Ольжич Олег – Візія

Вітри од краю до краю,
Од рана до рана дмуть.
Дерева, дахи зривають,
Пісок і тріски несуть.

На подвір’ях клунки, попони.
– І не в безвісті шлях цей? –
Широкогрудих коней
Зі стайні ведуть бігцем.

На г’анку ще раз мати,
А ти вже доп’яв стремен.
Хлопчак, що його не взято,
Ховається під брезент.

І рветься, рветься фіртка
Квітника зі слідами чобіт.
Обози – обози тільки.
На захід ідуть, на схід.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір моє село.
Ви зараз читаєте: Ольжич Олег – Візія
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.