Олена довганюк – У мене є мрія єдина

Related posts:

1. Олена довганюк – Ти навчив мене кохати Ти навчив мене кохати, Ти викликаєш дивні почуття Поки змушували всі страждати, Ти дав мені нове життя Ти – дивний світ, в який я поринаю, Забувши все і назавжди. І твої очі, які я так кохаю Шептатимуть мені: “Не йди”. І їх тепло, що грітиме мене, І ледь помітні сльози при прощанні. Кожну мить я […]...
2. Олена довганюк – Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота. Мене тягнуло до тебе з першого погляду, з кожною хвилиною ти ставав для мене все цікавішим. Попри багатство твоєї душі і розуму, ти – надзвичайно простий і зрозумілий, добрий і відкритий. Ніколи до цього я не зустрічала таких людей… Ти допоміг мені зрозуміти себе, адже твої думки збігаються […]...
3. Олена довганюк – Прийди знов до мене, благаю! Прийди знов до мене, благаю! Дарунок останній зроби. Як серце моє завмирає, Щоб знову почути прийди! І руку я іншу стискати Не можу, бо знаю, є ти. Прийди, щоб мені розказати, Що мусиш ти знову піти… Що мусиш залишити знову Мене наодинці із ним, З печалем завести розмову, Чи з сумом побути одним. Я хочу […]...
4. Олена довганюк – Я так за тобою сумую Я так за тобою сумую Із кожного дня в кожну мить, Радію, як голос твій чую І щастя крізь сльози блищить. Я так за тобою сумую! Ти – сонце моє, моє небо, Без тебе я просто існую І сенсу немає без тебе. Я так за тобою сумую Навіть в миті, коли обіймаю. І довгі години […]...
5. Олена довганюк – Благаю тебе, відпусти Благаю тебе, відпусти… В мене сил вже на тебе немає За коротке терпіння прости, Та й воно всіх колись покидає. Тиша та твоя колюча І нестерпна твоя пустота… Чому ж ти на стільки болюча? Чому ти така непроста? Прошу тебе знов, припини! Досить спогадів з мене минулих. Ці тортури свої зупини, Ми про день із […]...
6. Олена довганюк – Лиш ти мене не забувай! Лиш ти мене не забувай! Бо десь в тобі моя частина, Що відчуваєш віддавай Все до єдиної краплини....
7. Олена довганюк – Я хочу назавжди з тобою лишитись Я хочу назавжди з тобою лишитись, Щоб дихати твоїм теплом, У твої очі глибокі дивитись І бачити усмішку знов. Я хочу так міцно тебе обійняти, Щоб чути серцебиття. Я хочу твоєю частинкою стати, Віддати тобі все життя. Я хочу всю душу тобі присвятити, Вірші всі свої і пісні І, знаю, не можна нічим замінити З […]...
8. Олена довганюк – Ти – найпрекрасніший з усіх Ти – найпрекрасніший з усіх, Кого я тільки зустрічала.. Ти – найкоханіший з всіх тих, Кого за все життя я знала. І той погляд твій м’який Й солодкий присмак поцілунку. Немає кращого ніж ти Мені на світі подарунку. З тобою кожна мить безцінна І забуваю я про все. Й тобі сказати я повинна, Коханий, дякую […]...
9. Олена довганюк – Ти знаєш, як важко без тебе? Ти знаєш, як важко без тебе? Наскільки потрібен мені? В присутності твоїй потреба, Тобою наповнені дні. Як погано без тебе буває Як серце без тебе болить… І сум як мене покидає, Як голос твій чую умить. Авжеж, ти, напевно все знаєш, Про що я, буває, мовчу, Та уваги, на те, не звертаєш Про що я […]...
10. Олена довганюк – Чи ти пам’ятаєш, як легко й бездумно Чи ти пам’ятаєш, як легко й бездумно З тобою здіймались до неба? Як було один нам без одного сумно, Бо більше нічого й не треба. Як очі горіли, і з дотиком іншим Все билося серце частіше І біль від розлуки ставав ще гострішим Й тремтіли все руки сильніше. Чи ти пам’ятаєш хвилини останні, Що кожного […]...
11. Олена довганюк – Навіщо ти в моїм житті скажи? Навіщо ти в моїм житті скажи? Зруйнував мої прозорі міражі, І відсутність показав мені межі, І чому я вся тепер в тобі, скажи? Чому я п’янію від твоїх очей? І мені не треба жодної з речей. Я в тобі, а ти в мені шукаєш край, Вчорашній день в собі на дні шукай. Загубила я давно […]...
