Ольга Анцибор – Ніч кохання

Related posts:

1. Ольга Анцибор – Кохання моє таємниче Кохання моє таємниче, Любове моя неземна, Лиш гляну тобі я у вічі – І враз розквітає весна. Не думала я, що так пізно, Ще буду кохати я знов, Що в серці народиться пісня, А душу зігріє любов. Зігріє, як світла промінчик, Що ллється із синіх очей, Розтопить образи камінчик І темінь самотніх ночей. Тебе я […]...
2. Ольга Анцибор – Нектар кохання Ми кохання нектар Смакували з тобою, Був солодким, як мед Цей чарівний напій. Був гарячим, як жар, Був сумним, бо з журбою, Був холодним, як лід Трунок цей чарівнийє Ми на крилах кохання У небо злітали, І на землю, як ласку Скидали зірки. Ми, сп’янілі бажанням, Хмаринками стали І полинули в казку На довгі роки....
3. Ольга Анцибор – душа Кохання палало, кохання горіло, І душу самотню воно мені гріло. Я в небо злітала на крилах прозорих, Світив мені місяць, всміхалися зорі. Я ніжність в очах твоїх бачила, любий. Та раптом розлука, як чорная згуба, Камінням упала, стрілою злетіла, Коханню тендітнії крила побила. Взяла й понесла тебе в дім твій далекий, Ти з нею полинув, […]...
4. Ольга Анцибор – дай мені, Боже, чоловіка Дай мені, Боже, чоловіка, Того, що палко я люблю. Я знаю, що це гріх великий, Та всеодно тебе молю. Тебе благаю на колінах, Цей гріх мені прошу простить, Бо дні й роки летять невпинно, А серце любить і болить. Я зла нікому не бажаю, Не хочу кривди і жалю. Хай тільки він мене кохає, Бо […]...
5. Ольга Анцибор – Біль Душа порожня, вихололо серце, І порожнечу цю заповнив біль – Такий пекучий і такий нестерпний, Він рану розтинає звідусіль. А рана так болить і кровоточить, Терпіти біль цей вже немає сил, Неначе чорний птах біду пророчить, Крильми він вогник в серці загасив. Відкину ці пророцтва – розігнуся, Розправлю плечі, руки підійму, З нещасної в щасливу […]...
6. Ольга Анцибор – Хіба це гріх, що хочу я кохання? Хіба це гріх, що хочу я кохання? Хіба це гріх, що серденько тріпоче? Воно в житті зазнало лиш страждання, Тепер тепла і ніжності так хоче. Так хоче рук, що захистять від світу, Міцних обіймів хоче, чоловічих, Та відцвіло вже літо буйним цвітом, Ніщо в житті, на превеликий жаль, не вічне....
7. Ольга Анцибор – Пізнє кохання Хто сказав, що вже кохати пізно? Хто сказав, що час уже минув? Все залежить від душі, від пісні, Що в падінні краплі ти почув. Стільки літ душа була самітня, Біль та чорна туга в ній жила. Раптом в очі глянула блакитні І веселка в небі ожила. Засміялись дзвоники шовково, І щебече пташечка мала. Я щаслива, […]...
8. Ольга Анцибор – Хлопчики-соколики Хлопчики-соколики, Дорогі хлоп’ята, Як мені не хочеться, Вас самих лишати. Буду про вас думати, Буду сумувати, Привезу гостинця вам, Як буду вертатись. Пам’ятайте й ви мене, Згадуйте частенько, Розставання буде в нас Зовсім коротеньким. Я приїду ввечері, Примчуся скоренько, Стрінуть мене хлопчики, Зайчики рідненькі. Поцілую ніжно вас Пригорну до серця. А якщо нашкодите То задам […]...
9. Ольга Анцибор – Освідчення Кілометрів багато між нами лягає, А між душами нашими злива рясна. Серце плаче в розлуці, а біль не стихає, Бо не прийде кохання квітуча весна. Ні, не прийде весна, бо попереду осінь, Чорнобривцями й листям багряним п’янить. Але небо дарує нам сонячну просинь І промінчик гарячий на землю летить. Осінь може ще бути тепліша за […]...
10. Ольга Анцибор – діти мої Життя іде, тече, летить, Хворіють доньки, син чекає. Як серце матері болить Ніхто з дітей цього не знає. Не треба знати їм цього, Нехай живуть, життю радіють. Вони – цвіт серденька мого, Про долю їм щасливу мрію. До них я сонце прихилю, У спрагу їм джерельцем стану. Я так дітей своїх люблю, Що зірку їм […]...
