Олек Ніколассон – діти попелу, діти руйнації

Related posts:

1. Олек Ніколассон – друзям дитинства Ми були, напевно, богами, Як згори дивились на місто – А воно стелилося дрібно, На шістнадцять поверхів нижче. Ми були овіяні снами – Літні діти з літнього тіста, Знаючи лиш добре і рідне, Те, що не змете і не знищить… Ми тоді сміятися вміли Набагато краще, ніж зараз, На своїм Олімпі стояли Й бачили довколишні […]...
2. Олек Ніколассон – Уявляєш? Уявляєш? Травень, година шоста, і призахідне сонце гладить вікна, А автобус котить собі на захід, несучи тебе до рідного міста. Ти ніколи в ньому не будеш гостем, твоє місто – вічне, і ти в нім – вічний; Ти ніколи там не відчуєш страху. І тебе повітря в обійми стисне. І тебе вітатимуть всі будівлі, кожна […]...
3. Олек Ніколассон – Битва при дар-даеллі І зібрались війська попід мурами, Попід мурами дар даеллі, І, здавалось, солдати – зажурені, Хоч вони ще із ночі в хмелі… Кожен знав: битва буде останньою. Кожен знав, та сміливо ішов, І не вірив, що ранок застане їх І що вітер овіє їх знов. Вранці ріг заспівав, табір будячи, Закликаючи в битву іти. “Аби виспатись, […]...
4. Олек Ніколассон – Коли настане мій час Коли настане мій час, хай буде, скажімо, листопад, Аби на чорних полях уже не лишалося збіжжя, Хай небо сталлю меча розбудить дощі і потопить Кордони сухих плям, знищуючи розбіжності Між сушею і морями. Хай звірі і неперелітні Птахи зберуться до мене, очікуючи поживи. Душа летітиме прямо угору, дорогою літа, До самого краю сцени, що за […]...
5. Олек Ніколассон – З ікони пантеїста дощ сочиться З ікони пантеїста дощ сочиться, Стікаючи по кепці прямо в душу. Ранкові перехожі – сонні лиця; Самотність у юрбі – як жаба – душить… Дорожня сумка здавлює долоню, У плеєрі – Бурзум із Луперкалем Останні клапті сну в мені хоронять. Цей літній дощ, як Більбо, має жало. Вагон півповний – буду оптимістом, В кутку чудове […]...
6. Олек Ніколассон – АЕ IV (Феодали холодного лену) Сніг хрустить під ногами, неначе кістки, що зібрались за осінь і літо, Я не знаю, насправді, куди я іду, і не хочу про це дізнаватись. Я ховаю під каптуром роки й думки, щоб у березні їх відігріти, Ну а поки – лиш це, лише крига і ртуть, дві сестри, що знайшли в мені брата. Я […]...
7. Олек Ніколассон – Колискова малим містам Всі малі міста вночі однакові – Павутина вулиць в тиші й темряві. Колісниця дня з сухими баками – На парковці, за нічними землями. Кроки гучно б’ють – там-тами спокою, Місяць щось під ніс собі мугикає – Щоб вірші складати в нього роки є, Доки ми розмінюємось криками. Стоквартирні новобуди-вулики (Вікна фосфорують – радіація) Вже покрились […]...
8. Олек Ніколассон – Напиваюся, як у дешевих фільмах Напиваюся, як у дешевих фільмах, Самознищення – шлях до найвищих істин, Посипаючи рани морською сіллю, Залишаю свій мозок чистим. Кожен вечір вливає у мене холод, Випиваючи душу по чайній ложці, Вітер злий. вітер січня вбиває кволих. І чіпляє їх трупи на груди – Брошки. Якось порожньо. навіть, скажу, не “якось”. Я – як пляшка, повна […]...
9. Олек Ніколассон – Я прожив цілу сотню життів Я прожив Цілу Сотню життів: В літню спеку від сонця Мене Ховали Вінтерфелла стіни високі, Товсті, Давні башти, Крипти у темних підвалах. А коли, навпаки, сніги мели Наче в тому ролику “Фрозен Трона”, Я заходив У гамірні “Три мітли” Разом з Гаррі, Роном і Герміоною. І коли Хотілось Рубанути з плеча, І лишитись без імені, […]...
