Неможливість однолінійної оцінки жіночих образів Т. Шевченка
Неможливість однолінійної оцінки жіночих образів Т. Шевченка
Для Т. Шевченка нещаслива доля жінки-кріпачки була не лише суспільною, а й особистою трагедією. Його матір ще “молодую у могилу нужда та праця положила”, рідні сестри поневірялися на панщині. “Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері”, – стверджував Максим Рильський.
Знедолена жінка-рабиня стала постійним супутником Шевченкової поетичної музи. Оповиту ніжною любов’ю і ласкою, він проніс її, страдницю, крізь
Життя жінки у кріпосницькому суспільстві було нестерпним. Вдома вона виконувала всю хатню роботу і терпіла сімейний гніт, а на панщині працювала без відпочинку.
На паншині пшеницю жала,
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, пошкандибала
Івана сина годувать.
А скільки дівчат, ставши жертвами поміщицької розпусти, накладали на себе руки!
Шевченко ніби зібрав воєдино всі страждання закріпачених жінок і на весь голос розказав про
Кожна жінка-жертва для поета рідна. Він плаче її слізьми, мучиться її муками. Переживши сам злидні, нестатки і найтяжчі поневіряння, Шевченко при зображенні страждань Катерини в ліричних відступах поеми висловлює свої думки й почуття з приводу життя жінки та її маленького сина. Він живе їх болями, він журиться разом зі своєю героїнею, коли вона стала покриткою:
Катерино, серце моє!
Лишенько з тобою!
Де ти в світі подінешся
З малим сиротою?
Поет проливає “добрі сльози” разом з своєю героїнею по дорозі на Москву, де вона сподівається знайти свого коханого.
Отак від вишневого саду шляхами горя і поневірянь, крізь снігову хуртовину аж до ополонки – таку долину печалі пройшла Шевченкова страдниця – жертва панської розпусти. Ганна ж з поеми “Наймичка” теж покритка, але вона залишається жити заради свого сина. Її материнська любов така могутня, що здатна принести життя в жертву задля щастя сина. Життя Ганни – материнський подвиг. Вона відмовляється бути навіть весільною матір’ю у свого сина і лише перед смертю розкриває правду.
Скривджена паном дівчина, яку люди називають відьмою, збожеволіла від горя, шукаючи своїх діток-близнят Наталю та Івана. Пан-батько віддав сина якійсь пані в лакеї, а дочку занапастив. Відьма розповідає циганам:
… Діточок шукаю.
Наталоньку! Ні, ні, ні!
Я шукаю пана
Розірву…
Шевченкові поеми кличуть до помсти над тими, хто знівечив жіночу честь, гідність і щастя.
Вже в поемі “Сліпая” поет змальовує не тільки поневіряння покритки, а й помсту над паном-спокусником. Носителем цієї помсти є дочка сліпої – теж кріпачка, Оксана, яка божеволіє, вбиває пана і підпалює панський будинок. Мотив помсти ще більше розвинутий в поемі “Марина”, де мати просить божевільну доньку йти спати, а не тривожити людей своїм криком і піснями. Особливо вражаюче описав поет удовине горе, коли єдиного сина забирають у солдати. Збожеволівши, мати
Селом ходить – то співає,
То страшно голосить…
Діти бігали з паліччям
Удень за вдовою по вулицях
Та, сміючись, дражнили Совою…
Великий Кобзар бачив у жінці передусім духовну красу, обожнював материнство, уславлював вірність і щирість, але не прощав аморальності і жорстокості. У поемі “Титарівна” дочка титаря насміялася над найкращим, але бідним парубком Микитою, який запросив її до танцю. Згодом вона жорстоко поплатилася за це:
Громадою осудили
І живую положили
В домовину!., й сина з нею
Та й засипали землею!
Є в Кобзаря й жартівливі поезії про веселу життєрадісну українську жінку, скажімо, у вірші “Утоптала стежечку”.
