ОБГОРІЛІ КРИЛ
Вже другий раз в житті своєму,
Крила підпалила…
Тепер боюсь літати…
Більше не стану я така
Щаслива,
Лиш із землі на тебе зможу
Споглядати… .
Ніхто тепер і не згадає,
Яка колись була “Смілива”,
Хотіла лиш тобі любов свою
Віддати,
Та та любов така мінлива,
Напевно краще буде не кохати,
А як кохати, то лиш так,
Щоб щось взамін у нього взяти,
Щоб не хотілося мені,
По ночам знову сумувати… .
Пройдуть роки… .
Дістану свої крила обгорілі знову,
І знайду сили, щоби їх зцілити.
Ще раз відкрию серце своє,
Та вже для того, щоб навіки
Полюбити!!!!!!!!!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Андрусяк – місцем прирощення крил до стебла Місцем прирощення крил до стебла Місцем приручення маски до миски Дуже кортить аби кара була Хоч на дещицю несхожа на вишкіл Дуже кортить аби сонце було Примхою ката ув опочивальні І над лобами гніздилось тавро Періодичного каменування...
- “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил… ” Образ України в творчості В. Симоненка Україна! Велика, прекрасна, неосяжна – вся вона вмістилася у чутливому серці її великого сина – відомого поета В. Симоненка. Із глибин народного життя, із славної Полтавщини бере початок його чудова, пристрасна поезія, що ніби струмочком – дзвінким, мелодійним, чаруючим розтікається по всій Україні, перетворюючись на широку річку, яка несе визнання. Визнання і щиру синівську любов […]...
- Олеся Крисько – де взяти сил, щоб відступити на пів кроку? Де взяти сил, щоб відступити на пів кроку? Як можна швидше відступити і піти! Під впливом пристрасті боюся ненароком Про почуття свої розповісти. Де взяти сили, щоб себе переконати, Що це не правильно, що ти тепер не мій… Де взяти сили, щоб долоню свою забрати, Яку стискаєш ти в руці своїй… Не вистачає сил, щоби […]...
- ЛЮБОВ Ало, любов! Ти чуєш?… я здаюся. В мені немов, щось ожило. Прийди до мене, більше не боюся, Закрила очі на все те, що вже давно було. Так легко стало на душі, І біль гірку я відпустила. Навіщо спогади сумні??? Для тебе серце знов відкрила. А знаєш… вірю, що прийдеш, Тому, що я колись любила, І […]...
- Іван Франко – Раз зійшлися ми случайно Раз зійшлися ми случайно, Говорили кілька хвиль – Говорили так звичайно, Мов краяни, що нечайно Здиблються з-за трьохсот миль. Я питав про щось такеє, Що й не варт було питать, Говорив щось про ідеї – Та зовсім не те, не теє, Що хотілося сказать. Звільна, стиха ти, о пані, І розсудно річ вела; Ми розстались, […]...
- Єлизавета Замана – У мене до тебе, щось не писане раніше У мене до тебе, щось не писане раніше Й не читане тобою досі. Це не якийсь там відомий Ніцше – Це я, така ж чужа тепер, як осінь… І ТИ не збагнеш, що все це тобі Написано, прочитано, проплакано… Ми разом були лиш на небі, А на землі ми навіки нарізно… Неба мало, хоч і […]...
- Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка I. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. (Несправедливо коротке життя судилося В. Симоненку. Однак він чітко окреслив справжні життєві цінності і утвердив їх у своїй творчості. А найдорожчою цінністю для людини є Батьківщина.) II. Оспівування любові до […]...
- Твоя – навіки Твоя – навіки: серце розривалось, Та розум в це повірити не хтів! А, життя взяло, і круто обірвалось, Бо ти його не зовсім зрозумів! Тобі Владарка-доля шанс давала, Щоб ти, за нього, мов, за гілочку схопивсь, Вона тобі всілякого добра бажала, Вона хотіла, щоб ти її скоривсь! Але ж бо ні! Щоб взяти і скоритись! […]...
- Твір на тему: Розум без книги – це птах без крил (твір-роздум) Розум без книги – це птах без крил (твір-роздун) Здавалося б, банальний вислів. Але яку ж величезну роль відіграли книги для всього людства і для України зокрема! Раніше не було ані радіо, ані телебачення, ані комп’ютерів. Значить, будь-яка передача інформації велась “із вуст у вуста”, тобто від однієї людини до іншої. Величезна кількість інформації втрачалась, […]...
