Олександр Олесь – Княгиня Ольга



КНЯГИНЯ ОЛЬГА
Тихий, теплий літній ранок.
Сонце встало. Вітер спить.
Вийшла дівчина на річку,
Сіла в човен і сидить.
Чарівна сама, як ранок,
Задивилася на світ…
Білий шум на синіх хвилях,
На деревах – білий цвіт.
Любо жити на сім світі,
Щастя любого ждучи…
Ах, коли б лише згадати
Сон, що снився уночі.
Дивний сон… якісь палати,
Лицар в зброї на коні…
Ліс такий страшний, таємний.
Поле… Море вдалині.
Далі хмари, грім, пожежа,
Плач і стогін з-під землі.
Лицар-велетень в кайданах,

/> Кров на білому чолі.
І замислилась красуня…
Згадка в серце їй вп’ялась…
Нагло шелест… Обернулась:
Перед нею – Ігор-князь.
На йому убрання просте,
Без оздоби, без відзнак,
Лук з залізними кінцями,
Збоку стріли, сагайдак.
Привітався з нею Ігор
І сказав перевезти…
Загойдавсь на хвилях човен
І поволі став плисти.
І очей не зводить Ігор:
Що за дівчина-краса.
Заговорить: думка – сонце;
Очі – сині небеса.
Хто вона, чия і звідки,
Князь докладно розпитав,
А на другий день по неї
І сватів своїх послав.
І за князя вийшла заміж
Проста дівчина з села,
І до смерті вірним другом
Князю Ігорю була.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Українське альфреско роль метафор.
Ви зараз читаєте: Олександр Олесь – Княгиня Ольга