Один із документів епохи (за романом “Сад Гетсиманський”)
Класик української літератури Володимир Винниченко у своєму листі до Івана Багряного писав: “Велике спасибі Вам… за книгу. Вона – великий і страшний документ”. Мова в листі, йшла про роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський”. Ця книга вийшла за сприяння Володимира Винниченка вперше французькою мовою. Завдяки цьому європейський читач узнав правду про те, що коїлося в радянських тюрмах тридцятих років XX століття. Ця розповідь вражала і продовжує вражати. Але ж “Сад Гетсиманський” не є вигадкою письменницької уяви. Іван
Перший арешт Івана Багряного стався 1932 року в Харкові. Багряного звинуватили в українському буржуазному націоналізмі – дуже популярне на ті часи звинувачення. Під час слідства він поводився дуже незалежно. Слідство і суд за радянських часів творилися швидко. Працівники так званих органів не утруднювали себе довгою процедурою. За вироком трійки Івана Багряного відправили на заслання на п’ять років, на Далекий Схід. Терміну заслання письменник недобув: у 1935 році він утік і якийсь час переховувався. Але витримати туги за рідною Україною Багряний не зміг.
Багряному не треба було марнувати часу в пошуках героя. Андрій Чумак – головна дійова особа роману – виник дуже органічно, бо цей герой є художнім утіленням самого Івана Багряного. Письменник так малює життєвий шлях свого героя: “Він по черзі пройшов через усі ступені розбирання душі, до нього по-черзі застосовано всі методи, які здібний був вигадати диявольський геній епохи”. І Андрій Чумак не зрадив ідеалів своєї юності, не; зрікся віри в майбутнє українського народу. За це йому довелося сплатити дуже дорогу ціну.
Правосуддя як таке за радянської влади не існувало. Натомість мала значення єдина річ-вказівка зверху. Гірке розуміння власної безправності примусило попередників Андрія написати на тюремному мурі: “Хто не був-той буде, хто був – не забуде”. Слідчий переконує Чумака в тому самому, але дещо з іншого боку, кажучи: “Не розраховуйте ні на яке милосердя, бо людина є нолик. Ви тут не герой і навіть не людина, а всього лише дірка від бублика”. Але головний герой роману продовжує боротися. Чумак веде себе дійсно як герой. Він просто у вічі своїм катам заявляє, що взагалі не визнає так званого пролетарського правосуддя, а потім додає: “І так само не визнаю соціалізму, побудованого тюрмою й кулею”. Це є справжнім ідейним кредо Андрія Чумака. Трагедія понівечених людей, яким призначено підкорятися катам, водночас зворушувала й обурювала головного героя. Та найсильніше Чумака обурювало безмежне панування над людським тілом і душею за допомогою залякування/Власне, сталінське правосуддя й було покликане в першу чергу знищити в людині все людяне й людське. Андрій Чумак доходить важливого висновку, сидячи за гратами: “Людина – це найвеличніша з усіх істот. Людина – найнещасніша з усіх істот. Людина – найпідліша з усіх істот”. Андрій Чумак власним прикладом” доводить, що людина повинна за будь-яких умов зберігати почуття власної гідності.
У житті Івана Багряного сталося диво: 1940 року його звільнили, пояснюючи це недостатністю матеріалів для повного засудження. Письменник, який зробився майже інвалідом, мав залишатися під адміністративним наглядом. Чому сталося так, адже переважна більшість заарештованих загинула? Справа в тому, що Багряний здійснив надлюдський подвиг, не давши жодних компрометуючих свідчень ані проти себе, аніщо важливіше-проти інших.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський” – возвеличення відважних і чесних Роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський” – возвеличення відважних і чесних Коли з тривогою і захопленням читаєш сторінки біографії Івана Багряного і тихою нечутною ходою бредеш вулицями Харкова повз “фабрику-кухню” – в’язницю по вулиці Чернишевській, а потім уява переносить нас у табори Далекого Сходу, і радієш, що в’язень тікає із заслання і повертається до рідної Охтирки; […]...
- Роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський” – вирок тоталітарній системі Роман “Сад Гетьманський” автобіографічний, події, описані у ньому, відбуваються на території Сумської та Харківської областей. Однак, було б великою помилкою ототожнювати головного героя Андрія Чумака з самим Іваном Багряним. Даний роман є зразком синтезу двох стихій – розкутої творчої уяви, з одного боку, і переобтяженості надмірними деталями із власної тюремної практики. Боротьба двох начал – […]...
- Роман “Сад Гетсиманський” Івана Багряного – страшний документ сталінської доби Восени 1932 року Іван Багряний опинився у слідчому ізоляторі НКВС. Вирок – заслання на три роки до північної частини Далекого Сходу. Серце справжнього українця не витримало розлуки з рідною землею, Іван Багряний рушив на захід, та доїхав лише до Томська. Знову арешт, суд і знову вирок: за втечу – три роки ув’язнення, які письменник провів […]...
- Іван Багряний – Сад Гетсиманський (Характеристика твору) Роман “Сад Гетсиманський” оснований на фактах майже дворічного перебування автора під слідством в харківських тюрмах. За біблійною легендою Гетсиманський сад – місце передсмертних мук, молитов Ісуса Христа, місце зради. Тихий, гарний сад, який став душевною опорою для Христа, є разючим контрастом до жахливої дійсності, в якій страждає і якій мужньо протистоїть молодий інженер-авіаконструктор Андрій Чумак. […]...
- “Сад Гетсиманський” – “роман” автобіографічного характеру I. Страшний документ доби. (Роман І. Багряного “Сад Гетсиманський” можна сприймати як автобіографічний, оскільки переживання головного героя і відтворено дуже правдиво. 1938 року письменник був знову заарештований, сидів у Харківській в’язниці два роки й сім місяців. Саме цей період життєвого шляху письменник описав у своєму творі. В. Винниченко назвав цей роман “великим вопіющим і страшним […]...
- Проблема добра і зла в романі “Сад Гетсиманський” Іван Багряний, письменник, на чию долю випало тяжке життя у вирі подій пореволюційних десятиріч, використав біблійні сюжети для розкриття психології своїх героїв у досить несподіваному контексті: християнські ідеали, цінності – й епоха сталінських таборів, “арештів, нічних допитів, безпідставних звинувачень… Своєрідне поєднання двох полюсів світовідчуття письменника – віра і кров, добро і зло – породило такий […]...
- Іван Багряний – Сад Гетсиманський (Аналіз та критика) Тема викриття сталінізму логічно продовжується і в романі “Сад Гетсиманський”. До певної міри цей твір, як і “Тигролови”, є автобіографічним. У ньому подано детальні описи тюремного побуту, допитів, тортур. Зіставляючи певні факти з біографії Івана Багряного і головного героя роману, ви можете побачити, що в їх долях є, звичайно, багато спільного. Однак помилково було б […]...
- Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) І. Тематика “багатостраждального” роману. (Олесь Гончар присвятив цей роман збереженню духовної спадщини і культури, історичних святинь і української мови. Автор мріє про духовність особистості й суспільства, виступає проти обмеженості чиновників.) ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. (Складним і загадковим називають літературознавці образ […]...
- Доля України та українців за романом І. Багряного “Тигролови” Доля України та українців за романом І. Багряного “Тигролови” Історична тема в нашій літературі – це незабутні сторінки української історії. Письменники України у різні часи і епохи оспівували історичні події, їх героїв – мужніх українських ватажків. У романі І. Багряного “Тигролови” реалістично описано події часів сталінщини, бо самому письменникові довелося пережити і насильницьку колективізацію, і […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (1 варіант) Як великого гуманіста, борця за справедливість знають відомого українського письменника Івана Багряного (справжнє прізвище Лозов’яга) у світі. Його твори завжди підносили такі людські чесноти, як доброта, вірність обов’язку, несхитність на вибраному шляху, патріотизм, чесність із людьми і самим собою тощо. За це й страждав він, ув’язнений, засуджений, висланий до страшного й холодного БАМлагу на Далекому […]...