11. Ольга Анцибор – Світло любові Я тебе приворожила, Я тебе причарувала. Тобі темними ночами Своє серце віддавала. Віддавала своє тіло, Відкривала свою душу. Час пройшов, ніч пролетіла, Я ж тепер страждати мушу. Я страждаю-бо кохаю, Я сумую-бо розлука, Чи надовго, я не знаю, А в душі солодка мука. В серці туга за тобою, В грудях щем, в душі вагання, Щастя […]...
12. Ольга Анцибор – Очі В тобі я хочу зачіпати Найтонші струночки душі, А ще тобі подарувати Щойно народжені вірші. Я їх писала опівночі, Кохання вклала я у них. Я уявляла твої очі Серед усіх очей земних. Вони найкращі, найтепліші, Вся синь небесна в них живе. Вони прекрасні, наймиліші, Щоразу є в них щось нове. Зачарування, здивування, Тепло в них […]...
13. Ольга Анцибор – Зустрічі з тобою жду, як свята Зустрічі з тобою жду, як свята, Зсумувалось серце аж до болю Я сказати хочу так багато, Поглядом зустрітися з тобою. Мрію я, що підійду до тебе, Обніму легенько, тепло, ніжно, І прошепочу: – моє ти небо, Ти любов моя, палка й безгрішна. Та скажу я це лише думками, Погляд заховаю аж під вії, Бо нема […]...
14. Ольга Анцибор – Невезуча Я, як та жінка з пісні, – невезуча, Не таланить мені в житті і край, І навіть там переді мною круча, Де іншим зір милує водограй. Везунчики життям простують легко І без зусиль злітають до висот. А на моїх дорогах хащі й пекло, А на мої стежках поріс осот. Я продираюсь крізь колючі терни І […]...
15. Ольга Анцибор – С. І В слухавці твій голос пролунав, В серці зачепив струну печальну. Ти колись кохання розтоптав, І мене ти відштовхнув безжально. Ким тоді для тебе я була? Та ніким, ну просто так – знайома, Я ж страждала, спати не могла, Цілу ніч блукала я по дому. Дім порожній, по кутках печаль, І самотність загляда у вікна. А […]...
16. Ольга Анцибор – Світ без тебе порожній Світ без тебе порожній, Вкрилось хмарами небо, Сонця промінь холодний На землю летить. Як навчитися жити, Коханий, без тебе? Душу туга проймає І серце болить. Серце хоче кохати, Тебе ніжно любити, Серце битися хоче З твоїм в унісон. Та кохання немає, Це були лише квіти, Це була лише мрія, Лиш солодкий мій сон....
17. Ольга Анцибор – Лист коханому (новела) Привіт сонечко моє, щастя моє! Наша розлука така довга і болісна, так хочеться її скоротити і я вірю, що мій лист зробить розлуку коротшою. Вже давно сиджу я над відкритим зошитом і не можу зібрати думки докупи. Вони рояться в голові, наскакують одна на одну, а мені необхідно припинити їх хаотичний танок, щоб так […]...
18. Ольга Анцибор – дорога в самотність Так чекала кохання, Так хотілось весни. Та роки все летіли, Наче віщії сни. Із спекотного літа Раптом виринув ти, Та до осені разом Не змогли ми дійти. Не розвіяв самотність, Тугу не розігнав, Мовби метеоритом Моїм серцем промчав. Ніжно перса погладив, Ледь торкнувся чола, І дорога далека За тобою лягла. Ця дорога в самотність, Ця […]...
19. Ольга Анцибор – Я брела по життю Я брела по життю, Як в тумані густому, Зачепитись душею За щось не могла. Сум, печаль і турботи Були в дні новому, А в прожитім – Самотність, що поруч ішла. Я забула, що радість Тепло і кохання, А не тільки страждання Живе на землі. Не було вже надій, Не було сподівання, Тільки зморшки глибокі Лягли […]...
20. Ольга Анцибор – Вчительці Дорога Мотроно Миколаївно, Незабутня вчителько моя. Це до Вас, моя кохана ластівко, Серцем і душею лину я. Я прийшла подякувати щиро За прекрасний благородний труд. Зичу Вам здоров’я, щастя, миру, Правнуки щоб народились тут. Ми самі уже життям побиті, Фарбою маскуєм сивину, Та для Вас ми завжди милі діти, З Вами зустрічаємо весну. Хай цих […]...
