О. Довженко – кіномитець
Олександр Петрович Довженко знаний в усьому світі перш за все як видатний кінематографіст. Він мав багато талантів: чудово писав, гарно малював, захоплювався театром. Митець мислив широкими, масштабними категоріями, і реалізація всіх його задумів була можлива лише в мистецтві, яке на початку XX століття тільки зароджувалося – в кіно. Письменники і поети часто дискутували між собою про місце кіно в системі мистецтв, і Довженко доводив своїм друзям, що розвиток української літератури без нього неможливий.
Журналістка Марія Романівська
Щоб реалізувати свої задуми, Довженко їде до Одеси, де в той час була створена перша кінофабрика. Він не боїться починати нову для себе справу, пише сценарії, ставить фільми. Звичайно, не всі вони стали шедеврами, траплялися й невдачі, бо не завжди Довженко-режисер міг передати на плівці те, що задумав Довженко-сценарист, але фільмом “Звенигора” був закладений початок українського кіномистецтва.
Схвалення
Та який би мотив цього фільму не був, сам “Арсенал” справив величезне враження на глядачів і критиків, а Довженко став найвідомішим кіномайстром СРСР. Численні інтерв’ю, схвальні відгуки, захоплені оплески не відволікають Олександра Петровича від роботи над фільмом “Земля”, який став справжнім кіношедевром попри всю його тенденційність. Цей відкрито “більшовицький” фільм мав стільки кінематографічних знахідок, ролі виконували такі талановиті актори, що навіть ті глядачі і критики, які були ворогами СРСР, відзначали майстерність і довершеність Довженкової роботи. Митець цією картиною ніби поставив пам’ятник тій Україні, яку вже тоді почали знищувати більшовики.
Фільм мав шалений успіх рівно вісім днів: на екрани вийшов 8 квітня 1930 року, а вже 17 квітня був заборонений. Пильне око партійців помітило в ньому те, що у своєму фейлетоні “Философы” озвучив Дем’ян Бєдний:
“Земля” – кулацкая кинокартина,
На ней показана нам Украйна
Кулацки-румяная,
Сытая, пьяная,
Дебелая, прочная,
Нарядная, сочная,
Буйной плотью бунтующая,
Сладострастно – “жартующая”,
Ненатуральная,
Сплошь театральная,
С опереточно-пошлым душком,
С гопаком,
С любовными парами,
С шаблонными аксессуарами.
Вековой уклад старины –
Вот ее подоплека.
Трактор в ней – новизна –
Как у дядька у киевского бузина:
Сбоку – припека.
А вернее: прием мастерства
Для маскировки ее существа,
Советской цензуре подачка…
Цей марнослов своїм гострим чуттям графомана першим відчув справжню суть фільму. Якимсь дивом виходило, що, попри свідоме бажання прислужитися владі, Довженко створював шедеври, в яких розкривалася зловісна суть того, що відбувалося на Україні: знищення незалежності країни і вікового укладу життя селян.
Звинувачення у націоналізмі не змогли знищити любові Довженка до рідної землі, до народу. Ця любов надихала його на створення справжніх шедеврів, які назавжди стали класикою української літератури і кіномистецтва.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Олександр Довженко – кінорежисер Олександр Довженко – самобутній новатор у кіномистецтві і в літературі – є визначним явищем в історії української літератури. Будучи водночас і режисером, і письменником, він мав серце полум’яного патріота своєї землі. Олександр Довженко робив для газети шаржі, карикатури, малював, але це вже його не задовольняло. Почав думати про “молоде мистецтво” – кіно. І так, як […]...
- Твір на тему: Великі українці. Олександр Петрович Довженко (Твір-біографічний опис з елементами цитування) Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня (29 серпня) 1894 в селі Вьюніщи, передмістя містечка повіту Сосниці, Чернігівської губернії. У 1914 закінчив Глухівський вчительський інститут. У кіно працював з 1925 року. У той час зближувався з українською кіноорганізацією ВУФКУ (Всеукраїнське Фото Кіно Управління) і почав з ним співробітничати. В той же час готується до роботи над […]...