Як бачимо, знеславлені дівчата з байстрятами попід тином; кріпачка-невольниця, що “пшеницю на панщині жне”, а її опухла дитина приречена на голодну смерть; мати “Слепая” – жертва панської розпусти; мати – “сова”, що її безвихідна кривда кріпацького життя привела до божевілля, і трагічна постать матері – “відьми”; багатостраждальна наймичка Ганна, позбавлена права називатися найкращим на землі словом “мати”, а також месниці Оксана, Марина – усе це вершини Шевченкового поетичного духу.
Образ матері український Кобзар піднесе з кріпацьких низин до вершин вічності, його невмируще:
Врага не буде, супостата
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі, –
Стало святим ідеалом для багатьох поколінь і є ним для нас нині, коли нарешті ми взялися за будівництво власної хати, бо як казав незабутній Тарас:
В своїй хаті своя правда
І сила, і воля.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ідейна навантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Крутиться колесо життя, змінюються погляди і звичаї, проте не меншає значення та роль жінки в суспільстві. Вона, як і раніше, дарує щастя і любов, Підтримує в людських душах промінці доброти, людяності, бажання жити. Такими світлими проміннями серед чорного мороку життя Чіпки Варениченка – головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – […]...
- Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала… “ Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала… “ Вірш “На панщині пшеницю жала… ” має ще другу назву – “Сон”. У ньому Шевченко розповідає про долю селянки, яка уві сні бачить свого малого сина вже дорослим, щасливим, бо він уже вільний, одружений, має діточок. Мати від усього серця радіє за сина, але […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (3 варіант) Твір Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” належить до жанру роману. І як будь-який роман, він відображає події великого проміжку часу, крім зображення життя головного героя, охоплює історичні події двох століть та має велику кількість персонажів, кожний з яких виконує свою функцію і бере участь у розкритті авторського задуму. Нас цікавлять насамперед жіночі. […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (2 варіант) Змальовані у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панасом Мирним жіночі образи втілюють прагнення до щастя, до миру, затишку, до чесного життя. Але в несправедливому класовому суспільстві неможливе здійснення їх мрій і прагнень. Ніхто з українських письменників після Шевченка не змалював так яскраво трагедії матері, як це зробив Панас Мирний. Шевченко створив невмирущий образ […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1 варіант) В основу роману покладено дійсні факти: зображено життя народу і його боротьбу проти гнобителів до реформи 1861 року і після неї. Твір багатоплановий, і особливе місце в ньому посідають жіночі образи. З початку твору знайомимось з прекрасною дівчиною, нареченою головного герою роману – Галею. Вона – дочка колишнього солдата Максима Гудзя. Дівчина щира, ніжна, чесна, […]...
- Галерея жіночих образів у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман “Маруся Чурай” є глибоко психологічним твором, кожен образ в якому є ніби окремим штрихом до загальної картини. Маруся Чурай – головна героїня роману, вона – натура творча, а тому особлива, з ніжною, вразливою душею. “Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа”. Таку оцінку дає піснетворці […]...
- Мати та материнство у творчості Т. Г. Шевченка Якщо читати поезії Шевченка одна за одною, стежачи за тим, які образи він бачив і втілював усе життя, звертає на себе увагу трагічна обумовленість образу матері. Де б не згадував поет про свою матір, де б не з’являлася “селянська мадонна” дитиною, скрізь – ніжність і любов поєднані з болем та жалем. Шевченко виріс сиротою, але […]...
- Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, доповнюючи галерею жіночих […]...
- Тема материнства в поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Одним з найзворушливіших образів у шевченковій творчості, зокрема у великій книзі “Кобзар”, є образ матері. Не можна поминути ті чуйні, ласкаві слова, якими наш безсмертний Шевченко ушанував матір, ту просту селянську жінку, яка своєю щирою ласкою тільки й загоювала страждання дітей серед неволі й злиднів. Сам він у дитинстві тільки й зазнав щастя, доки жива […]...