12. Олена довганюк – Люди йшли з мого життя Люди йшли з мого життя, Лишаючи на серці шрами. І залишились почуття В щоденнику між сторінками. Людей, що йдуть, я не тримаю, Бо знаю, що напевне не дарма. І тих, що вже пішли не повертаю, Бо вже мене для них нема. В душі вони прірву залишають, Розпаливши в серці біль. Почуття усі вбивають, Не докладаючи […]...
13. Олена довганюк – Подаруй мені ту мить безцінну Подаруй мені ту мить безцінну – Щасливу, неповторну мить, Щоб знову запалав нестримно Вогонь у серці, що горить. Подаруй мені той погляд, Який завмерши я зловлю, Залиш в мені той спогад, В якому я тебе люблю. Покажи мені силу бажання, Що змусить забути про все. Відчуй те нестримне кохання, Що у світ почуттів занесе. Я […]...
14. Олена довганюк – Мені б до тебе доторкнутись Мені б до тебе доторкнутись, І знов відчути те тремтіння, Яке нам досі не збагнути, Авжеж, не вистачить терпіння. Нестерпні ті дні і години, Що зустірічі мушу чекати. Одної достатньо хвилини, Щоб міцно тебе обійняти. Мине та щаслива хвилина, Розлуки час знову прийде І знову у сум я порину, Що радість з обличчя вкраде. І […]...
15. Олена довганюк – Я втратити тебе боюсь Я втратити тебе боюсь, Неначе серце, наче душу, Бо більше я не повернусь Туди, куди вертатись мушу. В той світ, в якім жила, З якого довго так тікала. Якби не ти, не була б я Тою, ким я зараз стала. Ти – мого життя частина, Надії промінь у пітьмі. Ти – серця мого половина – […]...
16. Олена довганюк – Чому мені знову так боляче? Чому мені знову так боляче? Чом я знову лишилась одна? І цей біль ріжучий й колючий Всю мене випаває до дна. Чаша сліз вже давно переповнилась, Вже нема чим топити печаль. Знову я почуттями наповнилась, Їх звільнити не можу, на жаль. Я від серця стискання тремчу, І від болю я зуби стискаю. Цього разу я […]...
17. Олена довганюк – В ту мить, коли знаходиш людину В ту мить, коли знаходиш людину, з якою відчуваєш, проведеш усе життя, розумієш, що до цього твоє існування було не таким цікавим і яскравим. Звідки взялась та жага до життя, швидкоплинність часу і незбагненне відчуття радості, що полонить серце… Звідки та безпричинна посмішка, якій дивуються інші. Ні на кого більше не звертаєш уваги: зараз тобі […]...
18. Олена довганюк – Там мріїї здійснились і десь загубились Там мріїї здійснились і десь загубились Між сотнями слів і думок. І стукали в двері серцям, що закрились На незрозумілий замок. Там болем і кров’ю ключа добивались Якого було не знайти Поразку приносячи, знову вертались Щоб тими ж шляхами піти. І мали надію, що очі сліпила, А серце вела в глухий кут, У пам’яті доля […]...
19. Олена довганюк – Віддай мені мою частинку неба Віддай мені мою частинку неба, Нічого більше не візьму у тебе. Віддай мені назавжди лиш його, Частинку серця і життя мого. Тебе благала і просила, Й чекала, скільки було сили, Віддай мені тепер його, віддай, Натомість, все що маю – забирай. Від дня до дня останній час живу, Я прірву пустоти твою долаю. Чекання довгу […]...
20. Олена довганюк – Я знов покидаю тебе, покидаю Я знов покидаю тебе, покидаю І більше не граю з тобою в злу гру. І смуток з словами свої я ковтаю, Й його невблаганну самотність сестру. І чути безкрайнє “це було востаннє” Вже зовсім не хочеться більше, Довіри краплину здобути принаймні І слово за словом, і вірш йде за віршем, І біль все сильніше і […]...
21. Олена довганюк – Мені б безжальності краплину Мені б безжальності краплину Й байдужості міцніший щит Втопить в мені оту частину, Що від гострих слів болить. Скував надовго холод руки І вуста навік зімкнув Й перетворив всі дні на муки, Як мене лиш раз торкнув. Світ в очах моїх тьмяніє Й тане погляд мій німий, Душа лиш, шкода не черствіє І глушить крик, […]...