- Олександр Довженко – Біографія (СКОРОЧЕНО) О Лександр Довженко (1894-1956) “Слов’янство поки що дало світові в кінематографі Одного Великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка.” Чарлі Чаплін Народився 10 вересня 1894р. в с. В’юнище на Чернігівщині у родині неписьменних селян. Навчався у місцевій початковій та вищій школах. У 1911р. вступив до Глухівського вчительського інституту. Після закінчення інституту у 1914р. учителював […]...
- Олександр Довженко – “душі людської дивний чарівник” Олександр Довженко – “душі людської дивний чарівник” Олександр Довженко! Письменник і кінорежисер, маляр і політик, великий патріот свого народу і син свого часу. Кого не хвилюють його кінофільми “Арсенал” і “Земля”, “Аероград” і “Щорс”, “Повість полум’яних літ” і “Мічурін”, “Зачарована Десна” і “Поема про море”. Всесвітнє значення його таланту незаперечне, бо ще 1958 року на […]...
- О. Довженко – “творець мистецтва так сильно національного, що аж вселюдського” (К. Тепліца) Олександр Довженко залишився у пам’яті близьких йому людей людиною надзвичайної енергії, волі до життя, твердого духу та гострого почуття справедливості. Коли я думаю про митців епохи Розстріляного Відродження, насамперед мене захоплює мистецький геній цих людей, здатність створювати вічні шедеври літератури, кіно, малярства, твори загальнолюдського масштабу, глибокого значення. Але не менш гідним захоплення є твердість і […]...
- Олександр Довженко – Біографія ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО (1894-1956) Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 р. в с. В’юнище (тепер м. Сосниці Чернігівської області) в селянській родині. Навчався в Сосницькому чотирикласному училищі, був відмінником, потім у Глухівському учительському інституті. Протягом 1914-1917 pp. Олександр викладав фізику, природознавство, географію, історію та гімнастику в 2-му Житомирському змішаному вищому початковому училищі, дуже багато читав, брав […]...
- Україна в творчості О. Довженка Україна в творчості О. Довженка I. Життя і творчість О. Довженка – яскравий приклад служіння рідному народові. (О. Довженко – талановитий митець і культурний діяч, який своє життя і творчість присвятив своєму народові, своїй країні, переймаючись їх болями, переживаючи разом із народом і радощі, і страждання. Всі його твори (і в літературі, і в кіно) […]...
- Олександр Довженко про причини й перебіг другої світової війни (“Щоденник”) Олександр Довженко – письменник-боєць, патріот. І коли “землю його обплели траншеї, він її біль в своїм серці ніс” (Л. Забашта) і вирішив, що “буде там, де воює народ проти жахливого смертельного ворога”. Будучи воїном, він бачив усі страхіття Другої Світової війни, через те й твори його такі схвильовані, сповнені болю й тривоги за долю людства. […]...
- Детальна біографія Олександра Довженка ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО (1894-1956) Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня 1894 р. в місті Сосниця на Чернігівщині в селянській родині. Навчався в Сосницькій початковій школі, пізніше – у Глухівському вчительському інституті (1911-1914 рр.). Учителював у Житомирській вищій початковій школі. У серпні 1917 р. прибув до Києва на посаду вчителя Київської вищепочаткової школи та водночас подав документи […]...
- Олександр Довженко: трагізм творчої долі “Я народився і жив для добра і любові”, – так про себе говорив цей унікальний феномен доби, бо жив і творив Олександр Довженко для людей. Всі його твори пройняті любов’ю до України, значить – передусім українців: працьовитих, винахідливих, терплячих, співучих, мужніх… Як йому хотілося змінити світ на краще, оповити, очистити від фальші. Митець оспівував творчу […]...
- Критика “Україна в огні” Довженко У високохудожній кіноповісті ” УКРАЇНА В ОГНІ ” (1943 р.) письменник показує жахливі події, що з волі Сталіна та Гітлера розгорнулися в Україні. “Сьогодні роковини моєї смерті. Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на […]...
