Олекси Стефановича – Сон Перуна



Зростає грім дніпрових струн,
Замурували хмари обрій…
Як ніч, нахмурився Перун, –
Його обурив сон недобрий,

Таке ввижалося йому:
Чужий, нахабний хтось приходив
І насміхався: “3атамуй,
Коли ти бог, дніпрові води… “

І котить гнів стара душа,
Кремінно витесана з дуба:
У хмарах – темрява й пожар,
У хмарах – рокоти і труби.

Реве та стогне дніпр у млі,
Земля здригається, як в трясцях…
І шепчуть злякано в селі:
“О, він ніколи їм не дасться… “

Прага, 1924


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Тютчев я знаю про осени пору.
Ви зараз читаєте: Олекси Стефановича – Сон Перуна
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.