- Страдницька доля жінки (за поемою Т. Шевченка “Наймичка”) Провідною темою в творчості геніального сина українського народу Т. Г. Шевченка було зображення страдницької жіночої долі. Пригадаймо поеми “Катерина”, “Сова”, “Наймичка”. Ці твори стали даниною великій материнській любові, що не знає меж. У поемі “Наймичка” Т. Г. Шевченко показав воістину святу любов жінки-страдниці до свого позашлюбного сина. З особливою задушевністю розкриває поет багатий і прекрасний […]...
- Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка” Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка” Ось і перегорнена остання сторінка поеми Т. Г. Шевченка “Наймичка”. Чому ж тоді звучать і звучать в серці слова: Прости мене, мій синочку, Нехрещений сину. Не я тебе хреститиму, На лиху годину Чужі люди хреститимуть… На мою думку, ця поема з усіх, присвячених трагічній долі української жінки, […]...
- Образ матері у творах Т. Шевченка Образ матері у творах Т. Шевченка Матір… Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Т. Шевченко теж звертався до цієї теми. Образ матері у творах Т. Шевченка – це образ жінки-страдниці, жінки, […]...
- Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Три тяжкие доли имела судьба… И первая доля – с рабом повенчаться; Вторая – быть матерью сына раба И третья – до гроба рабу покоряться. И все эти тяжкие доли легли На женщину русской земли. / М. О. Некрасов / Перша половина ХІХ століття. Росія – під чоботом самодержав […]...
- Трагізм образу матері в поемі Т. Г. Шевченка “Наймичка” Для Тараса Шевченка нещаслива доля жінки-кріпачки була не лише суспільною, а й особистою трагедією: його матір ще “молодую у могилу нужда та праця положила”, рідні сестри поневірялися на панщині. Жіноча недоля для поета – передусім соціальна трагедія, всенародне лихо, породжене кріпацтвом. Образ нещасної жінки поет носив “неначе цвяшок у серце вбитий” Цей зойк душі, крик […]...
- Жіночі образи у творчості Тараса Шевченка Сучасну українську культуру важко уявити без творчої спадщини Кобзаря – великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Саме він перетворив українську літературу на явище всесвітньої літератури. У його творчості найвиразніше проявилося те, що потім стало важливим, провідним для передових українських письменників другої половини XIX – початку XX століть – народність і реалізм. Творчий геній дозволив Кобзареві […]...
- Мої роздуми під час читання поеми “Наймичка” Т. Шевченка Мої роздуми під час читання поеми “Наймичка” Т. Шевченка У творчості Т. Г. Шевченка багато уваги приділялось і долі жінки: їх безправність, беззахисність, трагізм долі – завжди хвилював поета. Можливо, тому, що рано пішла з життя його матір, можливо, тому, що доля коханої Оксани тяжко зранила душу поета, можливо, тому, що була тяжкою доля його […]...
- Відчуття народного болю (за віршем Т. Шевченка “Сон”) Т. Г. Шевченко – видатний український поет – не міг без болю дивитися на страждання рідного народу. У вірші “Сон” поет змальовує долю матері-кріпачки, яка змушена працювати з ранку до вечора на панському полі. Немовля, що “сповитеє кричало у холодочку за снопом”, вимагало уваги, ласки матері. Важка праця тягарем лягла на плечі жінки: … Втомилася; […]...
- Автобіографічна основа вірша Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі… “ Автобіографічна основа вірша Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі… “ Т. Шевченко – талановита людина. У його творчості порушено багато злободенних тем: воля, кріпацтво, доля жінки-матері, особисті переживання. А взірцем автобіографічної лірики можна назвати вірш “Якби ви знали, паничі… “ Уже з перших рядків ми розуміємо, що вірш присвячено темі кріпаччини та важкій долі кріпаків. […]...
