Новела Г. Косинки “Мати”: психологізм художньої деталі
Вдумливий психолог, реаліст-діалектик,
Людина, що раз і назавжди віддала своє перо
Боротьбі за утвердження на рідній землі засад
Вселюдського гуманізму, письменник по праву
Може вважатися одним з найталановитіших
Фундаторів молодої літератури України.
В. П. Моренець, Ю. Г. Фалько
Григорій Косинка (справжнє прізвище – Григорій Стрілець) – найвидатніший новеліст 20-х років. Його новелістичні дебюти в 1920-1922 pp. привертали увагу як письменників, так і літературознавців. Основоположник цього жанру В. Стефаник назве
Новела “Мати” в цьому плані є унікальною й неповторною. У центрі уваги новеліста – одна родина. Події, зображені у творі, відбуваються ввечері, вночі та вранці. У родині бідного селянина помирає мати. Надій на її порятунок мало. Однак син Андрій, як і інші члени родини, не хоче змиритися з тим, що до хати завітає смерть. Тому й лаштується привезти лікаря із Зеленозміївки, хоч надій на порятунок мало. До того ж довкола йдуть бої. Перед від’їздом Андрій просить у матері прощення: “Простіть мене, мамо… “.
Увесь сюжет новели побудовано в основному на діях, роздумах, певних вчинках юнака. І лаконічно реальні картини тієї ночі, ніби квітка у вінок, уплітаються внутрішні монологи, які переповнюють душу і серце. Андрій стає учасником подій у польському війську, але це не хвилює його. Він думкою лине до хати, рідної хати, де “лежить розхристана мати, що рве з гарячки на собі сорочку”. Він розуміє свій обов’язок перед ненькою. Не дивлячись ні на що, вірить, що встигне привезти лікаря. У лоні ночі – воєнні сутички: стріляють поляки, німці, більшовики. Багато смертей, але то чужі люди, яких юнак сприймає як ворогів матері. У хлопця з’являється думка вбити “хоч одного з армії, хто носить житній комір пшениці”. І не тому, що він має іншу ідеологію, а тому, що заважає врятувати матір.
У центрі уваги письменника – новеліста – діалектика душі людини, яка не перейнялася більшовицькою ідеєю. Для Андрія мати – то найдорожче; то його власний біль. Такому сприйняттю великою мірою сприяють оповіді від першої особи, внутрішні монологи. Настрій хлопця поглиблюється динамічними пейзажами як засобами психологічної характеристики: “… на возі лежить засланий брезентом пожатий пирій, а в передку чорніє стара кирея”; “хмари заступили під лісом кавалерію”, “у хаті стіл чорний, аж вилискується під лепом”… У лаконічних пейзажних картинах поєднані моторні й зорові образи: Андрій усе бачить і чує. При чому, помічає те, чого б, здавалося, за даних обставин можна і не помітити: “… а блискуча піч стоїть поколупана до цегли”; “… паляниця з дрібком солі… “, “… вікна великі й малі”… Дієвість пейзажу, його активна роль досягається насамперед використанням барв: чорного кольору добирають зорові образи. Декілька разів апокаліптичність зображуваного автор подає через нагнітання двох кольорів: “… чорне сонце втикане багряно-червоними стрілами на вітер”.
Яскравим психологічним мовностилістичним засобом у новелі є епітети, метафори, порівняння, персоніфікація, нагромадження дієслів. Епітети використано у описі зовнішності матері, яка символізує материнство, уособлює вічний спокій і стабільність; для характеристики поляків (їх шинелі мають житній колір), внутрішній стан Андрія передано персоніфікованою метафорою (“… за селом стугонить під копитами земля”). Пейзажний живопис і психологічний аналіз тісно пов’язані між собою і сприяють глибокому розкриттю образу одного з головних героїв, моральний ідеал якого – у складному, суперечливому світі зберегти родину.
Важливу роль у новелі відіграє внутрішній монолог, який автор будує за допомогою риторичних запитань, окликів, що бентежать душу читача: “Хіба можна було сказати цій потайній собаці про смерть моєї матері? Хіба можна?”, “чому моя мати так зціпила щільно губи, як і мертвий солдат?”. Одним з психологічних засобів є діалог. Він рухає сюжет новели, наближає бойові дії, які є тлом для найголовнішого для Андрія – тривоги за життя матері, до розуміння головної ідеї новели. Використовуючи прості синтаксичні структури, автор досягає лаконічності розповіді. Майстерність Г. Косинки полягає в тому, що він на прикладі однієї родини розповів про трагічне життя українського селянства й дійшов висновку: тривалі душевні надломи знаходять свій вияв у винятково напружених подіях.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ідея матері в українській літературі XX століття: “Я (романтика)”, “Мати” Миколи Хвильового, “Скорбна мати” П. Тичини, “Мати” Г. Косинки,”Марія” Самчука Жінці-матері присвячено багато літературних творів різних жанрів, і не буде помилковою думка, що цей образ є наскрізним. Еволюція образу відтворює ті соціально-політичні зміни, що відбуваються у світі, надає йому філософського звучання. Нелегкі випробування випали на долю матері в роки революції й громадської війни: її сини, потрапили у витворену революційними ідеями пастку, творили насильство, “набухали кров’ю […]...
