Образи бачення довколишнього світу й прагнення виразити його за допомогою художніх засобів (лірика Івана Малковича)
(народився 1961 року)
Народився в с. Березові Нижньому Косівського району на Івано-Франківщині у селянській родині. Закінчив Івано-Франківське музичне училище (клас скрипки), філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював редактором видавництв “Веселка”, “Молодь”, У 1992 році заснував власне видавництво “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, з якого побачили світ близько півсотні чудових дитячих книжок українською мовою.
Поет. Автор поетичних книжок “Білий камінь”, “Ключ”, “Вірші”,
Образи бачення довколишнього світу й прагнення виразити його за допомогою художніх засобів
(лірика Івана Малковича)
Бурхлива хвиля шістдесятників поволі стихла, поступившись перед “тихою хвилею” літературних новобранців 60-х – початку 80-х. Але вже перші роки 80-х засвідчують появу на митецьких обріях нового покоління із власною естетичною орієнтацією. Це була сила, яка щодалі дужчала і засвідчувала переваги самодостатньої, духовно здорової творчості, не затиснутої в лещатах
Серед творчого добутку цього періоду яскраво вирізняється поезія Івана Малковича, яка проголошує безумовну естетичну вартість краси, народженої з глибин національного духу. Читаючи його вірші, ми відчуваємо їх схожість із модерновою поезією 20-40-х років (П. Тичина, Є. Плужник, Б.-І Антонич, В. Свідзінський). Саме тому творчість Малковича та інших представників нової генерації можна віднести до постмодернізму в українській літературі.
Поезію І. Малковича не можна читати швидко, лише Очима. Перший же прочитаний вірш вимагає ще раз повернутися до першого рядка, читати серцем, розчиняючись у красі художніх образів. Дивним здається нам навколишній світ митця, але досить лише подивитися на нього поетовим поглядом – і перед нами розривається найпотаємніша суть кожної деталі буття, природи, явища – усього того, що становить наше життя.
Я загубив свій ключ: я голочку соснову
Назвав своїм ключем – і загубив чомусь… –
Зізнається І. Малкович. Усього два рядки – а який глибокий символ! “Ключ” – як зв’язок із своїм родом, корінням, без нього неможливо відімкнути двері до оселі (читай історії) багатовікової родини, тож і доводиться “до дверей тулитися”. Але чому цей “ключ” – “голочка соснова”? “… Чому так пахне він мені, // як голочку сосни у пальцях розтираю?” В уяві виникає образ розтертої соснової голочки, навіть відчувати терпкий присмак хвої, її свіжий запах. І раптом – як осяяння: природа! Ось де наше коріння, ось що споконвічно стоїть “при роді”: навколишня краса матері-землі, її багатство й щедрість. І нещасною буде та людина, яка загубить ключ від усього цього. І вже не буде повернення у той “загублений рай” (вірш “Загублений рай”), від якого “на двадцятий поверх коріння не дотягується”, “й землі не чуєш”.
От і настає неминуча розплата за “загублений рай”:
… зітерлась шкіра: ріже по живому
Байдужості пила, іржа цинізму й ліні.
Художній прийом алегорії влучно передає стан душі, вигнаної “з раю”, – вона “в жалів кріпачить”, а все твоє життя перетворюється у сіре існування “бджоли, що загубила вміння любити мед”. Не менш пронизливою алегорією вражає і поезія “Пісенька про черешню”, у якій образ черешневої кісточки, що “просвердлить сорочку тонку” і “ввійде… у серденько, як в черешеньку”, зливається з образом безжалісної кулі.