21. Ольга Анцибор – Марафон Як же хочеться відпочити, Вранці вимкнути телефон Хоч ненадовго зупинити Нескінченний життя марафон. Все біжу кудись, поспішаю Наздогнати удачі мить, Вже у мене снаги немає І змордоване серце болить. Озирнутись би, зупинити Серця стомленого танок, По ранковій росі ходити, Із волошок плести вінок. Жити весело і розмірено І спокійною бути завжди, І щоб щастя було […]...
22. Ольга Анцибор – Благання Подаруй мені щастя краплинку, І хоч трішечки радості дай. Ти змахни мені з вії сльозинку, Покохай же мене, покохай. Простягни мені руку, коханий, Доторкнися до серця мого. Мій єдиний, мій любий, жаданий Так чекаю кохання твого. І хоч як я тебе не благаю, Не молю тебе навіть вві сні, В твоїм серці кохання немає, Не […]...
23. Ольга Анцибор – Лабіринти життя Чому ж ти, коханий, так пізно зустрівся? Чому ж ти так пізно на світ народився? Я довго жила і тебе все шукала, Та доля нас двох на роки роз’єднала. Я ціле життя лабіринтом блукала. Не тих я кохала, не тих цілувала. Тоді вже, як згасла остання надія, Здійснилась моя заповітная мрія. Прийшов мій коханий, прийшов […]...
24. Ольга Анцибор – Хлопчик мій горобчик Хлопчик мій горобчик, Пташенятко миле, Якби ти дозволив – Я б тебе любила. Стежечка-стежинка Лісом пробігала. Якби ти дозволив – Я б тебе кохала. Ти не дозволяєш, Мене не кохаєш, Молоду дівчину За дружину маєш. Дубок зелененький Над річкою в’ється, Болісно серденько В моїх грудях б’ється. Я його благаю, Не бийся, не треба. До мого […]...
25. Ольга Анцибор – Не пара Ми зустрілись з тобою, Наче радість з журбою, Довго-довго в розлуці жили. Ти хотів мандрувати, Я хотіла співати, Ми по різних дорогах ішли. А тепер ми не пара, Ми давно вже не пара І росточок кохання зачах. Смак гіркий поцілунку, Як отруйного трунку, Догорає у нас на вустах. Я забуду образи, Не згадаю ні разу, […]...
26. Ольга Анцибор – Синові Знов лягає дорога Від воріт, від порога, Чи здолаю її, чи пройду? Я піду, я поїду, Відведу лиху біду, Може щастя синочку знайду. Вийду я в чисте поле, Сину, сину, соколе, Я до серця тебе пригорну. Буду мрію плекати, Буду Бога благати, Щоб додому тебе повернув. Моє серце втомилось, Мої ніженьки збились, Та в дорогу […]...
27. Ольга Анцибор – Я хочу тобі вірші почитати Я хочу тобі вірші почитати, Щоб ти послухав, серденько моє. І про любов свою тобі сказати, Та все щось заважає, не дає. Можливо гордість, може небажання, А може страх, що висмієш мене. Вже зовсім сил немає на чекання, А муза все вперед мене жене. Диктує вірш, пронизаний коханням, Нашіптує слова: – люблю, люблю. І тіло […]...
28. Ольга Анцибор – Надіїні надії На землю спадав вечір. Палахкотіли білим цвітом сади, червоними коралами рясніли тюльпани, п’янкими пахощами чарували нарциси. Розімліла травиця відпочивала від спеки. Відпочивала і Надія. Вона сиділа на ганку, стомлена важкою роботою, перегріта палючим сонцем, і дивилася на сина і невістку, що стояли неподалік під квітучою яблунею. Молодята закохано дивилися одне на одного, щось тихенько гомоніли, […]...
29. Ольга Анцибор – Господи, я дякую тобі Господи, я дякую тобі За твоє святе благословення, Дав мені ти сльози у журбі, І кохання дав як одкровення. Ти створив мене таку не схожу На подруг моїх і на людей Врівноважених як день погожий, Чи похмурих, як сльотавий день. У моїм житті-калейдоскопі Змінюється все, як круговерть, Сльози й сум розвіються, як попіл, Щастям серце […]...
30. Ольга Анцибор – Осінь Сивина вже скроні посріблила, Листопадами літа летять, І в душі кохання відболіло, А на серці тиха благодать. Осені п’янке зачарування Вабить зір, нашіптує слова, Як юнак дівчині про кохання Пісню тихим голосом співа. Фарб осінніх буйне розмаїття, Золото й бурштини є у нім, Ще зими далеко лихоліття, Пахне ще дитинством сизий дим. Листям жовтим сповнене […]...