- Один адресат і один герой – Україна у творчості Є. Маланюка Євген Маланюк, на жаль, так мало знаний в Україні, – одна з небагатьох найяскравіших постатей і безумовний класик української емігрантської літератури XX століття. Знаний у її колах як поет і есеїст, він усією своєю творчістю був спрямований на батьківщину. Духовно поет ніколи не полишав Україну, не зраджував їй під тиском соціальних чинників. Найголовнішою, стрижневою для […]...
- Вражаючі документи епохи (за оповіданнями В. Підмогильного) Тематична група оповідань про голод на півдні України була написана Валер’яном Підмогильним у двадцяті роки XX століття. Це оповідання “Проблема хліба”, “Собака”, “Син”. Письменник зображує реальні події, і йому вдається відшукати найбільш промовисті деталі та штрихи. Відтворюючи трагізм ситуації, письменник нагадує художника, який кладе скупі, точні мазки: “їх була ціла компанія коло зборні. Жінки їхні […]...
- Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”, – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний. Іван Багряний, автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й […]...
- Іван Багряний і його прозова спадщина Моя душа від. природи – Це душа поета і митця. І. Багряний Іван Багряний залишив нам велику спадщину – твори різних жанрів: романи, повісті, публіцистику. Більшість з них написані за межами рідного краю і дійшли до нас вже після того, як на Україні з’явилися перші паростки демократії. Серед спадщини найбільшої популярності здобули романи, які почали […]...
- Сміливі завжди мають щастя (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Сміливі завжди мають щастя (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Щоб навчитися цінувати людську мудрість, виховати у собі віру в незнищенність духовних почуттів нашого народу, варто звернутися до неординарної постаті в нашій літературі – Івана Багряного та його творчості, зокрема до роману “Тигролови”. Трапляється, що часом епоха не цінує геніїв за життя. Якась жорстока закономірність: час […]...
- Один на один с тайгой (по рассказу В. П. Астафьева “Васюткино озеро”) Деревья, деревья, деревья… Под ногами – мох и жухлая трава, над головой – равнодушные, безучастные к человеческой беде облака. А в сердце – холодный, липкий, пронизывающий ужас, заставляющий то бежать сломя голову, то без сил лежать на земле. Вот что, как мне кажется, увидел и почувствовал тринадцатилетний мальчик Васютка, когда понял, что заблудился в бескрайней […]...
- Чорнобиль – найбільша трагедія епохи (за поемою І. Драча “Чорнобильська Мадонна”) Чорнобиль 1986 року назавжди увійшов в історію як страшна трагедія, найбільша трагедія епохи. Величезний викид радіації зробив Чорнобиль навіки мертвою зоною, забруднив землю та ріки аж до Києва. За згадками, у Києві навіть листя на деревах стало кольору іржі. Після трагедії населення не було достатньо поінформоване, масштаби її замовчувалися, від того постраждала ще більша кількість […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (2 варіант) Про Людину з великої літери читаємо ми у романі Івана Багряного “Тигролови”. Про людину, що живе за моральним кодексом своїх пращурів, про людину, для якої честь і благородність – не пусті слова, про людину, що любить життя і має до нього могутню волю, розуміє, що життя одне і прожити його слід не тільки так, щоб […]...
- Жанр пригодницького роману в інтерпретації І. Багряного (за романом “Тигролови”) Пригодницький роман. Уже сама назва жанру викликає зацікавлення читача, особливо молодого. Пригоди – це завжди романтика, мрія. Недаремно сам автор, потрапивши в досить скрутне становище (арешт, слідство, висилка на Далекий Схід), писав: “Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Були там поселення давно осілих наших людей з України. Все це, сказати щиро, було мені навіть цікаво”. Взагалі […]...
- Життя і доля Івана Багряного Ім’я Івана Багряного довгі роки залишалося невідомим в Україні, творчість письменника була під забороною. І тільки тепер він повертається до нас своїми прозовими і поетичними творами, статтями і памфлетами. Іван Багряний – найвидатніший український письменник першої хвилі еміграції з Радянського Союзу. “Стара” еміграція потрапила за рубіж після революції, після поразки у боротьбі з більшовиками “під […]...