“Зводить душу” (знов-таки влучна метафора Малковича) і “старосвітська балада” “Із янголом на плечі”, в якій поет вдається до вічної теми двобою чистого добра із жорстокою сірістю буденності. Через баладу “хтось бреде собі самотньо // із янголом на плечі”. На цій дорозі життя його “сірий маятник”, “все дужче бухка” у спину. “Стогне янгол ледь живий… ” під вітром випробувань і міцними ударами долі. Та ми віримо, що цей “хтось” (я, він, ми всі!) обов’язково вистоїть, бо його веде віра у янгола – добро: “… вуста дрижать гарячі: // янголе, не впадь з плеча”. І з цією вірою приймаємо “З нічних молитов” побажання – благословення:
Хай кожен в цім світі спасеться,
Хай світить з-за темних круч
Довкола кожного серця
Віри твоєї обруч.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Найніжніша скрипка України”. Про Івана Малковича, його поезію і його незабутні образи Іван Малкович знаний в Україні сучасний поет. Відтоді, як 1984 року побачила світ його перша поетична збірка “Білий камінь”, Малковича із захопленням читають в Україні, перекладають багатьма мовами світу. Ліна Костенко назвала свого часу молодого поета “найніжнішою скрипкою України”. І це дійсно так. Поезія Івана Малковича ніжна, лагідна, щира і добра. Вона якось непомітно полонить […]...
- Біографія Івана Малковича Іван Малкович – український поет і видавець. Народився 10 травня 1961 року в Березові Нижньому на Івано-Франківщині. Закінчив скрипковий клас Івано-Франківського музучилища та філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Член Спілки письменників з 1986 р. Автор семи “дорослих” поетичних книг: “Білий камінь” (1984), “Ключ” (1988), “Вірші” (1992), “Із янголом на плечі” (1997), “Вірші […]...
- Тонкі струни поезії Івана Малковича Нехай тендітні пальці етики Торкнуть вам серце і вуста. Ліна Костенко Занурюючись у ліричний світ, створений нашим талановитим сучасником, поетом-скрипалем Іваном Малковичем, неможливо не почути тонку, невловиму мелодію краси, тендітності, ніжної турботи. Це відчуття можна порівняти з моментом, коли взимку на нашу долоню злітає маленька сніжинка, філігранна від самої природи, і за секунду тане. Або […]...
- Багатство художніх засобів у пісенній творчості А. Малишка Творчість Андрія Малишка розвивалася в руслі української народнопісенної лірики. “Повів народної творчості невідступно супроводить поезію Малишка”, – так схарактеризував поетику автора Максим Рильський. Тому його вірші ніколи не втрачають зв’язку з народною творчістю, але ми знаємо також, що твори Малишка, у свою чергу, ставали народними піснями, будучи покладені на музику. І причина тут не тільки […]...
- Арсенал художніх засобів Арсенал художніх засобів – наявність зображально-виражальних засобів у літературному творі. Термін вживається критикою для характеристики багатства чи бідності, розмаїтості чи обмеженості зображально-виражальних засобів художньої літератури (портрет, пейзаж, інтер’єр, опис, розповідь, монологи, діалоги)....
- Іван Малкович – Із янголом на плечі ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ Старосвітська балада Краєм світу, уночі, при Господній при свічі хтось бреде собі самотньо із янголом на плечі. Йде в ніде, в невороття, йде лелійно, як дитя, і жене його у спину сірий маятник життя, – щоб не вештав уночі при Господній при свічі, щоб по світі не тинявся із янголом на […]...
- Поєднання наукових методів і художніх засобів у романі Е. Золя “Кар’єра Ругонів” (1 варіант) Творчість французького письменника Еміля Золя вражає нас своєю грандіозністю й цілеспрямованістю. Потрібні були дійсно невичерпна творча енергія, зібраність і воля, щоб із такою наполегливістю втілювати в життя настільки великі задуми. У 70-80-ті роки XIX століття Золя був одним із найпослідовніших захисників реалістичних традицій. Він розвінчував тих письменників і художників, які приховували від читача й глядача […]...
- Поєднання наукових методів і художніх засобів у романі Е. Золя “Кар’єра Ругонів” (2 варіант) В історії французької літератури творчість Е. Золя стала важливим і змістовним етапом. Історичні зміни, що відбувалися у французькому суспільстві другої половини XIX ст., знайшли найповніше відображення у його творах, зокрема, у великій соціальній епопеї “Ругон-Маккари”. Письменник заснував та розвинув нову теорію художнього відображення дійсності, відповідно до якої митець перетворювався на вченого та експериментатора. У такому […]...
- Із янголом на плечі (скорочено) – Малкович Іван Із янголом на плечі Старосвітська балада Краєм світу, уночі, При Господній при свічі Хтось бреде собі самотньо Із янголом на плечі. Йде в ніде, в невороття, Йде лелійно, як дитя, І жене його у спину Сірий маятник життя, – Щоб не вештав уночі При Господній при свічі, Щоб по світі не тинявся Із янголом на […]...
