю? Вмираю, вмираю І знов воскресаю… За що це мені? Чи це є життям? Всі муки земні Здаються прокляттям. Повстання в мені, Міжусобиці, бунт. Дорога в вогні І пекельний грунт. Мені б взлетіти, взлетіти! Та я у вогні… Мої крила обпечені, Я змушена йти....
- Агнеса Цвіт – Ніхто тебе із мене не викине Ніхто тебе із мене не викине. не змусить забути. Як щось неважливе, як невдалу сцену із фільму, Де герої обережно і пильно знову стають на горло /чи то на граблі/ щоб ламало ще довго, Щоб горіло ще довго. і не згасало. Ніхто тебе із мене не витіснить. ніхто не зможе. Навіть ті. які щоночі тебе […]...
- Максим Рильський – Мистецтво Коли усе в тумані життьовому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, і там огонь давно згорів, – В тобі, мистецтво, у тобі одному Є захист: у красі незнаних слів, У музиці, що вроду, всім знайому, Втіляє у небесний перелив; В тобі, мистецтво, – у малій картині, […]...
- Марта Тарнавська – “Тобі, що без геройства і без слави… “ Тобі, що без геройства і без слави В покорі зустрічаєш кожен день, – Тобі, чий усміх, мов вітрець ласкавий, Одхмарює обличчя молоде, – Тобі, чиє любові повне серце Пробили леза чотирьох шабель, – Тобі, що прикликаєш дотепер ще Заблуканої долі корабель, – Тобі, що вмієш без надії ждати, – Тобі, що вмієш, як ніхто, простить, […]...
Розповідь про свято.