- Українська література епохи бароко: історичні умови, чільні представники, найвизначніші набутки Бароко – літературний і загально-мистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI-XVIII століть. Поетика літературного бароко поєднує різнорідні, протилежні елементи й форми. Бароко гармонійно сполучає трагічне з комічним, піднесене з вульгарним, жахливе з кумедним. Примхливо синтезуються в ньому християнські та язичницькі елементи. […]...
- “Щоденник” О. Довженка – документ епохи Ми, українці, – дивна нація. Не приймаємо своїх героїв, коли вони живі, і проливаємо гіркі сльози, коли їх уже немає поряд з нами. Олександр Довженко був визнаний у всьому світі, а в рідній країні не мав можливості творити у повну силу, повинен був оглядатися на думку далеких від мистецтва людей і тільки у своєму щоденнику […]...
- Двобій між життям і смертю (за романом І. Багряного “Тигролови”) І. Вплив життєвих поневірянь на творчість Івана Багряного. (І. Багряний народився в с. Куземин на Полтавщині (тепер Сумська обл.) 1906 року. Чотирнадцятирічним підлітком став свідком жорстокої розправи чекістів з його рідними. У 20-ті роки минулого століття працював викладачем малювання, потім – у копальнях Донбасу. Почав писати перші твори і-вступив до організації селянських письменників “Плуг”. Диплом […]...
- Жарти епохи Добрий жартівник – мертвий жартівник. Думка тоталітарного режиму часів Сталіна, коли звичайний анекдот із політичним ухилом міг призвести до розстрілу, а “шуткувати” про владу було проявом невиправдано ризикованої мужності. Зараз подібні жарти лунають на кожному кроці. А що ж було в часи, коли творив талановитий український сатирик Євген Дудар? Щось середнє між часом “сталінізму” і […]...
- Жанрові особливості роману Івана Багряного “Тигролови” (2 варіант) Знайомлячись із кращими здобутками світової літератури, український читач може легко помітити, що в українській літературі дуже бідно порівняно зі світовою представлений пригодницький жанр. Шкільна програма, як і в радянські часи, продовжує знайомити учнів із серйозними творами і майже зовсім не передбачає вивчення пригодницької літератури, а тим більше – фантастики. Але, мабуть, читачі з більшим “стажем” […]...
- І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, […]...
- Символічний образ поїзда (за романом І. Багряного “Тигролови”) (1 варіант) “… Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.” Так починається роман Івана Багряного “Тигролови”. Страшний дракон – це поїзд, який на повній швидкості мчить крізь сибірські простори на Далекий Схід. Далі образ поїзда-дракона автор увиразнює багатьма деталями, посилюючи експресію: жахлива машина “звивається над […]...
- Тема науки й освіти у творчості письменників-гуманістів епохи Відродження Тема науки й освіти у творчості письменників-гуманістів епохи Відродження У XV-XVI століттях після тривалого періоду культурного занепаду, що характеризує епоху пізнього середньовіччя, в Україні посилюється інтерес до рідної культури, історії, мови, пробуджується національна свідомість, з’являється розуміння необхідності широкого розвитку науки й освіти. Цей процес проходив під безпосереднім впливом ідей західноєвропейського гуманізму, що поширювалися в Україні […]...
- Колорит історичної епохи в романі П. Куліша “Чорна рада” В романі “Чорна рада” Пантелеймон Куліш на реалістичних і романтичних засадах зображує історичні події 1663 р. на Україні, характерні для тогочасної епохи особливого напруження суспільних пристрастей. Письменник створює широку панораму країнської дійсності XVII ст., виводить характерні постаті з різних суспільних прошарків того часу. Передати колорит історичної епохи йому допомагає змалювання її реквізиту, реальних настроїв людей, […]...
- Степан Руданський – добра натура Грає скрипка, грає кобза І бандура грає; Чумак літом у кожусі Гопки витинає. Витинає чумак гопки, Аж потом заллявся… “Та скинь-бо ти кожух, брате!” Якийсь обізвався. “Ні, не скину! – чумак каже.- Бо натуру маю, Що йно тілько з себе скину, То все пропиваю!”...
- Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ в романах Івана Багряного та Василя Барки Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ в романах Івана Багряного та Василя Барки У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від […]...
- Трагізм роду Половців (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Вірність певній ідеї деколи спонукає людей перебудовувати все своє життя, змінити соціальний стан, зректися рідних і друзів. Чимало українських письменників торкались цієї теми у своїх творах, найчастіше описуючи період революції – бурхливий час великих метаморфоз і катастроф. Серед таких творів слід назвати роман Юрія Яновського “Вершники”. Автор цього твору зробив спробу відобразити трагічні події, сучасником […]...
- Найголовніше – у будь-яких обставинах залишатися Людиною (за романом “Тигролови”) (1 варіант) Не кожен твір може справити таке враження, як роман Івана Багряного “Тигролови”, – враження безвихідності, трагедійності життя. Здається, що опиняєшся сам серед тайги або у сталінських таборах, відчуваєш безпорадність та біль людей, розгубленість перед страшною силою – державою. Мене дуже вразив цей роман, наче зазирнув у глибини моєї душі, і я ніби на власні очі […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) У листі до Ю. Яновського Олесь Гончар писав, що ця книга “творилась при такій духовній погоді, при високих температурах для творчої спеки, що й “Слово о полку”. Таким чином справжній художник слова вшанував творчий здобуток іншого художника. І події, і народні герої зображуються в романі в піднесеному й героїчному ключі. Дух народної героїки загалом був […]...
- Ідейний смисл назви новели “Подвійне коло” (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) Ідейний смисл назви новели “Подвійне коло” (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) “Подвійне коло” – це назва першої новели роману Ю. Яновського “Вершники”. Трагічні події описані в ній: п’ять братів Половців зустрічаються на кривавих дорогах громадянської війни. Підіймає руку брат на брата, бо хоч і одного роду, та до різних берегів прибились вони: Андрій командував […]...
- “У сміливих щастя завжди є” (за твором І. Багряного “Тигролови”) Роман Івана Багряного “Тигролови” став одним із кращих в українській літературі твором пригодницького жанру. Але авторові нічого чи майже нічого не довелося видумувати, адже багато описаних у романі подій він пережив сам. Друзі Івана Багряного запам’ятали його непосидючим, запальним. Юрій Смолич згадував: “З’являвся він несподівано – бушував, лаяв весь світ і облягався спати на письмовому […]...
- Поет своєї епохи (1897-1968) Народився на Херсонщині в селянській родині. Закінчив Єлисавет-градське реальне училище, вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Перша світова війна не дозволила продовжити навчання: його мобілізували і відправили до Київської військової школи. У 1917р. Маланюк переходить до лав УНР. Після поразки уряду УНР емігрує до Польщі, а потім до Чехо-Словаччини. Там навчався у Господарській академії у […]...
- Найвидатніші здобутки епохи Просвітництва Просвітництвом вважають етап розвитку європейської культури кінця XVII – початку XIX століття. Раціоналізм, розум, наука – ці три поняття виходять на перший план. Основою ідеології Просвітництва стає віра в людину. Вісімнадцяте століття – це час великих надій людини на себе та свої можливості, час віри в людський розум і високе призначення людини. На початку цього […]...
- Ідейний зміст роману “Тигролови” Головним героєм роману “Тигролови” є політичний в’язень, який втік із потяга, з етапу. В образі Григорія Многогрішного, нащадка давнього гетьманського козацького роду, І. Багряний показав національний характер (адже невипадково прізвище героя Многогрішний, таке саме, що й у відомого гетьмана Дем’яна Многогрішного, якого в 1668-1672 роках заслали до Іркутська). Герой міцний і духовно, і фізично, готовий […]...
- Побут і традиції епохи середньовіччя 1. Англія епохи середньовіччя. (Простий люд був доведений до розпачу гнітом феодального магнатства. Знедолені збиралися у великі ватаги та хазяйнували в лісах і на пустищах. Магнатство грабувало теж.) 2. Причини скрутного становища і наростання тривоги в народі. (Короля Річарда не було в країні: він потрапив у полон до підступного й жорстокого герцога Австрійського. Відібрати трон […]...
Птицы прилетели сочинение.