“Нівідкіль з любов’ю… ” – Бродський Йосип



“Ниоткуда с любовью, надцатого мартобря”

Ниоткуда с любовью, надцатого мартобря,
Дорогой уважаемый милая но неважно
Даже кто, ибо черт лица, говоря
Откровенно, не вспомнить уже, не ваш, но
И ничей верный друг, вас приветствует с одного
Из пяти континентов, держащегося на ковбоях;
Я любил тебя больше, чем ангелов, и самого,
И поэтому дальше теперь от тебя, чем от них обоих;
Поздно ночью, в уснувшей, долине, на самом дне,
В городке, занесенном снегом по ручку двери,
Извиваясь ночью на простыне –
Как не

сказано ниже по крайней мере-
Я взбиваю подушку мычащим “ты”
За морями, которым конца и края,
В темноте всем телом твои черты,
Как безумное зеркало, повторяя.

1975-76

“Нівідкіль з любов’ю, надцятого квітнепада… “

Нівідкіль з любов’ю, надцятого квітнепада,
Вельми поважаний, люба, це не так вже важливо
Навіть хто, не зарадить жодна порада
Згадати обличчя, вже не ваше, можливо,
Нічий вірний друг вас вітає з одного
Із п’яти континентів, що пливе на трьох ковбоях;
Я любив тебе більше, ніж ангелів і самого,
І тому тепер я далі від тебе, ніж від мене оті обоє;
Глибокої

ночі в заснулій долині, на дні,
В містечку, по клямку засніженім щільно,
На ліжку звиваючись в несонному сні –
Так не скажеться нижче або довільно –
Ревне “ти” поглинають подушки мої
За морями, яким ні кінця, ні краю,
В темноті всім тілом риси твої,
Як причинне дзеркало, відбиваю.

Переклад І. Лучука


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Коли дзвенять черешні аналіз.
Ви зараз читаєте: “Нівідкіль з любов’ю… ” – Бродський Йосип