- Христина Сможаник – Ти мов думка у вісні Я ненавижу день Я закохалася у ніч А ти є дурень Прошу з віч Та зникни вже, Коли лягаю Прошу тебе, Навіть благаю. Твоє ім”я вже повторяю, Коли я ніжно засинаю. Твої парфуми, сигаретний дим І що робити мені з цим Ти наче поряд, обіймаєш, Так міцно, міцно пригортаєш, А я аж млію від тепла, […]...
- Так добре те що я кохати вміла Краплинку сонця дай мені з собою Без нього і без тебе я помру Збери мої всі мрії у хмарину (торбину) Я дуже швидко й на завжди піду. Так добре те що я кохати вміла Хоча латала крила я не раз Я так любила. Так любила милий Так люблять милий може тільки раз… Але життя умить […]...
- Секундну правду вловлюю в думках Спитаюся тебе, чи ще болить, Що нас разом життя не поєднало? Чи образ мій у згадках майорить, І чи мене тобі в житті замало? Чи диво я, якому зрадив час, Чи дивовижна зрада ідеалу? Чи мій дзвінок нагадує про нас, Чи нас по різних казках розігнали? Секундну правду вловлюю в думках: Та хто ж я, […]...
- Тодось Осьмачка – Предше Я вас любив, німуючи, то словом І вірив сліпо та тривожно знов, А ви боялися, щоб випадково Не виявив при людях я любов. Я вас любив, побожний, то злорікий, Ви ж обминали, боячись, мене, І через те прощайте вже навіки, І хоч тепер вас серце обмине. Але коли у липні під каштаном Побачите потоптану траву […]...
- Яна Цикнева – Я тебе не тримаю – іди Я тебе не тримаю – іди, Вибір твій – я у ньому – безсила, Та підеш – то, вважай, назавжди, Ти один обламав мені крила. Вік страждати, скажу – не біда, Я занадто вже звикла втрачати, Хоч зсередини туга з’їда, Та тобі не потрібно це знати. Хтось колись написав не про нас, Я не вірю […]...
- Вірш – А знаєш як болить у мене в серці? А знаєш як болить у мене в серці? Не знаєш… бо ніколи не боліло… Не відкривав душі своєї дверці І серце твоє ні за ким не мліло. Подумай, уяви лиш, що хтось любить Тебе більш за усе на цьому світі, Байдужістю твоєю себе губить, Не дже від тебе подарунків й квітів… А лиш чекає крапельку […]...
- Семенко Михайль – “Крила білі, загострені льотно… “ Крила білі, загострені льотно – Крила смілі душі-Розалінди – Оескезені знов безтурботно Перед острахом Сцілли й Харібди. Крила м’якості снів оксамитних, Крила казок осніжених Сканди,- Скільки згибів на схилах блакитних, Які блисні ажурні гірлянди....
- Христина Головко – Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім Й мегаполіс надіб’є твоє серце, немов горня Не дивуйся, що стільки темені в нім, Тіні напевно, мають її ім’я.. Коли ти на десять замків знову зачиниш двері І вечір залишить тобі їдкий дим Не дивуйся, коли вона в не в твоїй атмосфері Залишає тебе під важкістю зим… […]...
- Дід Михалич – Закохатись – 2 кроки до неба Закохатись – 2 кроки до неба… Закохатись і вимкнути звук. Ти – залежність, найбільша потреба, Божеволію без твоїх рук. І зіниці твої наче грати, Раз подивишся – вже не втекти. Я приречений вічно кохати, Якщо зникнеш – зумію знайти. Заберу, розпакую валізи… Ти казала, тебе я притягую, Мов магніт, і при цьому я згадую: Твоє […]...
- Олена Теліга – Відповідь О, так, я знаю, нам не до лиця З мечем в руках i з блискавками гнiву, Вiйськовим кроком, з поглядом ловця Iти завзято крiзь вогонь i зливу. Ми ж ваша пристань – тиха i ясна, Де кораблями – вашi збитi крила… Не Лев, а дiва наш вiдвiчний знак, Не гнiв, а нiжнiсть наша вiчна сила. […]...