- Твір на тему: Відгук на поему Т. Г. Шевченка “Наймичка” Шевченка знають усі. Його поезії з дитинства увійшли в життя кожної родини. Тому виділити щось “найкраще” з його творчості я вважаю неможливим. Просто на мене найбільше враження справила поема “Наймичка”. Я навіть знаю, чому саме: моя бабуся за трагічних обставин втратила колись дитину. В нашій сім’ї про це не згадують, але знають, що такого горя […]...
- Побутові поеми Т. Шевченка I. Реальні образи у поемах Т. Шевченка. (Багато щирих і правдивих образів зібрав у своїй творчості великий Кобзар. У поемах “Катерина”, “Наймичка”, “Сова” він повністю приділив увагу українському народному побуту.) II. Жіноча доля у побутових поемах Шевченка. 1. Понівечена молодість у поемі “Катерина”. (У поемі “Катерина” поет дав сумну картину недолі українських дівчат, красу і […]...
- Зіставлення поем Т. Шевченка “Катерина” і “Наймичка” Зіставлення поем Т. Шевченка “Катерина” і “Наймичка” I. Змалювання жінки-покритки – одна з тем у творчості Т. Шевченка. (Цій темі поет присвятив багато творів, бо доля жінки була йому добре відома. З тугою і болем говорив він про рідну матір, яку “ще молодую – у могилу нужда та праця положила”. Важкою була доля і його […]...
- Жіноча доля в поезіях Т. Г. Шевченка “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Рильський, – такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і на-чистішу красу світу бачив у жінці, в матері”. І коли цю кохану чи матір, цю святиню топчуть, знущаються з неї ожирілі пани і […]...
- Трагізм образу матері в поемі Т. Шевченка “Наймичка” За влучним висловом Олеся Гончара, ми ні в кого не знайдемо такого полум’яного, такого пристрасного культу материнства, як у Тараса Шевченка: У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим… Де корені такого трепетного ставлення до жінки-матері? Може, у Тарасовій любові до власної неньки, у тому глибокому дитячому […]...
- Образи матері й дитини у творчості Т. Г. Шевченка Тарас Григорович Шевченко – тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, який залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – таємниця, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця з холодною джерельною водою, яка затамовує духовну спрагу народу. Щораз, спілкуючись з нетлінною творчою спадщиною великого […]...
- Образ матері – страдниці у творчості Т. Г. Шевченка Реферат з української літератури Образ матері – страдниці у творчості Т. Г. Шевченка. Є імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким іменем для нас стало ім’я Тарас Григорович Шевченка, чия поезія ось вже понад сто років викликає в людях почуття гордості і захоплення своєю красою; народною мудрістю. Бурхливий протест […]...
- “І перед нею помолюсь, мов перед образом святим тієї матері святої… “ Життя нашого народу в середині XIX століття було тяжким, бо більша частина українців була покріпачена. А доля жінки в кріпосницькому суспільстві була справді трагічною. Слабка від природи, вона працювала і на панському, і на власному полі, мусила коритися і панові, і чоловікові, який часом міг зірвати на ній злість, яку накопичив за багато підневільних років. […]...
- Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, поряд з історичними діячами визвольного руху у творчості Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки […]...
- Трагізм образу матері в поемі Т. Г. Шевченка “Hаймичка” Тpагізм обpазу матеpі в поемі Т. Г. Шевченка “Hаймичка” Сеpед усіх людських законів є один невмиpущий у своїй благоpодності – закон жеpтви. Всі ми більшою чи меншою міpою жеpтвуємо людям щось своє: час, знання, любов… Hайвища самопожеpтва – в матеpинстві, а та даpує нам не лише свій час і безмежну любов – вона віддає все […]...