- Хроніка творчої діяльності О. Довженка I. Одеська кіностудія. (1926 року О. Довженко приїздить до Одеси; де на той час відбувалася розбудова Одеської кінофабрики. Нове мистецтво полонило 33-літнього митця, Довженко відкрив для себе ту щасливу сферу, де б він міг реалізувати своє давнє, ще юнацьке бажання “начебто розділиться на кілька частин і жити в багатьох професіях, країнах і навіть видах”.) II. […]...
- Олександр Довженко – Щоденник 1941 – 1956 (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Щоденник 1941 – 1956 (Стислий переказ, скорочено) У своїх щоденникових записах періоду війни О. Довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край… ” Митець […]...
- Щоденник 1941-1956 (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр 1941-1956 У своїх щоденникових записах періоду війни О. довженко пише про страшні страждання народу. “Сьогодні, як і вчора, як і завтра, всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів, таких нелюдських вчинків ворогів наших, таким жахом людських страждань, що надлюдське горе уже давно перелилось через край… “ Митець у деякі моменти жаліє, що віддав стільки років […]...
- Довженко Олександр – Біографія Довженко Олександр Петрович народився у багатодітній селянській сім’ї на хуторі В’юнище Сосницького повіту Чернігівської губернії. У різних джерелах називають різні дати народження О. довженка: 10, 11 або 12 вересня. Згідно з актовим записом у метричній книзі Соборно-Троїцької церкви містечка Сосниця, він народився 29 серпня 1894 року за “старим стилем” – тобто 10 вересня за новим. […]...
- Родинні традиції й виховання в сім’ї очима українських митців (О. Довженко, О. Коломієць, М. Рильський, І. Багряний та ін.) Кіноповість О. Довженка “Україна в огні” розпочинається зворушливою картиною: “У садочку біля чистої хатини, серед квітів, бджіл, дітвори та домашнього птаства, за столом у тихий літній день сиділа… родина… Лавріна Запорожця і тихо співала “Ой піду я до роду гуляти”. Сім’я – першооснова будь-якого суспільства, тому все добре і погане йде саме від неї. Здавна […]...
- Біографія Олександра Довженко Олександр Довженко (12 вересня 1894 – 25 листопада 1956) Стати справжнім мистцем – значить умерти. Цей трагічний парадокс українського пореволюційного відродження здійснився і на Довженкові, хоч був він ще найбільш щасливий із творців Розстріляного Відродження. Перші зрілі фільми Довженка – “Звенигора” (1928), “Арсенал” (1929), “Земля” (1930) – завоювали йому цілии світ; але відібрали Україну, підрізали […]...
- Олександр Довженко Максим Рильський Максим Рильський ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Я тільки недавно точно пригадав, коли вперше зустрівся з Олександром Довженком. Це було в 1920 році. Олександр Петрович був тоді секретарем Київського губернського відділу наросвіти, завідував також (про це пише він у своїй автобіографії) відділом мистецтва, був комісаром драматичного театру ім. Шевченка. Як саме відбулося наше знайомство – не можу пригадати. […]...
- За гратами країни, де так “вільно дихає людина” За часів Великої французької революції один із керівників фронди на запитання, що робити з поетами, цинічно відповів: “Ставте їх поперед війська, нехай співають про перемогу революції”. Таке ставлення до митця характерне для всіх часів, коли панує терор та диктатура. На жаль, історія української літератури більш схожа на мартиролог, особливо радянського періоду. “Розстріляне відродження”, “розстріляна весна” […]...
- Олександр Довженко – Зачарована Десна (Короткий аналіз змісту) Олександр Довженко Зачарована Десна (Короткий аналіз змісту) Кіноповість “Зачарована Десна” не має чіткого сюжету. Вона складається з окремих спогадів, що нагадують новели, які розповідають про буденне життя людей-хліборобів, про їхню важку і важливу працю. На початку твору автор зазначає, що до роботи над “Зачарованою Десною” його змусила взятися туга за рідною землею (про яку він […]...
- Олександр Довженко – Зачарована Десна (Характеристика твору) Характеристика твору Олександра Довженко “Зачарована Десна” У преамбулі до кіноповісті О. Довженко причину її написання пояснює спогадами, викликаними “довгою розлукою із землею батьків” і бажанням “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. В українській літературі можна знайти, чимало подібних оповідань, повістей про “босоноге дитинство”. А от “Зачарована Десна” й нині […]...
