Олекси Стефановича – Сон Перуна

Зростає грім дніпрових струн,
Замурували хмари обрій…
Як ніч, нахмурився Перун, –
Його обурив сон недобрий,

Таке ввижалося йому:
Чужий, нахабний хтось приходив
І насміхався: “3атамуй,
Коли ти бог, дніпрові води… “

І котить гнів стара душа,
Кремінно витесана з дуба:
У хмарах – темрява й пожар,
У хмарах – рокоти і труби.

Реве та стогне дніпр у млі,
Земля здригається, як в трясцях…
І шепчуть злякано в селі:
“О, він ніколи їм не дасться… “

Прага, 1924


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Тютчев я знаю про осени пору.
Ви зараз читаєте: Олекси Стефановича – Сон Перуна
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.