- Дмитро Загул – “Серце одчинене. Слухаю… “ Серце одчинене. Слухаю. А сум – вітчим – Присікався до серця гадюкою Причин. За мурами ворога-настрою Марно час мій ішов… Я вірив одному пастирю На ймення – любов. А він гармонійною зливою Сіяв на серце лік І з ноткою журливою Прорік: “Знай, що в кривавих подіях Направиться кривда стара, – Вся, що навколо – мелодія, […]...
- Прощавай Ти як повітря, що потрібне для життя. Ти як вода, так хочу я напитись, Бо спрага мучить все моє буття. Так хочу я з тобою залишитись! Твої слова глибоко ранять душу, Та як сказать тобі про почуття? Невже завжди тепер страждати мушу Через важливі і несказані слова? Здається тихо, але це лиш сон, Бо у […]...
- Тарас Марищук – А як це кохати егоїста? – А як це кохати егоїста? Це була дуже темна літня ніч, Прохолода ночі приємно огортала Їхні загорілі тіла Після денної спеки. Вони лежали у гамаку, Вона дихала йому в шию та міцно тримала за руку, Він дивився кудись вгору та думав зовсім не про неї. – А як це кохати егоїста? Раптом запитав хлопець, […]...
- Алла Вишня – думай серцем У клітці власних амбіцій, За гратами темпераменту, Ми не порушуємо традицій, Ми тільки вводимо власні правила. Ми арештовані своїм розумом, Живем у світі лише знаннями, Шукаєм вихід одним лиш способом – Проблеми змінюєм із роками. Залізні ковані замки-граніти, Ми їх чіпляєм на серце й душу, Ми із народження вже недіти, Ми від народження холод й […]...
- Павло Глазовий – Голуб’ята В санаторії зустрілись Сидір і Варвара. Покохались, полюбились, як голубів пара. Він підтоптаний добряче, а вона – ще дівка. В нього лисина, а в неї – в кучерях голівка. Він шептав їй: – Не боюся ні людей, ні суду. До кінця тебе, Варюсю, я кохати буду. – А вона аж умлівала, дивлячись на нього. – […]...
- Ольга Анцибор – Очі В тобі я хочу зачіпати Найтонші струночки душі, А ще тобі подарувати Щойно народжені вірші. Я їх писала опівночі, Кохання вклала я у них. Я уявляла твої очі Серед усіх очей земних. Вони найкращі, найтепліші, Вся синь небесна в них живе. Вони прекрасні, наймиліші, Щоразу є в них щось нове. Зачарування, здивування, Тепло в них […]...
- Крістік Хрустік – Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю. Ти десь блукаєш між моїм і не моїм… І що робити я давним-давно не знаю, В зимовім серці – літні грози й грім. Мені б хотілося тебе кохати, але ти Вже не один у серденьку та горі свому І вже не боляче, а хочеться втікти, Та я […]...
- Дмитро Загул – “Я лиха не знаю, не знаю недолі… “ Я лиха не знаю, не знаю недолі! Утіха у мене сестрою! Гуляю, співаю, як пташка на волі, А смуток – далеко за мною… Най плачуть каліки, сліпці слабосилі! Най плачуть п’яниці при чарці! Най плачуть тоті, кому цвіти не милі! Най плачуть похилені старці! Не нам, молодим, по кутках сумувати! Нам доля всміхається з раю! […]...
- Ольга Анцибор – Світ без тебе порожній Світ без тебе порожній, Вкрилось хмарами небо, Сонця промінь холодний На землю летить. Як навчитися жити, Коханий, без тебе? Душу туга проймає І серце болить. Серце хоче кохати, Тебе ніжно любити, Серце битися хоче З твоїм в унісон. Та кохання немає, Це були лише квіти, Це була лише мрія, Лиш солодкий мій сон....
- Вірш Миколи Руденка – Павук Де взяти сил, щоб знову стати Посеред неба павуком І болі Всесвіту всотати, Й дощем пролитись над ліском? А дощовинню-павутинню Віддати душу і слова – Хай розсипає попідтинню, Де мова пращурів жива… О мово, мово! Рве основу Чиясь муштрована рука. А ти відновлюй знову й знову – Така вже доля павука. І зуби стисни в […]...