- Аналіз повісті Олександра довженко “Зачарована десна” Олександр довженко У преамбулі до кіноповісті О. довженко причину її написання пояснює спогадами, викликаними “довгою розлукою із землею батьків” і бажанням “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. В українській літературі можна знайти, чимало подібних оповідань, повістей про “босоноге дитинство”. А от “Зачарована десна” й нині залишається єдиним унікальним твором […]...
- Детальний Аналіз “Зачарована Десна” О. Довженко ” Зачарована Десна ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, герої, проблематика та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Зачарована Десна”: епос. Жанр “Зачарована Десна”: кіноповість (“автобіографічне кінооповідання”), Тема “Зачарована Десна”: Спогади письменника про своє дитинство, про кровний зв’язок з народом і рідною землею. Ідея “Зачарована Десна”: З’ясування основних […]...
- Критика “Зачарована Десна” Довженко Для кіноповісті ” ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА ” (1955 р.) О. Довженко вибрав оригінальну композицію. У центрі всіх подій – образ малого Сашка. Але читач сприймає світ, який оточує хлопчика, у двох вимірах: крізь його дитячу психологію і з позиції уже зрілого художника-мислителя. Сповнене глибокого драматизму життя юного героя виростає до масштабів народного життя. Письменник вільно пішов […]...
- Олександр Довженко – Україна в огні (АНАЛІЗ) Аналіз твору Олександра Довженко “Україна у вогні” 1943 р. Жанр: кіноповість. Тема: зображення жахливого початку війни з фашистськими загарбниками й відступу радянських військ. Головна ідея: утвердження ідеї невмирущості української нації, високої моралі українців у кривавий час воєнного лихоліття. Головні герої твору: родина Запорожців: Лаврін і Тетяна та їхні діти, п’ятеро синів – Роман, Іван, Савка, […]...
- “Митець і в калюжах повинен бачиш зорі… ” (мої враження про творчість О. Довженка) Світова слава прийшла до О. Довженка одразу після появи його перших кінострічок. Започаткувавши новий напрям у кіномистецтві, він увів нові прийоми вираження думки на екрані. О. Довженко справив великий вплив на розвиток світового мистецтва кіно. Його шукання і відкриття діставали розвиток у різних напрямах кіномистецтва, лягали в теоретичне підгрунтя різних кіношкіл і кіноперіодів. У новелістиці […]...
- Олександр довженко – Рильський Максим Я тільки недавно точно пригадав, коли вперше зустрівся з Олександром довженком. Це було в 1920 році. Олександр Петрович був тоді секретарем Київського губернського відділу наросвіти, завідував також (про це пише він у своїй автобіографії) відділом мистецтва, був комісаром драматичного театру ім. Шевченка. Як само відбулося наше знайомство, не можу пригадати. Скажу тільки зразу: не був […]...
- Зачарована десна (дуже стисло/скорочено) – довженко Олександр Кіноповість “Зачарована десна” не має чіткого сюжету. Вона складається з окремих спогадів, що нагадують новели, які розповідають про буденне життя людей-хліборобів, про їхню важку і важливу працю. На початку твору автор зазначає, що до роботи над “Зачарованою десною” його змусила взятися туга за рідною землею (про яку він не раз писав у своєму щоденнику). Одне […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Олександра Довженка ДУМКИ ПРО ТВОРЧІСТЬ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА: “Слов’янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка” (Чарлі Чаплін). “І це міг народ, якого душили поміщики і царі, такого могутнього народити! І це міг вічно замріяний лісостеп такого пружного до звершення дій найтрудніших завжди поспішаючого, гарячого появити!” (77. Тичина). “Написав я […]...
- Олександр Довженко – Воля до життя (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Воля до життя (Стислий переказ, скорочено) Військовий хірург розповідає своєму другові про те, як він рятував людей на війні, що бачив. Найважливіше, вважає він, це воля людини до життя. … Боєць зупинився тільки тоді, коли з його пораненої руки випав автомат. Він готовий був роздирати фашистів хоч би зубами, але руки зовсім не […]...