10. Олек Ніколассон – Cтабілізуй життя, влаштуйся в офіс Стабілізуй життя, влаштуйся в офіс, Заведи сім’ю – тобі вже двадцять. Назавжди затям: Важливий – спокій, Тебе не вб’ють, якщо битви сняться. Відречись від мрій, Припини писати – На хліб і сіль цим не заробиш. Багато пий. В анонімних чатах виливай біль черговому роботу. Видирай очі за жирний кусень. Відкладай на тачку і на квартиру. […]...
11. Олек Ніколассон – Просто живи: ходи по вулицях Просто живи: ходи по вулицях, зустрічай захід, люби січень, У високій траві шукай кулі, монети та інші ознаки вічності, Говори мало, а більше – слухай, усміхайся людям, птахам, бідам, Що тебе спіткали. Молися духам, і вони будуть тобі віддані. Захищай слабших, шануй мудрих, та не дай себе їм ввести в оману, Поважай вайшіїв, як і […]...
12. Твір на тему: Ми – діти світу У всьому світі майже в кожній сім’ї ростуть діти. І від того, якими вони стануть, залежить майбутнє Землі. Діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. Як все це робитимуть сьогоднішні діти, а в майбутньому будівники суспільства, залежить від батьків, від сім’ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують. […]...
13. Юрій-Осип Федькович – Думи мої, діти мої ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас займуть За голубе море… Думи мої, діти мої, Лихо моє, горе! За моє б займили, як мене гонили, Гонили та били… чому не втопили? Не знали би люди, як темної ночі […]...
14. Невідомий – діти, які отримають право Діти, Які отримають право Які знайдуть квиток Поміж уламків набоїв Червоної цегли І мідних ниток Стануть жити І будуть рости. Тіні народжують морок Війна народжує страх, Господи закарбуй лезом правди Віру У їх іменах....
15. Семенко Михайль – діти Аполлона Лютий. Лютий. Лютий. Одинадцяте число. Мертвяк закутий Невиправданим злом. Доживає останні дні Крижене лихо. В диханні білий сніг Порошить стиха. В саванах білих, білих Плазують з усіх сторін. В кутках мізерять несміливо Діти Аполлона....
16. Чи винні діти? (за оповіданням “Хто ти?”) (1 варіант) Покинуті батьками діти… Деякі з них живуть у дитячих будинках, а деякі просто блукають по вулицях, залишені напризволяще. Серед них є агресивні й засмучені, оптимісти й байдужі до всього, але погляди їхніх очей однакові. Недитячий біль у тих поглядах, страждання. На самому початку оповідання Гуцала “Хто ти?” зустрічаємо ми дівчину чарівної вроди, на яку звертають […]...
17. Іван Франко – “думи, діти мої… “ Думи, діти мої, Думи, любі мої! З усміхнутим лицем В тій понурій тюрмі! Наче запах весни, Налітаєте ви, Скорбне серце моє Потішаєте ви! Де жура душу тлить, Живе серце болить, Де в важкій боротьбі Духа втома в’ялить, Де хитається ще, Сумнівається ще Ум, де думка нова Загорається ще, – Там ви, думи, летіть, Слабосилих кріпіть, […]...
18. Герасим’юк Василь – Вони ще діти А Марічку габи взєли, Поглинула річка… Вони ще діти в білих рантушках, У плесі темнім, дебрі темній граються, А вже габа з ягням у бурунах За тою МарічкОю ходять назирці. Вона вже знає співанку сумну, Вона про себе знає вже співаночку. У річку каламутну і страшну Вона в тій пісні падає, Іваночку. Це сон, в […]...
19. Ольга Анцибор – діти мої Життя іде, тече, летить, Хворіють доньки, син чекає. Як серце матері болить Ніхто з дітей цього не знає. Не треба знати їм цього, Нехай живуть, життю радіють. Вони – цвіт серденька мого, Про долю їм щасливу мрію. До них я сонце прихилю, У спрагу їм джерельцем стану. Я так дітей своїх люблю, Що зірку їм […]...
20. Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві (за творчістю О. Гончара) (2 варіант) Може здатися, що літературна біографія письменника Олеся Гончара була цілком безхмарною, що його не зачепили руйнівні дії тоталітарної держави, репресії та гоніння, як скажімо, торкнулися вони В. Стуса, І. Калинця та інших письменників-шістдесятників’. Та це тільки здається на перший погляд. Говорячи про роки застою як про час руйнації моральних цінностей суспільства, не можна не згадати […]...
21. Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві (за творчістю О. Гончара) (1 варіант) Найбільш відомим романом видатного українського письменника Олеся Гончара є “Собор”. Вперше він був опублікований у журналі “Вітчизна” й одразу знайшов багато прихильників, які висловлювали схвальні відгуки про цей твір. Критики теж не могли не побачити геніальності роману, що був несхожий на інші літературні твори того часу. Однак у роману були й недоброзичливці, тому що твір […]...
22. Значення дружби в житті юних героїв повісті В. Короленка “Діти підземелля” Дружба – найцінніший скарб. Вона необхідна для кожного з людей, адже ніхто не побажає собі життя без друзів. Недарма кажуть, що людина без друзів – що дерево без коріння. Т, безумовно, велике значення дружба мала для юних героїв твору В. Короленка “Діти підземелля”. Вася, Валек та Маруся належали до різних суспільних кіл. Але всі вони […]...
23. Твір на тему: Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві Споконвічно наш народ прагнув до свободи. Століттями воював з ворогами за свою волю, мріяв про неї, будучи закріпаченим, боровся за неї, будучи поневоленим. Увійшовши до складу Радянського Союзу, український народ думав, що збереже свою свободу. Але не так діялось, як мріялось. Українці в мирний час втратили духовну свободу. Та чи тільки українці… У мирний час, […]...
24. Діти революції (За повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]...
25. Матінка Кураж та її діти (скорочено) – Брехт Бертольд Хроніка з часів Тридцятирічної війни 1 Весна 1624 року. Командувач Уксеншерна вербує в даларне військо для походу на Польщу. Вербувальник і фельдфебель розмовляють на шляху біля мосту про те, що “мир – це безладдя. Тільки війна творить лад. Мирного часу людство переводиться нінащо. І люди, і худоба розбещуються вкрай. … Всяке добре діло починати тяжко, […]...
26. Чи винні діти? (за оповіданням “Хто ти?”) (2 варіант) Тематика творів Є. Гуцала є різноманітною. Джерелом натхнення для нього було рідне Поділля. Також багато своїх творів письменник присвятив долі дітей. Милосердя, доброта, чиста любов – головні мотиви його творчості. В оповіданні “Хто ти?” Є. Гуцало розкриває жорстоку правду буття. Доля його героїв складається трагічно. У центрі твору-дівчина Галя, яку мати покинула у притулку. Галя, […]...
27. Зображення ідеалів добра і справедливості в романі Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Жуль Берн створив новий тип пригодницького роману – роман про науку та її безмежні можливості. Він показав себе винахідником не тільки щодо наукової фантастики, а й у доборі сюжетів, які відзначаються невичерпним розмаїттям, оригінальністю, новизною. Яскравим прикладом цього є найвідоміший твір письменника “Діти капітана Гранта”. Герої твору Жуля Верна – мандрівні вчені, винахідники, дослідники – […]...
28. Переможний пафос роману Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Переможний пафос роману Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Відомий французький письменник Жуль Верн увійшов у світову літературу як перший класик науково-фантастичного роману та чудовий майстер роману пригод. Протягом сорока років він створював серію “Незвичайних пригод”, що включала в себе шістдесят чотири романи та дві збірки повістей та оповідань. “Незвичайні пригоди” являють собою універсальний географічний нарис […]...
29. Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матуся Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка […]...
30. Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля” двох світів дитинства Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля” двох світів дитинства Коли я читав повість В. Короленка “Діти підземелля”, я втішався тим, що це вже минулося. Такого вже не буде, бо ми живемо у новітні часи, в демократичній державі. Я співчував Васі, бо то страшна річ – залишитися без матері, до того ж батька гне горе. […]...