- Почуття синівської любові як вияв народної моралі в новелі Г. Косинки “Мати” (1 варіант) “Мати” – це слово, яке змушує кожного згадати світлий образ найріднішої людини й відчути ту зажуреність і смуток, які приходять, коли згадуємо дитинство. Мотив материнської любові є одним із провідних в українській літературі: оповідання “Мати” М. Хвильового, твір із такою самою назвою О. Довженка, численні образи матері у багатьох повістях та романах інших вітчизняних письменників. […]...
- Людина на роздоріжжі революції: “Мати” Г. Косинки і “Я (романтика)” Миколи Хвильового Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою в руці, другі тягнулись до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. Микола Хвильовий Немає у світі таких ідей, за які можна було б заплатити людським життям – чужим чи власним! Лесь Курбас Григорій Косинка і Микола Хвильовий… Люди однієї епохи, талановиті письменники, великі майстри […]...
- Життєва основа новели “Новина” Василя Стефаника (Роль художньої деталі) Життєва основа новели “Новина” Василя Стефаника (Роль художньої деталі) В основу сюжету новели “Новина” В. Стефаника покладена реальна подія, що трапилася в селі Трійці 1898 року. Коли Максим Горький прочитав цю новелу, він сказав: “як коротко, сильно і страшно пише ця людина”. Батько дружини В. Стефаника – Кирило Гаморак, – прочитавши “Новину” та інші новели, […]...
- Почуття синівської любові як вияв народної моралі в новелі Г. Косинки “Мати” (2 варіант) Визначаючи своє літературне кредо та відповідаючи на гострі випади критиків, Г. Косинка писав: “Я вважаю, що письменник повинен правдиво відображати дійсність, історію наших часів” .Жахливі сторінки вітчизняної історії, криваві, люті часи громадянської війни, безперечно, вражають читацьку уяву, коли читаєш новелу ” Мати “. Не менш емоційним є відтворення почуттів головного героя, який зустрічається віч-на-віч зі […]...
- Роль художньої деталі у творах А. Чехова (за оповіданням “Товстий і тонкий”) Усе в житті людини має важливе значення, навіть найменша дрібничка. Здавалося б, звичайнісінький собі жест, посмішка чи вираз обличчя… Але скільки цікавої інформації про людину вони можуть повідомити оточуючим. Те ж саме можна простежити і в літературі. Розкрити краще зміст твору допомагає художня деталь. Це один із Засобів, що допомагає письменнику створити чіткий образ, точно […]...
- Не буває нічого випадкового (роль художньої деталі у повісті О. Купріна “Гранатовий браслет”) Не буває нічого випадкового (роль художньої деталі у повісті О. Купріна “Гранатовий браслет”) Кажуть, що у справді талановитому творі не буває нічого випадкового. І це підтверджує й один із кращих творів світової літератури “Гранатовий браслет” О. Купріна. Багатство пейзажу, тон оповідання, реалістична точність деталей вражає. Але не менш цікавим є значення художньої деталі, її прихований […]...
- Значення художньої деталі у розкритті характерів чеховських героїв (за оповіданнями “Хамелеон”, “Товстий і тонний”, “Зловмисник”) Значення художньої деталі у розкритті характерів чеховських героїв (за оповіданнями “Хамелеон”, “Товстий і тонний”, “Зловмисник”) А. Чехов (1860-1908) – один із найвидатніших письменників Росії був блискучим майстром коротких оповідань, які вирізнялися глибиною та художньою силою. Неабияку роль у розкритті характерів чеховських героїв, таких неповторних у своїй індивідуальності, відіграє художня деталь. В оповіданні “Хамелеон” поліцейський наглядач […]...