31. Ольга Анцибор – Нічний дзвінок Телефон захлинався знову, Сон тривожив пронизливий звук. – Так! – Це ти? – і образливе слово Враз злетіло з невидимих вуст. Жінка відповіді не чекала, Був брутальним її монолог, Вона плакала і проклинала Люті в голосі стало б на двох. – Ну, послухай же! Зупинися! Хто ти? Що ж тобі так болить? – Та прокляття […]...
32. Ольга Анцибор – Сніг Твої сліди засипав сніг. Ти був в моїм житті, чи снився? Твій образ наяву чи в сні В тумані сивім розчинився? В моїй душі щемка печаль, Сум, гіркота і спогад грішний, І жаль мені, так щиро жаль, Що сніг засипав погляд ніжний. Не бачу вже твоїх очей, Лиш голос чую в телефоні, І тане шал […]...
33. Ольга Анцибор – Чари синіх твоїх очей Чари синіх твоїх очей, Як недуга з мене виходять, І жалі безсонних ночей, Іншу жертву собі знаходять. Я не бачу тебе давно, Я із снів тебе проганяю, Хоч дивлюся в темне вікно, Та давно тебе не чекаю. Ти не прийдеш, бо вже зима, Снігом білим стежки покрила, І кохання давно нема, Ти зламав йому білі […]...
34. Ольга Анцибор – Розчарування Я не чекаю зустрічі з тобою, І радості від зустрічі немає, Бо не прийшлось напитися любов’ю, В душі моїй кохання помирає. В твоїх очах я вже тепла не бачу Кохання не було у нас ніколи, Намалювала я його, неначе Веселку чарівну в зеленім полі. Тебе я вимріяла й наділила Прекрасними, як сонце почуттями. Кохала я […]...
35. Ольга Анцибор – Подяка Я щиро дякую Творцю, Що жінку він створив оцю, Що дав їй розум, дав їй вроду, І душу, чистую як воду. Що дав високі почуття, І здатність дав творить буття, Дав ласку, ніжність і наснагу, Любов їй дав і дав повагу. Дав їй дітей розумних, гарних, Злет мрії до висот безхмарних, І творчість їй у […]...
36. Ольга Анцибор – Невеселі вірші Виллю в віршах своїх біль і тугу, Невеселі це будуть вірші. Я відкрию тобі, як найкращому другу, Таємницю своєї душі. Я кохала так палко і ніжно І безмежно щаслива була, Розцвітало кохання трояндою пишно, Я його в своїм серці несла. Та настала пора, ти поїхав, Кілометри між нами лягли, І нема мені щастя, нема мені […]...
37. Ольга Анцибор – Побачення з сином Я їду на побачення до сина, Під брамою в’язничною стою, Коли ж вона настане та година, Що обніму кровиночку свою. П’ять літ я вже сюди топчу стежину, В колючим дротом оповитий дім. За що страждаєш, мій коханий сину, Чию вину спокутуєш ти в нім? Терпи, мій сину, цю лиху годину, Колись таки ж настане їй […]...
38. Ольга Анцибор – Суперечка (переклад з Андрея дементьева) Йди! Тебе не тримаю… Пусти мою душу, Як гріхи відпускали у нас в давнину. І хоч третій вже хтось все до біса порушив, Я на себе прийму і печаль і вину. Не прошу я ні спокою в долі, ні смерті. А прошу справедливості тільки в однім: Хто в коханні усе зрозуміє і стерпить, Той живе […]...
39. Ольга Анцибор – Ніч Потяг мчить крізь засніжену ніч, Він везе мене з рідного міста, Я із болем своїм віч-на-віч І думкам в голові моїй тісно. В скроні стукають сотні питань, За вікном заметіль не стихає. В полі сніжнім займається рань, Але відповідей немає. Ніч без сну добігає кінця, До столиці підходить мій потяг. Без надії дорога оця, Вихолоджує […]...
40. Ольга Анцибор – Монолог книги Я книга мудра і прекрасна, Мене раніше всі любили. Для Вас була я сонцем ясним, Поради в мене всі просили. Дітей я тішила казками, Історії розповідала, Сторінки, списані віршами, Дівчатам юним дарувала. Роки пройшли і світ змінився. Прогрес технічний процвітає, Комп’ютер у житті з’явився, І вже я читачів не маю. Стою я в шафі на […]...