31. “Діти війни” у повісті “Первінка” (3 варіант) В оповіданні М. Вінграновського “Первінка” розповідається про останні місяці війни. Письменник майстерно змальовує важке життя селянської родини – Марії та трьох її дітей. Захворівши, Марія доручила Миколці як найстаршому серед дітей піти на базар і купити корову. Миколці лише дванадцять років, але він як дорослий поводиться на базарі. Його грошей вистачило лише на коровку, яка […]...
32. Ліцейські учні (переробка байки “Хліборобові діти”) Учні шостого класу між собою не мирилися. Класний керівник, директор школи і батьки умовляли їх, але слова не допомагали. Тоді директор вирішив вплинути на них ділом і сказав їм принести в’язку вербової лози. Коли вони виконали те, що він їм загадав, директор дав їм в’язку і наказав зламати її. Але учні, хоч як силкувалися, не […]...
33. Добро і справедливість у романі Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Добро і справедливість у романі Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Жуль Берн створив новий тип пригодницького роману – роман про науку та її безмежні можливості. Він показав себе винахідником у відборі сюжетів, які відзначаються невичерпним розмаїттям, оригінальністю, новизною. Яскравим прикладом цього є найвідоміший твір письменника “Діти капітана Гранта”. Герої роману вирушають на пошуки нескореного шотландця […]...
34. Павло Глазовий – де беруться діти – де взялися ми? – онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: – Тебе знайшли на капусті, тебе – в бараболі. Тебе знайшли під вербою, тебе – на тополі. Тебе знайшов на соломі біля клуня татко… – І тут раптом обізвалось якесь онучатко: – От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому. […]...
35. “Діти війни” у повісті “Первінка” (1 варіант) Треба сказати, що війна – це явище жахливе й руйнівне. Війна приносить страждання мільйонам людей, цілим країнам, бо позбавляє людей життя. Мені здається, що діти, які народжувалися під час війни були позбавлені дитинства. Адже їм приходилося піклуватися про своє життя, про своїх менших братиків та сестричок, допомагати батькам. Саме в такій ситуації опинився головний герой […]...
36. Наталя Гуркіна – де беруться діти? Подивилось на батьків Двійко оченяток: – Мамо, татко, розкажіть, Де беруть маляток? Дід Мороз їх роздає, Бусели приносять? Може, Бозя їх дає, Як його попросять? Батько ніжно обійняв Дитинча-чомучку, Вище себе підійняв Любу приставучку. – Як в родині є любов – Буде і дитинка, В животі у мами знов Підроста кровинка. То ж не бусел, […]...
37. Справжні друзі за повістю В. Короленка “Діти підземелля” Володимир Короленко був дуже справедливою людиною, боровся за краще життя людей. Не один раз письменник відбував ув’язнення, значну частину свого життя провів на засланні. Об’єктом уваги Короленка були гнані й скривджені. Багато чудових творів належить перу письменника. Серед них повість “Діти підземелля”, де йдеться про дитячу дружбу, а також про нелегке життя бідняків. Кожна людина […]...
38. Обіти, які давали Вася і Соня на могилі Марусі (за повістю В. Г. Короленка “Діти підземелля”) Тибурцій і Валек, поховавши Марусю, кудись зникли з містечка. Васі дуже не вистачало друзів, їхніх розмов. Усе пережите разом згадувалось з якимось світлим сумом, сльози виступали на очі, і – дивна річ – сум поступово зникав, на серці ставало легше. Вася незабаром відчув, що його серце дуже вдячно друзям за те, що вони були. Хлопець […]...
39. Перемога справедливості над неправдою та злом у романі Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Перемога справедливості над неправдою та злом у романі Жуля Верна “Діти налітана Гранта” Справді, перемога справедливості над неправдою і злом у романі Жуля Верна відбулася. Проте слід сказати, що це сталося випадково. Зовсім не обов’язково було акулі підпливати до яхти лорда Гленарвана. Не було жодної потреби її ловити: то була просто розвага. Зовсім випадково знайшлася […]...
40. Якого роду ми діти? (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Все на світі можна вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко Хто ми? Звідки? Якого роду діти? На ці питання віками шукали відповіді наші предки. Так вже склалося, що тернистим виявився шлях українського народу до усвідомлення своєї національної приналежності. Досі не всі сторінки власної історії знаємо, як належить. Ще не всі з нас […]...