- Поетичність і глибина зображення жіночих характерів у творах О. Кобилянської Поетичність і глибина зображення жіночих характерів у творах О. Кобилянської I. Духовний світ письменниці. (Батьки Ольги Кобилянської вважали, що мати систематичну і гарну освіту повинні тільки сини, а донькам достатньо закінчити декілька класів гімназії. За уявленнями того часу, навіть в інтелігентних сім’ях не заведено було дбати про навчання дівчат. Юна Ольга зростала мрійницею і фантазеркою, […]...
- Поема “Сон” Т. Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство I. Страдницька доля Тараса Шевченка – доля багатостраждальної України (Шевченко – це символ чесності, незламності, самовідданої любові до Батьківщини і священної ненависті до її ворогів). II. Суспільно-політична сатира на самодержавство в поемі “Сон”. 1. Жахливий контраст між чудовим пейзажем та вакханалією кріпосництва (ліричний герой пролітає над Україною, Росією і бачить, як Край неба палає, соловейко […]...
- Україна й українці у творчості Тараса Шевченка Україна й українці у творчості Тараса Шевченка Т. Г. Шевченко народився в Україні. Тут минуло його дитинство серед вишневих садків і струнких тополь, серед людей, гноблених і нещасних, яким був і він сам, але красивих душею, добрих і співучих. Добро і зло він бачив на землі свого дитинства, рай і пекло, і відчував свою єдність […]...
- Трагізм образу матері у поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Трагізм образу матері у поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Важка доля народу завжди була провідним мотивом творчості Тараса Шевченка. Неодноразово звучав і мотив оспівування образу Матері, який втілював для нього й рідну матір, і Україну. Тож немає нічого дивного, що серед його творів з’явилася поема “Наймичка”, де розкриваються водночас обидві ці теми. Важливість образу матері-страдниці, що […]...
- Сатиричне зображення царської імперії в поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Усе своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає, Такою ідилічною картиною розпочинається поема “Сон”. […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України Де б він не був, куди б не закинула його тяжка доля, він завжди повертався до своєї рідної України, линув до неї своєю душею, до її “степів широких”, до її заквітчаних, мов чарівна дівчина, сіл, до найдорожчого для нього – до Дніпра. Він скрізь бачив її, рідну матір-Україну. І ніякі поневіряння не могли вбити ту […]...
- Образ матері у творах Т. Г. Шевченка І перед нею помолюсь, Мов перед образом святим Тієї матері святої. Нічого кращого немає, Як тая мати молода З своїм дитяточком малим. Тема трагічної жіночої долі намітилась уже в ранній творчості молодого Тараса Шевченка, і зрештою вона посіла одне з найважливіших місць у його “Кобзарі”. Звичайно, що проросла ця болюча тема з трагічних обставин особистого […]...
- Образ знедоленої жінки в поемі “Наймичка” (1 варіант) Найяскравіший образ жінки-страдниці в циклі поезій “Три літа” створено в поемі “Наймичка”. Т. Шевченко підносить образ матері як втілення глибокої любові, теплоти, надій. У поемі показано трагедію матері, що змушена була підкинути свою дитину до бездітних людей, а сама піти до них за наймичку. Покритка Ганна страждає все своє життя. У творі розкрито внутрішню драму, […]...
- Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни […]...
- Мрії Шевченка про майбутнє України На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т. Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання: Вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ ю Волю окропіте. Але тернистий […]...
- “У кого ненька, у того й голівка гладенька” (1 варіант) Материнська любов – це, мабуть, найсильніше та щонайсвятіше почуття. Заради своєї дитини матері ладні піти на будь-які жертви. Ця любов може Здолати усякі перепони, вона здатна відвернути від дитини лихо. Саме тому поети та письменники із великою пошаною оспівували це почуття. До теми материнської любові зверталася і Леся Українка, відома поетеса, у своїй поезії “Колискова”. […]...
- Мрії Т. Шевченка про майбутнє України На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про Великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т. Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання: Вставайте, Кайдани порвіте Ї вражою злою кров’ю Волю окропіте. Але тернистий шлях […]...
Жінкі на війні україна в огні.