22. Олена довганюк – Не хочу чути більше я брехні Не хочу чути більше я брехні, Дай краще думки твоєї осягнути. Скажи лиш правду, скажи її мені! Бо це єдине, що хочеться почути. Забудь про почуття фальшиві! Не обманюй інших і себе. Навіщо лити ці слова лесливі, Як знаєш, що обмануть і тебе. Сказати щось в корисних цілях? Чи викрутитись з власних дій? Ніхто не […]...
23. Олена довганюк – Куди від вас усіх тікати? Куди від вас усіх тікати? Де мені прихисток знайти? Чи мені виходу шукати, За течією чи плести? Чи, може, скажете ховатись Від ваших вух і злих очей? Щоб із думками там зібратись, І щоб не спати знов ночей. Щоб, знову, зустрічаючи світанок, Писала вже останні я рядки. Читаючи, відчули б наостанок Тремтіння нетерплячої руки. Далекі […]...
24. Олена довганюк – Щось хвилює моє серце без упину П’ятниці 13 присвячується. Щось хвилює моє серце без упину, Щось мій тривожить спокій мить у мить. Не заспокоїти мене ні на хвилину В очах жаданий образ загорить. І тут мій погляд раптом зупинився. І, мабуть, також секунди дві На мене загадково ти дивився, Й розвелися наші погляди прямі. Що потім я дізналась, здивувався, Побачивши мене […]...
25. Олена довганюк – дивовижно, наскільки люди відвикли від елементарних слів ввічливості Дивовижно, наскільки люди відвикли від елементарних слів ввічливості, таких як “дякую” чи “будь ласка”. Від усіх чуєш тільки грубість. Але ж кожному із нас хочеться, щоб до нього відносились добре. Та чомусь люди забувають елементарне правило життя – відносся до людей так, як хочеш щоб вони ставилися до тебе. Натомість отримуєш порцію гніву або насміху, […]...
26. Олена довганюк – Трохи боляче мені, ну і нехай Трохи боляче мені, ну і нехай. Піду я далі від очей – стражданню край. Втечу від душ гнилих подалі І у тиші Я писатиму в печалі Свої вірші. Утечу від долі даної одної, І з собою наодинці у спокої Я згадавши все заплакать знову мушу І пролить усім на очі свою душу. Ту слабку, м’яку […]...
27. Олена довганюк – Слід після себе зітри Слід після себе зітри І більше в мені не з’являйся В минулій секунді завмри І в спогадах ти розчиняйся. Нікого й нічого не треба, Повітря лиш треба мені, Та не обійдуться без тебе Секунди, хвилини і дні… Все важче… Коли ж стане легше Все важче стає з кожним днем. Знов не востаннє й не вперше […]...
28. Олена довганюк – Життя своє, мов книжку я гортаю Життя своє, мов книжку я гортаю, Вже всього, що в ній, мабуть, і не згадаю, Полишу той день, в якім тепер живу І минулим сторінками попливу… І мені тепер це сном здається, Що вже було, не повернеться, Й немов з прочитаних книжок Я позбуваюсь непотрібних сторінок. Так писалася історія моя І тоді, тим цікавіш не […]...
29. Олена довганюк – Чому так боляче стискає в грудях? Чому так боляче стискає в грудях? Й чому нічого я не тямлю в людях? Сьогодні друг, а завтра в спину ніж? На, ось бери, мене до крові ріж! Думка на вустах у всіх одна: Бери життя, і пий його до дна. Та чого коштує воно, хтозна, Яка кому життю цьому ціна. Ти вмієш жити? Інших […]...
30. Олена довганюк – Ти знаєш, іноді важко буває Ти знаєш, іноді важко буває Сидіти самій у морозній пітьмі, Думками ділитись щовечора з чаєм, На аркуші викласти рими сумні. Як бачити важко життя епізоди Твої і мої. Благаю, пробач! Я згадую іноді свої “пригоди”, Я згадую днів своїх жалісний плач. Як важко було з самотою заснути. Ми в ліжку удвох: я і вона. Вона […]...
