Нехода Іван – Чому в лисиці найкращий хвіст?



Віршована гра-казка про те як тваринам роздавали хвости.

Давно, ще за старих часів,
У звірів не було хвостів.
А мухи – роєм біля вух…
Чим одбиватися од мух?
От в лісі, на березі прямо,
Шле звірям дятел телеграму:
– Тук-тук… Всім звірам в ліс прийти!
– Тук-тук… даватимуть хвости!
Найперша, звісно, як годиться,
Пронюхала про це лисиця.
Прибігла – спритний мала хист –
І вибрала найкращий хвіст:
Великий, довгий та пухнастий…
Іде, всміхається од щастя,
Хвостом виляє – хить та хить…


Назустріч їй Сірко біжить.
– Гав-гав! далеко ще брести?
Зосталися іще хвости?
– Зостались. Не такі хороші,
Як мій… Але дають. За гроші.
Біжи!
Й Сірко чимдуж подавсь.
Сірку теж гарний хвіст діставсь,
Такий – хоч ббликом підкинь…
Біжить Сірко, назустріч – кінь.
– І-гі-гі-го! Здоров рости!
Іще зосталися хвости?
– Зостались. Гірші вже, ніж мій,
Але ще є. Біжи мерщій!
Помчався кінь по шовку трав…
Кінь теж хороший хвіст дістав.
Біжить додому. Аж йому
Стрічається корова:
– Му!
Чи мені йти, а чи ревти?
Чи ще зосталися хвости?
– Зостались!
– кинув на скаку
Корові кінь. – На осоку
Похожі, – шерсті зовсім мало…
Хвости пухнасті – розібрали!
Взяла корова хвіст негожий –
На осоку-траву похожий.
Останньою, в кінці вже дня,
Прителіпалася свиня.
– Хрю-хрю, зостався хвіст мені?
– Нема! – гукнули всі свині. –
Ти де ж була? Спізнилась ти!
Забрали вже усі хвости!
Зоставсь маленький он на пні…
І – віддали його свині…

Так кожен звір –
Вір чи не вір –
Й живе з своїм хвостом
З тих пір.
Лисиця – спритний мала хист,
Тому й найкращий в неї хвіст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір про митька і сергія.
Ви зараз читаєте: Нехода Іван – Чому в лисиці найкращий хвіст?