- То хто ж ми є? (переказ вірша Івана Малковича “Вшанування старовинних мотивів”) Перед вами схиляю свою голову, дорогі мої предки, та не можу змовчати, бо даремно ви мріяли, що ми матимемо нове життя, нову країну. Хоч вам і спала з очей полуда, та де взяти сили, щоб відвоювати втрачене? Ви ослабли, а ми ще такі малі, що годі мріяти про якісь зміни. Рідна земля нам стала чужою, […]...
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі Івана Франка “Мойсей” Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі Івана Франка “Мойсей” Коли уярмлений, знесилений український народ стояв над прірвою своєї духовної смерті, йому явився пророк Тарас і відвів від безодні, поставивши насторожі коло “рабів німих” своє безсмертне слово. Народу завжди потрібен був поводир, який вказував би шляхи у світле майбутнє. Услід за Шевченком […]...
- Твір на тему: Думи та народні пісні – це соціальна пам’ять народу, його бачення життя та історії Творцями та зберігачами народного епосу були кобзарі. Джерела свідчать, що за часів Київської Русі існували співці, які виконували твори на історичні теми, “співали славу” воїнам-князям. Кобзарі, нащадки легендарного Бояна, й були охоронцями бойової слави народу. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки. […]...
- “… Поки ти живеш, вкраїнська мово, і я живу, і мій народ святий” (за поезією І. Малковича “Свічечка букви “ї”) Якого ж ми будемо племені-роду, Якщо буде в устах наша мова згасать? Чи будемо з вами тоді ми народом, Як стихне вона в голосах? А. Демиденко Справжнім подарунком долі стало для мене перше знайомство з творчістю сучасного українського поета Івана Малковича. Перш за все мене зацікавила особистість самого митця – селянина за походженням, музиканта і […]...
- Образи “жовтого князя” та його прибічників (за романом В. Барки) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки – це збірний символічний образ, многолике втілення зла і насильства, рудий Ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців несе голод, смерть і руїну. Автор постійно вводить жовтий колір різних відтінків – то охристий, то огнистий, то сірчано-жовтий, то рудий. Ось як уявляється селянинові уповноважений, […]...
- Інтимна лірика В. Симоненка – потужне крило його поезії “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав… ” – це твердження В. Симоненка з прологом до створеного ним чаруючого образу коханої. Найбільше сподобався мені його вірш “Вона прийшла”. Це поезія про перше велике, несміливе кохання, що проникає в душу людини, в її зачарований світ. Кохана з’являлася юнакові тільки в романтичних […]...
- Юля Миргородська – Коли його знайшли на краю світу Коли його знайшли на краю світу, Безумний, втратив своїм будням лік. Щось бурмотів, що відчай ніде діти. І десь є та, що носить зачіску на бік… . І щось казав, що більш таких немає. Що всі галактики він пішки обійшов. Де є тепер, нажаль, не пам’ятає. Було б куди то він би й далі йшов. […]...
- “Слово о полку Ігоревім” та його образи в творчості митців нічийних часів “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури. Невідомий автор поеми – людина рідкісного поетичного таланту – створив шедевр, що й досі не перестає чарувати художньою довершеністю та патріотичною наснаженістю. Ідея, образи “Слова… ” запліднювали творчість багатьох письменників наступних поколінь. Після відкриття та публікації “Слова… ” з’явилося близько сотні його перекладів і переспівів письменниками […]...
- “Моя бо й народна неволя – то мати тих скорбних пісень” (лірика Івана Франка) Іван Якович Франко жив у важкі часи безправ’я і темряви, яка огорнула Західну Україну в другій половині XIX століття. Рідна земля задихалася в “тюрмі народів”, як називав австро-угорську монархію поет: Багно гнилеє між країв Європи, Покрите цвіллю, зеленню густою! Розсаднице недумства і застою, О, Австріє! Де ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу. Щоб […]...
- Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх Персонажів, що вони, ніби живі, […]...