- “Рідна мати моя… ” (за поезіями А. Малишка) I. Образ Матері – образ берегині людства (образ Матері в піснях, молитвах, віршах, поемах, найкращих творах відомих світових митців; поезія Т. Шевченка і Лесі Українки, В. Симоненка і А. Малишка). II. Глибокі почуття любові у творах А. Малишка про матір (найніжніша любов і пошана до матері у поезіях “Не стій, мати, коло хати”, “Яблуні”). III. […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років (за творами Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського) I. Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка – визначні українські новелісти двадцятого століття, що відтворили жахливі сторінки історії України. II. Громадянська війна у творчості письменників: 1. Юрій Яновський і його роман “Вершники” (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового “Мати” (війна перекручує долі родини, брати – “найлютіші вороги”, мати “розривається між ними”). […]...
- Психологізм роману “Хіба ревуть воли як ясла повні?” Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” я вважаю глибоко психологічним твором. Панас Мирний змусив задуматися над однією з найголовніших проблем життя – проблемою вибору. Рано чи пізно вона постає перед кожним. В романі увага спрямована на те, як вирішує цю проблему головний герой – Чіпка Варениченко. Кожна людина народжується для щастя, радощів. Кожна мати […]...
- Чому новела має назву “Подвійне коло”? Серед літературознавців не існує одностайності в тлумаченні цього заголовку. Одні вважають, що “подвійне коло” означає подвійне коло подій – на фронті і в тилу, у степу й у підпіллі (дії Мусія Половця й Чубенка). На думку С. Шаховського: “Подвійне коло” – це коло правди й неправди, які письменник дає можливість розрізнити за допомогою наскрізного образу […]...
- Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твір, проблематика якого перебуває поза часом І. Особливості стилю новели. (Цей твір належить до героїко-романтичного жанру з присвятою “Цвітові яблуні”, тобто Михайлові Коцюбинському. Новела написана в експресивній стильовій манері, де поєдналися здобутки європейського модернізму та імпресіонізму.) ІІ. Тема новели. (У творі показане вічне протистояння добра і зла, М. Хвильовий переносить це протистояння в душу героя, подає його жорстоку сповідь-самовиправдання чекіста, який […]...
- Рідна мати моя (за поезією Андрія Малишка) “Рідна мати моя” (за поезією Андрія Малишка) Я довго добирав слова, якими б можна було розпочати цей твір. Слова, які б відбивали те почуття, що сповнює моє серце, що є джерелом моїх кращих вчинків і що часто примушує вимогливіше ставитися до себе. Це почуття – безмірна, трепетна, свята любов до матері. І як же я […]...
- Моя улюблена новела Є. Гуцала Моя улюблена новела Є. Гуцала Мені дуже сподобалося оповідання Євгена Гуцала “Вигадники”, де головними героями є Михайлик та Надійка. Вони навіть чимось схожі поміж собою: у обох біляве, як льон, волосся, вони захоплено пізнають навколишню природу. Себе ці діти відчувають її частиною, уявляють, що вони квіти, вірять, що можна викликати вітер або дощ. Але Надійка […]...
- Глибокий психологізм у змалюванні людських характерів Л. М. Толстого (2 варіант) 1898 року в щоденнику Л. Толстой запише: “Одна із помилок полягає в тому, щоб вважати людей добрими, злими, дурними, розумними. Людина тече, і у ній є всі можливості: був нерозумним, став розумним, був злим, став добрим, і навпаки. У цьому велич людини “. А ще письменник стверджував, що не можна описати людину такою, якою вона […]...
- Твір на тему: Найрідніша у світі людина – мати I. Велике щастя для жінки – народження і виховання дітей. II. Найдорожча у світі людина – мати, 1. Образ матері у творчості українських митців (оспівування жінки-матері письменниками і поетами – Т. Шевченко, А. Малишко, В. Сосюра, О. Довженко та інші; показ у художніх творах духовної краси жінки-матері; багатогранність материнського образу: мати-учитель, мати-оберіг, мати-Україна; мати – […]...
- Любить людей мене навчила мати Я стою перед репродукцією – картиною, де змальована жінка-мати, яка схилилася над своєю дитинкою і, мабуть, як і мені колись, наспівує колискову пісню: Спи, мій маленький, Пізній бо час. У свою пісню мати вкладає надії, сподівання на щасливе життя, долю своєї дитини, коли вона виросте. А якою виросте її дитина? Сподівається, що син чи дочка […]...
- Новела “Intеrmеzzо” – “це симфонія звуків і барв” Один із кращих творів М. Коцюбинського – “Intermezzo” – присвячений ролі митця, суспільний обов’язок якого – бути на передньому краї боротьби народу з соціальною несправедливістю. Ішов 1908 рік, М. Коцюбинський сумлінно працював у статистичному бюро Чернігівського земства. Багато сил і часу віддавав громадській роботі, “горів” в активному плині подій, завдань, невідкладних справ. Усе це призвело […]...
- Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Твори Григорія Косинки, з’явившись, одразу ж привернули до себе увагу. Його перші новели дозволяють констатувати, що він прилучився до традицій модерної новелістики саме стефаниківського типу. Г. Косинка як художник досяг “своєї сили” в середині 20-х років XX століття. Форма його творів набувала реалістичної “чистоти”, […]...
- Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних суперечностей – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XX століття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-ті роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину й час, написаних безпосередніми свідками, учасникам […]...
- Відлуння громадянської війни в новелах Григорія Косинки (1899 – 1934) Справжнє прізвище – Стрілець. Народився в с. Щербанівка Обухівського району Київської області в родині бідних селян, 3 14 років переїхав жити до Києва. Рано почав працювати: чистильником взуття, канцеляристом. Закінчив вечірні гімназійні курси. Брав участь у громадянській війні. Протягом 1919-1922рр. навчався в Київському інституті народної освіти. Був членом літературного угруповання “Ланка”-МАРС. Був […]...
- Лірична новела М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” – поема душі Новела “Intermezzo” написана Коцюбинським 1908 року. Це був час реакції – жорстоких розправ російського самодержавства з революціонерами та бунтівниками. Тюрми переповнилися вчорашніми правдошукачами, поліція та жандарми, військово-польові суди чинили розправи, а то й самосуди: стріляли, вішали, били. Украй виснажений службовими обов’язками, громадською діяльністю, знесилений хворобою та переживаннями, пов’язаними з політичними обставинами, Коцюбинський мріяв про відпочинок. […]...
- Подвиг української матері-селянки (За оповіданням О. Довженка “Мати”) У далеке минуле відійшла Велика Вітчизняна війна. Не лише ми, а й наші батьки знаємо її лише з кінофільмів, книжок, театральних вистав. Не довелося нам пережити пекельних жахів війни, не довелося почути, як гуркотить гарматний грім, побачити, як прожектори хрестять небезпечне небо. Але й нині, читаючи про подвиг наших дідів та прадідів, добре розумієш, яку […]...
- Мати та материнство у творчості Т. Г. Шевченка Якщо читати поезії Шевченка одна за одною, стежачи за тим, які образи він бачив і втілював усе життя, звертає на себе увагу трагічна обумовленість образу матері. Де б не згадував поет про свою матір, де б не з’являлася “селянська мадонна” дитиною, скрізь – ніжність і любов поєднані з болем та жалем. Шевченко виріс сиротою, але […]...
- Жінка та війна (По кіноповістях О. Довженка “Україна в огні”, “Мати”) У “Зачарованій Десні” є епізод, коли дід Семен, синій від фашистських побоїв, стоїть на спустілих київських висотах і проклинає тих, хто кинув їх на загибель, і тих, хто загибель несе. Довженко вистраждав війну разом з українським народом, і всі його Твори про ту лиху годину – гучне, мов дзвін, прокляття війні. Та найбільше вразила його […]...
- Життя та творчість Григорія Косинки ГРИГОРІЙ КОСИНКА (1899-1934) Справжнє ім’я – Григорій Михайлович Стрілець. Григорій Косинка народився 29 листопада 1899 р. в селі Щербанівка Обухівського району Київської області в родині малоземельних селян. У 1908 р. родина виїхала на Далекий Схід, оселилася на березі Амуру, але скоро повернулась назад. Жити було дуже важко. Тому Григорію як найстаршому довелося працювати (він полов […]...
- Новела М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” як модерний текст Починаючи від присвяти до останнього рядка твір Коцюбинського “Intermezzo” сприймається як щось нове, ще не бачене в літературі. Свою новелу автору присвятив Кононівським полям. Очевидно для нього це було особливе місце, місце справжнього відпочинку, своєрідного життєвого антракту; місце де, ін одержав заряд енергій, залишивши свою втому. Саме втома виступає першою дійовою особою у незвичайній виставі, […]...
- Психологізм в новелах П. Меріме РЕФЕРАТ На тему: “Психологізм в новелах П. Меріме” 1. Становлення П. Меріме як письменника-новеліста Проспер Меріме – один з чудових французьких критичних реалістів 19 століття, блискучий драматург і майстер художньої прози. На відміну від Стендаля і Бальзака Меріме не ставав володарем дум цілих поколінь; вплив, зроблений ним на духовне життя Франції, було менш широким і […]...