- Богдан Кіселичник – Ти така як я хотів Ти така, як я хотів Тебе я відпустив І сотні раз жалів Чи правильно вчинив? Мільйони інших лиць Мені твоє лиш сниться Бо ти, така як я хотів І я це зрозумів Ти пишеш, що кохаєш Мені цим серце краєш Бо ти така як я хотів Тебе я відпустив Розбила моє серце ти Назад, його […]...
- Сліпий художник Сліпий художник малював, Як б’ється серце в нього. Як він безмежно ним кохав, Як мав таку ще змогу. Він завжди це лиш малював, Лиш те, що міг відчути Лиш подих вітру і небес, У такт із серцем звуки. Кохати поглядом не міг, Як часто ми кохаєм. Він знав, що очі не дозволять Побачити хоч краєм. […]...
- Історія Кохання Ти знаєш я боюсь тепер кохати. Не хочу знов страждати як тоді. Коли тобі я все могла відати А ти зробив лиш боляче мені З тобою я була щаслива Хоча і мало було щастя днів Прощала тобі я все, бо я любила А ти ділив любов свою на всіх Сьогодні був зі мною, завтра з […]...
- Надія Ковалюк – Якби дві долі не переплелись Якби дві долі не переплелись- Мій розум з серцем були би у згоді… Якби я передбачила колись, Що друга віднайду в твоїй особі… Як керувати правильно життям? Якщо мій розум – вже планує втечу. А серце-аплодує почуттям, Чекаючи на відданість лелечу… Так важко-нести на своїх плечах Гнітучу ношу маревних ілюзій. Кохати один одного у снах, […]...
- Я хочу щось для тебе написати Я хочу щось для тебе написати І хоча б кимось у твоєму житті стати, Невизначеність мене найбільше вбиває, Кожна моя клітина твого тепла бажає, На рівні дНК організм твій образ пам’ятає, Серце губами крізь сон твоє ім’я промовляє. Промо-лав не скачаєш в інтернеті, Про мої почуття не напишуть ні в одній газеті І ні одна […]...
- Єлизавета Замана – були поряд не один день Були поряд не один день І не рахували часу Тепер кожен шукає дзень Тепер кожен у чашу сум Заллємо додавши цукру Ти маскуєш його молоком Цукор тане від швидкого руху Надто солодко стало обом Ми ніколи не мали правил Та тепер все ж існує одне Хоч крапку на три сам поправив Та серце навіки холодне […]...
- Мені сміливості забракло Мені сміливості забракло, щоб сказати, Що я люблю тебе вже десять літ, Що намагаюся від тебе приховати, Ті почуття, що увірвалися в мій світ. Мої слова, як гострі леза, Тебе калічили не раз, А ти прощав, усе без ліку, Без жодних докорів, без зайвих фраз. Ти, мабуть, думаєш, Що є мені байдужим, Що я не […]...
- Іван Андрусяк – Одинадцятилітній закоханий Клякса плакса Чого плачеш Моя мила поїхала далеко І вже ніколи її не побачу А скільки тобі років Одинадцять Фе такий великий і плачеш Ні я ніколи не плачу Навіть коли розіб’ю коліно Але сьогодні Мене дуже болить серце В такому віці серце Так пане справді серце Я завеликий щоб плакати Але замалий щоб кохати […]...
- Олесь Гончар – Мужні прострелено крила Мужні прострелено крила Думі моїй молодій. Скільки змарновано сили, Скільки розбито надій! Себе не жалів я для бою, Вина не моя, що не вмер. Гірше! З самим собою Один я зостався тепер. Вітчизна запродана знову, Хазяїн знайшовся новий. Мені ж твоя доля готова, Сірий курай степовий. 1943...
- Христина Сможаник – Тримав моє серце ти міцно Тримав моє серце ти міцно Я гадала, що любиш і раділа тому Але щось його так притисло Щось сказати не дало йому Ти забрав всі думки, почування Ти у сіті мене замотав. Я терпіла, але знаєш страждання Не любов ти мені дарував. Та мені говорив про кохання, Щиро від серця брехав Ну актьоре, що скажеш […]...
- Богдан Ступка. Вірш Ліни Костенко “Крила” Богдан Ступка. Вірш Ліни Костенко “Крила” А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті […]...
В симоненко вірш задивляюсь у твої зіниці.