Ольга Анцибор – Освідчення



Кілометрів багато між нами лягає,
А між душами нашими злива рясна.
Серце плаче в розлуці, а біль не стихає,
Бо не прийде кохання квітуча весна.

Ні, не прийде весна, бо попереду осінь,
Чорнобривцями й листям багряним п’янить.
Але небо дарує нам сонячну просинь
І промінчик гарячий на землю летить.

Осінь може ще бути тепліша за весну,
І того, що минуло, ніяк не шкода.
І кохання в душі захололій воскресне,
І розлука відійде, як сива біда.

Я кохання казкове тобі подарую,
Ясну зірочку з неба до тебе схилю.
Твої руки натруджені я поцілую,
Бо тебе я так ніжно, так палко люблю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір шевченка заповіт переказ.
Ви зараз читаєте: Ольга Анцибор – Освідчення