Новорічна з ведмедиком
(Вірші-привітання на поштових листівках)
Вояк на коні
Раз – коника я пас,
Два – коник без сідла,
Три – бачу прапори,
Чотири – їдуть командири,
П’ять – шабельки дзвенять,
Шість – в’їхали на міст.
Сім – на коня я сів.
Вісім – прапорець на списі,
Дев’ять – у похід ідемо,
Десять – аж підківки крешуть.
Ангел зі свічками
Ангеле-двокрильцю,
У хмари не крийся,
А світи свічечку –
Золоту прозірочку,
Щоби нічка у дорозі
Не ламала нозі.
Йде нічка полями
Та до
Аби Роксоляна
Очка затуляла,
Тепер іде містом –
Чи спить ляля міцно?
А ляля говорить:
– Як темно надворі,
Шкода мені нічку,
Як зламає ніжку.
Ангеле-двокрильцю,
У хмарі не крийся,
А світи свічечку –
Золоту прозірочку,
Аби Роксоляна
Очка затуляла.
Лев і ягня
– Яка вість, яка вість!
– Та яка?
– Лев ягнятка не їсть!
– Та чому?
– Бо мале і кучеряве,
Залишилося без мами,
Залишилося і плаче.
Аж тут лев його побачив:
– Хто таке?
– Я ж ягнятко-сиротятко,
Без матусі і без татка:
З лісу вийшов сірий вовк –
Я лишилося одне –
Порятуйте ви мене.-
А лев:
– Зоставайся і рости!
Я злюбив тебе, бо ти
Кучеряве і сумне.
Звірята на конику
Дзень і дзінь,
Дзень і дзінь!
Звідки тут узявся кінь?
І хто їде на коні
У червонім кафтані?
І чому там у сідлі разом
Звірики малі:
Котик, зайчик, левеня –
Посідали на коня?
І куди вони так мчать?
Я питаю – всі мовчать,
І ні слова – нічичирк!
Чистий цирк.
Тільки чути:
Дзінь і дзень…
Ідуть-їдуть цілий день.
Новорічна листівка
Щедрик, щедрик, щедрівонька
Там, де наша дівонька.
Де вона вечорить
Сходять ярі зорі
З місяцем-обкраєм
Там, де вечеряє.
Щедрик, щедрик, щедрівонька
Там, де наша дівонька
Засвітила свічку
На цілу світличку,
Світляна, пречиста
Свіччина вітчизна.
Щедрик, щедрик, щедрівонька
Там, де Українонька
Краєм неозорим:
На дні – дніпрозорі,
Обкрай-місяченько,
Білозор Шевченко.
Новорічна з ведмедиком
– Ведмедику,
Дику, дику,
Сиди в лісі
Тихо-тихо:
Маєш хатку –
Смокчи лапку.
– Назарчику,
Чику, чику,
Тобі добре
Мене вчити,
Як я буду
Лапку ссати,
То ти будеш ласувати:
Медок на зубок,
Тістечка-їстечка,
Маківник-смаківник,
Горішки-пустобрішки,
Шоколадки за колядки,
Андрути-хрускіт-чути,
Мандаринки-течуть-слинки,
Медівник-у-роті-зник,
Родзинки – для дзвінки,
Конфітуру-замазуру,
Крем-мазазайло –
З-торта-вилізайло.
І цукорки
Без обгортки,
І цукорки в папірцях,
І так далі
Без кінця…
Ведмедику,
Дику, дику,
Поший собі
Півторбинки,
Ходи до нас
На ялинку.
Я тобі гостинців
Дам по половинці.
Сімейка
Був собі хлопчик –
Наколінігопчик,
На коліні – на коні –
Ма-ми-нім.
Був у нього братик –
Нароверігнатик.*
Сам жене, сам жене –
А мене?
Була у нього бабуся –
Похатікручуся.
Треба нашій бабці
Роликів до капців.
Був у нього дідусь –
Пішкиобійдусь.
Ходить собі сам –
Такий з нього пан.
*Ровер – велосипед
Метелики
Теле-теле-телики –
Летіли метелики,
Теле-теле тила –
Мальовані крила.
Теле-теле-тіли –
На пелюстці сіли.
Теле-теле-телики –
У м’які фотелики,
Теле-теле-толу –
У квітки до столу.
Теле-теле-телики –
Хочемо киселику,
Киселю-медочку
З квіточки-дзвіночку.
Теле-теле-тули –
Ложку ми забули,
Ми прийшли у гості
Дайте нам по ложці.
Теле-теле-тила –
Наче наші крила,
Ложки мальованки,
Мальовані дзбанки.
Теле-теле-телики –
Що то за метелики:
Теле-теле-тали –
Хобітки сховали,
Теле-теле-тіли –
А ложкою їли?
Теле-теле-тили –
Як медку попили,
Теле-теле-тали
Танець закружляли
І взяли до танку
Нашу Роксолянку:
Пурх-пурх-пурханець
Ходи з нами у танець!
А скрипочка грала
Теле-тілі-тала.
До дня народження
Гей, місяцю лютий,
Сядь у срібні сани –
Треба завернути
В хату Звенислави.
Треба їй привезти
Місяця серпочок,
Зіроньку на перстень
І ще цілий рочок.
– їдуть-їдуть в санях
Місяченьки-браття:
– Що тобі, кохана?
Можеш вибирати.
Вволим твою волю –
Казочку зимову,
Сядем кругом столу,
Поведем розмову.
Мрий тараса шевченко про майбутнэ ридного краю.