Одивнення

Одивнення – цілеспрямоване увиразнення митцем художнього образу в силовому полі найнезвичніших асоціацій задля оновлення світосприйняття. Мовиться про створення такої форми, яка б передавала настрої та переживання автора, змушувала б реципієнта самому продовжити процес її сприймання з віднайденого, свіжого кута зору. В такому аспекті окреслюється чимало поезій І. драча, приміром, “Балада про відро”:

Я – цинкова форма. А зміст в мені – вишні.
Терново-вишневі запилені кулі,
Що зорі багряні пили на узвишші
І зірвані,

п’яні лежать, як посну лі.
Я – цинкова форма. А зміст в мені – груші,
Суперниці сонця, світильники саду,
З республіки соків заблукані душі,
Підібрані в пелени в ніч грушепаду.
Я – зрізаний конус. А зміст мій до скону –
Все незалежне, що вплине у мене:
Дині-дубівки, чи промені хрону.
Чи гички хрумтливої тіло зелене.
Я – цинкова форма. А зміст не від мене,
Підвладне я часу, підвладне потребам.
Коли ж я порожнє в бутті цілоденнім.
Тоді я по вінця насипане небом.

Цей художній прийом спостерігається в багатьох творах І. драча (“Сучасна балада-казочка для дорослих”,

“Балада двох коней”, “Балада золотої цибулі” та ін.), поетів яскравого метафоричного мислення, схильних до гри мовними формами (тропами, звукописом, синтаксичними конфігураціями тощо), до композиційної послідовності у розташуванні мовних відтинків, у паралелізуванні прийомів сюжетотворення та фігур поетичного синтаксису і т. п. Термін 0. запровадили в літературу представники формальної школи в Росії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



В серці і сльози і біль характеристика.
Ви зараз читаєте: Одивнення
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.