Осінній бум



ОбІб’є осінь листя дивоцвіт,
Як шибенику сором вибивають,
Скупає луки-трави в молоці,
Туманом обвитає, обвитає…
Нікого не спитає…

Набрякнуть ноги стАтної землі,
І бризне небо мокрим песимізмом,
Потоне сонце навіть на мілі,
Усе тепло спакує по валізах,
Наміриться в круїзи…

Поманить в сон осінній сентимент,
Засипле ранок сонними “не хочу”
І сонце, вже як просто комплімент,
Проміння в ароматну каву вмочить.
ЖурнІ думки розлочить…

Осінній бум. За крок уже, за мить,
Немов недуга, тихо підступає,
Уже морочить голову, п’янить,
Не спить. Серця безсовісно щипає…
Нікого не питає…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Літературний паспорт твору поета донечини.
Ви зараз читаєте: Осінній бум