- Психологізм образу Ката-“Сікутора” в сатиричному оповіданні О. Кониського “Сікутор” Життєвою основою творів О. Кониського найчастіше ставали спостереження над життям селян, міської бідноти, чиновників, священиків, сільської та міської інтелігенції Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені з часів заслання та від спілкування з людьми під час адвокатської практики. Плідними виявилися пошуки письменника й у сфері гумору і сатири. Найчастіше об’єктом сміху виступають представники місцевої влади […]...
- “Посіяла мати чорнобривці біля хати” (за поезією М. Сингаївського) Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо. Це земля наших батьків, дідів і прадідів. Усім нам безмежно дорога наша мати Україна, і хоч би куди закинула доля українця, його душа залишається тут, де “тихі води і ясні зорі”, де народна пісня бринить найглибиннішйми почуваннями, а чорнобривці народжують у пам’яті […]...
- Новела І. Франка “Сойчине крило” Новела “Сойчине крило” належить до пізньої прози І. Франка. До твору подано підзаголовок “Із записок відлюдька”. Проблематика цієї новели має екзистенційний характер, бо автор порушує не просто проблему нещасної любові чи невдалого життя героїв, а проблему людського буття взагалі. Хома – Массіно стає відлюдьком, свідомо відмежувавшись від людей, заховавшись за витворами культури. Він трагічно смакує […]...
- Біографія Григорія Косинки Григорій Косинка (1899-1934) Григорій Михайлович Косинка (справжнє прізвище – Стрілець) народився 29 (17) листопада 1899 року в селі Щербаківка Обухівського району Київської області. Батьки – малоземельні селяни – намагалися поліпшити своє злиденне життя десь за Уралом, біля Байкалу, але й там добра не знайшли. Повернулися назад до села і перебивалися батьківським підробітком на цукровому заводі […]...
- Новела Новела (італ. novella, від лат. novellus – новітній) – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вималюваною дією. Н. властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Серед різновидів епічного жанру Н. вирізняється строгою й усталеною конструкцією. до композиційних канонів Н. належать: наявність строгої та згорненої композиції […]...
- Вивчення в школі творчості Григорія Косинки (пошукова / курсова робота) Пошукова робота з української літератури Вивчення в школі творчості Григорія Косинки (Григорій Михайлович Стрілець) Програма Інституту літератури ім. Т. Шевченка для вивчення творчості Г. Косинки пропонує орієнтовно відвести З години. Для текстуального вивчення передбачені такі твори письменника: “На буряки”, “На золотих богів”, “Політика”, “Гармонія”, “За земельку”. На першому уроці ознайомлення з життям і творчістю Г. […]...
- Злом не побороти зло! Огляд новели Г. Косинки “Політика” Як відомо, людські долі знаходять різні шляхи. Одні – крокують ними цілеспрямовано та впевнено, інші – шкутильгають, постійно зупиняються і розмірковують: куди йти далі? Багато питань, багато доріг… Історія України має свій тернистий шлях: це і голод, і революції, і громадянська братовбивча війна, і розкуркулення, і репресії, і геноцид… Що несли ці суспільні катаклізми? Безумовно, […]...
- Глибокий психологізм у змалюванні людських характерів Л. М. Толстого (1 варіант) Твори видатного письменника усіх часів та народів Л. M. Толстого увійшли до світової літературної скарбниці. Але його романи не захоплювали б нас, не проникали б до самих глибин нашої душі, якби автор настільки майстерно не зображував живих, реальних людей, їхні духовні пошуки, сумніви, поневіряння, їхнє щастя та розчарування. Герої Толстого змушують нас думати, мріяти. Здається, […]...
- Мати Божа Марія – особлива постать в історії людства і заповітний острівець у духовному житті Марії Уласа Самчука Пресвята Діва Марія – особлива постать у всесвітній історії людства і в свідомості багатьох поколінь. У духовній історії України Марія Богородиця відіграла посутню роль. Вона, очевидно під впливом католицької Польщі, досі вважається покровителькою України. Створено безліч ікон із зображенням Марії Богородиці, до яких у своїх молитвах про захист і допомогу звертаються віруючі. Діву Марію вважають […]...
- Твір на тему: Любить людей мене навчила мати… (твір про любов до материнства) “ЛЮБИТЬ ЛЮДЕЙ МЕНЕ НАВЧИЛА МАТИ… “ Наше дитинство починається з матері. Вона – найрідніша та найдорожча в цілому світі людина. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла – це Книга життя, з якою вирушаємо ми в далекі світи. І перший усміх до сонця, і перший “добридень” людям – це теж від матері. І оте […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко. Сюжет роману можна розглядати у двох аспектах: зображення контексту епохи, тобто широкого суспільно-політичного […]...
Розповид на тему професийний вибир.