- Олександр Довженко – Україна в огні (Скорочений переказ, дуже стисло) Олександр Довженко Україна у вогні (Короткий аналіз змісту) Умовно твір поділяється на три частини. Перша – відступ Червоної Армії, друга – німецька окупація та партизанський рух, третя – наступ. Починається кіноповість досить мирною картиною: родина колгоспника Запорожця – батько Лаврін, мати, п’ятеро синів та дочка Олеся – святкують материн п’ятдесятип’ятирічний ювілей. Щаслива родина зібралася разом. […]...
- Історія написання та опублікування кіноповісті “Україна в огні” “Сьогодні роковини моєї смерті. Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Усе, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря […]...
- Трагічність долі митця (за творами О. Довженка “Автобіографія”, “Щоденник”) “Хто в мистецтві має розум, а не має почуття, той не має генія. А хто не має розуму, а має почуття, той божевільний. Тільки той, хто в мистецтві має і розум, і почуття, – держить в собі світло дня… ” Ці слова Тодося Осьмачки можна повністю віднести до творчості Олександра Довженка. Тільки треба додати, що […]...
- Екранізація Екранізація (від. фр. есran, букв.: заслін, ширма) – відтворення засобами кіно і телебачення творів іншого виду мистецтва (літератури, театру, в т. ч. опери, балету). Зводячись довгий час до ілюстрації, “живих картин”, навіяних сюжетом відомих творів, Е. поступово набуває все більшої глибини інтерпретації літератури та художньої самостійності. Витлумачення стає незрідка полемічним (фільм “Євангеліє від Матвія” П. […]...
- Олександр Довженко – Зачарована Десна (АНАЛІЗ) Аналіз твору Олександра Довженко “Зачарована Десна” 1957 р. Жанр: кіноповість (“автобіографічне кінооповідання”). Тема: зображення дитинства й джерел формування митця. Головна ідея: оспівування краю дитинства, його людей, природи. Головні герої твору: два ліричні герої – Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусйна, дід Семен. Сюжет: твір […]...
- Олександр Довженко – Воля до життя (СКОРОЧЕНО) ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ (СКОРОЧЕНО) У армійського хірурга Миколи Дудка спитали, що він, людина, яка “різала” півтора року тисячі людей, знайшов там у людині – чи знайшов якусь таїну в людині на війні? “Воля! – промовив хірург, спинившись і навіть гупнувши своїм здоровим мужичим кулаком по столу. – Людина на війні – це воля. […]...
- Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник” О. Довженка) Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник” О. Довженка) I. Любов О. Довженка до свого народу. (Олександр Довженко любив свій край, свій народ. Його твори, за висловом М. Рильського, “… по вінця напоєні любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорботним минулим, з її великим і […]...
- “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу (2 варіант) Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Олександр Довженко Мабуть, немає жодної української родини, якої б не торкнулася проблема війни. Не обійшло це лихо й Олександра Довженка на довго закарбувалася в мою пам’ять фраза із “Щоденника” талановитого митця і людини з великої літери: “Україну знає той, хто був на її пожарах”. Він – був… Можливо, саме […]...
- Трагізм творчої долі Олександра Довженка Трагізм творчої долі Олександра Довженка Якби здійснилося все те, про що мріяв О. Довженко, яким би щасливим стало людство! Олександр Петрович – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом: він умів любити – Україну, її народ, своїх батьків, природу, своїх дружин, творчість, літературу, кіно, живопис, будь-яку цікаву творчу справу. Це наш і […]...
- Олександр Довженко – Зачарована Десна (Стислий переказ, дуже скорочено) Олександр Довженко Зачарована Десна Як же гарно й весело було в нашому городі! Все цвіте, буяє, навіть ці поміщається у городі, гарбузи звисали з тину прямо на вулицю. и любила все саджати в землю, щоб росло. Як наїсися вишень, груш солодких – цілий день живіт як бубон, і у і навину не лазили – боялися […]...
О слово рідне орле скутий тема ідея.