ОБГОРІЛІ КРИЛ

Вже другий раз в житті своєму,
Крила підпалила…
Тепер боюсь літати…
Більше не стану я така
Щаслива,
Лиш із землі на тебе зможу
Споглядати… .
Ніхто тепер і не згадає,
Яка колись була “Смілива”,
Хотіла лиш тобі любов свою
Віддати,
Та та любов така мінлива,
Напевно краще буде не кохати,
А як кохати, то лиш так,
Щоб щось взамін у нього взяти,
Щоб не хотілося мені,
По ночам знову сумувати… .
Пройдуть роки… .
Дістану свої крила обгорілі знову,
І знайду сили, щоби їх зцілити.
Ще раз відкрию серце своє,
Та вже для того, щоб навіки
Полюбити!!!!!!!!!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



В симоненко вірш задивляюсь у твої зіниці.
Ви зараз читаєте: ОБГОРІЛІ КРИЛ
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.