Олек Ніколассон – Битва при дар-даеллі

І зібрались війська попід мурами,
Попід мурами дар даеллі,
І, здавалось, солдати – зажурені,
Хоч вони ще із ночі в хмелі…
Кожен знав: битва буде останньою.
Кожен знав, та сміливо ішов,
І не вірив, що ранок застане їх
І що вітер овіє їх знов.

Вранці ріг заспівав, табір будячи,
Закликаючи в битву іти.
“Аби виспатись, смерть у вас буде ще,
Тож мечі оголяйте, брати!
Не чекайте на поміч даремную,
Як литаври “до бою!” проб’ють;
На богів не кладіться чи демонів –
Лиш на себе і зброю свою!”

… Сонце виповзло вранці над стінами,
Понад стінами дар-даеллі.
Очі воїнів, які не загинули –
У сльозах, і ледь-ледь у хмелі…
І здригнулось повітря прощаннями,
Доки ранок висушував кров.
Кожен знав: битва буде останньою.
Кожен знав. Та сміливо ішов.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Что есть красота по рассказу вп астафьева.
Ви зараз читаєте: Олек Ніколассон – Битва при дар-даеллі
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.