Олександр Олесь – Лебединій зграї



Ви в ірій линете від сірого туману,
Від сірих днів, від суму і нудьги
На срібло чистеє спокійного лиману,
На пишні береги.

Не жаль вам тих, що сміло гинуть по дорозі
Від пург і бур скажених і сліпих:
Вам ірій мріється крізь сльози,
А сонце суше їх.

І скільки вас в борні розбилось об граніти,
І скільки вас сконало серед мук, –
Але і смерть була безсила вас спинити
І вбить ваш вільний дух.

Летіть!.. Коли ж ви будете бенкет справляти,
Згадайте мертвих словом жалібним…
І наперед, ніж келих сповнений підняти,
Ударте в дзвін по ним!

1904


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...




Моя улюблена пора року весна.
Ви зараз читаєте: Олександр Олесь – Лебединій зграї
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.