31. Олена довганюк – Нічого зовсім я не розумію Нічого зовсім я не розумію. Що відбувається, будь ласка, поясніть? Чи відчувати я не вмію, Чи забула вже як жить? Чомусь нічого я не відчуваю Що радістю було – буденним стало Обличчя рідні забуваю Й не розумію, чого мені замало. Стало все дозволено тепер. Так мало стати й цікавіше жити Хтось із нашого життя все […]...
32. Олена довганюк – Кохана людина – це твій найкращий друг Кохана людина – це твій найкращий друг, якому ти можеш повністю довіритися, поділитися найсокровеннішими думками і мріями. Це той, хто тебе підтримуватиме кожну хвилину життя і не покине в біді. Той, кого ти не соромишся і кому відкриваєш усю душу. Хто знає тебе так, як ти сам. І, напевно, зустріти таку людину – найбільше щастя....
33. Леся Українка – “Мрія далекая, мрія минулая… “ Мрія далекая, мрія минулая Стала сю ніч надо мною, Мов якась постать похила, Знебулая над дорогою труною. Мріє! та ж ми вже навік попрощалися, Гострим ножем розрізнились, В сні тільки часом на мить зустрічалися, Але і в сні не мирились. В нас не було ні розмови ворожої, Ні голосної образи, Та не було тії хвильки […]...
34. Олена довганюк – Найважче із гріхів людських Найважче із гріхів людських Й найгірше може бути тільки зрада. Один із вчинків тих низьких І найболючіша суспільна вада. Зрозуміти це, на жаль, дано не всім І бути зрадником цілком нормально І явище таке у світі цім Не сприйматиме ніхто, як аномальне. Цей вираз, що звучить, дивіз такий Що від кожного доводиться почути: “Гуляй, поки […]...
35. Олена довганюк – Я пам’ятаю той прекрасний день Я пам’ятаю той прекрасний день, Коли поглянула я вперше в твої очі. Хоч на хвилину, чи на мить лишень Повернутися туди я хочу. Туди, де погляд твій душу пронизав Теплими і світлими думками І слова усі у мене відібрав, І наповнив все новими почуттями. Тоді мені було цікаво знати, Чи відчуваєш ти те саме, що […]...
36. Олена довганюк – Україно моя, Україно! Україно моя, Україно! Тебе ворог кидав у вогонь І народ ставив твій на коліна Й відправляв до безмежних безоднь. Скільки ти віддала й потерпіла, Як тоді берегла свій народ? Кров’ю землю твою окропили, Прагнучи до незнаних висот. Україно моя, Україно! Твою волю давно продали. Та, хіба ж у тому ти винна, Що тебе у кайдани […]...
37. Олена довганюк – Чомусь мені все менше хочеться ходити по клубах Чомусь мені все менше хочеться ходити по клубах, грати в комп’ютерні ігри, зависати годинами в чатах, мати сотні віртуальних, навіть незнайомих мені “друзів”… А все більше хочеться проводити часу з коханою людиною, із СПРАВЖНІМИ друзями. Як же набридли ці галасливі гулянки нинішньої молоді… Те, що раніше вважалося аморальним, зараз цілком нормально. Вільне життя, сексуальна революція […]...
38. Олена довганюк – Ти кажеш, що нічого вже нема Ти кажеш, що нічого вже нема. А так болить, що думаєш, дарма? І як нестерпно душать ті слова… Сказала б я, та знову неправа. Ти кажеш, що минули ті часи. Не вгасни тільки й серця не вгаси Не утопи щось справжнє ти у болі Не опинися в сумнівах неволі. Ти кажеш, що було не повернеться, […]...
39. Олена довганюк – Мовчу й дивлюсь тобі у вічі Мовчу й дивлюсь тобі у вічі І в цій таємній тишині, Що не закохуються двічі Шептатимуть вони мені. Таке буває тільки раз І тільки раз в житті щасливий, А що було раніше в нас – То тільки сон, то сон брехливий! Той сон, що ми життям вважали, Минав і танув на очах. Думки лиш спати […]...
40. Олена довганюк – Майнуло знов минуле за вікном Майнуло знов минуле за вікном. І вже не ріже, як колись давно Той холод, що проймає до кісток, Той страх, що зупиняє кожен крок. У рамках до сих пір закуті Згадали ми шляхи забуті. Що казати, що робити? – Не знали ми, як далі жити. Що нас наступної чекає миті, Сліпі чекатимемо тьмою вкриті. Ми […]...