Олексій Чупа – Я гойдаюся у тобі

Я гойдаюся у тобі (відчуваєш?) хвилею, хвилею,
Морем всередині, знаєш, таким прозорим, до самого дна прогрітим.
Я скаженію, дурію, бурхливію,
Коли не потрапляю з тобою в один досконалий ритм.

І наші човни ледве-ледве тримаються на плаву,
Тіло моє хитке каламутить, у порох його розмелюють жорна.
Я хитаюся у тобі, я реву,
І твій голос стає відлунням цього шторму.

А шторм – то штука проста і до болю чесна.
З розгону ранюсь твоїми скелями кам’янистими,
Наражаюсь на тихі балтійські сосни, зав’язлі в піску прибережнім,
В пошуках вогнищ кидаюсь на тебе тілом вологим, вистиглим,

І, ясно, знаходжу. По нас узбережжя вкриває вологий дим –
Переплетення наших душ, наших доль гіркувата мішанка.
Я у тобі (відчуваєш?) хвилею, морем – лагідним і ясним –
Влягаюся тепло і стишено.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Як добре те що смерті не боюся.
Ви зараз читаєте: Олексій Чупа – Я гойдаюся у тобі
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.