- Образи Воланда та його почту (за твором М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) Твір “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков писав більше десяти років, декілька разів змінював задум, але відомо, що в першому варіанті в центрі роману був Воланд – уособлення містичного шару твору. Волана – повелитель тіней, злий дух, йому і його почту належить фантастичний світ, чистилище, де спокутує свій гріх Понтій Пілат. Сучасність, у яку увірвалися Воланд […]...
- В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна… (гімн молодості у романі Івана Нечуя-Левицького “Хмари”) “В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна… ” (гімн молодості у романі Івана Нечуя-Левицького “Хмари”) Як відомо, цивілізація розвивається лише тоді, коли кожне наступне покоління робить крок уперед, дбаючи про рідну землю, про свій народ. Воно повинно осмислити поклики попередників і внести власну часточку в розвиток свого краю. Це глибоко […]...
- Малкович Іван – Біографія Іван Антонович Малкович народився 10 травня 1961 в сім’ї Антося Малковича та Юлії Малкович (Арсенич), в с. Нижній Березів, Косівського району, Івано-Франківської області. Український поет і видавець, власник і директор видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. 1976 – після закінчення середньої школи в Нижньому Березові вступив на скрипкове відділення Івано-Франківського музичного училища ім. д. Січинського 1980 – закінчив Івано-Франківське […]...
- Показ прагнення жінки до незалежності (за повістю О. Кобилянської “Людина”) I. Етичний ідеал Ольги Кобилянської (інтелігентна, горда і сильна натура; жінка – виходець із середньої верстви буржуазії, котра піднімається над оточенням, протистоїть йому, стає людиною – господинею своєї долі). II. Олена – жінка, яка прагне до незалежності. 1. Зовнішній вигляд і духовний світ Олени (прекрасна зовнішність, критичний розум, працьовитість; надзвичайне бажання щастя; мрії про світ […]...
- Багатство художніх образів у творчості Григорія Сковороди Прямі й опосередковані поняття дуже широко використовує Григорій Сковорода, взявши їх із Закону Божого, тобто Біблії, або світу символів, як їх власне називає сам автор. Існує одне велике коло (макрокосм), всесвіт, що невпинно рухається за своєю траєкторію, в ньому вкинуте коло мале – людина, яка теж мусить рухатись не зупиняючись, разом зі всесвітом, якщо одне […]...
- Іван Котляревський – Коментар до “Енеїди” Івана Котляревского та його історія КОМЕНТАР ДО “ЕНЕЇДИ” ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО ТА ЙОГО ІСТОРІЯ Настійну потребу в розгорнутому коментарі до першого твору нової української літератури розуміє кожний, хто читав “Енеїду”. Ще в столітній ювілей першого видання “Енеїди” (1898) ставилося питання про створення коментаря, без якого уже тоді, коли принаймні в домашньому побуті народу було чимало спільного з добою Івана Котляревського, багато […]...
- Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих. (Д. Кононенко) “Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. (Д. Кононенко) Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина […]...
- Показ прагнення жінки до незалежності в повісті “Людина” Інтелектуальна, горда і цільна натура, рівноправний і корисний член суспільства є етичним ідеалом Ольги Кобилянської. Душевна, чистота, розвинене почуття власної гідності, самопожертва заради кохання і мистецтва, високе почуття обов’язку перед людьми – такі її героїні. Одним із творів про долю жінки, про вирішення проблеми емансипації є повість “Людина”. Одноманітне життя в глухих провінційних містечках, середовище, […]...
- Історія українського народу на сторінках художніх творів Історія українського народу на сторінках художніх творів. Історична тема – одна із традиційних, провідних тем в українській літературі. Уже пам’ятка давньої літератури “Слово о полку Ігоревім” відбиває події, пов’язані з походом князя Ігоря проти половців. У багатьох своїх творах, особливо в поемі “Гайдамаки”, Т. Шевченко звертався до звитяжної доби в історії українського народу – козаччини, […]...
- Змалювання хижацьких засобів капіталістичної експлуатації в п’єсі “Хазяїн” В основі п’єси “Хазяїн” лежать реальні факти капіталістичної дійсності кінця XIX століття, коли на поверхню економічного життя України випливали спритні хижаки – українські “чумазі”. Карпенко-Карий розкрив хижацьке обличчя українського “Чумазого”, показав, яка це страхітлива, темна сила, що нещадно визискує и пригнічує народ. У комедії “Хазяїн” показано кілька типів управителів маєтку Пузиря. Для них основний засіб […]...
