Олена довганюк – Там мріїї здійснились і десь загубились

Там мріїї здійснились і десь загубились
Між сотнями слів і думок.
І стукали в двері серцям, що закрились
На незрозумілий замок.

Там болем і кров’ю ключа добивались
Якого було не знайти
Поразку приносячи, знову вертались
Щоб тими ж шляхами піти.

І мали надію, що очі сліпила,
А серце вела в глухий кут,
У пам’яті доля той слід залишила,
Що нам заважатиме тут.

Невідане завтра нам сну не давало,
Й свідомість з реальністю втратять зв’язок.
І часу, як завжди, нам було замало
Відкрити навіки закритий

замок.

Душа там на волю летіла,
Хоч була закрита навіки в тюрмі.
Навічно закована в тіло,
Що накази виконує серця німі.

Щоночі до мене приходили сни,
Щораз огортали мене, мов дитину,
Й напевно всю долю дізнались вони,
Лишивши себе лиш маленьку частину.

У небі блакитнім там очі блукали
Із теплої вмить піднімались землі.
Там зустрічі з вітром невтомно шукали,
І знову губились у сірій імлі.

Ми там жили і по світу блукали,
Й обличчя знайомі шукали
І щастя смаку ми і близько не знали
І день за днем ми марно втрачали.

Там все таким справжнім здавалось,
Там було так добре мені.
В минулому доля ховалась,
Жили ми до цього у сні.

(с) Мілена.

23.01.2013


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Реферат ольга кобилянська скорочено.
Ви зараз читаєте: Олена довганюк – Там мріїї здійснились і десь загубились
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.