- Функції художніх деталей у новелі М. Коцюбинського “Цвіт яблуні” Новела “Цвіт яблуні” вперше надрукована у літературній збірці “На вічну пам’ять Колтяревському” у 1904 р. І. Франко зазначав, “що ця психологічна студія виявляє руку великого майстра і незвичайно тонку обсервацію дуже складного психологічного процесу – враження письменника, у якого вмирає єдина улюблена дитина і якого фантазія при тім, всупереч його волі, нотує і складає всі […]...
- Змалювання хижацьких засобів капіталістичної експлуатації у п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Основний герой п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – це мільйонер Терентій Пузир. Він знає, що головним джерелом його збагачення є жорстока експлуатація робітників. Він страшний у своїй зажерливості, у хижацьких методах наживи. Розуміючи, що “дешевий робітник” там, де скрута, Пузир наймає бідних робітників. Під час здійснення хижацьких намірів Пузиря зростає напруження між багатієм та його робітниками. […]...
- Використання засобів народної сміхової культури в поемі І. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. Написана живою українською мовою високохудожня поема в 1798 році засвідчила генетичну єдність нової української літератури з кращими зразками європейської бурлескно-травестійної поезії. “Енеїда” багатьма своїми якостями близька до творчості Ф. Браччоліні, Лаллі, Скаррона, А. Блюмауєра, М. Осипова. Але на відміну від […]...
- Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки “Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва… Україна мусить родити “найсильніші твори про народ […]...
- Доля народу крізь призму авторського бачення в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Олександр Довженко – самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець. Його режисерська майстерність особливо яскраво виявилася в кіноповістях, яким притаманне поєднання високого романтичного злету думки з проникливим аналізом реальної дійсності, реалістичних подробиць з узагальнено-символічними образами, епічної розповіді та “вогняної патетики”.”Україна в огні” – це крик болю, це перше, гостре, вразливе сприймання фашистської навали. Довженко […]...
- “Сини мої, гайдамаки… ” (бачення молодим Шевченком трагічних подій в Україні 1768 року) Т. Г. Шевченко був гнівним голосом українського поневоленого народу, в пам’яті якого дотлівали останні задимлені головешки з гайдамацьких пожеж, а бурхлива епоха щемливим болем одлунювала в розлогих душах сліпих бандуристів – Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. У 1768 році селянське повстання охопило всю Правобережну Україну. Коліївщина (коліями називали учасників цього руху, бо вони […]...
- Доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки (за твором “Україна в огні”) Слов’янство поки що дало світові В кінематографі одного великого митця, Мислителя і поета – Олександра Довженка. Чарлі Чаплін Про Олександра Довженка сучасники розповідають, що він дуже любив красивих людей. І красу він сприймав не тільки вроджену, він любив усе красиве в людині: поведінку, чемність, охайність, особливо ж його приваблювали люди з красивою доброю душею. Тож […]...
- “Сини мої, гайдамаки… ” (бачення молодим Шевченком трагічних подій на Україні 1768 року) В основу найбільшого історичного твору Шевченка – поеми “Гайдамаки” лягли події 1768 року, відомі в історії під назвою Коліївщини. Це була боротьба проти соціального, національного і релігійного гноблення на Правобережній Україні, де в той час панувала польська шляхта. Створені конфедерації виступили проти всіх, хто не визнавав Унії. А конфедерати знущалися з народу, грабували його, руйнували […]...
- Інтимна лірика В. Симоненка Чистота душі найбільше відбивається в коханні, чистота поетичного хисту-у віршах про ці інтимні почуття. Лірика Симоненка молода, палка, але не позбута філософського осмислення почуттів. Віддаватися почуттям усім-серцем природно для нього. Про перше кохання розповідається у вірші “Вона прийшла” – і несподіваність, загадковість цього феномена тривожить і чарує поета. Любов “виплила з туману… юнацьких несміливих снів”, […]...
- Художнє втілення прагнення українського народу до волі (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) I. Головна тема оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” (трагічна доля і волелюбний дух українського народу). II. Остап і Соломія – головні герої оповідання: 1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його […]...
- Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” (2 варіант) Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, […]...
Поема мойсей заповіт українському народові.